6.3. Система складуваннята організація переробки вантажів : Логістика. Теорія та практика : B-ko.com : Книги для студентів

6.3. Система складуваннята організація переробки вантажів

Система складування передбачає оптимальне розміщення ван-тажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробкисистеми складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки тавзаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходятьз нього) та внутрішніми (суто складськими) матеріальними потока-ми та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби,особливості вантажу тощо).

Розробка системи складування базується на виборі найраціона-льнішої з усіх технічно можливих систем для вирішення поставле-ного завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Такийпроцес вибору та оптимізації передбачає виявлення зв'язаних міжсобою елементів, об'єднаних у кілька основних підсистем. Отже,система складування включає такі складські підсистеми:

складована вантажна одиниця;

вид складування вантажів (на підлозі, у блоках, на стелажах,конвеєрне складування тощо);

підсистема обладнання з обслуговування складу;

підсистема комплектації (комісіонування) вантажів;

підсистема управління переміщенням вантажу;

інформаційна підсистема;

підсистема будівель і споруд (конструктивні особливості бу-дівель і споруд).

Кожна підсистема в свою чергу складається з ряду елементів.При цьому кількість елементів, що формують основні підсистеми,

може бути значним, а їх сполучення в різних комбінаціях збільшуєбагатоваріантність систем складування.

Складована вантажна одиниця

Одним з ключових понять логістики є поняття вантажної одини-ці. Вантажна одиниця — це той елемент логістики, котрий своїмипараметрами пов'язує технологічні процеси у єдиний логістичнийпроцес. Формуватися вантажна одиниця може як на виробничих ді-льницях так і на складах. Суттєвими характеристиками вантажноїодиниці є наступні: розміри вантажної одиниці; здатність зберігатицілісність а також попередню геометричну форму при проведеннялогістичних операцій. Розміри вантажних одиниць, а також облад-нання для їх навантаження, транспортування, розвантаження та збе-рігання повинні бути узгоджені між собою. Основною умовою тут ємінімальна кількість операцій з переробки вантажів.

Саме тому значна увага приділяється визначенню оптимальноговиду і розмірів товароносія, на якому формується складська ван-тажна одиниця. Такими товароносіями є: стоякові, сітчасті, ящичні,пласкі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібнихвантажів тощо.

Складський товароносій пов'язує між собою номенклатуру ван-тажу, що перероблюється, зовнішні та внутрішні матеріальні пото-ки і всі елементи системи.

На вибір товароносія впливають:

вид і розміри упаковки та транспортної тари;

підсистема комплектації замовлення;

оборотність товару;

технологічне обладнання, що застосовується для складуваннявантажу;

особливості підйомно-транспортних машин і механізмів, щообслуговують склад.

Основним критерієм правильного вибору товароносія є непове-рнення складської вантажної одиниці з зони комплектації до зонизберігання при формуванні замовлення покупця.

Вид складування вантажів

Розрізняють три види складування:

Одиничне є найпростішою формою і використовується при збері-ганні обладнання, транспортних засобів та інших засобів, які тимча-сово витримують відкритість. Досить часто застосовується лінійне іблочне збереження. При лінійному збереженні до одиниці кожногоодиничного збереження забезпечується прямий доступ, зручний длярізноманітних товарів з невеликими і середніми розмірами.

Виділяють такі види лінійного збереження:

розміщення товарів на підлозі;

створення полиць-стелажів;

рухомі полиці;

створення висотних стелажних складів.

Блочне збереження характеризується тісним (без простору) роз-міщенням. Недолік розміщення — зберігатися можуть лише комплектніодиниці і відсутній прямий доступ до об'єктів, що зберігаються.

При цьому, виділяють такі види основних варіантів блочногозбереження:

складування в штабельованих блоках;

складування у висотних стелажах;

складування у стелажах до 6 м.;

складування в прохідних (в'їзних) стелажах;

складування у пересувних стелажах;

складування в елеваторних стелажах та ін.

На сучасних складах частіше використовуються комбінації різ-них варіантів складування, особливо на складах гуртової торгівлі.Пояснюється це специфічними особливостями різноманітної про-дукції, що зберігається на складах.

Підсистема обладнання з обслуговування складу

Для обслуговування складів використовують різноманітні під-йомно-транспортні машини і механізми, їх вибір тісно пов'язаний зуже переліченими підсистемами і залежить від характеристик са-мих технологічних засобів і загальної спрямованості технічноїоснащеності складу.

Складське обладнання складається з таких основних компо-нентів:

допоміжні пристрої для навантаження-розвантаження;

внутрішньоскладські транспортні засоби;

полиці, стелажі, ящики, тощо.

Найбільш розповсюдженими на механізованих складах є таківиди підйомно-транспортних засобів, як електронавантажувачи таелектроштабелери, а на автоматизованих складах — міжстелаж-ні крани — штабелери.

Для досягнення ефективності обороту важливим є вибір відпо-відних видів внутрішньоскладського транспорту.

Внутрішньоскладський транспорт охоплює: мостові крани, мо-норейки, транспортери, автокари, штабелери, пристрої для верти-кального переміщення вантажів, ручні підйомники, електроталі,рольганги і т. ін.

Стелажі і полиці є складським обладнанням для одиничнихтоварів і виготовляються з дерева, бетону і сталі.

Підсистема комплектації (комісіонування) вантажів

Процес комплектації вантажів проходить у три етапи:

Відбирання товару відповідно до замовлення;

Комплектація повного замовлення відповідно до замовлення;

Комплектація партій відправки для централізованої та децен-тралізованої доставки вантажів споживачеві.

Комплектація (комісіонування) замовлень клієнтів проводитьсяу зоні комплектації. Підготовка та оформлення документації здійс-нюється через інформаційну систему. Адресна система зберіганнядозволяє вказувати у відбірковому листі місце необхідного товару,що значно скорочує час відбору та допомагає докладніше відслід-ковувати відпуск товару зі складу.

Підсистема управління переміщенням вантажу

Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні маєздійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторіза наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уник-нути неефективного виконання складських операцій. Кількість пе-ревалок (з одного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.

Інформаційна підсистема

Інформаційне обслуговування складів передбачає управлінняінформаційними потоками. Залежно від технічної оснащеності сис-теми управління матеріальними потоками інформаційне обслуго-вування складів може бути як самостійною системою(на механізо-ваних складах), так і складовою підсистеми загальної системиавтоматизованого управління матеріальними та інформаційнимипотоками (на автоматизованих складах).

Інформаційні потоки в логістичній системі складування вклю-чають: замовлення, підтвердження замовлень, контракти, претензії,переписку; складські та експедиторські документи; товаросупрово-джуючі документи (відвантажувальні специфікації, сертифікатипоходження товарів тощо); транспортні документи; страхові доку-менти; митні документи; транзитні документи; санітарні та інші до-звільні документи; портові документи, коносаменти, чартери, бор-тові документи; розрахункові, платіжні, кредитні документи, гара-нтії; повідомлення про відвантаження, про перевалку, про прибуттявантажів, про платежі; статистичну інформацію і т. ін.

Діяльність з оптимізації обробки інформації включає підготовкутехнічних завдань на розробку або придбання, а в подальшому ірозвиток логістичної інформаційної системи (підсистеми) для об-робки інформації та документального забезпечення планування тавиконання складських операцій, аналізу та прогнозу, фінансовогота оперативного планування.

Підсистема будівель і споруд

Вид вантажів, що складуються, їх розміри і вага впливають наконструкцію складів. Альтернативними є такі види конструкціїскладів:

пласкі будівлі;

висотні (багатоповерхові) будівлі;

склади зі стелажним зберіганням вантажів або їх зберіганнямв підвісному стані;

склади для зберігання вантажів на відкритому повітрі.

Пласка будівля — одноповерхова, без підвалу складська будів-ля. Висота будівлі до 4 м і використання простих транспортних за-собів є найбільш економним порівняно з висотними будівлями.

Висотна або багатоповерхова будівля — відрізняється обме-женими можливостями навантаження на підлогу, має додатковувитрату площ і капітальних коштів на створення кліток, стелажіві т.д.

Склади, що обладнані полицями, стелажами зазвичай розта-шовують в одноповерхових будівлях які досягають висоти 14 м ібільше. Будівництво підвісних складів має ту перевагу, що вониможуть бути швидко перебудовані та забезпечити вільний доступтранспорту до місць збереження. Ці склади мають захисні пристроївід непогоди і мають перевагу порівняно з зберіганням на відкри-тому повітрі.

Розрахунок площі складських приміщень

Вихідними даними для визначення прощі складу є номенклату-ра, властивості та кількість матеріальних цінностей які необхіднозберігати.

Розрахунок площі складу включає такі процедури:

визначення корисної площі (площі на якій безпосередньо бу-дуть зберігатися вантажі);

оперативної площі до якої відносять принмально-сортувальні,відпускні, вагові площадки, проходи, проїзди Н т. ін.;

конструктивної площі на якіН розташовуються перегородки,колони, сходові клітки Н т. ін.

Розрахунок площі складських приміщень може проводитисьдвома методами: методом навантажень та точним методом.

Метод навантажень застосовується для визначення площіуніверсальних складів або на першіН стадії проектування складсь-ких приміщень.

Розрахунок площі складського приміщення за методом наван-тажень визначається за допомогою наступної формули

Sw._ ^ (6.1)

Чор Квик.

О         2

де Ssaz — загальна площа складу, м ;

Zmax — максимальна норма зберігання i-го вантажу на складі, т;Кн — коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів насклад;

Чср — середнє розрахункове навантаження на 1 м площі складу,т/м2;

Квик — коефіцієнт використання площі складу.Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад ви-значається за формулою

К _ Q юп.чакс            (6 2)

н Q '

доб.серед

де бдоб.шкс; — максимальниН добовиН обсяг вантажу, що надходитьна склад, т/добу;

6доб.серед — середньодобовиН обсяг вантажу, що надходить насклад, т/добу.

Максимальна норма зберігання вантажу на складі дорівнює на-ступному:

п Qpi

Zmax _ X ,-, ' Z maxi , (6.3)

i _1 360

де Qpi — річниН обсяг надходження на склад i-го вантажу, т/рік;Z'max t — максимальна норма запасу і-го вантажу, діб;n — кількість наНменувань вантажів, що надходять на склад.

Точний метод використовується при детальному проектуванніскладських приміщень. Розрахунок точним методом потребує дета-льних характеристик матеріалів, що будуть зберігатися на складі.Розрахунок площі складу у відповідності з точним методом здійс-нюється у наступній послідовності:

за каталогом на основі урахування характеристик вантажіввибирається складське обладнання;

визначається потреба в обладнанні;

визначається корисна площа складу виходячи із площі, щозаймає обладнання;

далі розраховується оперативна та конструктивна площі.

Формування раціональної системи складування.

Вибір елементів складських підсистем провадиться за допомо-гою схем, діаграм або за допомогою моделювання на ЕОМ. Це за-безпечує сучасний науковий підхід, який дозволяє враховуватибільшу кількість альтернативних варіантів. Формування раціона-льної системи складування повинне здійснюватись у такій послі-довності:

визначення мети та завдань функціонування системи складу-вання в цілому;

виділення місця складу у логістичному ланцюжку та визна-чення його функцій;

визначення загальної спрямованості технічної оснащеностіскладської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

вибір елементів кожної складської підсистеми;

орієнтовне формування окремих підсистем;

здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних ва-ріантів підсистем з усіх технічно можливих;

проведення оцінки кожного конкурентоспроможного варіан-та та здійснення вибору раціонального варіанта;

формування системи складування в цілому.