4.5. Поняття стандартів, їх види і зв'язок з бюджетами

Стандарти або стандартні затрати (standard cost) — це проект-ні затрати на одиницю продукції. Їх використання допомагаєскласти бюджет, оцінити виконання, підрахувати собівартість,зменшити бухгалтерські витрати. Між стандартами і бюджетнимвитрачання на одиницю немає принципової різниці у разі реаль-ності стандартів. Термін «стандартні затрати», як правило, відно-ситься до собівартості закінченої одиниці продукції, а «бюджетнізатрати» — до загальної суми. Стандарти у переважній більшостівипадків розробляються для основних затрат (таких як основніматеріали і прямі затрати праці). Приклад стандартних витрат наодиницю продукції наведемо у табл. 4.16.

Таблиця 4.16.

СТАНДАРТНІ ВИТРАТИ НА ОДИНИЦЮ ПРОДУКЦІЇ

з/п

Назва

Кількість

Ціназа одиницю, $

Сума

1

Прямі матеріали

4 од.

2,20

8,80

2

Пряма зарплата

% год

6,40

1,60

3

Виробничі накладні витрати:

змінні

постійні

(14 000 $ на обсяг 8000 од.)

% год

5,60

1,401,75

 

Стандартна собівартість оди-ниці продукції

 

 

13,55

Розробка стандартів і бюджетів на початковій стадії входитьв обов'язки персоналу, який безпосередньо пов'язаний з вироб-ництвом продукції. Лінійний менеджер — це та людина, яказдійснює стикування (поєднання) дійсності із стандартами і бю-джетами.

Стандарти за рубежем у переважній більшості країн поділя-ються на два види: досконалі та реальні (поточні). До досконалихстандартів відносяться ідеальні, теоретичні, максимально ефек-тивні. Усі вони відображають абсолютно мінімальні витрати занайкращих умов, що лише можливі (при цьому виключаєтьсяможливість браку, втрат тощо). Так, ідеальні стандарти розрахо-вані на ідеальні умови виробництва. Вони носять теоретичнуспрямованість і розраховані на максимальну ефективність.У зв'язку з цим досконалі стандарти можна вважати ідеальними,теоретичними та максимально ефективними.

Досконалі, ідеальні, максимально ефективні або теоретичністандарти характерні лише для фабрики мрій, що працює в дум-ках інженерів. Цими стандартами користуються там, де вони мо-жуть відігравати психологічну роль у досягненні мети.

На практиці в основному застосовуються більш наближені дореалій життя стандарти. Реальні до виконання стандарти — цестандарти, які можуть бути досягнуті при ефективних виробни-чих умовах. Це важко, проте можливо. Реальні до виконання ста-ндарти менші ідеальних, оскільки в них передбачаються нормиприродних втрат, поломки устаткування, простої. Реальні стан-дарти дещо завищують, щоб персонал бачив, до чого прагне. Ін-шими словами, не великі перевитрати більш прийнятні, ніж еко-номія.

Реальні стандарти широко розповсюджені, так як вони можутьобслуговувати одночасно багато цілей і володіють мотиваційнимвпливом на робітників. Вони використовуються для калькулю-вання, бюджетування, мотивації.

Досконалі стандарти можуть бути складовою частиною вико-навчого звіту, проте при плануванні грошового потоку повиннідодатково показуватись очікувані відхилення і вже в основномубюджеті окремі затрати будуть показані з урахуванням можливихочікуваних відхилень (для прикладу 5 чи 10 % від досконалихстандартів).

У процесі вдосконалення виробництва змінюються й самі ста-ндарти. Вони поступово та періодично знижуються впродовж по-слідовних періодів часу. Таке зниження стандартних витрат помірі зміни витрат є нічим іншим, як їх вдосконаленням. Для кон-тролінгу та управління надзвичайно важлива роль відводитьсярозрахунку відхилень від стандартних витрат.

Стандартні витрати базуються на інженерних дослідженнях ідостовірних деталях. Проте необхідно пам' ятати, що менш точніі науково обґрунтовані стандарти можуть бути корисними у про-цесі управління за відхиленнями.

З метою скорочення затрат менеджери інколи маніпулюютьторговельними угодами або комбінують наявні ресурси. Протеприймаючи рішення, не слід вважати, що будь-яке сприятливевідхилення (позитивне) добре, а перевитрати погані. Необхідноподивитися на ситуацію з різних сторін діяльності компанії, авідтак прийти до компромісу.

Якщо менеджер помилився і перевитрати перевищили еконо-мію, то такий результат буде негативним, незважаючи на сприят-ливе цінове відхилення. Аналогічно, результат позитивний, колибажане відхилення ціни перевищує небажане відхилення. Багатовзаємозв' язків не дозволяє судити про результати лише по«сприятливості» («бажаності») чи «небажаності» відхилення.