7.1. Сутнісні ознаки об'єктівнематеріальних активів : Оцінювання майна : B-ko.com : Книги для студентів

7.1. Сутнісні ознаки об'єктівнематеріальних активів

Визначальною рисою сучасного періоду розвитку всіх без виняткурозвинених країн є зростання в суспільному виробництві ролі науко-во-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини.Використання накопиченого капіталу знань веде до суттєвих змін ухарактері функціонування підприємств та організацій. Значення фі-зичних товарів і обладнання поступово зменшується, тоді як значен-ня послуг і нематеріальних ресурсів неухильно зростає.

За природою свого походження нематеріальні ресурси виника-ють або завдяки новим, унікальним знанням у будь-якій формі, абочерез рідкісність ресурсів (природну чи організовану) [40, с. 141].В обох цих випадках недостатність ресурсів (унаслідок унікаль-ності чи наявності в обмеженій кількості) сприяє появі ренти.Використання таких ресурсів або робить їхніх власників єдинимвиробником певної продукції, або забезпечує зменшення витратпроти інших виробників. Отже, нематеріальні ресурси багато ва-жать у підвищенні конкурентоспроможності діючих підприємств.За умов насиченості ринку різноманітними товарами підприєм-ство-виробник повинне вдосконалювати можливості пропону-вання, просування та реалізації своїх товарів або послуг. Дієвимінструментом конкуренції у цьому разі може бути використаннянематеріальних ресурсів. Наприклад, володіння ліцензією надає їївласникові виключне право використання певного технічного до-сягнення, а тому забезпечує йому відповідні конкурентні перева-ги. Зареєстроване зазначення походження товару завжди гарантуєспоживачу особливі, елітарні, а іноді унікальні властивості товару,що також підвищує конкурентоспроможність останнього.

Відтак необхідною умовою успішного функціонування будь-якого підприємства в ринковій економіці є ефективне використан-ня його власних так званих нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси [55, с. 216] - це складова потенціалу під-приємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом від-носно тривалого періоду. Відмітними рисами цих ресурсів є бракматеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірівмайбутнього прибутку від їхнього використання (рис. 7.1).

Поняття "нематеріальні ресурси" [99, с. 147] використовуєтьсядля характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власнос-ті. Інтелектуальна власність у широкому розумінні - це юридичнакатегорія, яка застосовується для [62]:

визначення результатів творчої праці людини (творів науки,техніки, мистецтва та інших видів діяльності);

позначення належності таких результатів творчої праці відпо-відним суб'єктам творчої діяльності;

закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і май-нових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створенихними інтелектуальних продуктів.

У складі об'єктів інтелектуальної власності виокремлюють [62]:

об'єкти промислової власності. Поміж об'єктів промисловоївласності окремо також виділяють так звані засоби індивідуаліза-ції учасників цивільного обороту і виготовлюваної ними продукції,робіт, послуг (знаки обороту і виготовлюваної ними продукції, ро-біт, послуг (знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, за-значення походження товарів);

об'єкти, що охороняються авторськими та суміжними пра-вами;

інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності.

Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової влас-ності (1883 р.) [104] до об'єктів цієї власності належать винаходи,корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуго-вування, фірмові найменування, зазначення походження товарів,а також способи захисту від недобросовісної конкуренції.

Стокгольмська конвенція (1967 р.) включає в поняття "інте-лектуальна власність" [118] права, що стосуються літературних,художніх і наукових творів, виконавчої діяльності артистів, зву-козапису, радіо- і телевізійних передач, винаходів у всіх галузяхлюдської діяльності, наукових відкриттів, промислових зразків,товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань такомерційних позначень, захисту проти недобросовісної конкурен-ції, а також всі інші права щодо інтелектуальної діяльності у ви-робничій, науковій, літературній і художній галузях.

Поняття "промислова власність" [140, с. 46] розуміють у най-ширшому значенні і застосовують не тільки щодо промисловостій торгівлі, але також і щодо сільськогосподарського виробництва,добувної промисловості та всіх продуктів промислового чи природ-ного походження.

Серед об'єктів промислової власності центральне місце нале-жить винаходам. Винахід [14] - це результат творчої діяльностілюдини в будь-якій галузі технології. Об'єктами винаходу можутьбути продукт і спосіб.

Виділяють кілька основних видів продуктів, які можуть статиоб'єктом винаходу. До них, зокрема, належать [14]:

пристрій - машина, механізм, прилад тощо, які характеризу-ються наявністю конструктивних елементів та зв'язків між ними,їхнім взаємним розташуванням, формою виконання, параметрамиелементів і матеріалів, з котрих їх виготовлено;

речовина - індивідуальні хімічні сполуки, композиції (сполу-ки, суміші, розчини, сплави тощо), продукти ядерного перетворен-ня, які характеризуються якісними й кількісними ознаками;

штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин - спад-ково однорідні культури бактерій, мікроскопічні гриби, дріжджі,мікроорганізми, віруси, фаги, соматичні клітини рослин і тварин,які культивуються, тощо.

До способів належать процеси виконання дій над матеріальнимоб'єктом (об'єктами) за допомогою інших матеріальних об'єктів.Спосіб характеризується наявністю дій або сукупності дій, поряд-ком їхнього виконання в часі.

Отже, винаходом може бути лише конкретний продукт або спо-сіб. Пропозиції, що їх сформульовано у вигляді загальної поста-новки завдання або у вигляді ідеї, не можуть бути кваліфікованіяк винахід. Зокрема, не визнаються винаходами відкриття, на-укові теорії, математичні методи, методи організації та управлін-ня господарством, плани, умовні позначення, розклади, правила,програми для обчислювальних машин, топології інтегральних мі-кросхем, сорти рослин і породи тварин тощо.

Для визначення патентоспроможності винаходу в Україні ви-користовуються такі критерії [10]:

новизна винаходу. Винахід визнається новим, якщо він не єчастиною рівня техніки, тобто коли з-поміж відомостей, які стализагальнодоступними в світі до дня подачі заявки на винахід, не ви-явлено засобу з ознаками, ідентичними всім ознакам формули да-ного винаходу;

наявність винахідницького рівня. Винахід має винахідниць-кий рівень, якщо для фахівця він не випливає сам собою з рівнятехніки, тобто коли досі не було виявлено рішень, які мають озна-ки, що збігаються з головними ознаками даного винаходу;

3) промислова придатність винаходу. Винахід визнається про-мислово придатним, якщо його можна використати (багаторазововідтворити) в промисловості або в іншій сфері діяльності. При цьо-му безпосередня утилітарна корисність винаходу не є обов'язковоюумовою (винахід не обов'язково має бути використаний).

Корисна модель [14] - це результат творчої діяльності людини,об'єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою абойого складових.

Корисні моделі відрізняються від інших об'єктів промисловоївласності тим, що їхнім предметом є тільки конструктивне вирі-шення пристрою (просторова композиція, взаємне розташуванняелементів пристрою, його форма). Це означає, що речовини, штамимікроорганізмів, культури клітин рослин і тварин, а також способине можуть бути визнані корисними моделями. За законами Украї-ни корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщовона є новою (не є частиною рівня техніки) і промислово придатною(тобто придатною для відтворення промисловими засобами).

Промисловим зразком називається результат творчої діяльнос-ті людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом такої ді-яльності може бути форма, малюнок, кольори або їхнє поєднання,що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призна-чені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промис-ловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) абокомбінованим.

За своєю сутністю промисловий зразок [10] - це нове худож-ньо-конструктивне вирішення виробу, в якому досягається єдністьтехнічних та естетичних властивостей. Не підлягають охороні якпромислові зразки: об'єкти архітектури, промислові гідротехнічніта інші стаціонарні споруди; друкована продукція як така; об'єктинестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і тому подібних ре-човин.

Товарними знаками та знаками обслуговування (в українськомузаконодавстві - знаки для товарів і послуг) вважаються оригінальніпозначення, за допомогою яких товари і послуги одних осіб відріз-няють від однорідних товарів і послуг інших осіб [10, 14]. Головнезавдання товарного знака полягає в ідентифікації товару та його ви-робника на ринку. Товарний знак при цьому виконує одночасно двіфункції: рекламування товару та гарантування його якості.

Використання таких знаків дає можливість споживачу швид-ко знайти та ідентифікувати потрібний йому товар. Тому товарнийзнак розміщують на самому товарі або його упаковці. Товарнийзнак використовують також у рекламі, друкованих виданнях, наофіційних бланках підприємств тощо.

Елементи знака для товарів і послуг можуть бути [122, с. 217]:

словесними (слова, сполучення літер, лексичний образ);

зображувальними (зображення живих істот, різноманітнихпредметів, фігур будь-яких форм, кольорових плям тощо);

об'ємними (тривимірні об'єкти, фігури та комбінації ліній і фі-гур);

з використанням інших позначень або їхніх комбінацій, вико-наних у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Основними ви-могами до знаків для товарів і послуг є: 1) їхня новизна (новизнатоварного знака розглядається стосовно сфери його використання,тобто переліку товарів, які він охороняє, і часу його дії, тобто тер-міну чинності даного товарного знака);

2) оригінальність (товарний знак має суттєво відрізнятися відуже зареєстрованих і відомих позначень); 3) охоронопридатність,тобто можливість їхньої офіційної реєстрації.

Правовій охороні підлягають знаки, які не порушують суспіль-них інтересів, принципів гуманності та моралі та на які не поширю-ються обмеження щодо надання правової охорони. В українськомузаконодавстві [10, 12] є достатньо широкий перелік позначень, ко-трі не підлягають реєстрації як знаки для товарів і послуг. Зокре-ма, до таких належать позначення, які:

зображують державні герби, прапори та емблеми, офіційніназви держав, скорочені або повні найменування міжнародних,міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та про-бірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки;

не мають розрізняльної здатності (неспроможні породити вспоживача асоціативні образи, достатні для ідентифікації товарута його виробника), які є загальновживаними, оманливими або та-кими, що можуть завести в оману щодо товару (послуги) або особи,котра його виробляє (надає);

є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутатизі знаками, раніше зареєстрованими, фірмовими найменуваннями,найменуваннями місця походження товару, що належать іншимособам;

відтворюють промислові зразки, назви відомих в Українітворів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з нихбез згоди власників авторського права, прізвища, імена, портрети,факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.

Фірмове найменування [56, с. 382] - це стале позначення під-приємства (фірми, компанії тощо) або окремої особи, від імені якоїздійснюється виробнича або інша діяльність.

Фірмове найменування використовується для розпізнаванняпідприємств і виокремлювання їх з-поміж інших. На відміну відзнаків для товарів і послуг, які уможливлюють ідентифікацію кон-кретних товарів та послуг даного підприємства, фірмове наймену-вання вказує на підприємство як таке, без будь-яких посилань натовари та послуги, які воно постачає на ринок, та характеризує ре-путацію і становище підприємства в цілому.

Авторське право не поширюється на [10]:

офіційні документи (закони, укази, постанови, судові рішен-ня, інструкції тощо);

державні символи та знаки (прапори, герби, ордени, грошовізнаки);

твори народної творчості;

повідомлення про новини дня, поточні події, що мають ха-рактер звичайної прес-інформації;

ідеї, процедури, процеси, концепції, винаходи, корисні моде-лі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, раціоналізатор-ські пропозиції;

твори, термін дії авторського права на які закінчився.

Під комп'ютерною програмою розуміють об'єктивну форму по-дання сукупності даних та команд, призначених для забезпеченняфункціонування електронних обчислювальних машин. Конкрет-но - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, яку читає машина іякі приводять її у дію для досягнення певної мети або результату.Поняття "комп'ютерна програма" охоплює операційні системи іприкладні програми, виражені у вихідному або об'єктному коді,включаючи підготовчі матеріали та аудіовізуальні відображення,одержані внаслідок розробки комп'ютерної програми.

Авторське право поширюється на будь-які програми як опри-люднені, так і неоприлюднені, подані в об'єктивній формі, неза-лежно від їхнього матеріального носія, призначення чи якості.Поняття "комп'ютерна програма" [26] не поширюється на базиданих. Раціоналізаторська пропозиція [51, с. 116] - це технічневирішення, яке є новим і корисним для підприємства, до якоговоно подано. Раціоналізаторськими вважаються пропозиції щодовдосконалення використовуваної техніки (машин, агрегатів, при-строїв), продукції, що виготовляється, способів контролю, спосте-реження й дослідження, техніки безпеки, а також пропозиції, якісприяють підвищенню продуктивності праці, ефективнішому ви-користанню енергії, обладнання, матеріалів.

За своєю сутністю раціоналізаторські пропозиції, як і винахо-ди, є технічними рішеннями, але відрізняються від останніх міроюновизни [51]. Раціоналізаторська пропозиція має, так би мовити,"місцеву" новизну, є новою щодо техніки і технології, яка викорис-товується на даному підприємстві, незалежно від того, відоме цетехнічне рішення ще деінде чи ні.

Економічне значення раціоналізаторських пропозицій поля-гає в тому, що вони підвищують техніко-технологічний рівень ви-робництва на підприємстві. Технологія виробництва, як правило,залишається незмінною протягом відносно тривалого періоду. Заумови швидких темпів науково-технічного прогресу все частішез'являються нові технологічні процеси та більш досконале облад-нання. У зв'язку з цим періодично виникає потреба модернізаціїдіючого устаткування та вдосконалення технологічних процесів,що і є об'єктом раціоналізаторських пропозицій.

Під ноу-хау [122] заведено розуміти не захищені охороннимидокументами та не оприлюднені (повністю або частково) знаннячи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерцій-ного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути прак-тично використані в наукових дослідженнях та розробках, завиготовлення, реалізації та експлуатації конкурентоспромож-ної продукції, забезпечуючи певні переваги їхньому власникові.Комерційна таємниця - це відомості, безпосередньо пов'язані здіяльністю підприємства, які не є державними таємницями і роз-голошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства. Узагальному розумінні комерційну таємницю становить сукупністьвиробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-тех-нічної інформації про діяльність підприємства, розголошення ко-трої може призвести до економічних збитків.

Нематеріальні ресурси [99, с. 402], як і решта ресурсів, що за-стосовуються в діяльності підприємства, мають бути створені абопридбані підприємством. Водночас нематеріальні ресурси відрізня-ються від матеріальних певними характеристиками, пов'язанимиз їхньою природою і способами практичного використання. Напри-клад, нові знання як результат творчої діяльності людини, по суті,є суспільним благом і ними може користуватися не лише якийсьодин суб'єкт господарювання, а й решта. Виникає небезпека іміта-ції, копіювання та використання цих знань безкоштовно. За такихобставин ніхто не наважиться вкладати кошти першим у створеннянових знань. Тому й виникає необхідність захистити права влас-ності автора. Отже, доступ до таких знань захищено правами, щосамі по собі і є нематеріальними активами.

Якщо йдеться про нематеріальні активи рідкісні за своєю при-родою, то вони утворюються не в результаті вкладення коштів, азавдяки привласненню рідкісності (наприклад, права на користу-вання природними ресурсами). Але і в цьому разі доступ до обмеже-них дефіцитних ресурсів також захищено відповідними правами.

Нематеріальні активи [59, с. 105] - це категорія, яка виникаєвнаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власностіабо на обмежені ресурси та їхнього використання в господарськійдіяльності з отриманням доходу.

До складу нематеріальних активів включають [122, с. 297]:

права, що з'являються внаслідок володіння підприємством:

патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, найменування місця

походження товару, фірмове найменування;

права, що виникають унаслідок володіння підприємствомоб'єктами авторського права (твори науки, літератури, мистецтва,комп'ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікро-схем) та суміжних прав (права виконавців, виробників фонограм таорганізацій мовлення);

права на використання створених на підприємстві нетради-ційних об'єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторськихпропозицій, ноу-хау, комерційних таємниць тощо);

права на користування земельними ділянками та природни-ми ресурсами;

монопольні права та привілеї на використання рідкісних ре-сурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;

організаційні витрати на створення підприємства;

права, що з'являються внаслідок укладених підприємством зіншими організаціями ліцензійних угод на використання об'єктівінтелектуальної власності.

Принцип юридичного захисту об'єктів інтелектуальної влас-ності досить простий: забороняється використання нематеріальнихактивів без дозволу їхнього власника, або їхня підробка [62, с. 130].Проте форми правового захисту дуже різняться між собою залежновід типу активів.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зраз-ки засвідчується патентами. Патентом називається виданий дер-жавним органом (патентним відомством) охоронний документ, якийпідтверджує право його власника на відповідний об'єкт промисловоївласності. Патент забезпечує'єкт промислової власності [62]:

виключне право використовувати винахід (корисну модель,промисловий зразок) на свій розсуд;

право забороняти третім особам використовувати винахід (ко-рисну модель, промисловий зразок) без дозволу власника;

можливість передавати на підставі договору право власності навинахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій особі, якастає правонаступницею власника патенту;

право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на викорис-тання винаходу (корисної моделі, промислового зразка) на підставіліцензійного договору;

право подати до патентного відомства для офіційної публікаціїзаяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запа-тентованого винаходу (корисної моделі, промислового зразка).

У разі порушення прав патенту власника він може через судпримусово стягувати компенсацію збитків [10]. Порушенням ви-ключного права вважається несанкціоноване виготовлення, ви-користання, пропозиція продажу, продаж або інше введення вгосподарський обіг товарів або їхніх компонентів, створених затехнічним рішенням, на яке поширюється дія патенту. Виключнеправо, яке випливає з патенту, існує лише на території тієї країни,що видала патент, і не може виходити за межі її кордонів.

Правова охорона знаків для товарів і послуг, зазначення похо-дження товару та фірмового найменування здійснюється на підста-ві їхньої державної реєстрації. На зареєстрований знак для товаріві послуг (зазначення походження товару, фірмове найменування)видається свідоцтво, яке засвідчує його пріоритет. Ноу-хау, раціо-налізаторські пропозиції, гудвіл, які є власністю підприємства, немають спеціального правового захисту. Порядок їхнього захистувизначається керівництвом підприємства. За розголошення інфор-мації про ноу-хау та комерційні таємниці передбачається сувора(аж до кримінальної) відповідальність [10].

Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можливаабо через їхнє використання самим власником, або наданням з йогодозволу такого права іншій зацікавленій стороні. Така передачаправа використання здійснюється у формі ліцензійної угоди.