Стадії процесу товаропостачання

У товаропостачанні роздрібної торговельної мережі виділяються та-кі основні заходи (стадії процесу товаропостачання) (Апопій, 2005):

визначення потреби в товарах;

вибір джерел, форм і методів товаропостачання;

визначення раціональної частоти доставки й оптимальнихрозмірів партій завезення товарів.

оформлення замовлення на поставку товарів;

встановлення схем постачання;

укладення угод на постачання товарів (договорів поставки,купівлі-продажу товарів) та контроль за їх виконанням;

організація доставки товарів у магазини;

приймання товарів і його документальне оформлення.

Розглянемо більш детально кожну з них.

Визначення потреби в товарах (більш докладно див. у розділі7) здійснюється з метою забезпечення неперервної циркуляції то-варної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, стру-ктурі та ритму реалізації товарів у відповідному плановому періоді.

Для визначення потреби в товарах для торговельних підпри-ємств можуть застосовуватися такі методи:

балансовий метод;

екстраполяція динамічних рядів продажу товарів;

використання коефіцієнта еластичності;

нормативний метод;

метод, що ґрунтується на використанні оперативних данихпро зміни попиту споживачів на ринку;

економіко-математичне моделювання та ін.

Вибір методу визначення потреби в кожному конкретному ви-падку залежить від умов діяльності торговельного підприємства,наявності, повноти та достовірності відповідної комерційної інфо-рмації, особливостей економічної ситуації та ін.

Вибір джерел, форм і методів товаропостачання. B умовахринкової економіки в організації товаропостачання беруть участьрізноманітні суб'єкти ринку, які можна об'єднати в такі основнігрупи (Апопій, 2005):

промислові підприємства-виробники товарів — підприємст-ва харчової, легкої та інших галузей народногосподарського ком-плексу України, які забезпечують виробництво основної частинитоварів споживчого призначення (продукти харчування, одяг, голо-вні убори, панчішно-шкарпеткові вироби, взуття, технічно складнітовари та ін.). До цієї групи можна віднести і підприємства місце-вої промисловості, які забезпечують постачання товарів, які вироб-ляються з місцевої сировини (наприклад, будівельних матеріалів);

сільськогосподарські підприємства-виробники продукції аг-ропромислового комплексу — сільськогосподарські підприємства,сільськогосподарські ТОВ, селянські (фермерські) господарства,приватні селянські господарства, а також переробні підприємстваагропереробного комплексу (в т. ч. приватні) та постачальницькіорганізації. Ці постачальники забезпечують надходження в роздрі-бну торговельну мережу сільськогосподарської продукції у свіжо-му та переробленому вигляді;

оптові бази, дрібнооптові підприємства (дрібнооптові мага-зини-склади) та торговельно-посередницькі організації, які поста-чають у роздрібну торговельну мережу продукцію найрізноманіт-ніших вітчизняних і зарубіжних виробників. До цієї групи можнаумовно віднести власні склади роздрібних торговельних підпри-ємств та їх об'єднань, а також частину приватних підприємців, якіспеціалізуються на завезенні в Україну невеликих партій товарівіноземного виробництва з Китаю, Туреччини, Польщі, Росії, Італіїта ін.);

власне виробництво торгівлі та громадського харчування —власні виробничі підрозділи торговельних підприємств (цехи з ви-робництва кондитерських виробів, м'ясних, рибних та овочевихкулінарних виробів, власні підсобні господарства й фасувальні це-хи роздрібних торговельних підприємств) та торговельних систем(наприклад, виробничі підприємства системи споживчої кооперації,які виготовляють хлібобулочні, ковбасні та копчені вироби, безал-когольні напої, столярні вироби, постільну білизну, робочий одягта ін.) і підприємства ресторанного господарства, які частину виро-бленої продукції та напівфабрикатів відпускають у роздрібну тор-говельну мережу;

інші джерела товаропостачання — громадяни-підприємці безстворення юридичної особи (які займаються виробництвом окре-мих видів продукції або індивідуальними промислами), навчальні,виховні заклади, громадські організації, які здають на реалізаціюпродукцію тощо). Характерною особливістю цієї групи джерел то-варопостачання є, як правило, нестабільний характер постачаннявиробів у незначних обсягах.

Для формування широкого та стійкого асортименту товарів упідприємствах роздрібної торгівлі необхідно організувати завезен-ня товарів від різних постачальників. Так, наприклад, хліб і хлібо-булочні вироби, молоко і молочні продукти, м'ясо і м'ясопродукти,та інші продовольчі товари з обмеженими термінами зберігання вмагазини завозяться безпосередньо з виробничих підприємств (мо-локозаводів, м'ясокомбінатів, пекарень, підприємств харчової про-мисловості); значну частину товарів складного асортименту (одяг,взуття, культтовари, кондитерські вироби та ін.) у роздрібну торго-вельну мережу завозять зі складів оптових торгових баз або влас-них складів підприємств роздрібної торгівлі. Крім того, значна час-тина товарів у магазини надходить від сільськогосподарськихпідприємств (як колективних, так і приватних та фермерських гос-подарств), постачальницьких організацій, окремих громадян та ін.Додаткові товарні ресурси для забезпечення торговельної діяльнос-ті торговельні підприємства можуть отримувати від власних виро-бничих підрозділів, підприємств або цехів ресторанного господарс-тва тощо. У підсумку товари в кожен з магазинів завозяться, якправило, одночасно з різних джерел і від багатьох постачальників(у середньому — 5—8), що ускладнює процес організації та управ-ління товаропостачанням. Водночас централізація товаропостачан-ня (завдяки зменшенню кількості постачальників) дозволяє більшраціонально організувати весь процес товаропостачання, сконцент-рувати необхідні товарні ресурси і забезпечити умови для безпере-бійної торгівлі з меншими запасами товарів у роздрібній торгове-льній мережі.

Тому під час вибору джерел товаропостачання враховують ти-пи і розміри магазинів, обсяги їх товарообігу, специфіку асортиме-нту товарів, географічне розташування постачальників, рівеньтранспортних витрат та ін. При цьому навіть одне підприємство-постачальник може мати кілька поряд або відокремлено розміще-них структурних одиниць (складів, цехів тощо), з яких товари заво-зяться у роздрібну торговельну мережу.

Вибір форм товаропостачання передбачає ухвалення рішенняпро необхідність використання одного з двох видів: