2. Облік за нормативною собівартістю

Під нормативними затратами розуміють: середнє значення заминулі періоди; скориговане середнє значення (по екстраполяції,з поправками на зміну технології тощо).

При даному методі використовують різні нормативи, зокре-ма: лише за кількістю, лише за цінами, за кількістю і цінами одно-часно.

Перевагами обліку за нормативною собівартістю слід вважати:

можливість контролю (зіставлення фактичних значень з но-рмативними);

можливість аналізу причин відхилень;

прискорення підрахунку затрат(затрати за кожним центром іза кожним носієм розраховуються незалежно один від одного, азначить, можливе одночасне проведення підрахунків);

відсутність необхідності калькулювання собівартості за ко-жною партією зокрема;

згладжування коливань собівартості за рахунок можливос-тей резервування.

Недоліками вказаного методу обліку є невідповідність норму-вання «від досягнутого» або за екстраполяцією вимогам ниніш-нього дня, а також відсутність обґрунтування коригувань серед-ніх значень, що знижує точність планування та перешкоджаєефективному контролю.

При даній системі управлінського обліку розрізняють методиобліку з фіксованим обсягом випуску продукції та з обсягом ви-пуску продукції, який змінюється.

Дамо характеристику вказаних методів обліку затрат.

2.1. З фіксованим обсягом випуску продукції. Характернимиособливостями даного варіанта методу обліку за нормативноюсобівартістю є те, що нормативи тут встановлюються безвідноснодо обсягу діяльності, обліковуються цінові та кількісні відхилен-ня, здійснюється розрахунок відхилень за такою методикою:

визначаються ставки нормативних затрат (Сн):

Сн - Зн : Кн,   (3.3)

де Зн — нормативні затрати;

Кн — нормативна кількість.

визначаються розрахункові нормативні затрати (Знр):

Знр Сн ' Кф,   (3.4)

де Кф — фактична кількість.

визначаються відхилення (В):

В = Зф - Знр,  (3.5)

де Зф, Знр — фактичні і розрахункові нормативні затрати.

До переваг, які властиві даному варіанту обліку, поряд з тими,що характерні для загального методу обліку за нормативною со-бівартістю, можна віднести ще й відносну простоту та відсут-ність необхідності класифікації затрат.

Що ж стосується його недоліків, то до вищеперелічених сліддодати ще й відсутність ефективного контролю через ігноруван-ня характеру залежності затрат від обсягу випуску продукції тате, що даний варіант діє лише при заданому обсязі, а також те,що відхилення за рахунок зміни обсягу не враховуються.

2.2. З обсягом випуску продукції, який змінюється. Головни-ми рисами даного варіанта обліку є:

нормативи змінних затрат встановлюються на одиницю об-сягу, а нормативи постійних затрат — на весь обсяг;

враховуються відхилення за ціною, за кількістю, заобсягом;

алгоритм розрахунку наступний:

Затрати поділяють на постійні і змінні.

Розраховують ставку нормативних змінних затрат (Сн зм):

Сн зм Зн зм : ОИ;      (3.6)

де Зн зм — сумарні нормативні змінні затрати,Он — нормативний обсяг випуску.

Розраховують ставку нормативних постійних затрат (Сн пост):

Сн пост = Зн пост : Он,        (3.7)

де Зн пост — сумарні нормативні постійні затрати.

Розраховують ставку нормативних затрат для нормативногообсягу (Сн):

Сн Сн пост + Сн зм  (3.8)

Визначають розрахункові нормативні затрати на фактичнийобсяг випуску (Знр):

  • Знр = Сн Оф,          (3.9)

де Оф — фактичний обсяг.

Розраховують сумарне відхилення затрат (В):

В = Зф - Знр,  (3.10)

де Зф — фактичні затрати.

Визначають нормативні затрати на фактичний обсяг випус-ку (Зн):

Зн Зн пост + Зн зм '   (3,11) Оф

Визначають відхилення затрат, яке викликане зміною цін наресурси і норм витрачання ресурсів (Вц н):

Вц н = Зф - Зн,           (3-12)

Розраховують відхилення, яке викликане зміною обсягу ви-пуску (Во):

Во = Зн - Знр (3.13)

Перевагами даного варіанта обліку, крім тих, що характернідля загального методу обліку за нормативною собівартістю, мо-жна вважати той факт, що враховується характер поведінки за-трат залежно від обсягу, чим саме забезпечується більш точнийрозрахунок і надається інформація для оперативного управління.

Порівняно з фіксованим обсягом випуску продукції, при да-ному варіанті обліку покращуються можливості для контролю, атакож має місце врахування відхилень за рахунок обсягу.

Недоліками даного варіанта обліку слід вважати більшу скла-дність у порівнянні з фіксованим обсягом випуску, а також те, щомає місце однаковий підхід щодо визначення постійних і зміннихзатрат (при коригуванні на зміну обсягу постійні затрати розгля-даються як змінні), що веде до викривлення результату.