1.1. Логістика постачання

магниевый скраб beletage

Задача 1. Приватне підприємство, що виготовляє металеві де-талі, має дві виробничі дільниці. При виконанні чергового замов-лення обидві дільниці виробляли однакові деталі. Визначте, на якійіз дільниць найбільш раціонально використовується метал, якщо:

норма витрати металу на дільницях однакова і дорівнює —1,5 кг на деталь.

відходи на першій дільниці складають 0,2 кг на деталь.

витратний коефіцієнт на другій дільниці дорівнює 1,25.

Теорія. Задачі такого типу розв'язуються шляхом визначеннята порівняння показників загальної витрати матеріального ресурсуна виробництво одиниці продукції (норми витрат), корисної витра-ти матеріального ресурсу, витратного коефіцієнта та коефіцієнтакорисного використання.

Норма витрат — це планова міра суспільно необхідних витратресурсу на виготовлення одиниці продукції або послуг заданого рі-вня якості, котра передбачає витрату ресурсу не вище досягнутогомінімального рівня споживання.

Поелементними складовими норми (нормативами витрат ресур-су) є: корисна витрата ресурсу, технологічні відходи ресурсу, втра-ти ресурсу.

Витратний коефіцієнт розраховується за такою формулою

де Кв — витратний коефіцієнт;

т3 — загальні витрати ресурсу за нормою на одиницю про-дукції;

qK — корисна витрата ресурсу на одиницю продукції.Коефіцієнт корисного використання є зворотною величиноювідносно до витратного коефіцієнта

Кк = ,  (1.2)

т3

де Кк — коефіцієнт корисного використання матеріалу.

Розв'язання. При вирішенні завдання спочатку потрібно ви-значити розмір корисної витрати матеріалу на другій дільниці задопомогою формули (1.1):

тз 1,5q = —— =         = 1,2 кг.

Кв 1,25

Таким чином відходи на другій дільниці складатимуть 1,5 -- 1,2 = 0,3 кг.

Якщо порівняти відходи при виготовленні однієї деталі на пер-шій дільниці (0,2 кг) та на другій дільниці (0,3 кг), то можна зроби-ти висновок, що більш ефективно метал використовується на пер-шій дільниці.

Задача 2. Річна виробнича програма приватного підприємстваз виготовлення керамічних виробів складала у базовому році 10 500шт. За рахунок зменшення відходів коефіцієнт корисного викорис-тання матеріалу на кінець базового року збільшився з 0,7 до 0,75(при цьому корисна витрата матеріалу не змінилася). Скільки дода-ткових готових виробів можна буде виготовити у наступному роціпри використанні такого ж обсягу ресурсів як у базовому році.

Розв'язання. В зв'язку з тим, що корисна витрата матеріалу уплановому році не змінилася, а коефіцієнт корисного використаннязбільшився, то згідно з формулою (1.2) загальні витрати матеріалуза нормою на одиницю продукції повинні зменшитися. Враховую-чи, що обсяг ресурсів у плановому році залишився таким як і в ба-зовому році об'єм випуску виробів можна розрахувати використа-вши наступну пропорцію:

10 500 = Nm.

0,7 0,75

„ . ЛГ 10 500 • 0,75    ч

Звідки Nm =   — = 11 250 (один.)

Таким чином додаткова кількість готових виробів, що буде ви-роблена у плановому році складе:

AN^. = 11 250 -10 500 = 750 (один.).

Задача 3. У регіоні працюють три підприємства з виготовлен-ня паперу. Норми витрати деревини на 100 кг. паперу та плановийобсяг виробництва для кожного підприємства наведені в табл. 1.1.Визначити резерв економії деревини для кожного підприємства тадля регіону в цілому.

Таблиця 1.1

НОРМИ ВИТРАТИ ДЕРЕВИНИ НА 100 КГ. ПАПЕРУ

Підприємство

Норма витрати деревини,т /100 кг паперу

Плановий обсягвиробництва паперу, кг

Підприємство 1

3,5

560

Підприємство 2

3,9

720

Підприємство 3

4,2

1000

Розв'язання. Визначимо обсяг деревини, необхідний для ви-конання виробничої програми на кожному підприємстві (Q):

q = І60. 3,5 = 19,6 т.

1 100720

Q =      3,9 = 28 т.

2 100

Q3 = ^. 3,2 = 42т.

3 100

Визначимо обсяг деревини, необхідний для виконання вироб-ничої програми другим та третім підприємствами при досягненніними більш прогресивного показника використання деревини пер-шого підприємства:720

Q = —. 3,5 = 25,2 т.

2 100

£ = . 3,5 = 35т.

3 100

Знайдемо величину економії деревини для другого та третьогопідприємств:

AQ2 = 28 - 25,2 = 2,8 т.

AQ3 = 42 - 35 = 7 т.

Таким чином, загальний резерв економії деревини в регіоніскладе: 2,8 + 7 = 9,8 т.

Задача 4. Машинобудівне підприємство «Електроінструмент»здійснює закупівлю матеріальних ресурсів у 14 постачальників(табл. 1.2). Методом АВС — аналізу потрібно визначити коло най-більш важливих для підприємства постачальників.

Таблиця 1.2

ДАНІ ПРО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА«ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТ»

Найменування постачальника

Річний обсяг постачанняматеріальних ресурсів, грн

1. ВАТ «Вега»

7944

2. ВАТ «Гранд»

24 000

3. ООО «Стронг»

14 112

4. ВАТ «Мотордеталь»

33 846

5. ТОВ «Кабельзбут»

21 408

6. ТОВ «Точдеталь»

54 744

7. ВАТ «Титан»

49 200

8. ВАТ «Криворіжсталь»

93 852

9. ПП «Віват»

10 938

10. ПП «Бест»

5544

11. ВАТ «Гумотехніка»

11 238

12. ВАТ «Зоря»

7446

13. ВАТ «Полімер»

6618

14. ВАТ «Солар»

12 324

Теорія. В основу методу «АВС-аналіз» покладено припущення,що не всі постачальники характеризуються однаковим впливом наефективність логістичної системи. У зв'язку з цим вважається, щонайбільш доцільною є робота з постачальниками, які мають вели-кий обсяг поставок на дане підприємство.

АВС аналіз виконується у такій послідовності:1. Із даних бухгалтерського або управлінського обліку вибира-ються дані про річний обсяг ресурсів, отриманих підприємствомвід кожного постачальника.

Розміри обсягу постачань записуються у послідовності від бі-льшого до меншого.

Визначається питома вага кожного постачальника у загаль-ному обсязі постачань підприємства.

Знаходяться значення обсягу постачань окремих постачаль-ників у загальному обсязі постачань у відсотках.

Проводиться класифікація постачальників за групами відпо-відно до наступних критеріїв.

До групи A відносять постачальників, з яких підприємство здій-снює приблизно 80 % обсягу постачань. Робота з цими постачаль-никами суттєво впливає на ефективність логістичної системи під-приємства. Саме з цією групою постачальників підприємствудоцільно постійно співпрацювати для покращання результатів логі-стичної діяльності та зменшення логістичних витрат.

До групи Б відносять постачальників, які здійснюють приблиз-но 15 % від загального обсягу постачань. Порівняно із постачаль-никами групи A, постачальникам групи Б приділяють менше уваги,але обов'язково слід контролювати своєчасність постачань та рі-вень цін на аналогічні товари у інших постачальників.

До групи С відносять постачальників, обсяг постачань якихскладає не більше 5 %. Робота із постачальниками групи С полягаєу вдосконаленні та спрощенні процедури оформлення замовлення,координації постачань, визначенні максимально можливого рівнязапасу (для зменшення кількості та частоти постачання).

Розв'язання. Результати проведених розрахунків наведено втабл. 1.3.

Таблиця 1.3

РЕЗУЛЬТАТИ АВС-АНАЛІЗУ ПОСТАЧАЛЬНИКІВПІДПРИЄМСТВА «ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТ»

Найменуванняпостачальника

Річнийобіг, грн

Частка у загаль-ному обігу, %

Обіг кумуля-тивний, %

Група

1. ВАТ «Криворіж-сталь»

93 852

26,57

26,57

А

2. ТОВ «Точдеталь»

54 744

15,50

42,07

 

3. ВАТ «Титан»

49 200

13,93

56,00

 

4. ВАТ «Моторде-таль»

33 846

9,58

65,58

 

5. ВАТ «Гранд»

24 000

6,79

72,37

 

6. ТОВ «Кабельзбут»

21 408

6,06

78,43

 

Закінчення табл. 1.3

Найменуванняпостачальника

Річнийобіг, грн

Частка у загаль-ному обігу, %

Обіг кумуля-тивний, %

Група

7. ООО «Стронг»

14 112

4,00

82,43

Б

8. ВАТ «Солар»

12 324

3,49

85,92

9. ВАТ «Гумотех-ніка»

11 238

3,18

89,10

10. ЧП «Віват»

10 938

3,10

92,20

11. ВАТ «Вега»

7944

2,25

94,45

12. ВАТ «Зоря»

7446

2,11

96,56

С

13. ВАТ «Полімер»

6618

1,87

98,43

14. ЧП «Бест»

5544

1,57

100

Всього

353 214

100

100

Проведений аналіз показує, що найбільший внесок у формуван-ня загального обсягу постачань (78,43 %) роблять 6 постачальників,які склали групу А. До групи Б увійшли 5 постачальників, на якихприпадає 16,02 % загального обсягу постачань. До групи С увійшли3 постачальники, обсяг постачань яких складає 5,55 % загальногообсягу.

Задача 5. Загальна постановка задачі. Методами математич-ної статистики (метод екстраполяції) визначити функцію попитупідприємства на матеріальні ресурси на наступний період (етап) тавизначити похибку прогнозу.

Теорія. Основна ідея методу екстраполяції базується на вико-ристанні факту інерційності економічних процесів — достатньо ви-явити основну тенденцію розвитку явища в часі (тренд), а потімвикористати її для розробки прогнозу. Метод екстраполяції дає по-зитивні результати на найближчу перспективу прогнозування тихчи інших процесів — на 5—7 років.

Операцію екстраполяції в загальному вигляді можна уявити собіяк визначення значень функції:

X = f (t),           (1.3)

де X — потреба в матеріальних ресурсах; t — час.

Функціональна залежність віднаходиться таким чином. Задаєть-ся вид функціональної залежності, наприклад лінійна залежністьх*= а0 + а1ї або квадратична х*= а0 + а1ї + а2ї2 для функції однієїзмінної. Вибрану залежність підставляють в наступну функцію, щопідлягає мінімізації, наприклад:

n

X (Xj - a0 - a1tj )2 ^ min,        (1.4)

j=1

де j — кількість спостережень змін x у часі.

В цієї функції розраховується квадрат відхилення значень ана-літичної кривої регресії від значень Xj, j = 1, n . Диференціюючи за

коефіцієнтами рівняння регресії та прирівнюючи одержані значен-ня до нуля, одержуємо систему рівнянь, за якими легко знайти ко-ефіцієнти регресійної функції. Описаний метод називається мето-дом найменших квадратів, тому що він забезпечує мінімум суми

квадратів відхилень X A2, ^ min для всіх j = 1, n .

j=1

A j = х- - a0 - a1t j

Для лінійної функції після диференціювання по a0 та a1 , одер-жуємо систему із двох рівнянь:

r

nn

X X, = a1 X t, + n. a0

j=1 j=1

XX,. t, = a X (tj)2 + a0 .Xt, .    (1.5)

j=1 j=1 j=1

Для квадратичної функції після диференціювання по a0 та a1 ,одержуємо систему із трьох рівнянь:

Г n       n          2          n

X XJ =a2 X (tj 1 + a1 X (tj 1 + a0 . n,

j=1 j=1 j=1

txjtj' =a2 X (tj ')3 + a X (tj ')2 + a0 bj', (1.6)

J=1      J=1      J=1      J=1

±Xj (tj ')2 =a2 X (tj Г + a1 X (tj ')3 + a0 X (t, ')2 ,

, J=1    J=1      J=1      J=1

Похибка прогнозу оцінюється шляхом обчислення остаточногосередньоквадратичного відхилення.

Z (- x7 *)2

j=1

n

Розглянемо дві функції попиту на ресурси: лінійну х*= а0 + a1tта степеневу (квадратичну) х*= а0 + a1t + a2t2.Задача 5.1.

На підприємстві протягом дванадцяти місяців використовувала-ся наступна кількість металу (табл. 1.4.)

Таблиця 1.4

ОБСЯГ ВИКОРИСТАННЯ МЕТАЛУ ПІДПРИЄМСТВОМ

t,

міс.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

х, т

9,8

10,1

10,2

10,8

11,2

11

11,8

11,5

12

12,1

12,5

13,1

?

Необхідно визначити прогнозний попит на метал на наступниймісяць та оцінити похибку прогнозу.

Розв'язання. За даними табл. 1.4 будується графік х = ft) таоцінюється вигляд тренда (рис. 1.1). Із графіка на рис. 1.1 можназробити висновок, що тренд має лінійний характер, тому прогнозможна виконувати за рівнянням х*= a0 + a1t.

(1.7)

Для зручності обчислень початок відліку визначимо на шостому

Враховуючи, що t' = t -6, складемо розрахункову таблицю(табл. 1.5), в якій спочатку заповнюються стовпчики 1—5.

Таблиця 1.5

РОЗРАХУНКОВА ТАБЛИЦЯ

t

t'

X

(t')2

x*t'

X*

A X2

1

2

3

4

5

6

7

1

-5

9,8

25

-49

9,829

0,000841

2

-4

10,1

16

-40,4

10,104

0,0

3

-3

10,2

9

-30,6

10,379

0,032041

4

-2

10,8

4

-21,6

10,654

0,021316

5

-1

11,2

1

-11,2

10,929

0,073441

6

0

11

0

0

11,204

0,041616

7

1

11,8

1

11,8

11,479

0,103041

8

2

11,5

4

23

11,754

0,064516

9

3

12

9

36

12,029

0,000841

10

4

12,1

16

48,4

12,304

0,041616

11

5

12,5

25

62,5

12,579

0,006241

12у

6

13,1

36

78,6

12,854

0,060516

X

6

136,1

146

107,5

136,098

0,446026

4 На основі суми у стовпчиках 2—4 (табл. 1.5) обчислюємо ко-ефіцієнти а0 та а1 за допомогою системи рівнянь (1.5):

С 12    12

  • X x = a1 X t' + n• a01=1 i=1s 12       12        12

XX• t' = aX(t')2 + a0 'Xt'

i=1 i=1 i=1v.    ?

де n = 12 — кількість місяців.

Підставивши значення сум з табл. 1.5, отримаємо

Ґ136,1= a1'6 +12' a0,І107,5 = a1 '146 + 6' a0.Звідси a0 = 11,204 і al = 0,275.

Визначимо лінійне прогнозне рівняння:х* = 11,204 + 0,275t',враховуючи, що t — t - 6, отримаємох* = 11,204 + 0,275(t - б) = 9,554 + 0,275 t,де х* — теоретичне значення х.

Підставивши в одержане рівняння значення t із стовпчика 1(табл. 1.5), отримаємо теоретичні (розрахункові) значення — х*, якінаведені в стовпчику 6 (табл. 1.5). Між граничними значеннямих1* = 9,829 та х12*=12,854 на рис. 1.1 проводимо пряму лінію. Цялінія буде відповідати лінійному прогнозному рівнянню. Підстави-вши значення t = 13, отримаємо х13* = 13,125 т. Це і буде прогнознезначення попиту на метал в 13-му місяці.

Похибка прогнозу оцінюється шляхом обчислення середньоква-дратичного відхилення:

12

Z(X - X*)2

°ост — =\

Дані про Ах2 = (Xi - Xi *)2 наведені в стовпчику 7 (табл. 1.6).Прогнозне значення попиту з урахуванням похибки складаєх13 = 13,125 ± 0,19т.

Задача 5.2.

Визначити функцію попиту на метал за даними роботи підпри-ємства за дев'ять місяців та скласти прогноз на наступний місяць.

Тaблиця 1.6

ОБСЯГ ВИКОРИСТАННЯ МЕТАЛУ ПІДПРИЄМСТВОМ

t,

міс.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

х, т

42,1

41,6

40,9

40,9

40,5

41,1

41,6

42,1

42,3

?

Розв'язання. За даними табл. 1.6 будується графік х = ft) таоцінюється вид тренда (рис. 1.2).

Із графіка можна зробити висновок, що тренд відповідає нелі-нійній прогнозній функції вигляду х*= a0 + a1t + a2t2.

Для зручності обчислень початок відліку визначимо на п'ятомумісяці, тобто візьмемо t'= t - 5.

ІАх2

0446026 =12 У 12

Враховуючи, що t— t -5, складаємо розрахункову таблицю(табл. 1.7) для обчислення коефіцієнтів a0, a1, a2 системи рівнянь(1.6).

Таблиця 1.7

РОЗРАХУНКОВА ТАБЛИЦЯ

t

t'

X

(02

(03

(t')4

x*t'

x*t'2

X*

A x2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

11

1

-4

42,1

16

-64

256

-168,4

673,6

42,067

0,001

2

-3

41,6

9

-27

81

-124,8

374,4

41,472

0,016

3

-2

40,9

4

-8

16

-81,8

163,6

41,066

0,027

4

-1

40,9

1

-1

1

-40,9

40,9

40,848

0,003

5

0

40,5

0

0

0

0

0

40,819

0,101

6

1

41,1

1

1

1

41,1

41,1

40,978

0,015

7

2

41,6

4

8

16

83,2

166,4

41,326

0,075

8

3

42,1

9

27

81

126,3

378,9

41,862

0,057

9

4

42,3

16

64

256

169,2

676,8

42,587

0,083

X

0

373,1

60

0

708

3,9

2515,7

373,025

0,378

Підставивши в систему рівнянь (1.6) значення сум із табл. 1.7,отримаємо:Ґ373,1= а2 ■ 60 + a1 ■ 0 + a0 ■ 9,■< 3,9 = a2 ■ 0 + a1 ■ 60 + a0 ■ 0,1.2515,7 = a2 ■ 708 + a1 ■ 0 + a0 ■ 60.Обчисливши систему рівнянь, отримаємоa0 = 40,82; a1 =0,065; a2 = 0,0943.Таким чином рівняння х*= a0 + a1t + a2t2 має виглядх* — 40,82 + 0,065(t') + 0,0943(t')2.Враховуючи, що t' — t - 5, отримаємо

х* = 40,82 + 0,065(t - 5) + 0,0943 (t - 5) 2 = 42,851 - 0,878t + 0,0943t2.Підставивши в рівняння отримане значення t з табл. 1.7, розра-хуємо х* (стовпчик 9, табл. 1.7). Тепер побудуємо графік х* = f(t).Підставивши в рівняння t = 10, отримаємо х10* = 43,501.Точність прогнозу оцінюється середньоквадратичним відхилен-ням за формулою (1.7)

Прогнозне значення попиту з урахуванням похибки складаєх10 = 43,51 ± 0,2 т.

Задачі для самостійного рішення

Задача 6. Величина чистової (корисної) витрати матеріалу привиробництві виробу дорівнює 9 кг, відходи складають 30 % від неї.Визначити норму витрати, коефіцієнт корисного використання ма-теріалу і витратний коефіцієнт.

Задача 7. Визначити зниження витратної норми і економіюсинтетичного каучуку в звітному місяці для цеха транспортернихстрічок заводу гумотехнічних виробів за даними табл. 1.8. Групованорма витрати синтетичного каучуку в звітному місяці склала400 кг/тис. м .

Тaблиця 1.8

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ

Виготовлено■ 2стрічок, тис. м

Ширина стрічки, мм

Норма витрати синтети-чного каучуку, кг/тис. м2

260

700

443

440

600

413

Примітка. Групова норма витрати матеріального ресурсу визначає міру його спо-живання на виробництво укрупненої одиниці однойменних робіт абопослуг на виробництві або галузі.

Задача 8. Визначити норму витрати прес-порошку на одну де-таль з пластмаси та коефіцієнт використання матеріалу за данимитабл. 1.9.

Таблиця 1.9

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ

Деталі

Маса де-талі, кг

Відходи,кг

Деталі

Маса де-талі, кг

Відходи,кг

А

3,7

0,58

Г

1,4

0,12

Б

2,8

0,32

Д

2,5

0,23

В

3,6

0,67

є

3,2

0,54

Задача 9. Виявити передову бригаду за результатами викорис-тання основної сировини — фталевого ангідриду та бутиловогоспирту за звітний місяць. Дані для розрахунку наведено втабл. 1.10.

Таблиця 1.10

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ

Показники

Бригада

А

Б

В

Г

Виробництво дибутилфтала-ту, т

340,0

345,0

385,0

355,0

Фактична витрата сировини, т

фталевого ангідриду

бутилового спирту

1890,8190,5

183,0185,0

201,0200,0

193,1195,0

Задача 10. Визначити норму витрати металу на деталь при їївиготовленні за допомогою механічної обробки: з прутка; з поков-ки, що виготовлена вільним куванням; з поковки, що виготовленагарячою штамповкою.

Вихідні дані. Чиста вага деталі — 19,5 кг. Відходи в процентахвід норми витрати складають: при механічній обробці відповіднодо виду заготовки — 43, 32 і 25; при відрізці заготовки з прутка 1,0;при вільному куванні заготовки — 10; при штамповці заготовки — 15.

Задача 11. Визначити оптимальну кількість виробництва ком-плектів м'яких меблів для фірми — виробника за умови, що весьвироблений товар буде реалізовано. Ринкова ціна одного комплек-ту складає 3600 грн. Розмір витрат залежно від обсягу виробництванаведено у табл. 1.11.

Тaблиця 1.11

ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВОТА ТРАНСПОРТУВАННЯ КОМПЛЕКТІВ МЕБЛІВ

Обсягвиробництва,одиниць

Витрати на мате-ріали для вигото-влення партіїтовару, грн

Витрати на виро-бництво одиниціпродукції, грн

Витрати натранспортуванняодиниціпродукції, грн

10

15 600

600

420

20

29 640

540

420

30

42 120

400

660

40

53 040

900

660

Задача 12. Норма витрати матеріалу на деталі в старій конс-трукції машини — 60 кг, а чистова вага готових деталей — 45 кг. Вновій конструкції норма витрат матеріалу складає 55 кг. Знайти ко-ефіцієнт використання матеріалу в старій та новій конструкції тапроцент зниження матеріалоємності та зробити висновки про доці-льність модернізації машини, якщо вартість 1 кг матеріалу —550 грн, а витрати на модернізацію — 3 тис. грн.

Задача 13. Визначити витрату електроенергії, пари, води, па-лива на 7550 кг продукції. Питомі норми витрати на одиницю про-дукції складають: електроенергії — 1,150 кВт/год.; пари — 0,0015Гкал; промислової води — 0,525 м3; палива — 1,90 кг. Втрати елек-троенергії — 3 %; пари — 2 %.

Задача 14. Визначте елементи, що складають логістичну сис-тему «підприємство з виготовлення овочевих консервів та напівфа-брикатів — постачальники сировини». Які протиріччя можуть ви-никати між підприємством та його партнерами? Яким чином їхможна розв'язати?

Задача 15. Підприємству «Веселка», яке займається виготов-ленням різних видів меблів, потрібно забезпечити своєчасне поста-чання сировини та матеріалів від вітчизняних партнерів та компле-ктуючих виробів із-за кордону. Побудуйте логістичну систему«постачальники сировини і матеріалів — підприємство «Веселка».За яких умов до такої логістичної системи доцільно залучати посе-редників? Визначте найвагоміші логістичні витрати, які потрібнообов'язково враховувати при організації логістичної системи?

Задача 16. Машинобудівне підприємство здійснює закупкисировини та матеріалів у 14-ти постачальників (табл. 1.12). Мето-дом АВС-аналізу потрібно визначити постачальників, більш тіснеспівробітництво з якими, дозволить значно підвищити ефектив-ність логістичної системи.

Таблиця 1.12

ДАНІ ПРО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Найменуванняпостачальника

Річнийобсяг, грн

Найменуванняпостачальника

Річнийобсяг, грн

1. ВАТ «Альфа»

5324

8. ВАТ «Сталь»

65 642

2. ВАТ «Метал»

20 000

9. ВАТ «Хіммаш»

10 023

3. ТОВ «Омега»

10 352

10. ПП «Бест»

4524

4. ВАТ «Мотор»

35 641

11. ВАТ «Гумотехні-ка»

10 873

5. ТОВ «Кабель»

13 568

12. ВАТ «Зоря»

5241

6. ТОВ «Деталь»

49 124

13. ВАТ «Полімер»

5103

7. ВАТ «Титан»

40 200

14. ВАТ «Солар»

12 054