7.2. Методологія оцінюваннянематеріальних активів

магниевый скраб beletage

У практиці підприємницької діяльності всі частіше виникаютьпроблеми, позв'язані з оцінкою вартості нематеріальних активів.Така оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин [10]:

З метою обліку та (чи) аналізу:

встановлення ціни на товари, що виготовляються з викорис-танням нематеріальних активів;

страхування об'єктів нематеріальних активів;

розрахунок винагороди для авторів, що створили нематері-альний актив;

аналіз ефективності роботи підприємства, що створює чивикористовує нематеріальні активи;

визначення прибутку від вживання нематеріального активув господарській діяльності;

облік об'єктів нематеріальних активів на балансі підприєм-ства;

відображення вартості нематеріальних активів у собівартос-ті продукції;

оцінки інвестиційних проектів.

З метою визначення прибутку, одержуваного від викорис-тання нематеріальних активів:

визначення бази оподаткування;

прийняття рішення щодо впровадження у виробництво,укладення ліцензійного договору, визначення розміру ком-пенсації за несанкціоноване використання об'єкта тощо;

вибір оптимального використання нематеріальних активів;

фінансове забезпечення оновлення виробничих фондів;

зменшення витрат, пов'язаних із незаконним використан-ням нематеріальних активів та з їхнім експортом.

З метою відображення вартості нематеріальних активів у ста-тутному фонді підприємства:

збільшення вартості статутного фонду;

точний облік вкладів до статутного фонду;

правильний розподіл часток вкладів за спільне інвесту-вання;

переоцінка структури та розміру статутного фонду;

випуск акцій функціонуючими підприємствами.

Для зміни форми та суб'єкта-власника:

реорганізація, ліквідація, банкрутство підприємства;

продаж підприємства з аукціону або в конкурсному поряд-ку;

приватизація об'єктів науково-технічної сфери;

купівля або продаж прав на нематеріальні активи;

надання франшизи або здійснення лізінгу;

визначення вартості нематеріального активу, запропонова-ного як застава.

З метою вирішення організаційно-правових питань,пов'язаних із нематеріальними активами:

обґрунтування вартості нематеріального активу в процесісудово-арбітражних суперечок, пов'язаних із неправиль-ною виплатою авторської винагороди;

виконання постанови судових органів.

Специфіку нематеріальних активів як неупредметненої части-ни майна підприємства відбивають особливості їхньої оцінки [67].Складність вартісної оцінки нематеріальних активів підприємствобумовлена:

розмаїтістю об'єктів інтелектуальної власності, кожний зяких є оригінальним;

різними способами їхнього прояву і формами практичноговикористання на підприємстві;

імовірним характером отриманих результатів вартісної оцінки.

Використовувані на практиці підходи до оцінки вартості не-матеріальних активів орієнтовані на міжнародні та національністандарти оцінки майна, національні стандарти (положення) бух-галтерського обліку.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться у визна-ченій послідовності і включає такі етапи [10, 11, 12]:

обстеження нематеріальних активів;

правова експертиза;

визначення типу вартості і вибір відповідного методу (мето-дів) оцінки вартості;

формування інформаційної бази для проведення оцінки;

розрахунок вартості нематеріальних активів по обраному ме-тоду;

підготовка звіту про оцінку.

На етапі обстеження нематеріальних активів необхідно пере-вірити наявність матеріальних носіїв, що є об'єктами обліку. Та-кими носіями можуть бути письмовий і (чи) образотворчий опис,креслення, схеми, зразки продукції, дискети, вінчестери ЕОМ,аудіо- і відеокасети, CD-ROM і інші носії об'єктів інтелектуальноївласності [122, с. 230].

На етапі правової експертизи необхідно ідентифікувати правана об'єкти інтелектуальної власності, тобто упевнитися в наявностідокументів, що підтверджують законне володіння майновими пра-вами (патенти, свідчення, ліцензійні договори, договори замовлен-ня на створення об'єктів інтелектуальної власності, контракти абоавторські ліцензійні договори і т.п.).

На третьому етапі в залежності від мети, правової ситуації, ін-ших факторів необхідно з'ясувати тип вартості: первісна, залиш-кова, ринкова та ін. Методи оцінки вартості визначаються типомвартості, а також тим, для чого така оцінка виробляється і як пла-нується використовувати її результати.

На четвертому етапі в залежності від типу вартості і прийнятогометоду здійснюється формування відповідної інформаційної базидля проведення оцінки. Перелік необхідної інформації, зокрема,включає [10]:

характеристики нематеріальних активів чи товарів, виго-товлених з їхнім використанням (технічні, споживчі, екс-плуатаційні й екологічні показники), при необхідності впорівнянні з аналогічними чи конкуруючими;

джерела одержання прибутку від використання нематері-альних активів (збільшення обсягів реалізації конкретнихвидів чи усієї продукції, виготовленої з використанням не-матеріальних активів; збільшення ціни в залежності відякості продукції; економія у виробництві при використаннінематеріальних активів; виторг від продажу (переуступки)майнових прав, продажу ліцензій і т.п. );

опис ринку об'єктів нематеріальних активів (галузі і на-прямки застосування об'єктів за функціональними ознака-ми і (чи) способами застосування, географія збуту, місткістьринку й ін.);

розрахунки витрат, пов'язаних із придбанням прав і вико-ристанням об'єктів нематеріальних активів (на придбаннямайнових прав; на використання у виробництві й органі-зації випуску товарів; на правові та інші види охорони; настрахування ризиків здійснення проектів з використаннямоб'єктів нематеріальних активів й ін.);

розрахунки собівартості і ціни одиниці товару з використан-ням об'єктів нематеріальних активів;

опис ризиків, пов'язаних із придбанням прав і використан-ням об'єктів нематеріальних активів;

розрахунки чистого прибутку від використання об'єктів не-матеріальних активів.

Звіт (акт) про оцінку вартості нематеріальних активів [109] - цеофіційний документ, що складається у встановленому порядку зарезультатами оцінки і містить:

вступ, у якому викладається мета оцінки, підстава для про-ведення оцінки, зведення про оцінювача, дата оцінки;

опис об'єктів нематеріальних активів, відомості про їхнюправову охорону, терміни, регіони і сфери дії прав;

характеристику видів вартості конкретних об'єктів немате-ріальних активів;

обґрунтування методу оцінки;

аналіз зібраної інформації з посиланням на джерела її одер-жання;

повний розрахунок оцінки вартості нематеріальних акти-вів, а також обмеження щодо отриманого результату;

інші необхідні для оцінки зведення.

Згідно Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8"Нематеріальні активи" [111], придбані нематеріальні активи за-раховуються на баланс підприємства за первісною вартостю. Прицьому використовуються дві оцінки:

історична собівартість, що включає всі видатки, пов'язані ізпридбанням і доведенням нематеріальних активів до стану,у якому вони придатні для використання за призначенням;

справедлива вартість.

Справедлива вартість [56, с. 453] - сума, за якою може бутиздійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті опе-рації між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами.

Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість(дані про біржову вартість, прайс-листів і т.д.). У випадку немож-ливості одержання інформації про ринкову вартість об'єктів можевикористовуватися експертна оцінка об'єкта нематеріальних акти-вів, зроблена незалежними експертами.

Не включаються в первісну вартість об'єкта нематеріальних ак-тивів [111]:

видатки на сплату відсотків за кредит, притягнутий для при-дбання (створення) нематеріальних активів (вони ставляться на ви-датки того періоду, протягом якого вони сплачувалися);

курсові різниці, якщо оплата передбачена в іноземній валюті;

адміністративні й інші видатки, які не належать безпосередньодо придбання нематеріальних активів або їх доведення до стану, уякому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Визначення первісної вартості нематеріального активу зале-жить від шляху його надходження [109]:

Для придбаного за кошти вона являє собою історичну собі-вартість, тобто складається з:

ціни (вартості) придбання у постачальника (крім отриманихторговельних знижок);

мита;

непрямих податків (ПДВ, акцизний збір), які не відшкодо-вуються, що визначається чинним податковим законодав-ством;

інші витрати, які безпосередньо пов'язані із придбанням ідоведенням нематеріальних активів до стану, у якому вонипридатні для використання за призначенням.

Необхідно відзначити, що при купівлі нематеріальних акти-вів, наприклад, у платника ПДВ, підприємство-покупець, яке тежє платником ПДВ, отримує право на податковий кредит - правона зменшення податкового зобов'язання звітного періоду на сумуПДВ, сплаченого постачальнику [111]. В даному разі фактичносплачена сума ПДВ за придбаний нематеріальний актив є подат-ком, який відшкодовується, тому не включається у первісну вар-тість даного активу.

Якщо отримання нематеріального активу відбувається у ре-зультаті обміну, то по перш за все треба визначити, подібний чи не-подібний актив було віддано натамість.

Подібні об'єкти [109] - об'єкти, що мають однакове функціо-нальне призначення й однакову справедливу вартість.

Первісна вартість (Sn) нематеріального активу, придбаного вобмін на подібний актив, дорівнює балансовій вартості передано-го нематеріального активу. Якщо балансова вартість переданогооб'єкта (S6) перевищує його справедливу вартість (Scnp), то первіс-ною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на поді-бний об'єкт, є його справедлива вартість з включенням різниці увитрати звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмінна подібний актив, дорівнює справедливої вартості переданого не-матеріального активу, збільшеної (зменшеної) на суму коштів, ко-тра була передана (отримана) при обміні.

При отриманні безкоштовно та в якості внеску до статутногокапіталу підприємства первісною вартістю нематеріальних акти-вів є справедлива вартість з урахуванням всіх додаткових видат-ків, пов'язаних із придбанням і доведенням цих активів до стану, уякому вони придатні для використання за призначенням.

Первісна вартість нематеріального активу, зроблена само-стійно підприємством, включає:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

амортизацію основних засобів, які використовувалися длярозробки;

інші витрати, які безпосередньо пов'язані зі створюваннямцих активів та доведенням їх до стану, у якому вони придат-ні для використання за призначенням (наприклад, сплатареєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцен-зій тощо).

Нематеріальні активи, отримані у результаті об'єднання під-приємств, оцінюються за справедливою вартістю.

Первісна вартість окремого об'єкта нематеріального активу,сплачена загальною сумою, визначається шляхом розподіленнясплаченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного ізпридбаних об'єктів.

На рис. 6.2 відображено визначення первісної вартості немате-ріальних активів в залежності від способів їх отримання.

Якщо нематеріальні активи купуються за іноземну валютуз оплатою за фактом чи з відстрочкою платежу, то їхня вартістьперераховується у гривні шляхом застосування валютного курсуНБУ на дату придбання. Валютний курс - установлений НБУ курсгрошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

При покупці нематеріального активу за іноземну валюту наумовах передоплати вартість отриманих нематеріальних активівперераховується у валюту звітності (гривні) із застосуванням ва-лютного курсу НБУ на дату сплати авансу [109].

5>

?

  • О

ІОго

о

ь

м

Ov

о£

Для визначення вартості нематеріальних активів відповідно доміжнародних і національних стандартів оцінки використовуютьтри основних підходи оцінки: витратний, прибутковий (дохідний),ринковий. [10, 11, 14]. У межах кожного з виділених підходів, усвою чергу, можна вказати кілька конкретних методів оцінки вар-тості нематеріальних активів.

Досить розповсюдженим на практиці є витратний підхід, якийзастосовується у разі оцінювання вартості нематеріальних активів,що створені самими правовласниками. Він включає такі методи[42]:

метод вартості заміщення. Він полягає в тому, що максималь-на вартість нематеріального активу визначається мінімальною ці-ною, яку необхідно заплатити за придбання активу аналогічноїкорисності чи споживчої вартості;

метод відновної вартості є найбільш прийнятним способомрозрахунку вартості унікальних нематеріальних активів. Віднов-на вартість об'єкта визначається як сума витрат, необхідних длястворення нової, точної копії оцінюваного активу. Звичайно розра-хунки таких витрат повинні базуватися на сучасних цінах на сиро-вину, матеріали, що комплектують вироби, і на середньогалузевійвартості робочої сили відповідної кваліфікації.

Відповідно до методу початкових витрат вартість нематеріаль-них активів визначається за фактично здійсненими витратами (заданими бухгалтерської обліку підприємства) за кілька останніх ро-ків. При цьому увага звертається на величину цих витрат і термінстворення активів. Реалізація методу початкових витрат передба-чає такий порядок розрахунку:

виявляються усі фактичні витрати, пов'язані зі створенням,придбанням чи впровадженням об'єкта інтелектуальної власності;

витрати коректуються (уточнюються) відповідно до величиниіндексу цін на день оцінки;

Прибутковий (дохідний) підхід виходить з припущення, щоекономічна цінність конкретного активу обумовлюється розміромдоходів, який сподіваються одержати від його використання в май-бутньому [122, с. 215]. Інакше кажучи, вартість об'єкта може бутивизначена як його здатність давати прибуток у майбутньому. Цейметод найбільш вірогідно відбиває дійсну цінність нематеріальнихактивів.

Основними методами, за допомогою яких реалізується при-бутковий підхід, є методи капіталізації прибутку і дисконтуваннямайбутніх грошових потоків.

В основу методу дисконтування покладено один з головних фі-нансових законів, відповідно якому сьогоднішній долар коштуєдорожче, ніж завтрашній (тобто сьогоднішні гроші коштують до-рожче, ніж завтрашні) [54, с. 187]. Згідно із методом дисконтуван-ня грошових потоків (надходжень) чистого прибутку розрахунокпоточної вартості об'єкта оцінки проводять підсумовуванням що-річних майбутніх грошових потоків, поділених на коефіцієнт дис-контування, за формулою 7.1:

PV =    ,           (7.1)

^(1 + / у

де PV - поточна вартість об'єкта; CF. - щорічні майбутні грошо-ві потоки; l - коефіцієнт дисконтування; t - час.

В цьому методі використовується й інший фінансовий закон,згідно з яким "безризиковий долар коштує дорожче, ніж ризико-вий", тому ставка дисконтування на безризикові вкладення капіта-лу мінімальна, а на високоризикові -максимальна.

Метод прямої капіталізації використовується в основному якекспрес-метод для розрахунку залишкової вартості оцінюваногооб'єкта (іноді для оцінки об'єктів, термін життя яких практичноне обмежений) і включає [79]:

виявлення джерел і розмірів чистого прибутку, що приноси-тиме відповідним активом;

визначення ставки капіталізації чистого прибутку;

розрахунок вартості оцінюваного об'єкта розподілом чисто-го прибутку на ставки капіталізації:

PVKan = ^,     (7.2)

де PV - поточна вартість; CF - щорічні майбутні грошові по-токи; K - коефіцієнт дисконтування.

Ринковий підхід до оцінки вартості нематеріальних активів ре-алізується за допомогою методу порівняльного аналізу продажу іметоду звільнення від роялті.

Метод порівняльного аналізу продажу передбачає порівнянняоцінюваного об'єкта інтелектуальної власності з вартістю анало-

Калінеску Т.В., Романовська Ю.А., Кирилов О.Д. Оцінювання майна

гічних об'єктів, реалізованих на ринку. Оскільки основними умо-вами використання цього методу є наявність [111]:

достовірної і доступної інформації щодо угод з реалізаціїаналогічних об'єктів інтелектуальної власності;

перелік показників, за якими порівнюють об'єкти інтелек-туальної власності;

уміння оцінити вплив відмітних особливостей такихоб'єктів на їхню вартість, то метод досить ефективний лишеза наявності достатньої інформації про недавні угоди купів-лі-продажу аналогічних об'єктів.

Вартість активу за методом звільнення від роялті визначаєтьсяна підставі умовного припущення, що використовувані підприєм-ством нематеріальні активи йому не належать. Тоді частину своговиторгу підприємство повинне було б виплачувати у вигляді вина-городи (роялті) власникам цих нематеріальних активів. Насправдіж цю частину виторгу підприємство залишає в себе. Її і вважаютьдодатковим прибутком, створюваним даним нематеріальним ак-тивом. Вартість грошових потоків, сформованих на підставі цьогоприбутку, приймають за ринкову вартість оцінюваного активу.