9.4.2. Критерії прийняття управлінських рішень

А. Критерії прийняття рішеньщодо обсягу і структури випуску

При складанні короткострокової виробничої програми встано-влюють кількість і номенклатуру продукції та послуг. Для цьогонеобхідно знати вузькі місця виробництва і збуту, до яких можнавіднести:

недостатній попит на визначені види продукції;

устаткування, потужність якого нижче, ніж в інших видівустаткування;

дефіцитні матеріали;

нестачу кваліфікованих кадрів й ін.

При неповному завантаженні потужностей і відсутності ву-зьких місць як критерій визначення виробничої програми вико-ристовують питомий маржинальний прибуток, тобто різницюміж ціною продукції (послуг) і змінними витратами на її вироб-ництво.

У виробничу програму включають усі види продукції (по-слуг), у яких позитивний питомий маржинальний прибуток.Тоді підприємство зможе використовувати всі наявні можли-вості для покриття постійних витрат і одержання прибутку.Використання для цих цілей прибутку на одиницю продукціївважається недоцільним, тому що виключення з програми уда-ваних збиткових продуктів (тільки тому, що до неї було відне-сено більше постійних витрат, ніж на інші) може привести довтрати додаткового маржинального прибутку, тобто в підсум-ку до втрати прибутку.

При наявності на підприємстві одного вузького місця як кри-терій виступає відносний маржинальний прибуток — частка відрозподілу маржинального прибутку кожного виду продукції (по-слуг) на споживану кількість того виробничого ресурсу, що є ву-зьким місцем і за яке «конкурують» види продукції, що випуска-ються.

Включення продукції (послуг) у виробничу програму здійс-нюється в порядку убування відносного маржинального прибут-ку, що також забезпечує оптимальний розподіл ресурсів.

Якщо на підприємстві кілька вузьких місць, необхідно визна-чити, від якої вигоди (тобто маржинальний прибутку) відмовля-ється підприємство, коли замість одних видів продукції воно ви-готовляє і продає інші. Для цього використовується апаратлінійного програмування.

Критерії прийняття управлінських рішень щодо обсягу і стру-ктури випуску залежно від завантаження потужностей представ-лені в табл. 9.4.

Таблиця 9.4

КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ОБСЯГУ І СТРУКТУРИ ВИПУСКУ

Завантаження потуж-ностей і використанняресурсів

Критерійприйняттярішень

Опис критеріюприйняття рішень

Без вузьких місць(недовантаження)

Питомий мар-

жинальний

прибуток

Відбувається випуск усіх видівпродукції (надання послуг) з пози-тивним маржинальним прибут-к°м: (pj -kpj)> 0

Одне вузьке місце(повне завантажен-ня)

Питомий мар-жинальнийприбуток наодиницю вузь-кого місця

Виробництво здійснюється в по-рядку убування питомого маржи-нального прибутку на одиницю ву-зького

місця: Wl = jkpj)(( = 1,...,п)

tEJ

Безліч вузькихмісць (повне заван-таження)

Упущена виго-да

Задача лінійного програмування:

D = E(Pj -kpj^ ^ max;

j=1

і, >±tjXj (І = 1,..., П);

J=1

XH1 > Xj ( = l— m);

Xj > 0(j = 1      m)

Примітки:

Рі — ціна на продукцію (послуги) виду j; kPJ— планові змінні витрати напродукцію (послуги) виду j; Wj — питомий маржинальний прибуток на оди-ницю вузького місця: tki — обсяг споживання вузького місця на одиницю j-їпродукції (послуг):

D — загальний маржинальний прибуток (сума по усіх видах продукції і по-слуг): х — запланований обсяг реалізації продукції (послуг) виду j; хщ — об-сяг попиту на продукцію (послуги) типу j: Tt — наявний у наявності обсяг i-го вузького місця:

tij — потреба у вузькому місці типу i для виробництва продукції (послуг) типу j.

Щоб перевірити, як несподівані зміни вузьких місць (такі, якполомка устаткування, зриви постачань матеріальних ресурсів іт. д.) відіб'ються на прибутку підприємства, вирішують двоїстузадачу лінійного програмування:

m

Е Ту ^ min;

i=1

Pj -kj <Еji( = 1,....,n)

у, > 0(i = 1,....,n)

Внаслідок рішення двоїстої задачі розраховують у, — реа-льну вартість одиниці i-го вузького місця (з урахуванням упу-щеної вигоди); у, показує, на скільки зміниться прибуток під-приємства, якщо кількість дефіцитного ресурсу (вузькогомісця) і-го виду збільшиться чи зменшиться на одиницю. Якщоуі = 0, то даний ресурс не обмежує обсягу випуску чи реаліза-ції, а значить, збільшення кількості цього ресурсу ніяк не від-іб'ється на прибутку підприємства. Якщо уі > 0, то даний ре-сурс обмежує обсяг випуску чи реалізації і збільшеннякількості цього ресурсу на одиницю приведе до зростанняприбутку на у,. Чим більше уі, тим сильніше дефіцит даногоресурсу позначається на прибутку підприємства, а значить,тим більше пильної уваги заслуговує даний ресурс.

Б. Критерії прийняття рішень типу«виробляти чи купувати»

Дані критерії можна використовувати тільки в тому випадку,якщо виготовлення власними силами не вимагає розширення ви-робничих потужностей. Крім того, необхідно враховувати якістьпродукції, взаємини з постачальниками й ін.

Вибір критеріїв прийняття рішень залежить від міри заванта-ження виробничих потужностей. Якщо потужності підприємстванедовантажені, необхідно порівняти витрати на придбання з до-датковими витратами, що виникнуть у результаті самостійноговиробництва. Якщо в результа