5.3. Вертикальні (галузеві) торговельні майданчики : Електронна комерція : B-ko.com : Книги для студентів

5.3. Вертикальні (галузеві) торговельні майданчики

Ініціаторами створення вертикальних торговельних майданчи­ків можуть бути посередники або корпорації, галузеві консорціуми, підприємства електронної комерції або державні підприємства.

Вертикальні майданчики підтримують усі фази електронної комерції — від виконання трансакцій до підтримки мережі по­стачань. Обов'язковий їх сервіс — надання клієнтам можливос­ті розміщення заявок на купівлю або продаж продукції.

Основним завданням організаторів такого майданчика є створення власної торговельної інфраструктури, що дає змогу забезпечувати матеріально-технічне постачання необхідних ре­сурсів та здійснення збуту продукції. Для майданчиків, орієн­тованих на міжнародну торгівлю, у цьому випадку слід засто­совувати багатомовний інтерфейс і підтримку різних валют.

Просуванню вертикальних торговельних майданчиків спри­яють такі фактори, як збільшення масштабів ринкових сегмен­тів, зниження ефективності діючих в реальному режимі систем постачання комерційних структур, поширення електронних ка­талогів і зручних пошукових систем.

Структура вертикальних майданчиків враховує специфіку бізнесу у конкретній галузі, повинна забезпечувати можливість удосконалення сервісу та адаптацію його до потенційних кон'юнктурних змін.

Розміщення інформації на вертикальному майданчику часто забезпечується шляхом дублювання її з власного сайта (асор­тимент продукції, ціни, новини, попит, вакансії тощо). Деякі підприємства використовують шлюзи-системи, автоматично передаючи інформацію при її появі на власному сайті.

Доступ до інформації на вертикальних майданчиках нада­ється через підписку. Основною статтею доходів для вертика­льних операторів є комісія за трансакції. Більшість майданчиків надають продавцям можливість працювати з кожним партне­ром персонально з урахуванням індивідуальних знижок, схем поставок і платежів для постійних клієнтів.

При використанні галузевого електронного торговельного майданчика час на оформлення заявки клієнта зменшується у декілька разів, автоматичне оформлення документів економить як мінімум 15—20 % часу працівників служб збуту і постачан­ня, транзакційні витрати знижуються на 40—60 %. Також спрощується взаємодія контрагентів, дилерська мережа забез­печується актуальною інформацією, забезпечується створення автоматизованих робочих місць.