1.3. Нормотивні підходи до оціночної діяльності

в Україні

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законо-давством України, міжнародними угодами, на підставі договору, атакож на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках [1]:створення підприємств (господарських товариств) на базі дер-жавного майна або майна, що є у комунальній власності;

реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комуналь-них підприємств та підприємств (господарських товариств) з дер-жавною часткою майна (часткою комунального майна);

виділення або визначення частки майна у спільному майні, вякому є державна частка (частка комунального майна);

визначення вартості внесків учасників та засновників госпо-дарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситьсямайно господарських товариств з державною часткою (часткою ко-мунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасникаабо засновника із складу такого товариства;

приватизації та іншого відчуження у випадках, встановленихзаконом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна,що є у комунальній власності, а також повернення цього майна напідставі рішення суду;

переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;оподаткування майна згідно із законом;

визначення збитків або розміру відшкодування у випадках,встановлених законом;

в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністюзахисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випад-ках застави державного та комунального майна, відчуження дер-жавного та комунального майна способами, що не передбачаютьконкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одно-му покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, підчас вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодав-ством або за згодою сторін.

Не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціноч-ної діяльності - суб'єктами господарювання у таких випадках [7]:проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом госпо-дарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, якіпрацюють у його складі, на праві власності або на яке зазначеніособи мають майнові права;

проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керів-ників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем,який має родинні зв'язки із зазначеними особами, або суб'єктомоціночної діяльності - суб'єктом господарювання, керівництвоякого має зазначені зв'язки;

проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).

Під час оцінки майна, що здійснюється органами державноївлади, у тому числі Фондом державного майна України, та орга-нами місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження[83]:

не може передбачатися виключне право її проведення органа-ми державної влади та органами місцевого самоврядування абооцінювачами, які працюють в органах державної влади та органахмісцевого самоврядування, за винятком випадків, передбаченихзаконом;

не можуть передбачатися будь-які форми виключного правана проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, якістворені зазначеними органами державної влади та органами міс-цевого самоврядування.

Результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазна-чених обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов'яз-ковому скасуванню.

Оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначе-них у Законі [1], виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціноч-ної діяльності, визнається недійсною.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відпо-відних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях(національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Ка-бінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-право-вих актах [1, 11, 80, 81], які розробляються з урахуванням вимогположень (національних стандартів) і затверджуються КабінетомМіністрів України або Фондом державного майна України.

Розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здій-снюється на засадах міжнародних стандартів оцінки. До їх роз-роблення Фонд державного майна України залучає інші органидержавної влади, саморегулівні організації оцінювачів, найбільшавторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості(ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національнимстандартам) оцінки майна [12].

Положення (національні стандарти) [89, 90] оцінки майна по-винні містити визначення понять, у тому числі поняття ринковоївартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостейпроведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки,вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензу-вання.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначаютьвипадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінкиринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосуван-ня методичних підходів до визначення неринкових видів вартостімайна [89, 90]. При цьому, якщо законами або нормативно-право-вими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведенняоцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який по-винен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринковавартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'яз-ковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час про-ведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-якихвипадках її проведення.

У разі провадження спільної господарської діяльності оцінкачастки майна, яке вноситься іноземним суб'єктом господарюван-ня, проводиться відповідно до нормативно-правових актів з оцінкимайна, визначених цим Законом [11].

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктомоціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовникомоцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідноїекспертизи щодо оцінки майна.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами зоцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України,суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органимісцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно напідставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством перед-бачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органидержавної влади та органи місцевого самоврядування виступаютьзамовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладаннядоговорів із суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господа-рювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встанов-леному законодавством.

Під час укладання органами державної влади та органами міс-цевого самоврядування договорів на проведення оцінки майна за-стосовуються обмеження, зазначені в нормативних документах[89, 90]. Не допускається встановлення інших обмежень щодоучасті суб'єктів оціночної діяльності в проведенні оцінки майна,крім тих, що визначені умовами конкурсного відбору відповідно дозаконодавства.

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовійформі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під часукладання багатостороннього договору крім замовника оцінкистороною договору може виступати особа-платник, якщо оплатупослуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не за-мовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поши-рюються обмеження, зазначені в нормативних документах.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначенемайно належить на законних підставах або у яких майно перебуваєна законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майназа дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забез-печити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягаєоцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та досто-вірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, плат-ник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановленихнормативними документами.

Законодавством [1, 11, 12] або за згодою сторін договору в ньомуможуть бути передбачені інші істотні умови.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаютьсяза домовленістю сторін або у випадках відбору суб'єкта оціночноїдіяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу.Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт якчастки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов'язки тавідповідальність оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності), якийпроводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про їїпризначення, визначаються законодавством України про судовуекспертизу та цим Законом.

Звіт про оцінку майна є документом [92], що містить висновкипро вартість майна та підтверджує викон