Організація дрібнооптового продажу товарів

B умовах значного зростання кількості дрібних підприємствроздрібної торгівлі, послаблення ролі оптових підприємств, їх за-безпеченні товарами широкого розвитку набуває дрібнооптова фо-рма продажу товарів через дрібнооптові магазини-склади та наоптових ринках.

Дрібнооптові магазини-склади типу «cash and carry», що в бук-вальному перекладі означає «плати і вивозь», в Україні дістали ши-рокого поширення останнім часом під назвою «гуртовні». Цей типмагазинів орієнтований на забезпечення дрібних покупців: власни-ків ларьків, павільйонів, палаток, а також на безпосередніх спожи-вачів, що купують товари невеликими партіями. Технологія прода-жу товарів на цих підприємствах проста і дуже ефективна, щообумовило їх появу і розвиток при переході до ринкової економіки.

Магазини типу «cash and carry» діють за принципом самообслу-говування. Покупці мають доступ до всіх видів товарів, розміще-них на стелажах. Ha нижніх ярусах стелажів товар викладений ві-льно, відкрито, щоб зручніше було роздивитися та відібрати самете, що необхідно покупцю. Усе, що покупець вирішив придбати,він складає на візок. A далі — як у магазині самообслуговування;перед виходом установлені вузли розрахунків, де касир отримуєгроші за товар, а оператор виписує рахунок-фактуру. Доставка по-купок до місця призначення здійснюється самим покупцем.

Магазини типу «cash and carry» характеризуються високим то-варообігом і мінімальними експлуатаційними витратами, оскількине мають традиційних комплектувальних та експедиційних примі-щень і коштовного підйомно-транспортного і навантажувально-розвантажувального обладнання, великого штату вантажників.Скорочується також і обсяг обліково-розрахункових операцій узв'язку з відсутністю безготівкового відпуску товарів та відпускутоварів у кредит. Невисокий рівень витрат дозволяє встановлюватибільш низькі ціни. Ще одна перевага «cash and carry» — широкийасортимент товарів, зорієнтованих на специфіку невеликих роздрі-бних підприємств. Закупівлі товарів для такого типу магазинів-складів ведуться лише з промислових підприємств за прямимизв'язками, що дозволяє реалізувати товари покупцям за порівнянонизькими цінами.

Дрібнооптовий продаж товарів на оптових ринках почав роз-виватися з переходом України до ринкових відносин і вже набувавзначної популярності.

Ha оптових ринках передбачається павільйонно-секційна орга-нізація торговельного процесу. Кількість і розміщення товарнихсекцій у торговому залі оптового ринку визначається адміністраці-єю ринку. Товарні секції розділяються, як правило, пересувнимиперегородками, що дає можливість надавати окрему товарну сек-цію кожному оптовому торговцю.

Учасниками торгу на ринках є:

оптові продавці товарів, до яких належать безпосереднівиробники товарів, оптові підприємства, торговельно-посеред-ницькі фірми або їх представники, що мають право на здійснен-ня торгових операцій на ринку в ролі продавців (агенти, комісіо-нери тощо);

покупці товарів, якими є роздрібні торговельні та інші під-приємницькі структури, які мають доступ на ринок;

персонал оптового ринку, який бере участь в оформленні то-ргових угод безпосередньо в торгових секціях.

Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встанов-леного порядку проведення торгів, ідентифікацію його учасників.

Відносини оптових продавців з адміністрацією оптового ринкуґрунтуються на договірній основі. За порушення правил торгівлі наринках або невиконання своїх обов'язків сторони несуть відповіда-льність, передбачену укладеним договором.

Ha оптовому ринку продавцям має надаватися можливість здій-снити оптовий продаж на основі:

довгострокової оренди місця в торговому залі;

короткострокової оренди необхідних торгових площ;

— разової участі в оптових торгах з поденною оплатою вартостіторгового місця або спеціального ринкового мита, диференційова-ного залежно від виду товару. Це мито сплачується з обігу.

Право продажу оптових партій товарів номенклатури оптовогоринку надається зареєстрованим на ньому оптовим продавцям. Ре-єстрації підлягають продавці за наявності в них ліцензії (патенту) направо здійснення оптової торгівлі. Якщо торгівля окремими групамитоварів підлягає ліцензуванню, то вимагається також відповідна лі-цензія. Крім того, продавці зобов'язані документально підтвердитипоходження товарів, мати сертифікати якості чи відповідності, або їхкопії. Під час реалізації продовольчих товарів продавці повинні матиналежним чином оформлену санітарну книжку.

Вибір форми торгів визначається продавцем товару. Найбільшпоширеною формою оптових торгів є приватні угоди між продав-цями і покупцями. Однак не виключається в певних випадках і про-ведення торгів у формі аукціону або конкурсу.

Дрібнооптова посилкова торгівля — це оптовий продаж товарівроздрібним торговим підприємствам дрібними підсортованимипартіями, що відправляються поштовими посилками. За своєю еко-номічною сутністю вона є різновидом оптової торгівлі, одним з ме-тодів оптового продажу товарів. Об'єктом дрібнооптової посилко-вої торгівлі є галантерейні, швейні, трикотажні товари, годинники,радіодеталі, запасні частини до автомобілів та мотоциклів, товарикультурно-побутового призначення тощо.

Необхідність розвитку дрібнооптової посилкової торгівлі ви-кликається наявністю розгалуженої, але порівняно дрібної і тери-торіально розосередженої торгової мережі, що має потребу в регу-лярному завезенні невеликих підсортованих партій товарів,особливо складного асортименту (галантереї, культтоварів, госпо-дарських товарів).

Головна перевага посилкової торгівлі — швидке просування то-варів складного асортименту до роздрібної торгової мережі. Товаривідправляються з оптово-посилкових баз безпосередньо в роздрібніторгові підприємства, минаючи численні оптові ланки. У результатіцього скорочується ланковість товаропросування й у 3—4 разизменшується час знаходження товарів у дорозі. Крім того, при по-силковій торгівлі роздрібна ланка одержує товари за нижчими ці-нами, ніж при завезенні їх від оптових посередників. Незважаючина явні переваги посилкової торгівлі, вона має ще незначне місце воптовому обороті.

Постачання товарів посилковими базами здійснюється на основідоговорів і разових замовлень. Разові замовлення повинні міститивсі, необхідні реквізити для оформлення продажу: повне наймену-вання замовника і вантажоодержувача, їх поштову адресу, на-йменування платника із зазначенням розрахункового рахунка і від-ділення банку, найменування, кількість і суму замовлених товарів.Замовлення складають на бланках установленої форми, що дозво-ляє уніфікувати документацію, спростити і прискорити її обробку.Мінімальна вартість замовлення з кожної групи товарів передбача-ється в каталогах, у яких зазначається перелік товарів, пропонова-них до продажу, їх ціна, умови приймання і виконання замовленьна товари, правила приймання посилок у поштові відділення, умовиобігу тари і порядок розрахунків.

Асортимент посилок, що виконуються за разовими замовлення-ми, визначають самі замовники, виходячи з асортименту, пропоно-ваного базами, і попиту населення. У разі відсутності на моменткомплектування посилок окремих товарів, бази після узгодження зпокупцями можуть замінити такі товари іншими.

Посилкові бази, розміщаючись у районах концентрації вироб-ництва товарів, установлюють безпосередні договірні зв'язки з під-приємствами промисловості і закуповують у них товари в різнома-нітному асортименті номенклатури посилкової торгівлі. Посилковаторгівля — дуже трудомісткий метод продажу товарів, оскількикомплектування посилок, пакування і документальне оформленняїх вимагають значних затрат праці. Тому при визначенні перспек-тивних напрямків розвитку посилкової торгівлі потрібно орієнтува-тися на концентрацію її переважно на великих механізованих опто-вих базах. Ha таких базах є умови для застосування раціональноїтехнології, завдяки чому досягаються більш висока продуктивністьпраці і зниження витрат обігу.

B даний час розвиток посилкової торгівлі стримується слабкоюматеріально-технічною базою, нестачею складської площі і низь-ким рівнем механізації технологічних процесів. У зв'язку з цим ак-туальним завданням є будівництво великих баз, оснащених сучас-ним устаткуванням і механізмами, електронно-обчислювальнимимашинами, що дозволяють механізувати й автоматизувати всі опе-рації з продажу товарів посилками.

Посилки, що надійшли на адресу торгових підприємств у пошто-ві відділення, приймають працівники, уповноважені на це покупця-ми. Приймання повинне здійснюватися ретельно, з суворим додер-жанням установлених правил, тому що від цього залежитьможливість відшкодування нестачі чи псування ушкодження товарів.

При одержанні посилок у поштових відділеннях товароодержу-вач зобов'язаний перевірити їх вагу, справність тари, стан печаток,пломб і страхового перев'язу (шпагату). У разі встановлення роз-біжності ваги чи порушення тари, страхового перев'язу або печатки(пломби) одержувач посилки повинен зажадати від поштового від-ділення складання акта за встановленою Міністерством зв'язку фо-рмою. Цей акт є підставою для пред'явлення претензії до поштово-го відділення (Апопій, 2005).