8.1. Методологічні підходидо оцінювання потенціалу підприємства

магниевый скраб beletage

У ринкових умовах запорукою виживання й основою стабі-лізації становища підприємства є постійне зростання його вну-трішнього потенціалу. Він відбиває такий стан його ресурсів, приякому організація, вільно маневруючи фінансовими, виробничи-ми, інтелектуальними засобами, здатна шляхом їхнього доцільно-го використання забезпечити безперебійний процес виробництва йреалізації продукції на основі розробленої стратегії. Тому постаєпитання щодо правомірності формування потенціалу підприємства(організації). Вирішення викладених завдань можна з'ясувати задопомогою побудови системи оцінювання, що виступає як підґрун-тя життєдіяльності суб'єкта хазяйнування.

Оцінювання - процес вираження інформації, яку включають уфінансову звітність, у грошовому (вартісному) вимірі [128, с. 332;131, с. 149]. Вартісне оцінювання дає змогу отримати узагальне-не уявлення про всю різноманітність господарських процесів, по-дій і явищ у межах одного підприємства та зробити висновок прорезультати його діяльності [132, с. 232]. При виборі методу оціню-вання враховують такі умови: підприємство постійно функціонуєі продовжуватиме в майбутньому свою діяльність необмеженийперіод часу, майно та зобов'язання оцінюються в балансі на датуйого складання пооб'єктно (кожний елемент активу і пасиву оці-нюється окремо), при складанні звіту про фінансові результатидоходи й витрати оцінюються поза моментів, у яких здійснюєтьсянадходження і платежі, дотримання підприємством послідовностівикористовуваних принципів і методів оцінки для забезпеченняпорівняння інформації у фінансовій звітності. За допомогою оці-нювання натуральні й трудові характеристики (вимірники) госпо-дарських засобів переводять у вартісні [119, с. 191].

Слід звернути увагу на те, що нерідко в дослідженнях викорис-товується такий різновид оцінювання, як оцінка економічна. Їїпризначення - це визначення кількісної міри впливу економічнихпроцесів, господарських дій на результативність (ефективність)функціонування економічних систем чи структур. Економічнеоцінювання визначається двома способами - ринковим і позарин-ковим (розрахунковим) [54, с. 132]. Економічне оцінювання якринкова категорія фактично збігається з ринковою ціною. Поза-ринкова оцінка визначається розрахунковим методом за схема-ми (формулами, алгоритмами), які імітують з певним ступенемточності процес (процедуру) її ринкового визначення. В роботіпропонується застосовувати економічну позаринкову оцінку длявизначення результативності дії організаційно-економічного ме-ханізму створення стратегічного потенціалу підприємства.

Вважаємо за доцільне здійснювати оцінювання потенціалу під-приємства в певній послідовності її елементів (рис. 8.1.). Перший крок- це усвідомлення та вибір цілей, які підприємство намагатиметься до-сягнути в результаті оцінювання. На цьому етапі варто відсіяти зайвіта несуттєві завдання діяльності організації. Збір і підготовка вхіднихданих полягає у виборі точної і якісної інформації та відображеннінеобхідних рішень, які є основою розрахунку оціночних показниківнаступного етапу.

Другий крок системи оцінювання базується перш за все на доціль-ності та правомірності формування початого або додаткового потенці-алу підприємства. Принципи оцінювання доцільності формуванняпотенціалу підприємства можливо визначити за допомогою бази-сів прогнозування. Прогноз (від гр. рrognosis - передбачення) - цеспроба визначити стан якого-небудь явища чи процесу в майбут-ньому. Процес складання (розробки) прогнозу називають про-гнозуванням. Прогнозування розвитку (стану) підприємства абоорганізації - це наукове обґрунтування можливих кількісних іякісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих на-прямків діяльності) у майбутньому, а також альтернативних спо-собів і термінів досягнення очікуваного стану. Процес оцінюваннядоцільності формування потенціалу підприємства базується напевних принципах. Основні з них показані на рис. 8.2.

Система оцінювання формування потенціалу підприємстваможлива за допомогою методів прогнозування, які формуютьсяшляхом фіксації можливих і структурованих за певними ознакамиметодів розробки прогнозування майбутнього стану того чи іншогосуб'єкта хазяйнування. В залежності від джерел інформації, тех-нології її обробки та отриманих результатів методи оцінювання по-тенціалу поділяються на дві групи: 1) фактографічні, 2) евристичні(рис. 8.3) [136, с. 94].

Фактографічні методи базуються на використанні фактичнихматеріалів, які детально характеризують змінювання в часі всієїсукупності або окремих ознак (показників) об'єкта прогнозуван-ня. Основними в цій групі є методи екстраполяції, функцій, ко-реляційно-регресійних моделей. Метод екстраполяції є базиснимдля прогнозування розвитку складних виробничих систем: в йогооснову покладено припущення щодо незмінності факторів, що ви-значають розвиток об'єкта дослідження. В зв'язку з цим сутністьметода екстраполяції - це розповсюдження закономірностей роз-витку об'єкта в минулому на його майбутнє.

Принципи формування моделі оцінюванняпотенціалу підприємства

і wS м

R Щ

И З

ф д

о ^її §я

  • о ©-

= &

о «

g ft

.5 в

м          &

в          -

и          З

s           й

R          £

оSи

^ >> м

^          й

&         и

К         и

о

Ф         ч

аа         а

со

 

 

:гч

 

 

'3

OS

S

и

OS

В

 

ft

оо

 

о

О

 

 

 

 

.S3

*ЕНф

 

О

В

ф

 

в

 

 

oS

ч

 

'її

 

В

OS

 

ft

^

 

о

и

ив

 

в

в

 

ffl

ф

 

 

в

 

 

я

 

IS

 

^

 

'іе

oS

 

 

^

 

в

S

 

й

'і?

ф

вЕЗ

 

в

'ft

 

§

S

 

 

вв

 

 

 

й

'ft

 

>■4

 

 

 

 

 

 

я

 

 

в

 

 

OS

 

 

ч

 

 

я

 

 

OS

 

 

со

 

 

X

 

 

В

 

 

и

 

 

я

 

 

я

 

 

• в

 

 

й в

 

 

g її

 

 

.2 ч

 

 

^^^ &

в ч

 

 

О X

 

 

§ в

 

 

« й

 

 

^ чі! ^

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

о

 

 

«

 

 

в

 

 

в

 

 

я

 

 

о

 

 

^

 

 

 

 

 

 

 

 

CO

 

н          (І

 

&

 

 

яои

я

ф

=

 

 

Ф

я

 

 

о

5-

 

 

OS

£

 

 

и

«

 

и

»

 

В

ft

ф

 

 

яя

'ЙОВ

 

OS

5-

 

Я

ї

я

 

S

OS

^

 

и'З"

ft

OSX

Ф

вя

 

о

о

о

 

OSЯ

і?

 

 

о

 

 

Ч >S

Ф

 

 

ф

о

 

іо

-

В

 

0

ф

OS

 

Е

чо

 

 

S

£2

 

g

 

*

 

у

.£5

a

 

 

OSft

 

*

5-

Ф

 

 

ф

 

 

g

S

 

 

 

S

 

 

S

5-

 

 

о

 

 

<N

ф

Вф

 

 

и

в

 

 

в

я

 

 

в

 

 

 

OS

OS

 

 

Я

я

 

 

^

г

 

 

OSft

ф

я

Ч

 

 

в

в

ф

ч

 

 

ф

 

ІО

ф

ф

>^

Фоч

 

ffl

о^

 

Лg

^

0ft

ояо

 

t<u

я

ЕН

 

'йвво

"S3

о*

OS

CO

'(3ф

ив

 

g

в

OS

н

 

Й

X

 

a

S

ф

 

 

І

в

 

 

яs

ft

 

 

о

 

о

и

 

вв

Иф

 

 

0

 

 

 

a

їо

 

 

a

о

 

 

в

-

 

 

ш

оS

 

 

ті

 

 

Вft

о-

о

 

 

в

в

 

 

ч

ф

 

 

в

д

 

 

>>ч

'3

 

 

OS

к

 

 

'З"

S

В

 

в

Фь-

ф

г

ф

ft

^

 

о

в

 

 

в

ф

^

 

W

ft

 

в

І

 

 

в

ч

ф

 

OS

OS

 

 

ф

вв

-

иф

овч

 

О

=

oSЧ

 

 

я

и

 

S

Ч

ф

 

йо

ІО

OS^

 

>3S

OSгI

OS

3

 

®

ф

В

 

їй

S

Я

 

й

Ф

W

 

(0

-

 

 

'it

Ф

 

 

о

*

 

 

g

я

 

 

в

OS

 

 

м

я

 

 

S

г

 

 

Ч

фS

 

 

 

Ф

 

 

 

X

 

 

 

 

 

s

OS

 

 

X

 

 

о

lis

'і?

 

й

 

I

 

 

*ЕНф

ф

 

§

Я

о=

 

о

І

 

й

І

я

 

о

OS

І

 

a

я

І

 

s

X

OS

 

^

В

я

 

'їїО

Sft

OSЯ

OS

о

н

ЇС

Sg

^

ЯІ

'S3

ф

І

ф

'їїі

Вft

о«

IS

=

Ф

В

я

ч

ч

яВffl

в

ф

г

'ЕЗ

t(J

OS

 

'ійg

в

 

^

 

ag

Я

и

 

ЇО

s

 

 

a

to

 

 

їйта

я

о§

"(ЧсоО

S

 

«S

g

Ф

OS^

я

 


Рис. 8.2. Принципи формування моделі оцінювання потенціалу підприємства

Метод функцій належать до математико-статистичних мето-дів, які базуються на використанні так званих автокореляційнихфункцій (автокореляція - вираження взаємного зв'язку між най-ближчими членами часового ряду). Процес оцінювання за допо-могою автокореляційних функцій є виконання двох послідовнихоперацій.

Еврис-тичні

Методиоцінюван-ня фор-муванняпотенціалупідприєм-ства

Фактор-рафічні

Спочатку формуються завдання оцінювання і використовують-ся критерії його рішення, а потім, використовуючи часовий ряд,який виражає процес розвитку параметрів суб'єкта хазяйнуванняв часі, розраховують прогнозований потенціал на перспективнийперіод за умов мінімізації середньоквадратичних помилок перед-бачення.

Методи кореляційних і регресійних моделей також порівня-но широко використовуються в економічному оцінюванні [136, с.253]. Використання кореляційних моделей (методів) - це пошукматематичних формул, що характеризують статистичний зв'язокодного показника з іншим (парна кореляція) або з групою інших(множинна кореляція). Обов'язковою умовою можливості і доціль-ності використання таких методів є встановлення ступеня надій-ності кореляційних формул на базі логічного аналізу достатностістатистичної вибірки (масиву даних).

Форму взаємозв'язку досліджуваних явищ з іншими явища-ми і процесами можна зобразити як регресійне рівняння типуy = f(x ,x ,...,xn). Значення прогнозованого показника визначаєть-ся засобом підстановки в таке рівняння значення ознак (факторів)та оцінювання очікуваного середнього значення результативноїознаки.

В процесі рішення кореляційних і регресійних рівнянь здійсню-ється пошук численних значень параметрів вихідних залежностей,які можуть бути визначені за допомогою способу найменших ква-дратів. Сутність останнього в тому, щоб мінімізувати суму квадра-тичних відхилень відповідними величинами, розрахованими заподібними рівнями зв'язку.

Евристичні методи передбачають здійснення прогнозних роз-робок за допомогою логічних прийомів і методичних правил те-оретичних досліджень. Певні методи цієї групи охоплюють двіпідгрупи: інтуїтивні та аналітичні. Серед основних методів першоїпідгрупи виділяють методи експертної оцінки й "мозкової атаки",а другої - методи морфологічного аналізу побудови "дерева цілей",інформаційного моделювання, оптимізації.

У випадку відсутності достатньої статистичної інформації абоїї неприємності для оцінювання змушено використовується методекспертних оцінок. В його основу покладено спосіб збору необхідноїінформації шляхом анкетування. При цьому експертне оцінюван-ня повинне бути складене таким чином, щоб можна було отримати:

1) кількісно однозначні відповіді на передбачувані запитання;

формалізовані відомості про характер джерел аргументації,ступені впливу кожного із джерел на відповідь експерта;

кількісно визначену експертом оцінку рівня його знань пред-мета, який опановано для аналізу та висновків.

Відомі і застосовуються два підходи до використання вищена-веденого методу: застосування індивідуальних та групових оці-нок. Індивідуальні оцінки -це коли кожен експерт дає незалежнуоцінку у вигляді інтерв'ю або аналітичної записки. Групові оцінкибазуються на колективній праці експертів, що застосовані для оці-нювання конкретних складових потенціалу підприємства.

Метод "мозкової атаки" [143, с. 247] є різновидом методу групо-вих експертних оцінок і полягає у творчому співробітництві певноїгрупи експертів-фахівців по вирішенню поставленого завдання -шляхом проведення дискусій. Учасники дискусії повинні дотри-муватися двох правил: перше - не допускати критики та іронічнихвідгуків з приводу думок, які висловлюють опоненти; друге - незаперечувати нові ідеї, якими б абсурдними вони не здавалися зточки зору їхньої реалізації в сучасних умовах.

Метод морфологічного аналізу [143, с. 178] побудований на ви-користанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варі-антів, виходячи із закономірностей побудови (морфології) об'єкта,що досліджується та аналізується (оцінюється). Оцінювання по-тенціалу підприємства (організації) здійснюється шляхом комбі-нування можливих варіантів майбутнього стану об'єкта.

Метод побудови "дерева цілей" застосовується в оцінюванніз метою розбивки основних завдань на підзавдання і формуваннясистеми "виважених" за експертними оцінками зв'язків. В про-гностичній моделі широко використовуються матриці взаємовпли-ву і теорія графів.

Специфічним методом оцінювання є метод інформаційногомоделювання [114, с. 113]. Він базується на тому, що характерніособливості масових потоків інформації формують умови для оці-нювання розвитку конкретних об'єктів на основі джерел інформа-ції, які налічують в собі необхідні логічні документи упорядковані,в певній послідовності.

Одним з таких способів оцінювання є метод оптимізації рядівпараметрів конкретних досліджуваних об'єктів за допомогою ана-лізування якомога широкого кола факторів, пов'язаних з вироб-ництвом і фінансово-економічними показниками, з урахуваннямступеня взаємодії цих чинників.

Можливі і інші методи оцінювання потенціалу підприємства(організації). До групи фактографічних можна віднести, напри-клад, випереджальні методи, до яких, власно кажучи, належатьметоди патентної експертизи. В підгрупі статистичних можливі щей такі методи оцінювання, як методи інтерполяції, кривих зрос-тання, а в підгрупі аналітичних - метод аналогії, формування спе-ціальних сценаріїв тощо.

На третьому етапі важливо точно та якісно дослідити варіаціїпоказників системи оцінювання. Методи оцінювання потенціалупідприємства можна визначити за допомогою методів планування.Обираючи певний набір методів оцінювання потенціалу підпри-ємства, необхідно дотримуватися певних вимог. Так, такі методиповинні: по-перше, бути адекватними до зовнішніх умов хазяйну-вання, особливостей різних етапів процесу становлення і розвиткуринкових відносин; по-друге, якомога повніше враховувати про-філь діяльності об'єкта оцінювання та різноманітні засоби підпри-ємницької мети - збільшення прибутку.

Ресурсний метод оцінювання потенціалу підприємства з ураху-ванням ринкових умов хазяйнування і наявності ресурсів може ви-користовуватися при монопольному положенню підприємства абопри його слабкій конкуренції [101, с. 59]. Завдання оцінюваннявстановлюються в залежності від наявних ресурсів підприємства(організації), тобто виходячи з його (її) можливостей. З посиленнямконкурентних позицій вихідною позицією, початковим моментомоцінювання стають потреби ринку, попиту на продукцію (послуги).Підприємство самостійно визначає свої цілі та для їх досягненняформує перелік показників і, відповідно, методи щодо його оціню-вання.

В залежності від позиції підприємства на ринку використову-ються і різні принципи визначень кінцевого і проміжного значеньоціночних показників. При монопольному положенні, відсутнос-ті загрози з боку конкурентів підприємство може сподіватися, щорозвиток в майбутньому буде здійснюватися зі зберіганням тих жетенденцій. В цьому випадку можливе визначення проміжних такінцевих оціночних показників за допомогою методу екстраполя-ції, тобто допущення, що темпи і пропорції, які досягнуті на мо-мент оцінювання потенціалу, збережуться в майбутньому.

Принципово протилежним є інтерполятивний метод, відповід-но до якого підприємство встановлює мету оцінювання потенціалуі на цій основі визначає тривалість оціночного періоду та проміжніпоказники дослідження. Таким чином, противагою поступальномуруху при екстраполяції інтерполятивний метод передбачає зворот-ний рух - від встановленої мети і відповідного кінцевого значенняоціночного планового показника до дослідження проміжних йогозначень.

Для визначення ступеня доцільності показників важливою єкласифікація методів оцінювання за ознакою розрахунку плано-вих завдань. Дослідно-статистичний (середніх показників) методпередбачає для встановлення оціночних показників дослідженняфактичних і статистичних даних за минулі роки, а також середніхвеличин. Більш обґрунтованим є факторний метод, згідно з якимзначення оціночних показників визначаються на основі розрахун-ку впливу найважливіших факторів, що викликають коливанняцих факторів. Факторні розрахунки використовуються передусімпри оцінюванні ефективності використання потенціалу (визначен-ня можливих темпів зростання продуктивності праці, зниженнясобівартості продукції тощо).

Найбільш точним є нормативний метод, сутність якого в тому,що оціночні показники розраховуються на базі прогресивних нормвикористання ресурсів з урахуванням їхніх змін в результаті впро-вадження організаційно-технічних заходів в плановому порядку[119, с. 85]. Природно, що використання цього методу на підпри-ємстві вимагає побудови відповідної нормативної бази.

Ув'язка потрібностей з необхідними для їхнього задоволенняресурсами забезпечується найкращим засобом за допомогою вико-ристання балансового методу. Його сутність в тому, що розробля-ються спеціальні таблиці-баланси, в одній частині яких з різнимступенем деталізації зображуються всі напрями витрат відповідноз потрібностями, а в другій - джерела надходжень цих ресурсів.Під час розробки балансу необхідно вимагати рівняння обох цихчастин. Баланси на підприємстві розробляються для різноманіт-них видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових). Матрич-ний метод є подальшим розвитком балансового методу, і сутністьйого - в побудові моделей взаємозв'язку між виробничими підроз-ділами і показниками.

В сучасних умовах хазяйнування на підприємствах бажано оби-рати декілька методів оцінювання потенціалу. Оціночні показникиповинні бути оптимізовані за допомогою економіко-математичнихметодів моделювання.

Форма подачі оціночних показників (у вигляді таблиць, ри-сунків, схем, сітьових графіків) відображає культуру оціночної ді-яльності підприємства, підвищує точність розрахунків і наочністьдокументів оцінювання.

На четвертому етапі запропонована система оцінювання потен-ціалу, за умови її впровадження на промислових підприємствах,надасть стабільні стратегічні переваги суб'єкту хазяйнування.

Ураховуючи вищевикладену покрокову послідовність оціню-вання потенціалу підприємства, зроблена спроба навести прикладтакої її схеми (рис. 8.4).

Вхід у систему (рис. 8.4) починається з першого етапу, тобтоце дає змогу побачити зв'язок самої системи оцінювання з її зо-внішнім середовищем. Таким чином, він дозволяє відокремитинайбільш необхідні цілі підприємства, провести збір і підготуватипевні вхідні дані для розрахунку наступних показників, що в фор-мують початкові параметри підприємства.

Процеси обробки даних (рис. 8.4) передбачають сукупністьдругого та третього етапів її побудови, що дозволить провести оці-нювання як доцільності формування самого потенціалу, так і йогодослідження, коли підприємство плідно працює.

Вихід із системи (рис. 8.4) є останнім, четвертим етапом побудо-ви системи. Він допоможе побачити переваги, які спричинить оці-нювання потенціалу підприємства. Від цього залежать результатиоцінки.

Таким чином, запропонований підхід до оцінювання потенці-алу підприємств промисловості дає змогу отримати узагальненеуявлення про різноманітність процесів, які в ньому протікають.За допомогою даних показників оцінювання можна судити прорезультати діяльності підприємства, необхідність упровадженнянових видів продукції, доцільність виходу на зовнішні ринки тапосилення конкурентної позиції на внутрішньому ринку, що акту-ально для галузей промисловості.

Звернемо увагу на те, що отримані дані в процесі оцінюванняпотенціалу не є постійними результатами його діяльності, а зміню-ються в часі під впливом багатьох чинників. Тому доцільно дослі-джувати ефективність оцінювання його за допомогою традиційнихпідходів з метою надання гнучкості та мобільності виробничим під-приємствам.