8.3. Аналіз структури майна підприємства

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фон-ди, а також інші цінності, вартість яких відображається в само-стійному балансі підприємства. Джерелами формування майнапідприємства є [11]:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, іншихвидів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, орга-нізацій та громадян у встановленому законодавством по-рядку;

інші джерела, не заборонені законодавством України.

Цілісний майновий комплекс підприємства визнається неру-хомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, наумовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, при-йнятими відповідно до нього [7, 73]. Реалізація майнових прав під-приємства здійснюється в порядку, встановленому законодавчимиактами України.

Володіння і користування природними ресурсами підприєм-ство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, ау випадках, передбачених законом - на пільгових умовах.

Державне унітарне підприємство утворюється компетентниморганом державної влади у розпорядчому порядку на базі відо-кремленої частини державної власності, як правило, без поділу їїна частки, і входить до сфери його управління. Орган державноївлади, до сфери управління якого входить підприємство, є пред-ставником власника і виконує його функції у межах законодавчихактів (або) - встановлених законами актами. Майно державногоунітарного підприємства перебуває у державній власності і закрі-плюється за таким підприємством на праві господарського віданнячи праві оперативного управління [6].

Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприєм-ницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність занаслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господар-ського відання майном згідно із законами України.

Держава та орган, до сфери управління якого входить держав-не комерційне підприємство, не несуть відповідальності за йогозобов'язаннями, крім випадків, передбачених законами України.

Державне комерційне підприємство [6] зобов'язане прийматита виконувати доведені до нього в установленому законодавствомпорядку державні замовлення, враховувати їх при формуваннівиробничої програми, визначенні перспектив свого економічногоі соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складатиі виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовийплан на кожен наступний рік.

Аналіз проводиться шляхом порівняння даних загальної вар-тості майна підприємства (валюти балансу) на початок і кінецьзвітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу за звітнийперіод свідчить про скорочення підприємством господарської ді-яльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють такі його статті, які свідчатьпро недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансо-вий стан.

Аналізу підлягають I, II, III розділи активу балансу [41, с. 145].

Активи підприємства та їхня структура вивчаються як з точ-ки зору їхньої участі у виробництві, так і з точки зору оцінки їх-ньої ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничомуциклі основних фондів, нематеріальних активів, запасів і затрат,коштів. При цьому уточнюються найбільш ліквідні активи підпри-ємства: кошти на рахунках, а також короткострокові цінні папери,та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться набалансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Зміна структури активів підприємства в бік збільшення часткиоборотних засобів може вказувати на [78]:

формування більш мобільної структури активів, що сприяєприскоренню оборотності засобів підприємства;

відволікання частини поточних активів на кредитуванняспоживачів товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх

підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичнуіммобілізацію цієї частини оборотних засобів із виробничо-го циклу;

згортання виробничої бази;

викривлення результатів оцінки основних фондів внаслідокіснуючого порядку їхнього бухгалтерського обліку та інше.

Для того щоб зробити однозначні висновки про причини зміниданої пропорції в структурі активів, проводиться детальний аналізрозділів і окремих статей активу балансу.

Враховуючи, що питома вага основних засобів та необоротнихактивів може змінюватись внаслідок впливу зовнішніх факторів(наприклад, порядок їхнього обліку, при якому коригування вар-тості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізнен-ням, в той час як ціни на сировину, матеріали, готову продукціюможуть збільшуватися досить високими темпами), необхідно звер-нути особливу увагу на зміну абсолютних показників форми № 1за звітний період, яка відтворює рух основних засобів (зміну нормамортизації та груп розподілу основних фондів, вибуття та введен-ня в експлуатацію нових).

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відраху-вань за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), даніаналітичного бухгалтерського обліку за звітний період) [116, с. 46].Звертається увага на основні фонди підприємства, які придбані, ре-алізовані, ліквідовані або здані в оренду протягом поточного року.

Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат такоштів, розрахунків та інших активів.

Швидкість обороту оборотних коштів підприємства є однією зякісних характеристик фінансової політики підприємства. Чимбільша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство.

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних коштів можесвідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторівінфляції, але й про уповільнення їхнього обороту, що викликаєзбільшення їхньої маси.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі акти-вів може свідчити про:

зростання виробничого потенціалу підприємства;

прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захисти-ти грошові активи підприємства від знецінення під впливомінфляції;

нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідокчого значна частина поточних активів іммобілізована в за-пасах, ліквідність яких може бути незначною.

При значному збільшенні запасів і затрат необхідно проаналі-зувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необґрунтова-ного відволікання активів з виробничого обороту, що призводитьдо збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансо-вого стану підприємства.

При аналізі розділу "Грошові кошти, розрахунки та інші акти-ви" активу балансу необхідно звернути увагу на темпи росту дебі-торської заборгованості, в тому числі безнадійної [80]. Зростанняцих статей балансу свідчить про надання підприємством товарнихпозик дляспоживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприєм-ство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. В той жечас підприємство може брати кредити для забезпечення своєї гос-подарської діяльності, що призводить до збільшення власної кре-диторської заборгованості.

Для аналізу майна підприємства можуть застосовуватися фі-нансові коефіцієнти [94]:

коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт відновлення основних засобів;

коефіцієнт вибуття основних засобів;

активна частина основних засобів.

Детальний аналіз цього питання дає можливість установи-ти, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти іскільки треба позичити, а також наскільки ефективно використо-вуються власні й позичені кошти. Отже, менеджер матиме змогувирішити, наскільки надійними є джерела засобів і що треба зро-бити в майбутньому для забезпечення грошових надходжень. Цейаналіз уможливлює також визначення відповідності стратегії під-приємства (фірми) напрямкам використання коштів з тим, щоб уразі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації.

Контрольні запитання

Визначте призначення економічної оцінки.

Наведіть послідовність етапів оцінювання потенціалу підприєм-ства.