5.6.4. Показники, що використовуються при проведенні

спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибутку

Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку восновному приваблює більшість людей, що вивчають менедж-мент. Менеджерам постійно потрібно приймати рішення про цінуреалізації, змінні і постійні витрати, про придбання та викорис-тання ресурсів. У зв'язку з тим, що все це впливає на прибутко-вість діяльності фірм, компаній, то це одночасно і буде об' єктом(сферою впливу) контролінгу. Якщо контролери не можуть датиточного і достовірного прогнозу про рівень доходів (виторгу) ізатрат, їх рішення можуть завдати шкоди або навіть мати руйнів-ні наслідки. Як правило, ці рішення носять короткотерміновийхарактер: скільки одиниць продукції виготовляти; скільки робіт-ників найняти; змінювати ціну чи ні; чи затратити більше коштівна рекламу; скільки продукції реалізувати із знижкою. Проте де-які такі довгострокові рішення, як будівництво цеху або при-дбання обладнання, також приймаються на основі аналізу спів-відношення витрат, обсягу і прибутку.

Кожний контролер (менеджер) бажає знати можливі наслідкисвоїх рішень. Для цього необхідно провести спільний аналіз вза-ємозв'язку витрат, обсягу діяльності і прибутку. Це метод систе-много дослідження з метою визначення обсягу реалізації продук-ції, що забезпечує потрібний прибуток, визначення величиниприбутку при певному обсязі реалізації, визначення впливу змінивеличини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток, визна-чення оптимальної структури витрат.

Спільний аналіз вказаних показників (cost-volume-profitanalysis /CVP analysis/), будучи головним моментом при прийн-ятті багатьох управлінських рішень, служить для досвідченогоменеджера засобом розкриття потенційного прибутку, якого мо-же досягнути його фірма або компанія.

Методика спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибу-тку базується на обліку характеру поведінки витрат і направленана вивчення впливу на прибуток таких чинників, як продажна ці-на продукції (ціна реалізації), обсяг її виробництва і реалізації,змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції, постійні ви-трати і асортимент продажу. Для його проведення, як правило,використовуються дані сегментованих звітів про результати гос-подарської діяльності, складених на основі застосування концеп-цій маржинального підходу.

Порядок розрахунку і призначення ряду показників, що вико-ристовуються при проведенні спільного аналізу витрат, обсягудіяльності і прибутку наведені нами в табл. 5.12. Їх застосуваннядає менеджеру можливість обчислити передбачуваний прибутокпо кожному альтернативному напрямку дії без обов' язковогоскладання звітності, завдяки чому істотно скорочується час напроведення аналізу.

Для ілюстрації і короткого пояснення основних положеньметодики спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибуткускористаємося початковими даними компанії «Астра», що ви-робляє продукцію одного найменування (для спрощення мето-дики аналізу).

Відношення маржинального прибутку до обсягу надходженьвід продажу іменуються як коефіцієнт виторгу або як коефіцієнтмаржинального прибутку (contribution margin ratio). Іноді данеспіввідношення називають коефіцієнтом прибутковості обсягу ді-яльності (profit-volume ratio). Корисність цих коефіцієнтів полягаєв тому, що вони характеризують вплив на розмір маржинальногоприбутку, а у разі стабільності постійних витрат, відповідно, і навеличину чистого прибутку (збитку), змін у виторгу від реалізації.

У даному прикладі коефіцієнт виторгу компанії рівний

0,2 (200J або 20 %, тобто кожний долар, отриманий від збіль-шення обсягу реалізації, дає приріст маржинального прибутку, якпроте і чистого, на 20 центів 1 • 0,2 або 1 20 % . Якщо в наступ-

^ 100% J

ному звітному періоді, в порівнянні з базовим, намічається збі-льшення надходжень від продажу на 50 000 дол, то можливийприріст маржинального прибутку на 10 000 дол (50000• 0,2). Об-числення коефіцієнта виторгу, на думку менеджерів, необхіднедля вибору найкращої (з точки зору отримання прибутку) струк-тури асортименту продукції, що реалізується. При рівності усіхінших показників менеджером віддається перевага тій структуріпродажу, яка забезпечує найвищий коефіцієнт виторгу.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ І ПРИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ,ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ СПІЛЬНОМУ АНАЛІЗІ ВИТРАТ, ОБСЯГУ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРИБУТКУ

Показник

Порядок розрахунку

Призначення

1

2

3

Маржинальний прибуток

(пм)

Пм = В - Взм , деВ — виторг від реалізації;Взм — змінні витрати.

Є основним оцінним показником при прове-денні спільного аналізу витрат, обсягу діяль-ності і прибутку.

Питомий маржинальнийприбуток (маржинальнийприбуток у розрахунку наодиницю продукції)

(ппм)

П =Ь--Ц-В , де

п.м ^ зм

К — кількість одиниць реалізованоїпродукції;

Ц — продажна ціна однієї її одиниці;

Вп.зм — питомі змінні витрати (або змін-ні витрати в розрахунку на одиницюпродукції)

Для оцінки результативності вибираних варі-антів при спільному аналізі витрат, обсягу ді-яльності і прибутку

Коефіцієнт виторгу (кое-фіцієнт маржинальногоприбутку) (Кв)

Y — пм _ пп.м

в ~ в ~ ц

Для вимірювання впливу змін обсягу реалі-зації на величину маржинального і чистогоприбутку (особливо корисний при виборіасортименту продукції)

Сила (міра) операційноговажеля fc )

V оп.в /

с = І, де

оп.в -j-j-