Навчальне видання

магниевый скраб beletage

Скороходов Вадим Анатолійович — професор кафедри економіки

та управління

Худякова Ірина Марківна — доцент кафедри інформаційних

технологій

АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

Підготовка оригінал-макету В. Л. Тарнавський Керівник видавничого відділу С. О. Кіцно

Редакція видавництва не несе відповідальності за зміст наданих автором матеріалів.

Відтворення цього видання або жодної з його частин будь-яким способом без дозволу редакції не допускається. Усі права захищені.

Формат 60х84/16. Підписано до друку 10.11.2007. Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Обл.-вид. арк. 14,86. Ум. друк. арк. 24,18 Наклад 600 прим.

ТОВ «Видавничий дім «Професіонал» м. Київ, вул. Прирічна 25-а, оф. 16 Тел./факс (8-044) 502-97-99 (багатоканальний) e-mail: epprofibook@gmail.com, rlprofibook@gmail.com

Свідоцтво про внесення суб 'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК № 1533

Система призначена для:

забезпечення керівника засобами моніторингу оперативної діяльності підприємства (моніторинг може здійснюватися в будь- яких розрізах, причому одночасно: підрозділів, відповідальних осіб, проектів і т. д.);

підвищення «інформаційної прозорості» підприємства, недо- пуск можливості спотворення реальних даних;

зниження витрат отримання інформації для ухвалення оперативних і стратегічних рішень;

Інформаційна система керівника вирішує завдання:

процесів моніторингу;

аналізу даних;

функціями. Після закінчення бесіди і завершення введення відповідей, CASE-генератор автоматично створює словники ділових функцій, документів, звітів, елементів (атрибутів, реквізитів).

Екранні CASE-моделі дуже наочні. Вони не лякають кінцевого користувача, що бере участь у бесіді, високою математичною абстракцією. З використанням стандартних малюнків-шаблонів (графічних символів блок-схем) крок за кроком на екрані складається і розширюється модель предметної галузі (конкретної ділової функції) з її елементами-образами. Тут є назва функції, символи користувача, документів, звітів, комп'ютера, бази даних, ліній зв'язку і т. ін. Проте по суті CASE-моделі глибоко абстрактні. Саме завдяки цьому стає можливою високошвидкісна автоматична генерація похідної метаінформації у вигляді комплексу проектної документації (специфікацій і програмних модулів).

Коли закінчаться бесіди системних аналітиків з усіма користувачами, які самі побачили і підтвердили правильність сприйняття комп'ютером їх ділових вимог, стає можливим генерувати високоякісну документацію системи за всіма її ресурсами:

інформаційних, програмних, технічних, ресурсах персоналу — для кожного автоматизованого робочого місця.

Свої CASE-пакети мають різні фірми, наприклад, МОНОЛОГ, ORACLE, Digital, IBM. Найбільш відома в наших умовах CASE-сис- тема ORACLE, що складається з трьох інструментальних засобів:

CASE*Dictionary для ведення словника бази даних;

•        CASE*Designer для графічного подання моделей предметних галузей;

CASE*Generator для автоматичної генерації програмних модулів. Будь-який CASE-пакет сприяє загальному впорядкуванню інформаційної системи, поєднанню всієї сукупності її процесів, що особливо важливо в умовах інформаційної мережі, в якій працюють і робочі групи, і окремі користувачі.

CASE-пакети, перш за все, є інструментами системоаналітиків, проте, біля них в процесі розробки і супроводу ІС зосереджуються зусилля і користувачів, і програмістів.

Проектуючи форми екранів, часто використовують наперед віддруковані формуляри з розміткою можливих позицій рядків, стовпців, символів, наприклад, схема екрану на 20 рядків, по 78 символів в рядку.

Важливу роль у проектуванні відіграє матриця системних компонентів, яка без застосування умовної символіки зручно і комплексно відображає в табличній формі три головних складових інформаційної системи: процеси, ресурси, продукти.

5.2.6. Зміст етапів «Упровадження» і «Супровід»

Розроблений проект упроваджується в реальне середовище підприємства або організації, тобто пристосовується до поточної роботи користувачів. Етап упровадження проекту інформаційної системи (додатки) охоплює:

придбання комп' ютерів і програмного забезпечення;

розробку додаткових програм, які не вдалося придбати;

розробку (коректування) документації проекту;

тестування устаткування і програмного забезпечення;

навчання користувачів і персоналу, який повинен працювати з системою;

•        безпосередній перехід до використання нової системи. Упровадження може бути досить важким робочим процесом.

Слід розуміти, що відмінно запроектована система може провалитися, якщо вона не буде ретельно і надійно пристосована до реальних процесів управління.

Етап супроводу (обслуговування) інформаційної системи наступний за упровадженням проекту. Поточний супровід охоплює моніторинг (стеження) системи та її модифікацію для проведення необхідних удосконалень. Частиною цього процесу є огляд після встановлення для визначення того, наскільки система відповідає цілям її створення. Помилки в новій інформаційній системі виправляються

Перш ніж упровадити систему автоматизації, потрібно з'ясувати деякі принципові моменти. Головний з них — це повинно бути справді необхідно, тобто мати економічне обґрунтування.

На поточному етапі розвитку перед навчальним закладом стоять різні стратегічні цілі. Зокрема:

підвищення якості освіти до світового рівня, інтеграція в світовий освітній простір;

стійке забезпечення потреб ринку праці Південного регіону кваліфікованими кадрами;

•        забезпечення потреб населення щодо якісних освітніх послуг. Досягнення цих цілей у сучасних умовах і на сучасному рівні вимагає

створення АСУ університетом на основі єдиної концепції інформатизації.

На першому етапі здійснювалося стратегічне планування. Топ- менеджери університету сформулювали бізнес — цілі і стратегію на найближчі рік-два. Це завдання саме вищого керівництва. Як правило, цілі вперше ясно формулюються якраз в результаті цього етапу.

Наступний етап — це формалізація бізнес-процесів. Після розуміння завдань можна переходити до наступного етапу — постановлення завдань на автоматизацію. Стисло — які завдання та як будуть автоматизовані. В ході даного етапу складаються схеми руху інформації. На цьому етапі в роботі беруть участь топ-менеджери, провідні фахівці, начальники підрозділів підготовки і IT-менеджери. В результаті даного етапу мета керівництва буде сформульована на мові конкретних функцій і завдань усіх підрозділів. Таким чином, це фактично етап ставлення завдань.

Інформаційна інфраструктура університету, що склалася, характеризується суттєвою відмінністю: підрозділи університету оснащені комп'ютерами різних поколінь; у локальну мережу об'єднані не всі комп'ютери; програмне забезпечення розроблене або придбане із застосуванням різних інструментальних засобів, працює в різних операційних системах і з використанням різних стандартів баз даних; вирішувані завдання мало взаємопов'язані інформаційно.

Враховуючи стан інформаційної інфраструктури університету, була розроблена єдина концепція інформатизації і технічне завдання проект АСУ університетом.

Тільки невеликі організації можуть об'єднати дані в одній повністю інтегрованій базі даних. Найчастіше адміністратор баз даних практично не в змозі охопити і осмислити всі інформаційні вимоги співробітників організації (тобто майбутніх користувачів системи). Тому інформаційні системи великих організацій містять декілька десятків БД, нерідко розподілених між декількома взаємозв'язаними персональними комп'ютерами різних підрозділів.

Поставлення завдань відповідає на питання: «Що треба автоматизувати?», а технічне завдання — «Як конкретно треба автоматизувати?». У завданні детально описуються всі об' єкти інформаційної системи, їх поведінка і т. д. І чим докладніше буде технічне завдання, тим краще. На цьому етапі дуже важливий процес документування, щоб потім не виникали проблеми розбіжності поглядів замовників і виконавців. У межах даної АСУ необхідно вирішити такі завдання:

розвиток локальних мереж, корпоративної мережі;

поліпшення якості одержуваних послуг Internet; безперервне оновлення і модернізація парку комп'ютерної техніки;

інтеграція тих систем, що були зроблені раніше до складу першої черги АСУ університетом;

розробка нових версій вже існуючих програмних систем;

розробка упровадження і супровід нового програмного забезпечення в межах АСУ університетом;

•        розвиток існуючих організаційних структур і підрозділів, що забезпечують розвиток процесів інформатизації університету. Єдина концепція інформатизації університету враховує міжнародні стратегії у області інформатизації, ґрунтується на концепції інформатизації вищої освіти, використовує новітні інформаційні технології.

Система освіти є консервативною системою, якій притаманні великі й стійкі традиції, що з одного боку є позитивним чинником, забезпечуючи спадкоємність всього кращого, накопиченого попереднім розвитком, але з іншого не дозволяє відстежувати ситуацію, яка швидко змінюється на ринку освітніх послуг, що складається в світі, країні, регіоні. Адаптивна система управління університетом

•        Повна інформація за кожним студентом, яка може бути одержана, якщо вказати прізвище у відповідній формі (рис. 6.6).

Інформація з факультету і групи

Будь-яка інформація, яку може сформувати адміністратор створенням запиту з відповідними параметрами.

ЗОВНІШНІЙ КЛЮЧ (Ном_обкладинки З Обкладинки NULL-значення не ДОПУСТИМІ ВИДАЛЕННЯ З Обкладинки КАСКАДУЄ ОНОВЛЕННЯ Обкладинки. Ном_обкладинки КАСКАДУЄ) ПОЛЯ (Ном_білета Ціле, Ном_обкладинки Ціле, Дата_видачі Дата, Термін Ціле, Дата_повернення Дата) ОБМЕЖЕННЯ (Значення полів Ном_білета і Ном_обкладинки повинні належати набору значень відповідних полів таблиць Читачі і Обкладинки; при порушенні виведення повідомлення «Такого читача немає» або «Такої палітурки немає»);

Тепер необхідно перевірити, чи не порушені в даному проекті будь-які принципи нормалізації, тобто будь-яке неключове поле кожної таблиці:

функціонально залежить від первинного ключа в цілому, а не від його частини (якщо ключ складовий);

не має функціональної залежності від іншого неключового поля.

[1] (7][Й]0 из 1 (Фильтр)

[2]    Сутність Автори, Укладачі, Редактори, Художники і Переви­дання, що не мають неключових полів, безумовно нормалізовані. Нормалізовані і суті Творці, Характери, Заголовки, Вид_видан- ня й Анотації, що складаються з нескладового ключа і єдиного неключового поля.

З аналізу сутності Перекладачі, Розміщення і Видача, що скла­даються зі складового ключа і неключових полів, видно, що в них немає функціональних зв'язків між неключовими полями. Останні ж не залежать функціонально від будь-якої частини складового ключа.

Нарешті, аналіз сутності Видання, Обкладинки, Місця, Читача і Мови, показав, що єдиною «підозрілою» сутністю є основа Мови, що має два функціонально пов'язані неключові поля: Мова і Ско­рочення.

Поле Мова стало неключовим через введення цифрового пер­винного ключа Код_мови, який замінює текстовий можливий ключ Мова. Це дозволило зменшити обсяг даних, що зберігаються, в табли­ці Перекладачі, витрати часу на введення безлічі текстових значень і можливої суперечності, яка часто виникає через введення в різні поля