8.5. Організація роботи виробничого транспорту

магниевый скраб beletage

Транспортне господарство підприємства — сукупність зага-льнозаводських та цехових підрозділів що забезпечують перемі-щення людей та вантажів між окремими виробничими дільницями,цехами, робочими місцями та за межами підприємства.

Головна мета транспортного господарства — вчасне пере-міщення вантажів і людей по вказаним маршрутам з найменшимивитратами на здійснення транспортування та операції по заванта-женню та розвантаженню.

Склад та структура транспортного господарства підприємствазалежать від наступних факторів:

особливостей продукції що випускається підприємством;

розміру підприємства та масштабу виробництва;

галузевої приналежності підприємства;

рівня автоматизації та механізації виробничого процесу;

рівня кооперації з транспортними організаціями.До складу транспортного господарства входять:

транспортний відділ;

транспортний цех або цехи (цех автомобільного транспорту,цех залізничного транспорту тощо);

ремонтний цех.

Зазвичай до складу транспортного цеху входять:

бюро перспективного планування;

бюро технічного нормування та організації перевезень;

конструкторсько-технологічне бюро;

диспетчерське бюро;

ремонтне бюро.

Класифікація виробничих транспортних засобів:

за призначенням перевезень:

зовнішній;

міжцеховий;

внутрішній.

за режимом роботи:

перервної дії;

безперервної дії

за напрямком переміщення вантажів:

горизонтальний (конвеєри, транспортери);

вертикальний (ліфти);

змішаний (крани);

похилий (канатні дороги).

за видами транспортних засобів:

автомобільний;

залізничний;

водний (річковий та морський)

трубопровідний;

авіаційний;

за рівнем механізації:

автоматизований;

механізований;

ручний.

в залежності від можливості переміщення транспортного за-собу виділяють дві групи транспортних засобів (рис. 8.3):

стаціонарні транспортні засоби;

нестаціонарні або пересувні транспортні засоби.

До стаціонарних транспортних засобів належать ті, за допо-могою яких вантажі пересуваються за відповідними горизонталь-ними, вертикальними та похилими напрямками. Стаціонарні при-строї споживають малу кількість енергії, відрізняються невеликимивитратами на обслуговування, їм властива надійність і безпека.Стаціонарні пристрої можуть створюватись як без опори на підлогу(піднімання вантажів здійснюється за допомогою конструкції, щокріпиться на стелі), так і з опорою на підлогу. Наприклад, констру-кції, пов'язані з підлогою:

схований під підлогою ланцюговий транспортер;

несучий ланцюговий транспортер;

рольганги;

ремінний транспортер.

Конструкції, не пов'язані із підлогою:

ланцюговий підвісний транспортер;

транспортер із електроприводом;

ручні талі.

До пересувних належать транспортні засоби, які виконують ве-ртикальне транспортування (підйомники, в т.ч. ліфти, мостові, пор-тальні та інші крани), або горизонтальне пересування — як системана вагонетках (карах). Горизонтально-пересувні пристрої поділя-ють на ті, що вимагають опори, та вільні:

Горизонтально-пересувні, що вимагають опори:

вилочні підйомники;

вилочні штабелери;

тягачі з причепами;

транспортні системи без водія.

Вільні (не пов'язані із підлогою):

картраки;

монорельсові підвісні вагонетки.

Великого значення набувають сьогодні транспортні засобибез водія та із дистанційним управлінням (індукційні або оптич-ні). Вони створюють конкуренцію стаціонарним транспортним за-собам, до яких належать:

рольганги;

ланцюгові транспортери;

підйомники з електроприводом та без нього;

підвісні конвеєри з окремим приводом.

Безлюдні транспортні системи добре пристосовані для раціона-лізації логістичних функцій та можуть використовуватись як на ча-стково механізованих, так і повністю автоматизованих підприємст-вах. Вдосконалення технології та зв'язок із центральноюкомп'ютерною системою забезпечує їх економічність, велику гнуч-кість і високий ступінь використання.

Безлюдні системи охоплюють такі елементи: вагонетки; при-строї для пересування; пристрої для управління.

Переваги транспортних систем з дистанційним управлінням по-винні розглядатись поряд із їхніми недоліками:

висока вартість цих систем;

проблеми завантаження та розвантаження;

низька швидкість руху;

залежність від змонтованих шляхів;

складність проїзду в різних виробничих приміщеннях (напри-клад, вузькі шляхи, високі бар'єри, неочікувані перешкоди і т.ін.).

Визначення необхідної кількостівиробничих транспортних засобів

Потреба підприємства у транспортних засобах визначається за-лежно від розміру вантажопотоків та загального вантажообігу.

Вантажопотік — це кількість вантажів (виміряна у натураль-них показниках — кг, т, м3 тощо), що переміщуються у заданомунапрямку за одиницю часу.

Вантажообіг — сума всіх вантажопотоків, що переміщуютьсявиробничим транспортом за одиницю часу.

Для визначення загального вантажообігу на підприємстві скла-дається шахова відомість.

Шахова відомість це таблиця, в рядках якої зазначені відправ-ники вантажу, в стовпчиках — одержувачі, причому підрозділипідприємства заносяться в стовпчики в тому самому порядку, вякому вони розміщені у рядках. На перехресті однакових підрозді-лів ставиться знак «х» — самі собі вони нічого не відправляють і неотримують. Потім у клітини заносяться відповідні значення. При-клад шахової відомості наведено в табл. 8.4. Шахова відомістьслужить основою для складання схеми вантажопотоків.

Схема вантажопотоків — графічне зображення даних шахо-вої відомості на генеральному плані підприємства (рис 8.4). Припобудові схеми потрібно враховувати, що товщина стрілок повиннабути пропорційна обсягу вантажопотоків.

Таблиця 8.4

ШАХОВА ВІДОМОСТЬ ВАНТАЖООБІГУ

Відправники

Одержувачі

Всього

склад сирови-ни та матеріа-лів

меха-нічнийцех

складаль-ний цех

склад го-тової про-дукції

Склад сировинита матеріалів

X

400

100

500

Механічнийцех

X

350

350

Складальний цех

X

500

500

Склад готовоїпродукції

X

 

Всього

400

450

500

1350

Схема вантажопотоків використовується для організації ванта-жопотоків, проектування доріг та оптимізації роботи транспорту.

Інформація що необхідна для вибору виду та розрахунку не-обхідної кількості транспортних засобів:

категорія вид, вага, габарити та конфігурація вантажу;

відомості про маршрут (відстань, стан доріг, інтенсивністьруху транспорту);

дані про обсяг та режим перевезень;

дані, що характеризують транспортні засоби та пристрої, щовикористовуються для завантаження та розвантаження;

транспортні тарифи.

Вибір та розрахунок кількості транспортних засобів відбуваєть-ся у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типутранспортного засобу та засобів механізації завантажувально-розвантажувальних робіт. Основним критеріями вибору витупаютьчасові характеристики перевезення та якість транспортних робітпри мінімальних витратах. На другому етапі проводиться розраху-нок кількості транспортних засобів.

Розрахунок транспортних засобів перервної дії проводиться унаступній послідовності на основі урахування добового вантажо-обігу:

N _      (8.25)

Чдоб

де — добовий вантажообіг при перевезенні даного виду ван-тажів, т/д.,

ддоб — добова продуктивність транспортного засобу, т/д.

Добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів ви-значається за формулою

Q^ _ Д • Кн,   (8.26)

де Qp — річний (квартальний) вантажообіг кожного найменуваннявантажів, т/рік;

Д — кількість робочих днів у році (кварталі);

Кн — коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований попідприємству в цілому.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по підприємству в ціло-му визначається за формулою

К _ 0доб.макс (8 27)

н Q      '

доб.серед

де 0яо6 макс — максимальний добовий вантажообіг по заводу в ціло-му, т/д.;

^Оцоб.серед — середньодобовий вантажообіг по підприємству в ці-лому, т/д.

Середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому визна-чається за формулою:

^.серед _ Qf ,  (8.28)

де 0кв — річний (квартальний) вантажообіг, т/рік.,Д — кількість робочих днів у році (кварталі).Добова продуктивність транспортного засобу визначається заформулою

Чдоб _ Чц •    (8.29)

де чц — рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу,т/цикл,

тц — кількість транспортних циклів за добу, цикл/д.

Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визна-чається за формулою

Чц _ Чн • Кгр,            (8.30)

де чн — номінальна вантажопідіймальність транспортного засо-бу, т,

Кгр — коефіцієнт використання вантажопідіймальності.Кількість транспортних циклів за добу визначається за форму-лою

F

тц _     (8.31)

1 ц

де FaxB — добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.;Тц — час їздки (транспортного циклу), хв.Час їздки можна визначити за формулою 8.23.

Кількість транспортних засобів безперервної дії розраховуєтьсяза формулою:

NK _ Q           (8.32)

Чг

де QT — вантажообіг за годину, т/год.

Чг — продуктивність транспортного засобу, т/год.

Контрольні запитання

Що розуміють під транспортом? Які види транспорту розрізняють?

Охарактеризуйте основні види виробничого транспорту.

Розкрийте сутність транспортних тарифів та їх особливості для різ-них видів транспорту.

Вкажіть на переваги та недоліки різних видів транспорту.

Які фактори перш за все беруться до уваги при виборі транспортно-го засобу?

Визначте сутність матеріально-технічної бази транспорту та її скла-дові для різних видів транспорту.

Якими показниками характеризуються вагони, судна і контейнери?Наведіть необхідні розрахункові формули та пояснення.

Які техніко-експлуатаційні показники роботи автотранспорту Визнаєте? Як вони розраховуються?

Проаналізуйте інтермодальні та мультимодальні системи перевезен-ня.

Як відбувається доставка товарів і які документи необхідні при цьо-му?

Що таке транспортне завдання? Які методи використовують для ви-рішення транспортного завдання?

Чому метод «північно — західного кута» не дозволяє одержати оп-тимальне рішення щодо розподілу (перевезення) вантажів?

Що таке вантажопотік та вантажообіг?

Які підрозділи входять до структури транспортного господарствапідприємства? Назвіть їх функції.

Для чого складають шахову відомість та схему вантажопотоків напідприємстві?

У якій послідовності проводиться розрахунок необхідної кількостітранспортних засобів?

РОЗПОДІЛЬЧАЛОГІСТИКА