1.3. Нормотивні підходи до оціночної діяльності

магниевый скраб beletage

в Україні

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законо-давством України, міжнародними угодами, на підставі договору, атакож на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках [1]:створення підприємств (господарських товариств) на базі дер-жавного майна або майна, що є у комунальній власності;

реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комуналь-них підприємств та підприємств (господарських товариств) з дер-жавною часткою майна (часткою комунального майна);

виділення або визначення частки майна у спільному майні, вякому є державна частка (частка комунального майна);

визначення вартості внесків учасників та засновників госпо-дарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситьсямайно господарських товариств з державною часткою (часткою ко-мунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасникаабо засновника із складу такого товариства;

приватизації та іншого відчуження у випадках, встановленихзаконом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна,що є у комунальній власності, а також повернення цього майна напідставі рішення суду;

переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;оподаткування майна згідно із законом;

визначення збитків або розміру відшкодування у випадках,встановлених законом;

в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністюзахисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випад-ках застави державного та комунального майна, відчуження дер-жавного та комунального майна способами, що не передбачаютьконкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одно-му покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, підчас вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодав-ством або за згодою сторін.

Не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціноч-ної діяльності - суб'єктами господарювання у таких випадках [7]:проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом госпо-дарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, якіпрацюють у його складі, на праві власності або на яке зазначеніособи мають майнові права;

проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керів-ників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем,який має родинні зв'язки із зазначеними особами, або суб'єктомоціночної діяльності - суб'єктом господарювання, керівництвоякого має зазначені зв'язки;

проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).

Під час оцінки майна, що здійснюється органами державноївлади, у тому числі Фондом державного майна України, та орга-нами місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження[83]:

не може передбачатися виключне право її проведення органа-ми державної влади та органами місцевого самоврядування абооцінювачами, які працюють в органах державної влади та органахмісцевого самоврядування, за винятком випадків, передбаченихзаконом;

не можуть передбачатися будь-які форми виключного правана проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, якістворені зазначеними органами державної влади та органами міс-цевого самоврядування.

Результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазна-чених обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов'яз-ковому скасуванню.

Оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначе-них у Законі [1], виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціноч-ної діяльності, визнається недійсною.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відпо-відних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях(національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Ка-бінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-право-вих актах [1, 11, 80, 81], які розробляються з урахуванням вимогположень (національних стандартів) і затверджуються КабінетомМіністрів України або Фондом державного майна України.

Розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здій-снюється на засадах міжнародних стандартів оцінки. До їх роз-роблення Фонд державного майна України залучає інші органидержавної влади, саморегулівні організації оцінювачів, найбільшавторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості(ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національнимстандартам) оцінки майна [12].

Положення (національні стандарти) [89, 90] оцінки майна по-винні містити визначення понять, у тому числі поняття ринковоївартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостейпроведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки,вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензу-вання.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначаютьвипадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінкиринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосуван-ня методичних підходів до визначення неринкових видів вартостімайна [89, 90]. При цьому, якщо законами або нормативно-право-вими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведенняоцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який по-винен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринковавартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'яз-ковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час про-ведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-якихвипадках її проведення.

У разі провадження спільної господарської діяльності оцінкачастки майна, яке вноситься іноземним суб'єктом господарюван-ня, проводиться відповідно до нормативно-правових актів з оцінкимайна, визначених цим Законом [11].

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктомоціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовникомоцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідноїекспертизи щодо оцінки майна.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами зоцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України,суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органимісцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно напідставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством перед-бачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органидержавної влади та органи місцевого самоврядування виступаютьзамовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладаннядоговорів із суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господа-рювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встанов-леному законодавством.

Під час укладання органами державної влади та органами міс-цевого самоврядування договорів на проведення оцінки майна за-стосовуються обмеження, зазначені в нормативних документах[89, 90]. Не допускається встановлення інших обмежень щодоучасті суб'єктів оціночної діяльності в проведенні оцінки майна,крім тих, що визначені умовами конкурсного відбору відповідно дозаконодавства.

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовійформі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під часукладання багатостороннього договору крім замовника оцінкистороною договору може виступати особа-платник, якщо оплатупослуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не за-мовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поши-рюються обмеження, зазначені в нормативних документах.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначенемайно належить на законних підставах або у яких майно перебуваєна законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майназа дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забез-печити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягаєоцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та досто-вірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, плат-ник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання за умови виконання вимог, встановленихнормативними документами.

Законодавством [1, 11, 12] або за згодою сторін договору в ньомуможуть бути передбачені інші істотні умови.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаютьсяза домовленістю сторін або у випадках відбору суб'єкта оціночноїдіяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу.Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт якчастки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов'язки тавідповідальність оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності), якийпроводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про їїпризначення, визначаються законодавством України про судовуекспертизу та цим Законом.

Звіт про оцінку майна є документом [92], що містить висновкипро вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінкимайна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарюваннявідповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпо-середньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та під-писом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформ-лення та рецензування встановлюються положеннями (національ-ними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майнаповинен містити розділи, що розкривають зміст проведених про-цедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом [17], що містить висновки провартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки май-на, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державноївлади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщопроцедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна пе-редбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або част-ково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання,звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Актоцінки майна підлягає затвердженню керівником органу держав-ної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк діїакта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здій-снюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та їїрезультати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовни-ків (платників) оцінки майна, органів державної влади та органівмісцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтер-есованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна,а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Під-ставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб,які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензуван-ня звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) можевиконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвідпрактичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеці-ально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метоюконтролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами -членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не меншніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та пра-цюють у Фонді державного майна України, а також інших органах,зазначених у нормативних документах.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна),якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або прийма-ється органом державної влади або органом місцевого самовряду-вання, є обов'язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецен-зування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюєть-ся вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимогазадовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому ви-падку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майнав порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінкимайна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оці-нювачем, який працює в органі державної влади, на запити орга-нів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадовихобов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених по-садовими інструкціями. Якщо запитом органу державної владипередбачено надання висновку про вартість майна і підготовказазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, ор-гани державної влади забезпечують її проведення у порядку, вста-новленому законодавством.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (актаоцінки майна) здійснюється на платній основі.

Державне регулювання оціночної діяльності полягає [46, c.326] в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцін-ки майна в Україні, об'єктивності та законності її проведення, утому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим ак-там з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльностіміжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспіль-них інтересів у питаннях оцінки майна, створення конкурентногосередовища серед суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів гос-подарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійнупідготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами дер-жавної влади та органами місцевого самоврядування відповідно дозаконодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної ді-яльності є [94, c. 142]:

контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та ор-ганізаційного забезпечення оцінки майна;

забезпечення норм і рівня професійної підготовки оцінювачівта контроль за їх додержанням;

контроль за виконанням оцінювачами та суб'єктами оціночноїдіяльності умов здійснення оціночної діяльності;

організаційне забезпечення роботи Наглядової ради та Екзаме-наційної комісії;

видача кваліфікаційних свідоцтв та сертифікатів;визнання статусу саморегулівних організацій оцінювачів таконтроль за додержанням ними правил громадського регулювання

оцінки майна, визначених Законом, забезпечення їх широкого за-лучення до регулювання оціночної діяльності;

контроль за додержанням законодавства суб'єктами оціночноїдіяльності та іншими суб'єктами під час проведення оцінки майна;

сприяння встановленню єдиних норм та правил оцінки майна вУкраїні, що базуються на міжнародних нормах і правилах;

ведення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєструсуб'єктів оціночної діяльності;

інші напрями діяльності для реалізації функцій державного ре-гулювання оціночної діяльності.

Органом державної влади, який здійснює державне регулю-вання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майнаУкраїни. Кабінет Міністрів України в питаннях оціночної діяль-ності здійснює повноваження, визначені Конституцією України,цим Законом та іншими нормативно-правовими актами [83]. Іншіоргани державної влади та органи місцевого самоврядування здій-снюють свої повноваження в питаннях оцінки майна відповідно дозаконодавства. Фонд державного майна України забезпечує широ-ке інформування суспільства з питань оціночної діяльності, станута особливостей ціноутворення на майно та майнові права в Укра-їні.

Органи місцевого самоврядування зобов'язані дотримувати-ся вимог цього Закону [92] щодо майна, майнових прав, що є укомунальній власності, в тому числі забезпечити єдність норма-тивно-правових вимог проведення оцінки зазначеного майна,передбачених Законом, сприяти створенню конкурентного серед-овища серед суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарю-вання.

Посадові особи, громадяни, юридичні особи, оцінювачі тасуб'єкти оціночної діяльності, винні в порушенні законодавствапро оціночну діяльність, несуть відповідальність згідно з цим таіншими законами.

Саморегулівними організаціями оцінювачів є всеукраїнськігромадські організації, що об'єднують фізичних осіб, які визна-ні оцінювачами в порядку, встановленому цим Законом, отрима-ли свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснюютьповноваження з громадського регулювання оціночної діяльності.Утворення та порядок діяльності саморегулівних організацій оці-нювачів регулюються законодавством про об'єднання громадян зурахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Саморегулівні організації оцінювачів [11] є юридичними особа-ми, які діють на засадах самоврядування і діяльність яких не маєна меті отримання прибутку.

Всеукраїнські громадські організації фізичних осіб, які визна-ні оцінювачами відповідно до цього Закону, що претендують на ви-знання їх статусу саморегулівної організації оцінювачів, повиннівідповідати таким критеріям [89]:

кількісний склад повинен налічувати не менше 250 оцінювачів;90 відсотків членів її загального кількісного складу повинніздійснювати оціночну діяльність у будь-якій формі, визначеній за-конодавством, у складі суб'єктів оціночної діяльності;

наявність встановленої процедури внутрішньої сертифікаціїсвоїх членів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка про-водиться ними.

Порядок визнання статусу саморегулівної організації оцінюва-чів Фондом державного майна України встановлюється КабінетомМіністрів України.

Саморегулівні організації оцінювачів здійснюють такі повно-важення з громадського регулювання оціночної діяльності, якконтроль за виконанням положень (національних стандартів) [80]оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки май-на, забезпеченням належної якості оцінки майна, яка проводитьсяоцінювачами - її членами; рецензування звіту про оцінку майна,яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організа-ції оцінювачів, на вимогу інших організацій, громадян, юридич-них осіб відповідно до вимог положень (національних стандартів)оцінки майна та у порядку, встановленому саморегулівною орга-нізацією оцінювачів; участь у розробленні нормативно-правовихактів з оцінки майна; участь у професійній підготовці оцінювачів;участь у складі Екзаменаційної комісії та Наглядової ради; захистсвоїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів,пов'язаних з оцінкою майна, відповідно до законодавства; сприян-ня розвитку конкуренції серед оцінювачів; підвищення професій-ного рівня членів саморегулівної організації шляхом внутрішньоїсертифікації за процедурою, встановленою саморегулівною орга-нізацією; сприяння розвитку інформаційних технологій в оцінцімайна, широкому інформуванню суспільства про особливості ціно-утворення на майно та майнові права; встановлення інших вимогщодо сумлінного виконання своїми членами оцінки майна, забез-печення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-право-вих актів з оцінки майна.

Саморегулівні організації оцінювачів беруть участь у здійснен-ні державної регуляторної політики відповідно до Закону України"Про засади державної регуляторної політики у сфері господар-ської діяльності".

Оцінювачі мають право [60]:

доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інфор-мації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки;

отримувати роз'яснення та додаткові відомості, необхідні дляпроведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна, відзамовника оцінки та інших осіб щодо інформації, яка містить дер-жавну або комерційну таємницю, за наявності у оцінювача відпо-відного дозволу або угоди про конфіденційність інформації;

відмовитися від проведення оцінки майна у разі виникненняобставин, які перешкоджають проведенню об'єктивної оцінки, утому числі будь-яких форм примусу;

страхувати свою цивільну відповідальність, пов'язану з профе-сійною оціночною діяльністю;

бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної ко-місії під час розгляду питання щодо позбавлення оцінювача квалі-фікаційного свідоцтва;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та ор-ганів місцевого самоврядування, рішення Екзаменаційної комісії,Наглядової ради в судовому порядку.

залучати додатково у разі необхідності до участі у проведен-ні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а такожсуб'єктів підприємницької діяльності;

забезпечувати присутність своїх представників на засіданні На-глядової ради під час розгляду питання про анулювання сертифіка-та суб'єкта оціночної діяльності;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади, орга-нів місцевого самоврядування, рішення Наглядової ради, Екзаме-наційної комісії в судовому порядку.

Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані [12]:дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимогцього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна;

забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замов-ника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку звиникненням обставин, які цьому перешкоджають;

забезпечувати збереження документів, які отримані під часпроведення оцінки від замовника та інших осіб;

забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під часвиконання оцінки майна, відповідно до закону;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідаль-ність за порушення вимог законодавства в порядку, встановленомузаконами. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єктигосподарювання несуть відповідальність за невиконання або не-належне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чинеоб'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та за-кону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування іоцінювачі, які працюють у їх складі, несуть відповідальність відпо-відно до законів у межах положень та посадових інструкцій, що ре-гламентують їх діяльність [80]. Спори, пов'язані з оцінкою майна,майнових прав, вирішуються в судовому порядку.