2.1. Цілі оцінювання вартості майна

Ринкова вартість майна [28, с. 106] - вірогідна ціна, за якумайно може бути продане на відкритому конкурентному ринкуна дату оцінки за відсутності додаткових інвестиційних умов йогопродажу. Так, зокрема, нормативною базою визначено, що складі вартість майна підприємства визначаються за його переліком,складеним за даними інвентаризації.

Майновими правами, що можуть оцінюватися, визнаютьсябудь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності,у тому числі права, які є складовими права власності (права воло-діння, розпорядження, користування), а також інші специфічніправа (права на провадження діяльності, використання природнихресурсів тощо) та права вимоги.

Об'єктом оцінки є власний капітал підприємства. На ринковувартість впливає співвідношення попиту та пропозиції.

Цілі оцінювання вартості майна можуть бути такими [95, с. 337]:поліпшення процесу поточного керування підприємством длязбільшення його вартості;

визначення вартості цінних паперів у випадку купівлі-родажувеликих пакетів акцій на фондовому ринку;

установлення вартості підприємства у випадку його купівлі-продажу цілком або частинами;

реструктуризація підприємства - ліквідація, поглинання,злиття, виділення самостійних виробничих одиниць;

розробка плану розвитку підприємства (майбутні доходи ком-панії, ступінь її фінансової стабільності, імідж і т. д.);

визначення кредитоспроможності підприємства й вартості за-стави при кредитуванні;

визначення вартості активів у процесі страхування майна під-приємства при ймовірності виникнення втрат;

визначення вартості й прибутковості інвестиційного проекту впроцесі обґрунтування бізнес-плану;

установлення оподатковуваної бази для обчислення податку намайно підприємств (податку на нерухомість);

визначення вартості встаткування та інших основних коштів,переданих у лізинг (на умовах договору фінансової оренди);

продаж частини нерухомості, щоб позбутися невикористовува-них будинків і споруджень, земельних ділянок та ін.;

страхування нерухомості й визначення вартості майна, щострахується;

одержання банківського кредиту під заставу нерухомості (іпо-течного кредиту);

здача нерухомості в оренду;

оформлення частини нерухомості як внеску в статутний капі-тал новостворюваного підприємства;

продаж окремих видів фізично й морально застарілих машин івстаткування для їхньої заміни на більш ефективні;передача машин і встаткування в оренду і т.д.Якщо відповідно до законодавства підприємство повинне здій-снювати оцінку активів в обов'язковому порядку, тоді необхіднокористуватися послугами професійних оцінювачів.

У всіх інших випадках підприємство може вибирати: провестиоцінку власними силами або звернутися до відповідних фахівців.

Відносини з оцінювачами будуються на взаємних домовленос-тях, які закріплюються в спеціальному договорі. Договір уклада-ється в письмовій формі, є підставою для проведення оцінки й прицьому не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Процес оцінки складається з таких основних етапів: підготов-чий; оцінка; заключний (рис. 2.1).

Залежно від мети оцінки застосовуються такі стандарти (види)вартості: ринкова; інвестиційна; заставна; ліквідаційна; податко-ва; страхова; фундаментальна.

Ринкова вартість [123, с. 72] - ціна, за якою може бути укла-дена угода між продавцем і покупцем за умови, що обоє діють безпримусу, компетентно й до обопільної вигоди. Найчастіше необхід-ність розрахувати ринкову вартість виникає при укладенні угоди зпереходу прав власності на підприємство й коли необхідно визна-чити ціну його купівлі-продажу.

Ринкову вартість підприємства визначають капіталізацієюйого цінності (прибутковості, рентабельності), соціально-еконо-мічної значимості, унікальності, інноваційності й інтелектуаліза-ції продукції, що випускається, робіт, послуг.

Підсумкова величина ринкової вартості підприємства залежитьвід прибутковості й ступеня ризику господарської діяльності під-приємства, платоспроможності потенційного покупця, наявностіальтернативних об'єктів вкладення коштів і т.д.

Інвестиційна вартість [31, с. 173] - ураховує вимоги конкрет-ного інвестора ( за рівнем ризику, прибутковості та ін.). Розрахову-ється, якщо буде потреба прийняти інвестиційне рішення.

Заставна вартість [31, с. 154] - ціна, яку кредитор сподіваєтьсяодержати від продажу на ринку активу у випадку неплатоспромож-ності позичальника. Оцінюється, коли підприємство є предметомзастави при залученні кредитних ресурсів або у випадку забезпе-чення інших зобов'язань.

Ліквідаційна вартість [34, с. 109] - ціна роздільного продажуактивів за винятком усіх зобов'язань підприємства й витрат на про-даж. Оцінюється у випадку ліквідації підприємства.

Податкова вартість [34, с. 85] - розраховується для цілей оподат-ковування відповідно до вимог представників податкових органів.

Страхова вартість [31, с. 109] - визначається з метою страхуван-ня майна і являє собою витрати на відтворення точної копії об'єкта(відбудовна вартість) або на створення іншого об'єкта, аналогічно-го за функціями (вартість заміщення). Об'єктом оцінки в цьому ви-падку є майно (активи) підприємства.

Фундаментальна вартість [31, с. 208] - це ринкова вартість, якумав би актив, якби ринок мав про нього повну інформацію. Визна-чається для цілей фінансового аналізу й керування.

Балансова вартість підприємства не розглядається як стандартвартості й, як правило, не використовується з метою оцінки бізне-су, тому що включає тільки вартість активів балансу й тому не даєповної вистави про вартість підприємства.

Після визначення стандарту вартості для оцінки вибираютьпідхід і методи оцінки вартості.

Виділяють такі підходи до оцінки вартості майна підприємства:ринковий (порівняльний), витратний (майновий), дохідний.

Ринковий (порівняльний) підхід означає, що найбільш імовір-ною величиною вартості оцінюваного підприємства може бути ре-альна ціна продажу ідентичної компанії, яка склалася на ринку.

Витратний підхід (майновий підхід, підхід на основі активів)полягає в оцінці поточної вартості тих або інших елементів май-нового комплексу підприємства і його нематеріальних активів.При цьому вартість активів підприємства розглядається з поглядузазначених витрат, тобто визначається сумою витрат на його від-творення або заміщення з урахуванням фізичного й моральногозношування.

При витратному підході підприємство розглядається як комп-лекс майна й майнових прав (нематеріальних активів). У цьомузв'язку застосовувати його доцільно у випадках продажу активівпри ліквідації підприємства, при страхуванні майна, тобто якщовиникає необхідність оцінки майнового комплексу підприємства.

Витратний підхід може бути єдиним в оцінці майнового комп-лексу підприємства, оскільки [42, с. 109]:

для неефективних, неприбуткових, підприємств витратнийпідхід дозволяє одержати прийнятну для продавця ціну, тому щовраховує саме вартість активів і не бере до уваги потенційну при-бутковість;

для оцінки бізнесу витратним підходом існує необхідна статис-тика (на відміну від порівняльного підходу).

Дохідний підхід розглядає [40, с. 37] підприємство як актив,що приносить дохід у майбутньому, що і є основною перевагою да-ного підходу. Одним з головних недоліків підходу є прогнозний ха-рактер інформації, на основі якої здійснюється оцінка.

Перераховані підходи до оцінки майна підприємства (бізнесу)доповнюють один одного. Як правило, залежно від цілей оцінки,умов, стану об'єкта оцінки, зовнішнього середовища вартість під-приємства оцінюють відразу декількома методами (двома-трьома),найбільш відповідними конкретній ситуації в рамках зазначенихвище підходів, а потім розраховують підсумкову величину як се-редньозважену (методом математичного або експертного зважу-вання). При виборі питомої ваги кожного окремого методу берутьдо уваги такі фактори, як: характер діяльності підприємства, метаоцінки й використовувані методи визначення вартості, кількість іякість даних, використовуваних кожним методом, та ін.

За результатами проведення оцінки складається звіт. Звіт міс-тить такі розділи [43, с. 69]:

найменування й реквізити замовника;