1.1. ОСНОВНІ СТАДІЇ РОЗВИТКУІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИКИ

магниевый скраб beletage

Становлення ринкових відносин в Україні у 90-ті роки минулогостоліття сприяло появі й активному розвитку нового науково-практич-ного напряму, це — логістика. Зростання інтересу до логістики обумо-влене потребами розвитку економіки та бізнесу.

Термін «логістика», відомий донедавна лише вузькому колу спеці-алістів, набуває сьогодні широкого розповсюдження, що пов'язано зшироким використанням його в економіці. Етимологія поняття «логіс-тика» викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими єдві точки зору походження слова «логістика»:

від грецького слова «logisteke», що означає мистецтво обрахун-ків, уміння «правильно» розмірковувати і робити «вірні» висновки.

від французького слова «loger», що означає розміщення.

Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від давньо-німецького— склад, зберігання. У Древній Греції так називали прикладну мате-матику, у Римській імперії — діяльність із забезпечення військ провіа-нтом і житлом, у Візантії — процес комплексного вирішення різнома-нітних проблем, пов'язаних із пересуванням і тиловим забезпеченнямармії.

Історично склалися два принципово різних науково-практичнихнапрямки розвитку логістики — у військовій справі й у математиці.Останній існує і до цього часу, де під логістикою розуміють математи-чну логіку. Однак, на думку західних учених, саме завдяки військовійсправі логістика виросла в науку.

Особливо бурхливий розвиток логістика одержала в період дру-гої світової війни, коли була застосована для вирішення стратегіч-них завдань і чіткої взаємодії оборонної промисловості, тилових іпостачальницьких баз та транспорту з метою своєчасного забезпе-чення армії озброєнням і продовольством. Ідея інтеграції постача-льних, виробничих і розподільчих систем, яка дозволяє отриматидодатковий ефект, стали поступово переходити з військової сфериу сферу господарської практики і одержала інший напрямок розви-тку — економічний.

Економічна логістика є досить молодою наукою, однак вона вжепройшла певний історичний шлях розвитку. На рис. 1.1 наведено схе-му еволюції логістики з деяких позицій.

Логістика як наука та інструмент бізнесу в цивільних галузях сталаформуватися на початку 50-х років XX століття передусім у США.Еволюція логістики тісно пов'язана з історією та еволюцією ринковихвідносин в індустріально розвинутих країнах, причому сам термін «ло-гістика» у бізнесі вкоренився і став повсюдно застосовуватися лишенаприкінці 70-х років.

Логістика досить бурхливо розвивається, багато питань, щодо їїпонятійного апарату та термінології постійно уточнюються та зміню-ються, наповнюючись новим змістом. В Україні термін «логістика»вперше вжив видатний український економіст-математик Є.Слуцькийу контексті розгляду праксеології у праці «Етюд до проблеми побудо-ви формально-праксеологічних засад економіки» (1926р.), наголошу-ючи, що логістика стосується логіки такою мірою, як праксеологія фо-рмальної економіки.

Від початку 90-х років минулого століття терміном «логістика» по-значають новий напрям у науці — теорію та практику керування мате-ріальним і відповідними інформаційними та фінансовими потокоми,тобто в комплексі питань, пов'язаних із процесами обігу сировини,матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, запасних частин,готової продукції, їх доставки від постачальника до заводу-виробникаі від заводу-виробника до кінцевого споживача відповідно до його ви-мог та інтересів.

У ґенезі логістики XX століття можна виділити кілька історичнихетапів.

Період з 20-х до початку 50-х років називається періодом «фрагме-нтаризації», коли ідея логістики як інтегрального інструменту зни-ження загальних витрат і керування матеріальними потоками у бізнесіне була головною, хоча окремі логістичні функції були важливими зточки зору зниження деяких витрат, наприклад, у виробництві, транс-портуванні, складуванні тощо. Проте загальні економічні умови, рі-вень розвитку технології й менеджменту не сприяли виявленню фено-мену логістики.

Цей період важливий тим, що в ньому були сформульовані перед-умови майбутнього впровадження логістичної концепції. До них мож-на віднести такі чинники:

зростання сукупних товарних запасів в каналах фізичного розпо-ділу товарів;

зростання транспортних тарифів, обумовлене розширенням гео-графії постачання та збуту і збільшенням вартості енергоносіїв;

поява і швидке поширення концепції маркетингу і орієнтація запотреби споживачів;

розвиток теорії й практики військової логістики.

Протягом даного періоду вийшла друком низка праць з маркетин-гу, де була розкрита природа фізичного розподілу як складової части-ни маркетингу, вказана його особлива роль в організації та підвищенніефективності збуту товарів. Становлення концепції маркетингу, як на-слідок поступового переходу світової економіки від ринку виробникадо ринку покупця, стало ключовим чинником, який пояснює появу ло-гістики в бізнесі.

Період від середини 50-х років до 70-х років західні фахівці нази-вають періодом становлення (концептуалізації) логістики. Вказанийперіод характеризувався швидким розвитком теорії та практики логіс-тики. Філософія маркетингу широко розповсюдилась у західних бізне-сових організаціях. У той же час прийшло розуміння того факту, що неможна більше нехтувати можливостями поліпшення дистрибуції (фі-зичного розподілу), передусім з позицій зниження витрат.

Одним із ключових чинників стрімкої експансії логістики у захід-ний бізнес стало виникнення концепції загальних витрат у фізичномурозподілі. Сенс даної концепції полягає у тому, що можна так пере-групувати витрати в дистрибуції, щоб загальний рівень витрат на про-сунення товарів від виробника до споживача зменшився. Наприклад,переключаючи перевезення товарів із автомобільного на повітрянийтранспорт, можна уникнути необхідності створення проміжних скла-дів, тобто ліквідувати витрати на складування, зберігання й керуваннязапасами. І хоча витрати власне на транспортування зростуть, загаль-ний рівень витрат у розподільній мережі зменшиться. Даний прикладпідкреслює внутрішні взаємовідносини між двома найважливішимифункціями: керуванням запасами і транспортуванням. Концепція зага-льних витрат виявилась базисом для розвитку методології прийняттялогістичних рішень. Разом із тим існувала ще низка об'єктивних еко-номічних і технологічних чинників, які пояснюють прискорений роз-виток логістики протягом періоду, що аналізується. До основних ізних належать:

зміни у моделях і відносинах споживчого попиту (розвиток олі-гополістичних ринків);

тиск чинника витрат на виробництво;

прогрес у комп'ютерних технологіях;

зміни у стратегіях формування запасів;

вплив військового досвіду.

Згадані чинники найяскравіше виявилися у 60-х роках у США. Голо-вними тенденціями на ринку стали підсилення уваги до покупця (зокрема,збільшення частки сервісних послуг) і поява великої кількості різноманіт-них товарів, що задовольняють однакові потреби (конкурентних товарів).Швидкий розвиток олігополістичних ринкових структур примусив бізне-сові організації шукати нові шляхи координації попиту й пропозиції,кращого обслуговування споживачів. Виникли нові логістичні підходи доскорочення циклів замовлення і виробництва продукції. Підвищення різ-номанітності товарів майже автоматично призвело до суттєвого зростаннявитрат на створення й підтримання запасів у системах дистрибуції. Це, усвою чергу, викликало необхідність пошуку нових шляхів удосконаленнятоваропровідних структур і зниження витрат у процесах фізичного розпо-ділу.

Одним із важливих чинників, що сприяли розвитку логістичногомислення, було застосування у бізнесі обчислювальної техніки та ін-формаційних технологій. Науково-технічний прогрес в економіці ін-дустріально розвинених країн призвів до необхідності розв'язання ба-гатоальтернативних і оптимізаційних задач, таких, наприклад, як вибірвиду транспорту, оптимізація розміщення виробництва і складів, оп-тимальна маршрутизація, керування багатоасортиментними запасами,що розвивалися й почали активно впроваджуватися в бізнес із середи-ни 50-х років минулого століття.

На початок 70-х років були сформульовані фундаментальні прин-ципи бізнес-логістики, і деякі західні фірми почали їх успішно засто-совувати на практиці. Однак для більшості фірм, зацікавлених у під-вищенні прибутку, логістичний підхід до контролю і зменшеннявитрат ще не став очевидним. Крім того, спроби впровадити логістич-ну координацію наштовхнулись у багатьох західних фірмах на проти-дію середньої і навіть вищої ланки менеджменту. Менеджери, які про-тягом тривалого часу звикли виконувати традиційні функції, наприк-лад, закупівель, транспортування, вантажопереробки, часто заважаливпровадженню організаційних змін, необхідних для реалізації наскріз-ного керування матеріальними потоками на підставі концепції зни-ження загальних витрат. Додаткові труднощі створювали наявні на тойчас системи бухгалтерського обліку, не пристосовані для виділення йконтролю складових логістичних витрат і оцінки фінансових результа-тів логістичних операцій фірми.

Відмінною рисою цих років стало підсилення конкуренції на фонінестачі високоякісних сировинних ресурсів. Попереднє зростання ін-вестицій у засоби виробництва у більшості країн змінилося відносноюстабілізацією. У той же час суттєво зросли загальні логістичні витрати,наприклад у США в 2,7 разів за десятиліття, що аналізується. Основ-ним завданням більшості фірм стало зниження собівартості продукціїта раціональне використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів ікомплектуючих виробів. Свою роль відіграла у цьому й світова енер-гетична криза, що розпочалася на цей час. За період від 1973 по 1980рр. світові ціни на сиру нафту зросли у 4 рази, що потягнуло за собоюмайже повсюдне у західному світі зростання інфляції та спад промис-лового виробництва. Стагфляція в економіці Заходу в цей період при-мусила вищих менеджерів фірм ретельно зайнятися пошуком шляхівзниження витрат у виробництві та дистрибуції на підставі концепціїбізнес-логістики. Ресурсний чинник (зниження енергомісткості й ма-теріаломісткості продукції) став одним із головних у конкурентній бо-ротьбі. Акцент у логістиці дещо змістився на виробництво, цьому сут-тєво сприяла поява комп'ютерних систем контролю і керування виро-бництвом, впровадження і розвиток АСУ технологічними процесами івиробничими підрозділами.

На кінець 70-х років на Заході практично завершилася так звана«тарно-пакувальна» революція, яка докорінно змінила складськийпроцес, його операційний зміст, організацію, технічне й технологічнезабезпечення. Значний розвиток отримало виробництво транспортно-складського обладнання, нових видів тари й упакування, сучасних ав-томатизованих складських комплексів, активно почала впроваджува-тися контейнеризація перевезень вантажів. Значний економічнийефект дало застосування в розподільчих логістичних системах станда-ртизації тари й упакування, передусім впровадження стандартних ти-порозмірних рядів упаковок і палет.

Період від 80-х до середини 90-х років характеризується стрімкимрозвитком сучасних маркетингової та інтегральної концепцій логісти-ки в індустріальних країнах Заходу. Дійсно, за даний період теорія іпрактика логістики на Заході сягнула далеко вперед, значно перевер-шивши рівень, досягнутий у попередні десятиліття. Визначальною іде-єю розвитку логістики на той час була максимальна інтеграція логіс-тичних функцій фірми та її логістичних партнерів у так званомуповному логістичному ланцюгу: закупівля-виробництво-дистрибуція-продаж для досягнення кінцевої мети бізнесу із мінімальними витра-тами. Протягом розглянутого періоду відбулися зміни у світовій еко-номіці, які пояснюють феномен логістичного «злету». Основними зних є такі:

революція в інформаційних технологіях і впровадження персо-нальних комп'ютерів (ПК);

глобалізація ринку;

зміни у державному регулюванні інфраструктури економіки;

повсюдне поширення філософії загального управління якістю;

зростання партнерства і стратегічних союзів;

структурні зміни в організації бізнесу.

Епохою персональних комп'ютерів можна назвати 80-і та початок90-х років. Малогабаритні й відносно дешеві ПК стали невід'ємноюприналежністю будь-якої бізнесової організації, встановлювалисяпрактично на кожному робочому місці, де необхідно було здійснюватикерування й контроль виробничих, технологічних, розподільчих таінших процесів, пов'язаних із матеріальними потоками. ВикористанняПК, створення на їх базі локальних обчислювальних і телекомуніка-ційних мереж, автоматизованих робочих місць (АРМ) відкрило новігоризонти для логістики. Фактично слід визнати, що саме дана обста-вина відіграла більш значну роль у розповсюдженні логістичних сис-тем, ніж всі інші передумови разом узяті, починаючи з 1970 р. Сучаснепрограмне забезпечення дозволило використовувати ПК в інтерактив-них процедурах інтегрованого логістичного менеджменту від закупі-вель матеріалів до розподілу й продажу готової продукції. Нові поко-ління більш потужних і менш коштовних ПК на початку 90-х роківминулого століття у сполученні з архітектурою відкритих систем щебільше стимулювали впровадження інформаційно-комп'ютерних ін-новацій в логістиці. Нині мікрокомп'ютерною технікою оснащеніпрактично всі підприємства. Будучи результативним і дешевим засо-бом, вона забезпечує споживачу контроль, спостереження йрозв'язання великої кількості задач, тим самим координуючи компо-ненти матеріального потоку.

Взаємодія типу комп'ютер-комп'ютер обумовили удосконаленнязасобів зв'язку, які вплинули на розвиток логістики приблизно так, як іперсональні комп'ютери. Супутникові космічні системи, системиMobilstar, Navstar та інші, забезпечуючи можливість передачі худож-ніх, звукових і письмових повідомлень, дозволяють миттєвозв'язуватися з будь-якою точкою на земній кулі. Внаслідок появи но-вих комунікаційних засобів інформація стала менш коштовною, в тойчас як інші статті логістичних витрат рівномірно зростали. Модерніза-ція засобів зв'язку, яка сприяла координації логістичних дій, стимулю-вала зростання ефективності й популярності логістики.

Удосконалення мікропроцесорної техніки та її широке застосуван-ня у всіх сферах економіки індустріальних країн сприяло революції вінформаційно-комп'ютерних технологіях. Інформація в електроннійформі перетворилася на важливий компонент сучасної ринкової ін-фраструктури. Формування світового інформаційного простору йшлоу напрямі створення й розвитку баз і банків даних, систем і стандартівелектронних угод та електронних комунікацій. Для поширення прин-ципів логістики дуже важливе значення мали створення систем елект-ронних банківських платежів та інших операцій (на основі міжнарод-ної міжбанківської мережі SWIFT і SWIFT II), використання дляпідтримки інформаційної взаємодії між логістичними партнерами ста-ндартів «електронного обміну даними» (Electronic Data Interchange,EDI) та «електронного обміну даними в керуванні, торгівлі й на транс-порті» (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce andTransport, EDIFACT).

Розповсюдженню логістичних концепцій у бізнесі сприяв динаміч-ний ринок електронних комунікацій, а саме: мереж передачі даних,факсимільного зв'язку, електронної пошти, телеконференцій, розраху-нкових палат, загальнодоступного програмного забезпечення тощо.Логістичними партнерами почали широко використовуватися можли-вості масового інформаційного обслуговування за допомогою як ко-мерційних (Compuserve, America Online), так і некомерційних (Internet)комунікаційних мереж.

Визначальну роль у становленні й утвердженні інтегральної кон-цепції логістики відіграла можливість постійного контролю за матері-альними потоками у реальному масштабі часу в режимах віддаленогодоступу через інформаційні системи зв'язку (наприклад, через супут-никові телекомунікаційні системи). Отже, революція в інформаційнихтехнологіях підтвердила, що поряд із матеріальними треба керуватисупутніми інформаційними потоками.

У 1985 р. Рада логістичного менеджменту США (РЛМ) уточнилавизначення логістики так: «Логістика є процесом планування, управ-ління і контролю ефективного (з точки зору зниження витрат) пото-ку запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готовоїпродукції, послуг і супутньої інформації від місця виникнення цьогопотоку до місця його споживання (включаючи імпорт, експорт, внут-рішні та зовнішні переміщення) для цілей повного задоволення потребспоживачів».

У даному визначенні важливими є три моменти. По-перше, те, щологістична діяльність носить інтегрований характер і простягається відмісця виникнення до місця споживання потоку матеріальних ресурсів іготової продукції. По-друге, підкреслено важливість керування супут-ньою інформацією. І нарешті, по-третє, вперше до сфери інтересівлогістики потрапили сервісні (нематеріальні) потоки. Це має принци-пове значення для розвитку логістичних підходів в індустрії сервіснихпослуг, оскільки всі попередні десятиліття об'єктом вивчення й опти-мізації в логістиці були лише матеріальні потоки.

Розвиток інтеграції світової економіки й глобалізації бізнесу сприялистворенню міжнародних логістичних систем. Великі західні фірми нама-галися розвивати глобальні стратегії, тобто виробляти продукцію для сві-тового ринку і у тих місцях, де можна було б знайти найдешевші сирови-ну, компоненти, трудові ресурси. Ліквідація традиційних національних,торговельних, митних, транспортних та інших бар'єрів, як це відбулося вкраїнах ЄС і між США й Канадою, зробила можливим вільне переміщен-ня товарів, послуг і людей через кордони і у той же час підсилила значи-мість міжнародної логістичної координації. На міжнародній арені логіс-тична діяльність стала більш комплексною, а такі проблеми, якрозміщення виробництва і центрів дистрибуції, вибір видів транспорту,типів сервісу, методів керування запасами, проектування адекватних ко-мунікаційних та інформаційних систем стали вимагати нових навичок ло-гістичного менеджменту. Від початку 90-х років минулого століття акти-вно розробляються і впроваджуються міжнародні програми й проекти, вяких логістиці відводиться провідна роль. Наприклад, у країнах ЄС при-йнято декілька програм, спрямованих на створення міжнаціональних ло-гістичних центрів фізичного розподілу товарних потоків. Для реалізаціїпринципів логістики у міжнародних перевезеннях та економічних торго-вельних зв'язках в ЄС створюються міжнаціональні комунікаційні інфор-маційно-комп'ютерні системи, розроблені у рамках проектів TEDIM,UNSTAD, TACIS та ін.

За останні 15 років відбулися суттєві зміни у транспортному зако-нодавстві багатьох країн, передусім США і країн ЄС, внаслідок цьогобули створені відповідні політичні умови для розвитку транспортногосервісу в логістиці, що послужило найважливішим стимулом для роз-витку інтегрованої логістики та створення великих транспортно-логістичних систем.

Однією з найважливіших рушійних сил логістичних змін стала ду-же поширена у західному бізнесі концепція загального керування якіс-тю (total quality management, TQM). Ця концепція, взята на озброєнняпереважною більшістю провідних компаній світу, вчинила справжнійпереворот у теорії та практиці менеджменту.

Згідно з одним із визначень, що належить відомій організаціїBritish Standards Institution, концепція загального керування якістю— це управлінський підхід, який ставить у центр уваги задачу підви-щення якості, він заснований на участі всіх членів фірми (організації)у розв'язуванні даної задачі на всіх стадіях виробництва і розповсю-дження продукції (послуг), який дає змогу досягти тривалого успіху зарахунок задоволення потреб споживачів і завдяки взаємовигідності якдля кожного члена фірми, так і для суспільства в цілому.

80-і роки XX століття позначені бурхливим зростанням союзів іальянсів у бізнесі, які змінили попередню практику недовіри, підозри іжорстокої конкуренції. Завдяки концепції інтегрованої логістики пар-тнери з бізнесу почали шукати шляхи продуктивної координації уплануванні та керуванні запасами готової продукції, транспортуванні,вантажопереробці, організації продаж.

Еволюція логістики за кордоном показує, що вона стає одним із най-важливіших стратегічних інструментів у конкурентній боротьбі для бага-тьох бізнесових організацій, і ті фірми, які використали концепції інтегро-ваної логістики, як правило, зміцнили свої позиції на ринку.