4.2. Базові підходи до оцінюванняземельних ресурсів : Оцінювання майна : B-ko.com : Книги для студентів

4.2. Базові підходи до оцінюванняземельних ресурсів

Реалізація права власності на землю повною мірою може бутизабезпечена лише за наявності оцінки земельної ділянки, що пе-ребуває у власності чи користуванні, включаючи оренду громадя-нами, юридичними особами, державою. Оцінка земель в Україніперебуває в стадії розвитку.

Земельні ресурси [9] - частина земельного фонду, що викорис-товується або може бути використана у народному господарстві.Оцінювання земель є основою регулювання земельних відносинпри оподаткуванні та укладанні цивільно-правових угод i включа-ється до єдиної системи державного земельного кадастру.

Законом [1] визначено, що існують певні види оцінки земель-них ділянок, кожні з яких мають своє призначення. Так, С. Лекарь[74] пропонує такі види оцінки земельних ділянок (рис. 4.1).

Земельні ресурси [59, с. 184] - це найважливіша частина при-родного середовища, що характеризується просторовим розмі-щенням, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами,водами, виступає головним засобом виробництва в сільському і лі-совому господарстві, а також просторовим базисом для розміщенняусіх галузей господарства.

При класифікації земельного фонду під землями розуміють ге-нетично самостійні ділянки верхньої, найбільш активної частинисуші, що є основним засобом виробництва в лісовому та сільськомугосподарстві, з характерною їм природно-господарською якістю,яка визначає призначення і використання земель, а також заходиїхньої охорони та окультурення. У процесі вивчення і класифікаціїземельного фонду виділяють ділянки території, що характеризу-ються не лише однаковим ґрунтовим покривом, але і всіма іншимиумовами, від яких залежить переважаючий спосіб їхнього вико-ристання (клімат, характер водного і теплового режимів, рельєф,експозиція схилів, конфігурація ділянок, показники природноїабо штучної родючості) [4, 5].

Основними таксономічними одиницями при класифікації зе-мельного фонду країни є [81]:зональні типи земель;категорії придатності земель;

класи земель;

види земель (групи ґрунтів).

Класи земель [43] - це основна одиниця класифікації, на основіякої виділяються ділянки земної поверхні з близькими природни-ми та господарськими якостями, характером використання та за-ходами окультурення.

Види земель є найдрібнішою класифікаційною одиницею зе-мельного фонду, які за своїм змістом відповідають агровиробничимгрупам ґрунтів, що виділяються на основі ґрунтових обстежень. Вмежах України виділяється 222 агрогрупи, кількість яких збіль-шується через відмінності у гранулометричному складі [81].

Державний земельний кадастр [43] - це єдина державна систе-ма земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визна-ння факту виникнення або припинення права власності й правакористування земельними ділянками, а також містить відомостіпро місцерозташування земельних ділянок та їх оцінку.

Призначенням такого кадастру є, зокрема, забезпечення необ-хідною інформацією органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організаційта громадян з метою регулювання земельних відносин, раціональ-ного використання й охорони земель, а також визначення розміруземельного податку.

Земельним кодексом встановлено, що [77]:державний земельний кадастр включає, зокрема, економічнуоцінку земель та грошову оцінку земельних ділянок;

вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошовоїта економічної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердже-ною Кабінетом Міністрів України;

у технічному паспорті земельної ділянки повинні міститися ві-домості про грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну.

Відповідно до норм Земельного кодексу [77] під економічноюоцінкою земель слід розуміти оцінку земель як природного ре-сурсу i головного засобу виробництва в сільському i лісовому гос-подарствах та просторового базису в суспільному виробництві запоказниками, що характеризуються продуктивністю земель, ефек-тивністю їх використання i дохідністю з одиниці площі.

Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки зе-мельної ділянки різного цільового призначення.

Грошова оцінка земельних ділянок [78] визначається на рент-ній основі i залежно від призначення та порядку проведення можебути нормативною i експертною.

Статтею 201 Земельного кодексу [77] встановлено, що норма-тивна грошова оцінка земельних ділянок використовується привизначенні розміру земельного податку, втрат сільськогосподар-ського та лісогосподарського виробництва, економічного стиму-лювання раціонального використання та охорони земель тощо,а експертна грошова оцінка - при здійсненні цивільно-правовихугод щодо земельних ділянок.

Правове регулювання питань, пов'язаних з проведенням гро-шової оцінки земель, земельних ділянок та землеоціночною ді-яльністю, визначено Законом України "Про оцінку земель" від11.12.2003 р. № 1378-IV (зі змінами та доповненнями) [1].

Згідно зі ст. 3 Закону № 1378-IV [1] об'єктами оцінки земель єтериторія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин,території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частиниабо сукупність земельних ділянок i прав на них, у тому числі наземельні частки (паї), у межах території України.

Проведення оцінки земель залежно від мети та методів поділя-ється на такі види:

бонітування ґрунтів;економічна оцінка земель;грошову оцінку земельних ділянок.

Бонітування ґрунтів (лише сільськогосподарських угідь) [81]визначається як порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основнимиприродними властивостями, які мають сталий характер та суттєвовпливають на врожайність сільськогосподарських культур, виро-щуваних у конкретних природнокліматичних умовах.

Дані бонітування ґрунтів є основою проведення економічноїоцінки сільськогосподарських угідь i враховуються при визна-ченні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільсько-господарських культур, а також втрат сільськогосподарського талісогосподарського виробництва.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки є [92]:органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування,які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридич-ні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ді-лянок;

юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їхорганізаційно-правової форми та форми власності, які мають у сво-єму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ді-лянок та отримали ліцензії на виконання землеоціночних робіт увстановленому законом порядку, а також зазначені суб'єкти, які вустановленому законом порядку отримали ліцензії на проведенняробіт із землеустрою;

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які отри-мали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошовоїоцінки земельних ділянок та ліцензію на виконання землеоціноч-них робіт у встановленому законом порядку.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу ви-конавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Залежно від призначення та порядку про ведення грошова оцін-ка земельних ділянок поділяється на нормативну та експертну.Законом № 1378-IV визначено, в яких випадках проводиться нор-мативна грошова оцінка земельних ділянок, а в яких - експертна.