5.2. Принципи організації виробництва : Логістика. Теорія та практика : B-ko.com : Книги для студентів

5.2. Принципи організації виробництва

Як наука і практика логістика має на меті підвищення організо-ваності виробничих систем, тому вона тісно взаємодіє з організаці-єю виробництва як наукою про проектування, створення та розви-ток виробничих систем. Принципи та закономірності організаціївиробництва є базою для вирішення логістичних проблем.

Зараз в теорії організації виробництва можна виділити дві групизакономірностей: закономірності організації виробничих систем ізакономірності організації виробничих процесів.

Великим досягненням у теорії організації виробництва можнавважати з'ясування та опис того, як проявляються принципи орга-нізації високоефективних, ритмічних виробничих процесів. Йдеть-ся про такі принципи:

впорядкованого руху предметів праці у виробництві;

неперервності руху виробничих процесів;

ритму виробничого циклу виконання замовлення;

календарної синхронізації тривалості технологічних опе-рацій;

Розглянемо їх більш детально.

Принцип впорядкованого руху предметів праці у вироб-ництві.

Формулювання принципу: без попередньої організації рухупредметів праці у типових міжцехових і внутрішньоцехових техно-логічних маршрутах взагалі неможливе планування процесу вироб-ництва.

Упорядкування руху деталей у виробництві може бути досягну-то такими способами:

стандартизація та типізація міжцехових і внутрішньоцеховихтехнологічних маршрутів;

проектування типової схеми руху предметів праці на вироб-ництві;

раціональна впорядкованість запуску деталей на виробництві.

Принцип неперервності руху виробничого процесу.

Виробничий процес відбувається в часі та просторі. Час прохо-дження виробничого процесу характеризується тривалістю вироб-ничого циклу, часом простою робочих місць і часом залежуванняпредметів праці на виробництві.

Просторове проходження виробничого процесу характеризуєть-ся виробничою структурою, структурою наявних ресурсів, послідо-вністю та структурою трудових затрат, необхідних для виготовлен-ня продукції при виконанні виробничої програми підприємства.

Мінімізація витрат виробництва від сумарного часу простоївробочих місць і від сумарного часу міжопераційного залежуванняпредметів праці характеризує рівень організованості та ефективно-сті руху виробництва.

Принцип ритму виробничого циклу виготовлення виробу.

Принцип ритму виробничого циклу виготовлення виробу — це

об'єктивно існуюча сукупність суттєвих причинно-наслідковихзв'язків між параметрами виробничої програми підприємства (тоб-то змістом, строками, пріоритетами, пропорціями об'єктів вироб-ництва та їх структурною трудомісткістю), з одного боку, та струк-турою елементів виробництва, які використовуються увиробництві, — з іншого.

Ритм виробничого циклу виготовлення виробу є закономірнимпоєднанням процесів розгортання та згортання виготовлення ком-плектів заготовок, деталей, комплектуючих одиниць виробу за ста-діями та виробничими дільницями, а в кожному виробничому під-розділі — це закономірна зміна обсягу та складу виконуваних робітнад кожним комплектом предметів праці даного виробу щодо ви-робничого циклу виготовлення комплекту деталей в даному під-розділі. При цьому зміна тривалості циклу виконання робіт не змі-нює внутрішніх пропорцій розподілу обсягу та складу цих робіт.

Розрізняють три можливих методи моделювання ритму вироб-ничого циклу виготовлення виробу:

статистичний;

статичний;

динамічний.

Принцип календарної синхронізації циклів процесу виго-товлення виробів та їх частин.

Якщо процесом синхронізації циклів не управляти, то трива-лість циклів збільшиться в три рази, тому що календарне вирівню-вання кожної частини процесу перевищить величину найбільшогоциклу відповідної частини процесу.

Знання про прояви принципу синхронізації циклів процесу ви-готовлення виробу та їх частини необхідні як основа мистецтвауправління виробничим процесом з метою мінімізації затрат на ви-робництво.

Взагалі за будь-якої форми організації виробництва нерівнітривалості технологічних операцій вирівнюються до деякої ка-лендарної межі або за рахунок залежування деталей, або за ра-хунок простоїв робочих місць, або за рахунок першого і другогоодночасно.

При впорядкованому русі деталей мінімальною календарноюмежею вирівнювання операцій можна управляти.

Календарна межа вирівнювання тривалостей технологічнихоперацій характеризує хід виробничого процесу з двох суперечли-вих сторін — як безперервність завантаження робочих місць та якбезперервність виготовлення предметів праці.

Не викликає сумнівів, що при заданих організаційно-техноло-гічних умовах мінімум витрат на виробництво досягається принайбільшій безперервності використання засобів виробництва (ро-бочих місць), а це відповідає єдиному оптимальному рівню вигото-влення партій виробів у виробництві.

Обсягово-динамічний метод планування та організації ходу ви-робництва за принципом безперервного завантаження плановихробочих місць дозволяє не тільки здійснити таке завантаження, а йзабезпечити максимальну тривалість виробничого циклу виготов-лення маршрутного комплексу деталей (Тмдк).

Зокрема, якщо на кожній операції процесу виготовлення марш-рутного комплекту деталей (тобто на комплектооперації) задіянаодне чи більше робочих місць, то тривалість його виробничого ци-клу можна визначити за формулою

m         m-1

Тмдк = «'І і - (n - Pi) І M,        (5.1)

і =1 і =1

де n — кількість найменувань виробів, що будуть виготовлені надільниці у певному плановому періоді і становитимуть один ком-плект деталей;

fj — середній інтервал часу, через який здійснюється передачапартії виробів одного найменування на наступну комплектоопера-цію після завершення їх обробки на j-й комплектооперації

с; = t, / C);

Cj — кількість робочих місць, задіяних в обробці деталей ком-плекту на меншій j-й комплектооперації;

Pj — розмір передаточної транспортної партії на j-й комплекто-операції;

t'Mj — менший з двох середніх інтервалів часу, через які здійс-нюється передача деталей комплекту із суміжної j-ї або (j + 1)-їкомплектооперації (t'Mj =tMj / Cj);

tj — середня тривалість виконання технологічних операційнад деталями комплекту на j-й комплектооперації (чи на j-му рівніробіт);

j — порядковий номер комплектооперації чи операції типовоготехнологічного маршруту, за яким деталі комплекту, що розгляда-ється, проходять обробку, j = 1, m.

Тут цикл виготовлення комплекту деталей визначається зурахуванням умов організації виробничого процесу — кількостіноменклатурних позицій у плані (я'); кількості робочих місць,що використовуються на кожній операції процесу (Cj); середньоїтривалості виконання однієї технологічної операції над деталямикомплекту на кожній j-й комплектооперації (j). Цією формулоювизначається зв'язок між кількістю номенклатурних позицій уплані, плановим строком виконання робіт і нормативним розмі-ром партії деталей.

Якщо деталі містять однакову кількість операцій, то цикли ви-готовлення цих деталей стають тотожними у часі внаслідок вирі-внювання тривалості їх операцій. Деталі у виробничих підрозді-лах виробляються, як правило, комплектами, а це означає, щотривалість циклу виготовлення кожної деталі комплекту дорівнюєтривалості циклу виробництва комплекту деталей, що розгляда-ється.