7.3. Оцінка вартості та амортизаціянематеріальних активів

У практиці підприємницької діяльності все частіше виникаютьпроблеми, пов'язані з оцінкою вартості нематеріальних активів[111]. Названа оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин:

приватизація або відчуження нематеріальних активів держа-вою;

включення об'єктів інтелектуальної власності до статутногофонду;

визначення майнових частин у статутному фонді за злиття абоподіл організацій;

оцінка та переоцінка нематеріальних активів з метою повногообліку всіх активів підприємства;

розв'язання питань щодо купівлі (продажу) прав на об'єкти ін-телектуальної власності;

здійснення фінансової звітності підприємств;

оцінка застави під отримуваний кредит;

визначення збитків від порушення прав на об'єкти інтелекту-альної власності;

організація франчайзингу тощо.

Специфіку нематеріальних активів як неуречевленої частинимайна підприємства відображають особливості їхньої оцінки [109].Складність вартісної оцінки нематеріальних активів зумовлена:

різноманітністю об'єктів інтелектуальної власності, кожнийз яких за законом має бути оригінальним;

різними способами їхньої появи на підприємстві;

різними формами їхнього практичного використання на під-приємстві;

імовірнісним характером отриманих результатів вартісноїоцінки.

Використовувані на практиці підходи до оцінки вартості не-матеріальних активів орієнтовано переважно на міжнародністандарти оцінки майна (МСО). Ці стандарти були розроблені Між-народним комітетом зі стандартів оцінки майна (TIAVSC) і набраличинності з 1994 р. [80].

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певнійпослідовності і включає такі етапи [92]:

обстеження нематеріальних активів;

правова експертиза;

з'ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповід-ного методу (методів) оцінки вартості;

формування інформаційної бази для проведення оцінки;

розрахунки вартості нематеріальних активів за вибранимиметодами;

підготовка звіту про оцінку.

На етапі обстеження нематеріальних активів необхідно пере-свідчитися в наявності матеріальних носіїв, що є об'єктами облі-ку. Такими носіями можуть бути письмовий і (або) образотворчийопис, креслення, схеми,образотворчий опис, креслення, схеми,зразки продукції, дискети, вінчестери ЕОМ, аудіо- та відеокасети,СВ-КОМ та інші носії об'єктів інтелектуальної власності.

На етапі правової експертизи необхідно ідентифікувати правана об'єкти інтелектуальної власності, тобто пересвідчитися в наяв-ності документів, що підтверджують законне володіння майновимиправами (патенти, свідоцтва, ліцензійні договори, договори замов-лення на створення об'єктів інтелектуальної власності, контракттиабо авторські ліцензійні договори тощо).

На третьому етапі залежно від мети оцінки, правової ситуа-ції, інших факторів необхідно з'ясувати тип вартості, що визна-чається. У вітчизняній практиці оцінки нематеріальних активіввикористовуються в основному два типи вартості: інвентарна таринкова [111]. Інвентарна використовується для інвентаризації,бухгалтерського обліку та постановки майна на баланс підприєм-ства, а ринкова - для визначення розмірів платежів за комерцій-ного використання майна. Методи оцінки вартості визначаютьсятипом вартості, а також тим, для чого таку оцінку призначено і якпланується використати її результати.

На четвертому етапі залежно від типу вартості й вибраного ме-тоду здійснюється формування відповідної інформаційної бази дляпроведення оцінки. Перелік необхідної інформації, зокрема, вклю-чає [89]:

характеристики об'єктів інтелектуальної власності або товарів,виготовлених з використанням таких об'єктів (технічні, споживчі,експлуатаційні та екологічні показники), за необхідності в порів-нянні з аналогічними або конкуруючими;

джерела отримання прибутків від використання об'єктів інте-лектуальної власності (збільшення обсягів реалізації конкретнихвидів або всієї продукції, виготовленої з використанням об'єктівінтелектуальної власності; підвищення ціни залежно від якостіпродукції; економія у виробництві за використання об'єктів інте-лектуальної власності; виручка від продажу (переуступлення) май-нових прав або продажу ліцензій тощо);

опис ринку об'єктів інтелектуальної власності (галузі й на-прямки застосування об'єктів інтелектуальної власності за функ-ціональними ознаками і (або) способом застосування, географіязбуту, місткість ринку збуту тощо);

витрати, пов'язані з придбанням прав і використанням об'єктівінтелектуальної власності (на придбання майнових прав; на вико-ристання у виробництві й організації випуску товарів, на правовута інші види охорони; на страхування ризиків здійснення проектівіз використанням об'єктів інтелектуальної власності тощо);

собівартість і ціна одиниці товару з використанням об'єктів ін-телектуальної власності;

ризики, що пов'язані з придбанням прав і використаннямоб'єктів інтелектуальної власності;

чистий прибуток від використання об'єктів інтелектуальноївласності.

Звіт (або акт) про оцінку вартості нематеріальних активів - цеофіційний документ, який складається в установленому порядкуза результатами оцінки і містить:

вступ, що в ньому викладено мету оцінки, підстави для прове-дення оцінки, відомості про оцінювача, зазначено дату оцінки;

опис об'єктів інтелектуальної власності, що оцінюються, відо-мості щодо їхньої правової охорони, дані про строки, регіони тасфери дії прав;

характеристику видів вартості конкретних об'єктів інтелекту-альної власності;

обґрунтування методу оцінки;

аналіз зібраної інформації з посиланням на джерела її отримання;повний розрахунок оцінки вартості нематеріальних активів, атакож обмеження щодо застосування отриманого результату;інші потрібні відомості щодо оцінки.

За визначення вартості окремих об'єктів інтелектуальної влас-ності та нематеріальних активів в цілому, так само, як і в проце-сі оцінки іншого майна підприємства, відповідно до міжнароднихстандартів оцінки використовують три о