3.1. Комерційні служби роздрібних торговельних підприємств

Сутність, зміст і завдання комерційної діяльності вроздрібній торгівлі

Діяльність роздрібного торговельного підприємства пов'язаназ реалізацією продукції кінцевому споживачеві, що є завершаль-ним етапом її просування зі сфери виробництва. Предметом роз-дрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, але і торговельнеобслуговування та надання додаткових послуг покупцям. Дляпокупця торговельне обслуговування визначається іміджемпідприємства, зручністю і мінімальними витратами часу наздійснення покупки. Послуги, що надаються, супроводжуютьсяпокупкою товару і післяпродажним сервісним обслуговуваннямреалізованих товарів. Отже, процес роздрібної торгівлі складаєть-ся з цілеспрямованого продажу товарів, обслуговування покупців,торговельних і післяпродажних послуг.

Функції роздрібної торгівлі [25, с.9]:

задоволення потреб населення в товарах;

доведення товарів до покупців шляхом організації просто-рового їх переміщення і подачі до місць продажів;

підтримка балансу між пропозицією та попитом;

вплив на виробництво з метою розширення асортименту ізбільшення обсягу товарів;

удосконалювання технології торгівлі і поліпшення обслуго-вування покупців.

Торговельне підприємство, виходячи на споживчий ринок, дев конкурентній боротьбі здійснюється продаж товарів, повиннедотримуватися визначених правил, основне з яких говорить: чимкраще будуть враховуватися можливості про побажання покупців,тим більше можна продати товарів і прискорити їх оборотність.

Реалізувавши товари й отримавши заданий прибуток, торго-вельне підприємство досягає своєї мети. За своїм економічнимзмістом витрачений капітал, що залучається як оборотні засоби,повинен компенсуватися продажем товарів. В умовах ринку не-обхідно реально оцінити динаміку й адекватність віддачі грошо-вих активів, вкладених у товарно-матеріальні цінності роздрібнимторговельним підприємством.

Завданнями роздрібного торговельного підприємства в но-вих умовах господарювання є:

вивчення запитів і потреб у товарах з орієнтацією на купі-вельну спроможність;

визначення асортиментної політики;

формування і регулювання процесів постачання, збережен-ня, підготовки до продажів і реалізації товарів у зв'язку зцілями діяльності підприємства;

забезпечення заданого товарообігу матеріальними і тру-довими ресурсами.

Особлива увага приділяється взаємодії роздрібного торго-вельного підприємства з виробниками товарів і оптовихпідприємств. Усі ці складові в сукупності утворять технологічнийланцюжок у процесі доведення продукції до кінцевого покупця.

Основні цілі комерційної роботи полягають у забезпеченнідоведення товарів до покупців і торговельному обслуговуванні зурахуванням вимог ринку. Цьому сприяють нові умови господа-рювання підприємства роздрібної торгівлі. Комерційні працівни-ки мають великі можливості для прояву самостійності, комерцій-ної ініціативи і заповзятливості. Комерційній діяльності повиненбути притаманний високий динамізм, обумовлений змінами увнутрішньому і зовнішньому середовищі, ресурсному потенціалі,технологіях торгівлі, фінансовому стані, що складають одну ос-нову функціонування роздрібного торговельного підприємства.

Комерційні служби роздрібних торговельних підприємств

Керування комерційною діяльністю включає такі елементи:

завдання;

види функцій (робіт) в окремих ланках відповідно до зав-дань;

побудова організаційної структури, що забезпечує здат-ність адаптуватися до зміни умов виробництва і комерції;

розподіл відповідальності за комерційну діяльність;

створення системи передачі інформації, що забезпечуєефективність прийняття рішень, контролю і координації.

Структура — конструкція організації, на основі якої відбува-ються керування комерційною діяльністю, а також стійкі зв'язкиміж ланками організації.

Структура організації може бути визначена як сукупність спо-собів розподілу праці між різними завданнями і координація ви-конання цих завдань.

В основу побудови організаційних структур комерційних службпокладені такі принципи:

наявність чітко сформульованої мети;

малоланковість у керуванні комерційною діяльністю;

ефективна система зв'язку, що забезпечує передачу інфор-мації і має зворотний зв'язок;

принципи єдиного підпорядкування;

чітке розмежування функцій між окремими ланками в ке-руванні;

координація діяльності.

У кожнім випадку комерційні служби можуть вибрати один чикілька способів координації діяльності.

Дуже важливим для функціонування організаційної структурикерування комерційною діяльністю на підприємстві є визначен-ня важелів, за допомогою яких здійснюється розподіл праці. Яктакі важелі можна використовувати:

спеціалізацію робочого місця (посадової позиції);

формалізацію поводження;

утворення і спеціалізацію.

Поряд зі спеціалізацією робочих місць важливу роль відіграєспеціалізація відділів (підрозділів) і визначення розмірів відділів.На сьогодні існують такі підходи до спеціалізації комерційнихпідрозділів підприємства:

функціональне спеціалізоване групування підрозділів (груп,бюро і відділів) здійснюється за виконуваними функціями;

товарна спеціалізація, коли підрозділи згруповані по про-дуктах чи товарах.

Кожний з підходів має свої переваги і недоліки. Перевагифункціональної спеціалізації полягають у звільненні керівників відвиконання ряду спеціальних питань, а також зниження потреби уфахівцях широкого профілю, а недоліки — у зосередженні прац-івників на своїх конкретних функціях, що приводить до звуженняведення перспектив функціонування підприємства в цілому. Томупотрібна координація діяльності окремих підрозділів.

Переваги товарної спеціалізації — істотно полегшується уз-годження діяльності всередині підрозділу, оцінювання результатівроботи, недоліки — збільшується споживання фінансових і тру-дових ресурсів.

При визначенні розмірів підрозділів комерційних служб вартовраховувати, що стандартизація процесів праці, результатівпраці, відсутність взаємозв'язку між співробітниками збільшуютьрозміри структурних підрозділів. У той же час необхідність без-посереднього контролю з боку керівника, а також постійногоузгодження діяльності з керівником сприяє зменшенню розмірівструктурних підрозділів комерційних служб.

Зі збільшенням розмірів підприємства створюються умови длярозвитку комерційних служб, поглиблюється спеціалізація робо-ти цих служб, диференціюються підрозділи. Поглиблення спеці-алізації веде до росту обсягу однорідних робіт і можливості стан-дартизувати роботу в комерційних службах.

Ведучим принципом керування комерційної служби є принципделегування повноважень і відповідальності. Керівник не має пра-ва втручатися в ту сферу діяльності, у рамках якої співробітник дієі приймає рішення самостійно. Він тільки здійснює контроль.

Комерційна служба формується за рішенням вищого керів-ництва.

Формування організаційної структури комерційних службпідприємства повинне включати два аспекти: визначення місцяв структурі керування підприємства — встановлення співпідпо-рядкованості і функцій; розподіл функції між окремими групамиі працівниками.

На побудову організаційної структури комерційних службвпливає ряд факторів, що групуються по наступних напрямках:

технічні;

економічні.

Технічні фактори визначають вплив техніки, технології і галу-зевої структури, призначення і кількість продукції, що випускаєть-ся, і споживаних матеріально-технічних ресурсів. Як відомо, роз-ширення номенклатури продукції, що випускається, відбуваєтьсяпід впливом науково-технічного прогресу і стану ринкової кон'юн-ктури. Збільшення номенклатури продукції, що випускається,приводить до росту числа споживачів. Технічними факторамитакож є: призначення і складність виготовленої продукції, осна-щеність транспортно-складського господарства.

До економічних факторів, що впливають на організаційнуструктуру комерційних служб підприємства, відносяться: рівеньпопиту на продукцію, що випускається, обсяг виробництва, фор-ма розрахунку за продукцію, що постачається, і закуповуваніматеріально-технічні ресурси, частка дрібних відправлень нетран-зитних партій відвантаження, частка постачань на експорт.