5.6. Модель «витрати — обсяг — прибуток»

та аналіз їх взаємозв'язку

5.6.1. Роль і значення облікової інформації у проведенні

аналізу взаємозв'язку «витрати — обсяг — прибуток»

З метою більш якісного прогнозування діяльності фірми нанезначну та тривалу перспективу, що характерно для оператив-ного і стратегічного контролінгу певну роль відіграє облікова ін-формація. Слід зазначити, що першочергового значення набуваєінформація, що стосується витрат з метою виявлення певних тен-денцій, а можливо й закономірностей.

Аналізу піддаються затрати підприємств і організацій як такі,без яких неможливо випустити продукцію чи надати послуги іпіддаються змінам залежно від обсягу випуску продукції (по-слуг), тобто це як змінні затрати, так і затрати, які носять постій-ний характер і практично не змінюються при зміні обсягу випус-ку продукції чи наданні послуг, тобто це постійні затрати. Порядз цим доцільно мати уяву про повні затрати, тобто загальну сумузатрат, оскільки система обліку повних затрат є обов'язковою дляскладання фінансової звітності, оцінки складських запасів і длявирахування реальної собівартості видів продукції. Система об-ліку за змінними витратами використовується для прийняттяоперативних управлінських рішень (виробляти чи купувати, депродавати, за якою ціною і т. п.).

На витрати впливає багато факторів, а саме: зміна обсягу, кі-лькість використаних компонентів, кількість замовлень тощо. Надохід або прибуток має вплив зміна обсягу, зміна ціни реалізаціїта ін. З метою спрощення скористаємося лише одним факторомвитрат і фактором доходу — обсягом виробництва. Аналіз взає-мозв'язку «витрати — обсяг — прибуток» («В — О — П») у за-гальному випадку називають стратегічним аналізом витрат. Слідзауважити, що менеджерам слід бути обережними при викорис-танні спрощених моделей для передбачення кінцевих результа-тів. Такий аналіз взаємозв'язку проводиться для одно- і багато-продуктового виробництв.

Аналіз взаємозв' язку («В — О — П») в основному приваблюєбільшість людей, що вивчають менеджмент. Менеджерам постій-но потрібно приймати рішення про ціну реалізації, змінні і постій-ні витрати, про придбання та використання ресурсів. У зв'язку зтим, що все це впливає на прибутковість діяльності фірм, компа-ній, то це одночасно і буде об' єктом (сферою впливу) контролінгу.Якщо контролери не можуть дати точного і достовірного прогнозупро рівень доходів (виторгу) і затрат, їх рішення можуть завдатишкоди або навіть мати руйнівні наслідки. Як правило, ці рішенняносять короткотерміновий характер: скільки одиниць продукціївиготовляти; скільки робітників найняти; змінювати ціну чи ні; чизатратити більше коштів на рекламу; скільки продукції реалізуватиіз знижкою. Проте деякі такі довгострокові рішення, як будівницт-во цеху або придбання обладнання, також приймаються на основіаналізу співвідношення витрат, обсягу і прибутку.

Кожний контролер (менеджер) бажає знати можливі наслідкисвоїх рішень. Для цього необхідно провести спільний аналіз вза-ємозв'язку витрат, обсягу діяльності і прибутку. Це метод систе-много дослідження з метою визначення обсягу реалізації продук-ції, що забезпечує потрібний прибуток, визначення величиниприбутку при певному обсязі реалізації, визначення впливу змінивеличини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток, визна-чення оптимальної структури витрат.

Спільний аналіз вказаних показників (cost-volume-profitanalysis /CVP analysis/), будучи головним моментом при прийн-ятті багатьох управлінських рішень служить, для досвідченогоменеджера засобом розкриття потенційного прибутку, якого мо-же досягнути його фірма або компанія.

Методика спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибу-тку базується на обліку характеру поведінки витрат і направленана вивчення впливу на прибуток таких чинників, як продажна ці-на продукції (ціна реалізації), обсяг її виробництва і реалізації,змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції, постійні ви-трати і асортимент продажу. Для його проведення, як правило,використовуються дані сегментованих звітів про результати гос-подарської діяльності, складених на основі застосування концеп-цій маржинального підходу.