9.3. Організація розподільчої логістики

магниевый скраб beletage

Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають пев-них форм її організації, тобто відповідним чином організованогопроцесу збуту готової продукції.

Організація розподільчої логістики містить (Кальченко, 2004):

організацію процесу збуту готової продукції з урахуваннямпринципів та методів логістики;

організацію управління збутом як сукупності логістичнихоперацій, логістичних ланцюгів і логістичних систем;

організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобтосуб'єктів розподільчої логістики.

Розподільча логістика як сукупність взаємопов'язаних логісти-чних операцій може описуватися у часових межах операційних си-стем.

При цьому операції розподільчої логістики розрізняються за кі-лькома ознаками (Кальченко, 2004):

повнота обслуговування клієнтів (повні або комплексні об-слуговування і неповні або часткові обслуговування);

форми організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, івнутрішні, тобто у межах підприємства);

способи виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інфо-рмаційні);

результат (поставка товару, надання послуг).

Операційна система розподільчої логістики складається з трьох

підсистем (Кальченко, 2004):

переробної підсистеми;

підсистеми забезпечення;

підсистеми планування і контролю.

Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії всіхперелічених підсистем (рис. 9.1).

Переробна підсистема безпосередньо виконує збутову роботу,перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит спожи-вачів (вхід системи) на необхідні ринку товари та послуги (вихідсистеми). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконуєоперації з асортиментного завантаження виробництва, кількісногота якісного приймання готової продукції, організації її зберігання іпідготовки до споживання, просування товарів на ринок каналамирозподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуго-вування споживачів.

Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінан-сово-трудові умови для нормального функціонування переробноїпідсистеми. Вона містить: виробниче забезпечення збуту, у томучислі виробництво товарів і послуг за замовленнями споживачів,матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності з урахуван-ням створення складів, транспортних, торговельних та інших ко-мунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації проду-кції, зокрема фінансування рекламних кампаній; кадрове забезпе-чення збутових служб підприємств, у тому числі професійне на-вчання торгівельного персоналу. Підсистема забезпечення розподі-льчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах під-приємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозиченихкоштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визнача-ється економічною ефективністю і результативністю функціону-вання підсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція забезпе-чення може стати функцією переробної підсистеми. Наприклад, взагальному випадку перевезення готової продукції — функція під-системи забезпечення, але у разі надання транспортних послуг сто-роннім організаціям вона стає функцією переробної підсистеми.

Підсистема планування і контролю може бути класифікованаяк управлінська підсистема в кібернетичній моделі розподільчоїлогістики. Вона виконує команди (плани, завдання) за інші (керо-вані) підсистеми, одержує інформацію про їх реакцію на керованийвплив (зворотний зв'язок) і коригує поведінку учасників збутовоїдіяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення таприйняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюють-ся під активним впливом зовнішнього середовища (економічного,правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організаціїзбутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і роз-поділ функцій у підрозділах підприємства).

Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логіс-тики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивченняоперацій. Стандартні процедури передбачають:

постановку завдання;

вибір цільової функції;

розробку моделі дослідження;

визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки харак-теристик;

виконання необхідних розрахунків і робіт;

перевірку результатів за критерієм оптимальності;

аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій (Каль-ченко, 2004).