6.1. Функції і показникиекономічної оцінкиземельних ресурсів та умов

Під економічною оцінкою земельних ресурсів [41, с. 45] слідрозуміти кількісну і якісну характеристику природних ресурсів таумов землі як чинників економіки регіону, що відображають сус-пільну цінність земельних благ.

Можна стверджувати, що економічна оцінка земельних ресур-сів [57, с. 231] - один з найскладніших розділів економіки еколо-гії. Це підтверджується відсутністю єдності серед думок вчених тапрактиків щодо методики проведення економічних оцінок.

Пояснюється це кількома причинами [28, с. 185]. По-перше, зе-мельні ресурси являють собою особливий вид продуктивних сил:самі по собі, без докладання праці, вони не мають вартості, а точні-ше, їхня вартість ірраціональна. По-друге, довгий час вважалось,що коли природні ресурси - власність соціалістичної державиі більша їхня частина використовується на державних підпри-ємствах, то завдання оцінки ресурсів є не дуже актуальним. Від-сутність ринкових відносин в країні значною мірою позбавлялапроблему економічної оцінки земельних ресурсів практичного зна-чення.

Одним з початкових пунктів розвитку різних форм власності,орендних відносин, приватизації є економічна оцінка земельнихресурсів та умов і система показників економічного регулюваннявзаємодії виробництва і середовища, що формується на її основі.

Економічна оцінка земельних ресурсів як знаряддя економіч-ного регулювання взаємодії виробництва та оточуючого природно-го середовища в регіоні виконує такі функції [61, c. 301]:облік земельних ресурсів та умов;вибір варіантів використання ресурсів та умов.Облікова функція пов'язана не тільки з кількісними, якіснимита вартісними характеристиками природних благ, що оцінюють-ся як національне багатство. Суттєве значення при виконанні цієїфункції має група якісних характеристик, які визначають кон-кретні умови функціонування потенційних споживачів ресурсів.Слід зазначити, що інформаційна база економічної оцінки земель-них ресурсів в Україні створена дотепер більш докладно, краще,ніж інші ресурси. Можна отримати деякі відомості по окремихродовищах або територіях, але цілісна система оцінки земельнихресурсів відсутня. Цей факт істотно ускладнює розробку схем роз-витку продуктивних сил країни, а також формування економічноїполітики держави.

Вибір варіантів раціонального використання ресурсів та умовпроводиться в межах окремого регіону для ранжування або визна-чення переваги в експлуатації за споживачами. Основний інстру-мент при здійсненні вибору - порівняння економічних показниківдіяльності об'єктів або використання ресурсів.

Для оцінки природних благ економічна наука пропонує двіосновні системи показників: натуральні та вартісні [61, c. 503].Перша група - натуральні показники та натуральні оцінки, щобудуються на їхній основі. Вони можуть бути використані для ха-рактеристики, зіставлення споживчих властивостей земельних ре-сурсів та умов. Причому певну участь у систематизації такого родупоказників беруть разом з економістами представники інших галу-зей знань, наприклад, геологи, гідрологи, біологи та ін.

Натуральні показники включають кількісні та якісні характе-ристики досліджуваних об'єктів. Кількісна оцінка відображає об-сяги ресурсу - площу і запас лісонасаджень, запаси мінеральнихресурсів, ресурс річкового стоку, земельну площу тощо. Якіснаоцінка фіксує його властивості [13] - калорійність палива, вмістгумусу в ґрунті. Питому вагу деревини, вміст корисного компонен-та в руді тощо, а також характеристики, пов'язані з місцем розта-шування: транспортні магістралі, споживачі, поєднання ресурсівтощо.

У практичній діяльності використовуються відносні якісні по-казники - бони та бали.

Бонітування ґрунтів [81] - це порівняльна оцінка ґрунтової ро-дючості, яка виражається через показники (шкали) придатностіїх до вирощування сільськогосподарських культур. Оцінка якос-ті ґрунту дається у відносних величинах - балах за замкненими100-бальними шкалами. За 100 балів береться еталонний ґрунт длякожної культури.

Друга група показників включає вартісні характеристикиприродно-ресурсного потенціалу і є його економічною оцінкою уточному визначенні поняття. Формуються вони з урахуваннямкількісних, і особливо якісних характеристик ресурсу. Вартіснаоцінка має грошовий вираз, що дозволяє ввести природно-ресурс-ну складову в систему економічних показників та розрахунків [81].

Найбільш повні характеристики елементів природно-ресурс-ного потенціалу повинні бути представлені в кадастрах природнихресурсів. У різний час розроблені або розроблялися кадастри родо-вищ корисних копалин СРСР, де були зосереджені найважливішірезультуючі показники їхньої геолого-економічної оцінки, вста-новлені параметри кондицій та підраховані за ними балансові іпозабалансові запаси. Атлантичний НДІ рибного господарства таокеанографії розробляв кадастр біологічних ресурсів Атлантично-го океану [127, c. 64]. Здійснювались зусилля з розробки кадаструмінеральних ресурсів Світового океану. Був підготовлений кадастрлісових ресурсів.

Однак найбільш повно відповідав вимогам економічної оцін-ки державний земельний кадастр, в якому зосереджені достовірнінеобхідні відомості про природне, господарське та правове поло-ження земель: дані реєстрації землекористувачів; обліку кількостіі якості земель; бонітування ґрунтів; економічна оцінка. Держав-ний земельний кадастр служить Цілям організації ефективноговикористання земель та їхньої охорони, планування народногогосподарства, розміщення та спеціалізації сільськогосподарськоговиробництва, меліорації земель та хімізації сільського господар-ства, а також здійснення інших народногосподарських заходів,пов'язаних з використанням земель [83]. Зміна економічних від-носин вимагала певного удосконалення кадастрової оцінки земельдля встановлення податку або орендної плати за землю, а такожціни землі.

Облік кількості земель ведеться з урахуванням власників земліта землекористувачів, у тому числі орендаторів. При цьому виді-ляється:

земля в межах населених пунктів;

земля за межами населених пунктів;

земля за категоріями;

земля за формами власності;

зрошувані та осушувані землі;

землі, надані в тимчасове користування, в тому числі на умовахоренди;

землі оподатковувані та землі, що не оподатковуються. Відне-сення земель до певної категорії регулюється "Земельним кодек-сом України".

Облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями зе-мель і містить [7]:

а)         класифікацію всіх земель сільськогосподарського призна-чення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;

б)         характеристику земель за товщиною гумусного горизон-ту, вмістом гумусу та рухомих споживних речовин, механічнимскладом ґрунтів, крутизною схилів, ерозійністю, кам'янистістю,засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволожуванням,заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільськогогосподарства, так і техногенними, включаючи радіонуклідні;

в)         характеристику культурно-технічного стану природних кор-мових угідь;

г)         лісотипологічну характеристику лісових угідь;

д)         класифікацію земель населених пунктів, проведену за функ-ціональним призначенням згідно з документацією містобудуваннянаселених пунктів;

є) характеристику земель населених пунктів за інженерно-гео-логічними умовами, рівнем забезпеченості соціальними об'єктамиоздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Бонітування фунтів проводиться на основі даних про їхні при-родні властивості, які мають постійний характер та суттєво впли-вають на врожайність сільськогосподарських земель [81]. Дляобґрунтовування вартісних характеристик земель виділено крите-рії формування економічних оцінок.

Економічна оцінка сільськогосподарських угідь проводиться заїхньою продуктивністю, окупністю витрат та диференційним при-бутком.

Економічна оцінка земель населених пунктів проводиться врозрізі зон економічної оцінки їхніх територій з урахуванням міс-ця розташування ділянок відносно центрів суспільного обслугову-вання, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а такожархітектурно-ландшафтного та історико-культурного значення те-риторій, їхнього функціонального призначення.

Економічна оцінка земель лісового фонду проводиться на осно-ві нормативів економічного ефекту [81] від водоохоронних, клі-маторегулюючих та інших корисних властивостей лісів, а такожїхнього лісосировинного значення.

Економічна оцінка земель водного фонду здійснюється за їхніммісцем розташування, якісним складом та кількістю води водногооб'єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економіч-ними умовами використання. При оцінці земельні водного фондувраховується також їхня продуктивність.

Економічна оцінка інших земель сільськогосподарського та не-сільськогосподарського призначення здійснюється за їхнім місцемрозташування, екологічним значенням, інженерним облаштуван-ням території, соціально-економічними умовами використання.Введення державного земельного кадастру забезпечується [83]:проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт,ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, міс-тобудівних та інших обстежень та розвідок;

реєстрацією права власності на землю, права користування зем-лею та угодами на оренду землі;

обліком кількості і якості земель, бонітуванням ґрунтів;зонуванням території населених пунктів та економічною оцін-кою земель.

Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечу-ється використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням ме-тодів дистанційного зондування земної поверхні.

Документація державного земельного кадастру ведеться за те-риторіями сільських, селищних, міських, районних рад народнихдепутатів, областей, Республіки Крим та України в цілому з ура-хуванням природно-сільськогосподарського та лісогосподарськогорайонування і функціонального зонування територій населенихпунктів.

До земельно-кадастрової документації належать [83]:кадастрові карти та плани (графічні та цифрові), схеми, графі-ки, текстові та інші матеріали, які містять дані про межі адміні-стративно-територіальних утворень;

межі земельних ділянок власників землі та землекористувачів,у тому числі орендарів;

правовий режим земель, які знаходяться у державній колек-тивній та приватній власності;

кількість, якість, народногосподарська цінність та продук-тивність земель за власниками землі та землекористувачами, на-селеними пунктами, територіями сільських, селищних, міських,районних рад народних депутатів, областями, Республіки Крим таУкраїни в цілому.

Земельно-кадастрова документація включає книги реєстраціїдержавних актів на право колективної особистої власності на зем-лю, право постійного користування землею, книги реєстрації дого-ворів на тимчасове користування землею, у тому числі на умовахоренди.

Збір, обробка, практичне використання інформації по форму-ванню земельного кадастру потребують наукового та технічногозабезпечення, значних матеріальних, фінансових та трудових ви-трат. Однак як найважливіший елемент економічного механізмууправління господарством в умовах ринкових відносин земельнийкадастр не тільки сприяє оптимальному використанню середови-ща, але й забезпечує нормальні умови виробничої та невиробничоїдіяльності всіх суб'єктів у регіонах і державі в цілому.