7.5. Реструктуризація підприємства

Перші спроби виділити поняття «реструктуризація підприємств» у правовому полі України пов'язані з Законом України «Про банкрутство», в якому реструктуризація визначається «...як процес здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема, шляхом їх розділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що супроводить фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню ефективності виробництва і задоволенню вимог кредиторів» [8].

Детальніше поняття «реструктуризація підприємства» визначене в указі Агентства з питань банкрутства підприємств і організацій «Про затвердження методики розробки планів реструктуризації державних підприємств і організацій», яке потім було продубльоване в указі Міністерства економіки України «Про затвердження методичних вказівок щодо проведення реструктуризації підприємств». Відповідно до цих документів «реструктуризація підприємств — це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможності продукції, підвищення ефективності виробництва».

Останнім часом з'явилися більш цілеспрямовані визначення процесу реструктуризації як способу адаптації діяльності підприємства до безперервно змінюваних ринкових умов через проведення комплексу заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного і фінансового характеру, що забезпечують зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності і зміцнення фінансової стійкості. Даний підхід, на нашу думку, якнайповніше відображає механізм і цілі трансформації підприємства.

За принципом визначення об'єкта реформування виділяють такі види реструктуризації:

виробнича (об'єкт — кінцевий продукт виробництва, технологія виробництва) — здійснюється за допомогою впровадження виробничих інновацій і проведення технологічної модернізації;

ринкова (об'єкт — система поставки і збуту) — присвячена формам управлінської діяльності і передбачає оцінку, подальший вибір і формування ефективної організації систем поставок і збуту підприємств;

фінансова (об'єкт — грошові потоки усередині підприємства) — традиційно є основним напрямом у комплексі заходів з реструктуризації підприємства. Це пов'язано з тим, що головна мета реструктуризації для підприємства на сьогодні — виведення підприємства з кризи;

соціальна (об'єкт — трудові ресурси) — визначається як спосіб зняття суперечностей у соціально-економічній діяльності підприємства на тривалий період за допомогою невідкладних заходів, як правило, за рахунок власних ресурсів. Це торкається основної господарської діяльності підприємства, результатом якої є стійкий соціальний клімат;

екологічна (об'єкт — взаємодія з навколишнім середовищем) — розглядається з погляду загального задуму індивідуального проекту трансформації підприємства, здійснюється в довгостроковому періоді, ґрунтується на результатах оперативної реструктуризації і передбачає залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування з метою ліквідації загроз порушення екологічної рівноваги в ділянці функціонування підприємства.

Ми вже зауважували, що за сучасних умов функцію науково-технологічного розвитку — одна з важливіших у прогресивному розвитку як підприємства, так і всього промислового комплексу в цілому. Тому виникає потреба у введенні ще одного виду реструктуризації — науково-технологічної, при якій об'єктом реформування виступає система науково-технологічного розвитку виробництва. Основний принцип реалізації такої реструктуризації — інтеграція різних підприємств або структурних підрозділів усередині одного виробничого комплексу в єдину структуру в цілях створення безперервного технологічного ланцюга «наука—технологія—виробництво».

Таким чином, під науково-технологічною реструктуризацією слід розуміти структурні перетворення певної сукупності об'єктів усередині підприємства, а також внутрішньосистемних відносин, спрямованих на створення і ефективне функціонування єдиної системи «наука—технологія— виробництво», метою якої є забезпечення безперервного науково-технологічного розвитку підприємства і підвищення рівня його науково-технологічного та інноваційного потенціалу.

У будь-якому разі реструктуризація є лише частиною загальної програми реформування підприємства, отже, її можна розглядати як один з ключових механізмів реформування, що ведуть до підвищення ефективності діяльності підприємства. Будь-яка реструктуризація повинна проводитися на підставі певних принципів (табл. 7.8).

В країнах з розвиненою економікою реструктуризація є природним і, по суті перманентним процесом. Питання реструктуризації постає кожного разу, коли підприємство стикається зі зниженням ефективності діяльності, зміною економічного оточення і технологічного розвитку та загостренням конкуренції.

До суттєвих організаційних змін у рамках стратегічних заходів належать перетворення виробничих елементів: введення нових підрозділів і ланок, ліквідація малоефективних структурних одиниць, виділення окремих виробництв у самостійні підприємства, проведення злиття підрозділів, поглинання інших підприємств.

ПРИНЦИПИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ

Таблиця 7. і

я а

я

«

я

о -

о ш о

ч

о а я

S

а

ії а

а

я я я я я

Цілеспрямованість

Передбачає посилення певного аспекту розвитку підприємства (соціальна, науково-технологічна, ринкова спрямованість тощо)

Планомірність

Передбачає усвідомлені організаційні зміни структури виробництва

Керованість

Передбачає управління реструктуризацією на принципах стратегічної мети та оптимізації розподілу повноважень між структурами і рівнями влади

Системність

Проведення структурної модернізації, що передбачає її поширення на об'єкт реструктуризації як цілісної системи зі всіма її рівнями або підсистемами по вертикалі і горизонталі

Комплексність

Проведення структурних змін вимагає взаємозв'язку і взаємозгод