6.3. Методи економічної оцінкиприродно-ресурсного потенціалу землі

У зв'язку з тим, що умови формування й недоліки витратної тарезультатної теорії аналогічні, можна представити алгоритми роз-рахунку економічної оцінки О природних ресурсів [122, c. 126] вузагальненому вигляді:

л Z

о = -,   (в.1)

де: Z - витрати на освоєння та експлуатацію природного ресур-су, грн; Q - обсяг природного ресурсу, од., м3, кг, га та ін.

Обсяг природного ресурсу Q може бути розрахований різнимиспособами і базується на натуральній оцінці ресурсу. При цьомузастосовуються показники продуктивності конкретного об'єкта,запаси, скоректовані на якісні показники для приведення до по-рівнянного виду. Витрати на освоєння та експлуатацію природногоресурсу можуть визначатися методом прямого рахунку. При цьомурозраховуються суми матеріальних і трудових витрат всіх об'єктів,що забезпечують використання ресурсу. Собівартість природногоресурсу визначається підсумовуванням експлуатаційних витрат.

(6.2)

Однак для визначення значущості ресурсу найбільше розпо-всюдження отримала оцінка на основі наведених витрат, що роз-раховуються за формулою:

Z = C. + E К,

І І         ні'

де: С. - поточні витрати по освоєнню та експлуатації природно-го об'єкта, грн; Кі - капітальні вкладення по освоєнню та експлуа-тації природного об'єкта; Ен - галузевий нормативний коефіцієнтефективності капітальних вкладень.

(6.3)

Різновидом оцінки наведених витрат, що використовується урозрахунках, є формула:

Z. = C. + E К. + Т,

І           І           Ні         7

де Т - транспортні витрати (транспортна оцінка району), грн.

Для забезпечення порівнянності економічних оцінок широкогорозповсюдження набув показник замикаючих витрат.

Замикаючим є гранично допустимий рівень витрат на продук-цію, що отримується при експлуатації природного ресурсу у пев-ний період часу.

Як правило, за замикаючі витрати беруться наведені витратипо регіону, на якому замикається задоволення планової (прогноз-ної) потреби. У деяких випадках допускається коректування на ра-йонні замикаючі транспортні витрати.

В тому випадку, коли з вихідної сировини можна одержати де-кілька видів продукції одночасно, витрати оцінюються по кожно-му виду окремо.

Як вже зазначалось, за результатною теорією може використо-вуватися показник валової продукції, а також чистий прибуток,який одержується при експлуатації об'єкта [44, c. 103]. В останньо-му випадку розрахунок проводиться за формулою:

(6.4)

де ЧП - чистий прибуток, який одержують від експлуатації ре-сурсу, грн; t - період капіталізації чистого прибутку (розраховуєть-ся по галузях та об'єктах).

Для визначення чистого прибутку пропонуються різноманітніпідходи: перерахунок за якістю, приведення до певного виду про-дукції, ціни тощо. Методично вказані підходи слабко обґрунтовані,хоча застосовуються на практиці, зокрема, в сільському, лісовомугосподарствах, при оцінці родовищ деяких корисних копалин.

(6.5)

r=(Z - zq

R. = (p - Z)q,

(6.6)(6.7)

де R. - оцінка і-го об'єкта природокористування; Z3 - замикаю-чі витрати; Zi - індивідуальні витрати; qi - віддача одиниці площіі-ої ділянки; р - споживча оцінка одиниці продукції ефект у зами-каючій сфері споживання (ціна).

Якщо замикаючі витрати розуміються як гранично допустимийрівень витрат на задоволення потреби у певному ресурсі, то розра-хунки, проведені за вказаними формулами, збігаються (тому щор = Z3 за визначенням).

В наш час велике значення надається економічній оцінці ресур-сів рентним методом [94]. У практичній діяльності досить склад-но вирахувати кожну з перелічених форм диференціальної ренти.Тому в загальних випадках застосовується така формула:

R = pq - (1 - b)R,

де R - рента, яку одержують з одиниці площі, грн/га; р - цінаодержаної продукції, грн/од; q - натуральна віддача одиниці пло-щі, од/га; b - середня норма прибутку; К - рівень вкладених капі-тальних ресурсів в одиницю площі, грн/га.

Незалежно від суспільних відносин диференціальний ефектпредставляється як перевищення прибутку над його суспільно нор-мальним рівнем. При цьому слід зазначити, якщо продукція реалі-зована, то диференціальна рента з'являється і на гірших за якістюділянках.

Різновидом рентної оцінки є визначення додаткового прибуткуз використанням замикаючих витрат. В літературі [49] найбільшо-го розповсюдження набули дві формули, призначені для визначен-ня рентної оцінки на основі цього показника:

Використання показника замикаючих витрат дещо обмеж-ує застосування рентного методу. Замикаючі витрати дозволяютьоцінювати тільки однорідне використання ресурсу. Рентний методможе застосовуватися для оцінки поліфункціональних ресурсівабо повного природного об'єкта.

У прогнозних розрахунках, при виборі варіанту освоєння при-родних ресурсів і умов у регіонах, широке застосування знаходитьпроведення оцінки природних об'єктів інтегральним методом.Вихідним положенням цього методу є обґрунтування повногоекономічного ефекту, що одержується у процесі використання ре-сурсного потенціалу землі регіону.

У зв'язку з тим, що методика інтегральної оцінки ще остаточноне сформована, розглянемо підходи до її визначення.

Не зупиняючись докладно на ранжуванні потреб в регіоні, за-значимо, що цей етап є найважливішим для будь-яких видів діяль-ності [98].

Основним розрахунковим розділом є зіставлення ефектів тазбитків від експлуатації природного об'єкта:

O = f(E;Y),      (6.8)

де Е - ефект від функціонування господарських одиниць, яківикористовують природні ресурси; Y - економічні збитки, що фор-муються у регіоні в результаті експлуатації природних ресурсів.

Можливі такі підходи до проведення економічної оцінки [54,c. 249]. За наявності обґрунтованої нормативної бази, яка регулюєпроцес природокористування, коли норми включають натуральні,технічні, технологічні, економічні показники та юридичні доку-менти, економічна оцінка здійснюється за формулою:

O = E -Y,        (6.9)

У цьому випадку економічні збитки можна оцінювати як нега-тивний ефект.

Другий підхід базується на неможливості безпосереднього зі-ставлення ефектів та збитків, які виникають у споживачів в регіоні.Проведення такого розрахунку також потребує чіткої нормативноїбази і передбачає деякі неформальні дії. Економічна оцінка в цьо-му випадку проводиться за умови:

E —► minY —► min'

Ефект у даному випадку може бути визначений диференці-альною рентою, що одержується при комплексному використанніприродно-ресурсного потенціалу землі [96, c. 327]. Залежно від ви-мог до оцінки ефекту він може бути визначений прибутком у видо-бувних та переробних галузях виробничої сфери. Ефект може бутипредставлений відносною економією та розміром попередженихзбитків.

Економічні збитки (фактичний та потенціальний) можуть ви-ступати у формі прямих втрат та додаткових витрат у споживачів.

Актуальність і значення розробки методики оцінки природнихоб'єктів інтегральним методом незаперечні. Наявний методичнийпотенціал землі, що використовується в економіці природокорис-тування, дозволяє в даний час застосовувати на практиці елементирозглянутого методу.

Найважливіша вимога до проведення оцінок - порівнянністьвикористовуваних показників, у тому числі за чинником часу.Експлуатуючи природний ресурс, споживач розраховує ефект,обумовлений економічною оцінкою даного об'єкта [53, c. 167]. Ек-вівалентна цій оцінці грошова сума переходить користувачу не увигляді ціни, що сплачується одночасно на момент одержанняоб'єкта в користування, а у вигляді щорічно одержуваної диферен-ціальної ренти.

Знаючи розмір рентного ефекту, який приноситься щорічнооцінюваним об'єктом природокористування (Rt), можна визначи-ти його інтегральну економічну оцінку (О) з врахуванням факторучасу:

(6.11)

де Т - строк експлуатації об'єкта природокористування; Е -норматив дисконтування; t - момент, на який проводиться оцінка.

(6.10)

Слід відзначити, що при визначенні інтегральної цінності при-родних ресурсів встановлення норми дисконтування - одне з най-більш складних питань [54, c. 147]. Цей коефіцієнт відображаєступінь знецінювання економічних благ через об'єктивно існуючіпереваги їхнього споживання в часі. Він показує, у скільки разівскоротиться оцінка суми споживчих благ за один рік при фіксо-ваному рівні споживання. Норма дисконтування єдина для еко-номіки в цілому і визначає норматив ефективності капітальнихвкладень, запасів та інших матеріальних ресурсів, які не потрапи-ли у сферу споживання. Віддача від одиниці капітальних вкладеньповинна бути такою, щоб компенсувати збитки, викликані відпо-відним зменшенням інтегральної віддачі даних ресурсів. Іншимисловами, норма дисконтування показує, який економічний ефектчерез одиницю часу (звичайно рік) компенсує соціально-еконо-мічні збитки від вибуття в теперішній момент продукції зі сфериспоживання. При цьому раціональний обсяг накопичення харак-теризується рівністю віддачі прирощення капітальних вкладеньнормативу дисконтування.

Таким чином, інтегральну оцінку слід застосовувати у прогноз-них і поточних розрахунках при вирішенні питань про доцільністьосвоєння (вибуття) конкретних видів природних ресурсів (умов)як елементів ириродно-ресурсного потенціалу землі, а також приоцінці складових національного багатства.