19.5. Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі

магниевый скраб beletage

Вивчаючи питання про глобальне управління людськими ресурсами, важливо звернути увагу на звуження загальносвітового ринку праці. Річ у тім, що сучасні його оцінки дозволяють дійти висновку, що для функціонування світової економіки в XXI ст. буде достатньо 20% населення світу. Отже, решта може опинитися на межі виживання. Окрім того внаслідок зменшення зайнятості є загроза існуванню середнього класу — основи соціальної стабільності. І, нарешті, зростаючий тиск глобальної конкуренції у сфері зайнятості спричинює десоціалізацію малого бізнесу. У табл. 19.4 представлені особливості управління людськими ресурсами в корпораціях світового рівня.

Таблиця 19.4

Особливості управління людськими ресурсами в корпораціях світового класу

Організаційні рівні

Відбір та укомплектування

Управління- розвитком

Корпоративна культура

Міжнародне відділення

Спеціальне укомплектування

Міжкультурні навички

Культурна однорідність

Мультидо- машні відділення

Локальне укомплектування

Трансфер знань

Культурна адаптація

Глобальні продуктові відділення

Укомплектування експатріантами

Модель бізнесової раціоналізації

Культурна- Інтеграція

Глобальна матрична структура

Міжнародне укомплектування

Системи і процеси

Культурна гнучкість

Розгалужена

Глобальне

Глобальне розумове спрямування

Людська різ-

мережа

навчання

номанітність

Одним із важливих проявів глобальних перетворень у праці є формування міжнародних високопродуктивних трудових колективів. Наприклад, корпорація «Форд» сформувала «глобальне конструкторське бюро», співробітники якого створили ряд конкурентоспроможних моделей автомобілів. Суттєво було скорочено не лише кілька тисяч висококваліфікованих інженерів і менеджерів, а й терміни проектування нових моделей. Так, найновіша модель «Форд-Таурус» спроектована за 15 днів, тобто продуктивність проектування зросла більш ніж на 100 відсотків.

Сучасне управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях має відповідати одній із ключових категорій глобального менеджменту — глобальній розумовій спрямованості (global mindset). Для ілюстрації наведемо приклад з комп'ютерної індустрії, учасники якої мали діаметрально протилежну глобальну розумову спрямованість, хоча, можливо, й не усвідомлювали цього, — вона стала можливою для осмислення лише через 20 років. У 1977 році Кеннет Олсен, засновник і виконавчий директор другої на той час за розмірами у світі комп'ютерної компанії «Діджитал Ек- віпмент», з приводу майбутнього висловився так: «Не існує жодних причин для того, щоб індивіди мали комп'ютер у своїх домівках». Ця думка стала відома широкій громадськості лише після публікації в журналі «Таймс» 15 липня 1996 року. У цей же час Стів Джобс і Стів Возняк створили компанію «Еппл Комп'ютер» і здійснили успішну спробу революції в галузі персональних комп'ютерів.

Глобальна розумова спрямованість має відношення до розумового фільтра, за допомогою якого індивіди та організації виявляють і створюють відчуття світу. Сам фільтр є результатом навчання та різноманітних випробувань. Індивідуальна глобальна розумова спрямованість означає процес отримання та інтерпретації інформації людським мозком. Хоча організація і не має мозку, для міжнародних корпорацій також притаманна глобальна розумова спрямованість з таких причин:

1. Кожна організація є колективом взаємопов'язаних індивідів.

Кожний співробітник має власну розумову спрямованість і впливає на формування спрямованостей інших членів колективу.

Типи рішень і процеси їх прийняття залежать від впливу різних індивідів один на одного і насамперед на вищий менеджмент, розумова спрямованість якого і є синонімом організаційної розумової спрямованості.

Найпростіший приклад глобальної розумової спрямованості — етноцентризм транснаціональних корпорацій, тобто такий сценарій діяльності компаній у світі, коли до всіх подій застосовується виключно «штаб-квартирне» мислення, яке склалося у країні походження.

Слід звернути увагу на те, що глобальна розумова спрямованість ґрунтується на фундаментальній концепції відкритості, суть якої полягає в орієнтації компанії на постійні зміни своєї культури з урахуванням змін у світі. Корпорації з глобальним розумовим спрямуванням оперують на передумові, що культури можуть бути різними, а не кращими чи гіршими. Цілком слушним буде у цьому зв'язку навести оцінку особливостей сучасного етапу розвитку світу Всесвітнім форумом з питань менеджмент-освіти, який відбувся в червні 2002 року в Бангкоку. На Форумі відзначалося зокрема, що за часів «холодної» війни ключовим було питання: на чиєму ви боці — східнокомуністичному чи західнокапіталістичному. Ключове питання глобалізації виглядає зовсім по-іншому: в якій мірі ви пов'язані з іншими.

Останнє питання в контексті культур і є основою концепції відкритості. Організації, які дотримуються її, присвячують себе втановленню досконалого інформування про різноманітні системи цінностей, диференційовані норми поведінки, різні припущення щодо дійсності. Відкритість передбачає різнорідність і гетерогенність як природні аспекти глобального менеджменту, насамперед як джерело можливостей та сильних сторін. Міжкультурна діяльність дає можливість трансферту інновацій та управлінської практики від однієї культури до іншої. Передбачливо висловився з цього приводу Персі Барневік - засновник і перший виконавчий директор концерну «ABB» при його створенні в 1986 році: «Глобальні менеджери мають виключно відкритий розум. Вони з повагою ставляться до того, як різні країни «роблять речі», і вони мають уявлення як «оцінити, чому саме вони роблять ці речі і саме таким чином». Однак вони є також різними, адже долають обмеження культури».

Для глобальних лідерів притаманне глобальне мислення, для якого необхідний так званий глобальний мозок. Для його ідентифікації корпорації використовують три критичних запитання:

Чи прагне кожен менеджер бути глобальним?

Хто дійсно потребує глобального мозку?

Якою буде віддача від корпоративних інвестицій у менеджерів для набуття ними якостей глобального мозку шляхом серій випробувань, більшість з яких потребує витрат компанії?

Для реалізації такого підходу потрібна взаємодія функцій лідерства та управління трудовими ресурсами. Досвід використання такого підходу накопичений, зокрема, шведсько-швейцарським електротехнічним концерном «ABB» (Asea Brown Boveri) — найбільшою у світі компанією з електроінжинірингу, яка має більше тисячі підрозділів у 140 країнах, у тому числі в Україні (Київ, Одеса, Харків, Львів). Проведене за вказаними запитаннями обстеження дозволило виявити, що для понад 200 тис. робочих місць необхідно розвивати глобальне мислення близько п'ятисот менеджерів. Це так званий внутрішній підхід до формування глобальних навичок у лідерів, який має незаперечні переваги, пов'язані зі знанням бізнесу та організації.

Інший підхід до нарощування глобальних навичок у корпорації полягає в залученні до роботи готових висококваліфікованих фахівців з інших корпорацій чи шкіл бізнесу. Для цього підходу характерна перевага, пов'язана із внесенням до менеджменту свіжих нових концепцій і методів мислення. Який підхід виявиться оптимальним, залежить від корпорації, її культури, бізнесу та інших особливостей.

Питання для самоконтролю

Назвіть основні відмінності між глобальним управлінням і глобальним менеджментом.

Які етапи становлення глобальних підприємств?

Розкрийте зміст моделі Дж. Коллінза «Від гарного до видатного».

Поясніть сутність концепції «їжака».

У чому полягають розбіжності інтересів і перебудови ТНК в сучасних умовах?

Який вплив має глобальний менеджмент на природне середовище?

У чому полягає сутність управління людськими ресурсами в глобальному менеджменті?

Поясніть функції глобального управління та глобального менеджменту.

Які риси характерні для глобального менеджера?

Обґрунтуйте принципові особливості глобалізації сучасного бізнесу.

Тести

В якому столітті з'явилося в науці поняття «глобалізація»?

а)       XVI;

б)       XVIII;

в)       XIX;

г)       XX.

На яку модель розвитку світових регіонів була спрямована концепція глобалізму?

а)       західну;

б)       східну;

в)       північну;

г)       південну.

В яких роках глобалізація стала найпоширенішим елементом міжнародного політичного, економічного і соціального дис- кусу?

а)       90-х;

б)       80-х;

в)       70-х;

г)       60-х.

Як називалася організація, яка започаткувала систему глобального прогнозування, моделювання та програмування, ініційовану міжнародними організаціями?

а)       Паризький клуб;

б)       Римський клуб;

в)       Швейцарський клуб;

г)       Генуезький клуб.

Що належить до функцій глобального управління?

а)       вироблення стратегічних рішень;

б)       становлення та розвиток національних компаній;

в)       вироблення та реалізація всесвітніх стратегічних рішень;

г)       всі відповіді правильні.

Які концепції глобального управління виділяють на сучасному етапі?

а)       синонімічна, національна, всесвітня, міжнародна;

б)       планетарна, концептуальна, цивілізаційна, комунікаційна;

в)       наднаціональна, міжнародна, інтегративна, всесвітня;

г)       синонімічна, планетарна, наднаціональна, цивілізаційна.

У чому полягає планетарна концепція глобального управлінні?

а)       у тому, що під глобальним менеджментом розуміють сучасний етап (форму) управління міжнародними корпораціями, який динамічно змінюється під впливом процесів глобалізації;

б)       у тому, що глобальний менеджмент існує лише в транснаціональних корпораціях;

в)       робить наголос на створенні міжнародних організацій, які впливають на діяльність не лише держав, а й транснаціональних корпорацій;

г)       у тому, що його формування відбувається одночасно зі становленням глобальної цивілізації.

У чому полягає сутність наднаціональної концепції глобального управління:

а)       у тому, що під глобальним менеджментом розуміють сучасний етап (форму) управління міжнародними корпораціями, який динамічно змінюється під впливом процесів глобалізації;

б)       у тому, що глобальний менеджмент існує лише в транснаціональних корпораціях;

в)       робить наголос на створенні міжнародних організацій, які впливають на діяльність не лише держав, а й транснаціональних корпорацій;

г) у тому, що його формування відбувається одночасно зі становленням глобальної цивілізації.

На яку доктрину спираються прихильники наднаціональної концепції?

а)       німецьку;

б)       американську;

в)       французьку;

г)       японську.

Розвиток яких аспектів не включає цивілізаційна концепція глобального управління?

а)       впровадження менталітету глобально;

б)       компетентність у глобальному бізнесі;

в)       глобальна міжкультурна компетентність;

г)       немає правильної відповіді.

Яка країна посідає перше місце в географічній структурі транснаціональних корпорацій?

а)       США;

б)       Японія;

в)       Швейцарія;

г)       Канада.

Які інструменти включає менеджмент метанаціональ- них корпорацій?

а)       відчуття;

б)       мобілізація;

в)       оптимізація;

г)       всі відповіді правильні.

Як називається модель, яка дозволяє перетворити хороші компанії на корпорації світового класу?

а)       Дж. Колінза;

б)       «Їжака»;

в)       Дж. Макліна;

г)       «дійної корови».

Назвіть ланцюги регулювання ТНК, які не спрямовані на підвищення їх ефективності?

а)       політична сфера;

б)       економічна сфера;

в)       інвестиційна сфера;

г)       суспільна сфера.

Назвіть принципи підтримки розвитку:

а)       напруження між економічним зростанням і захистом довкілля має бути знято шляхом його відновлення;

б)       бідним націям не варто копіювати виробництво і моделі витрачання ресурсів багатих націй;

в)       спосіб життя багатих націй має бути змінений;

г)       всі відповіді правильні.

Література

Білоус О. Глобалізація і глобальний менеджмент: аналіз і реальність сучасних концепцій // Економічний часопис ХХІ. - 2003. - № 9. - С. 12.

Вебер А. Глобальное управление как мировая проблема // М^ и МО. - 1993. - № 4. - С. 34.

Міжнародний менеджмент. Конспект лекцій. - Херсонський національний технічний університет. - Х. - 2007.

Шепелев М. А. Глобалізація управління та новий світовий політичний порядок. К. - 2003. - С. 57.

Шишков Ю. В. О некоторьіх противоречиях глобализации. - М.: Новий век. - 2001. - С. 35.

ВИСНОВКИ

Сучасна епоха зумовлює поступовий перехід від національних аспектів розвитку економіки до загальносвітових. Світ глобалі- зується, і Україна активно включається в економічну спільноту. Широке коло співробітників економічних структур виявляються задіяними у міжнародному розподілі праці.

Сфера діяльності міжнародних корпорацій в Україні дедалі розширюється і поглиблюється. До того ж, українські компанії поступово виходять на світові ринки. Тому до розв'язання проблем міжнародного менеджменту залучатиметься більше вітчизняних фахівців. Їхня успішна діяльність залежатиме від набутих навичок і вмінь, використання кращого досвіду провідних міжнародних компаній. Узагальнення світових тенденцій у цій сфері дає можливість сформулювати низки пропозицій майбутнім фахівцям.

В діяльності міжнародних корпорацій спостерігається зростання економічної ролі та посилення функцій держави. Держава повинна бути ефективною, а не просто сильною. На неї покладається готовність передати господарським агентам ті повноваження, які вони можуть реалізувати краще.

Також слід звернути увагу на необхідність здійснення поступової, в міру вдосконалення внутрішнього споживацького ринку, лібералізації ринку капіталу. На початкових етапах варто стримувати приплив портфельних інвестицій і відтік капіталу за кордон. Водночас відкриття рахунків фізичних осіб за кордоном і ввезення спекулятивного капіталу також доцільно обмежувати.

Інтереси розвинутих країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою збігаються не завжди і не за всіма позиціями. Пільгові кредити міжнародних фінансових організацій можуть бути дуже корисними і вигідними, але необхідно враховувати, що плата за них не рівнозначна пільговому відсотку. В деяких випадках вони дійсно прискорюють соціально-економічний розвиток України, в інших - гальмують його.

ГЛОСАРІЙ

Абсолютна перевага - можливості певної країни виробляти і реалізовувати продукцію (послуги) за нижчою вартістю, ніж в інших країнах.

Абсорбція (лат.absorptio - поглинання) - 1) злиття двох комерційних фірм, за якого могутніша фірма поглинає меншу для створення крупнішої компанії; 2) залучення іммігрантів, які прибули з іншої країни на постійне проживання, до економічного життя країни.

Авторитарне керівництво — один з типів управління, для якого притаманний жорсткий характер відносин між керівником і підлеглим, за якого прийняття рішень є виключною функцією керівника, а підлеглий розглядається як виконавець цих рішень і не впливає на їх прийняття. Р. Лайкерт виокремлює два варіанти авторитарного керівництва: експлуатаційний авторитаризм (система 1), що ґрунтується на недовірі підлеглим, які вважаються невпевненими в собі (теорія «Х»), та сприятливий авторитаризм (система 2), для якого притаманна довіра до людей і впевненість в їхній майстерності (теорія «Y»).

Агентська угода - договір між особою, яка наймає агента, згідно з якою агенту доручається на певних умовах виконання від імені та в інтересах наймача певних послуг, дій , обов'язків, на які агент отримує необхідні повноваження.

Агресивні цінні папери — акції, облігації та інші цінні папери, курс яких може значно зрости відповідно до прогнозованої кон'юнктури фондового ринку і які купують з метою отримання значних прибутків. Водночас купівля А.ц.п. пов'язана з ризиком. Певна сукупність таких цінних паперів - агресивний портфель.

Аквізиція - придбання одним або декількома акціонерами всіх акцій підприємства, що рівнозначно придбанню цього підприємства.

Акламація - прийняття або відхилення зборами будь-якої пропозиції без підрахунку голосів, на основі реакції учасників зборів у формі реплік, вигуків.

Акредити — банківський документ про виплату певної суми фізичній або юридичній особі при виконанні зазначених в акредитивному листі умов.

Акцепт (лат. acceptus - прийнятий)- згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних і розрахункових документів, а також юридична згода на укладення угоди відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони.

Акціонерне товариство - основна форма організації великих та частини середніх підприємств, капітал яких формується від продажу акцій та інших цінних паперів.

Акція засновницька - вид акцій, які розподіляють серед засновників акціонерних компаній і які дають їм право на додаткові голоси на зборах акціонерного товариства, на додаткову кількість акцій при повторному їх випуску та ін.

Акція портфельна - акція, яка в руках емітента виконує роль контрольного пакету акцій.

Амальгамація (лат. amalgama - сплав) - злиття товариств, корпорацій, союзів тощо в єдину компанію з метою централізації капіталу.

Англо-американська модель обліку — система обліку, що ґрунтується на наданні вичерпної інформації незалежним інвесторам відповідно до вимог органів регулювання фондового ринку і цінних паперів.

Андеррайтинг (англ. underwriting)- купівля і продаж інвестиційними компаніями, банками та крупними брокерськими фірмами цінних паперів нових випусків (акцій і облігацій); договір між гарантом і емітентом про розміщення цінних паперів.

Антиконкурентна практика — порушення монополіями норми конкурентної боротьби внаслідок установлення їх панівного становища на ринку, обмеження доступу до нього інших виробників, диктату цін, умов комерційної діяльності.

Асоціація (лат. association - з'єднання) - добровільне об'єднання фізичних і (або) юридичних осіб з метою співробітництва при збереженні самостійності й незалежності членів, які входять до цього об'єднання.

Багатонаціональна консолідація — об'єднання звітів міжнародної базової корпорації та її дочірніх компаній, розміщених в інших країнах, з використанням спеціальних методів розрахунків показників фінансових звітів.

Базисні умови поставок - визнані в міжнародній практиці торгові звичаї, що їх , як і індивідуальних умов, дотримуються партнери, укладаючи контракти.

Баланс міжнародних розрахунків - система балансів, які відображають стан економічних відносин країн з іншими країнами.

Банківські монополії - о'бєднання крупних банків або окремі банки-гіганти, що відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки.

Бартер — прямий безгрошовий обмін товарами (послугами, роботами) між двома сторонами.

Біржові учасники - особи, які беруть участь у біржових операціях як члени біржі.

Біхевіоризм - вивчення психологічних аспектів поведінки споживачів у процесі вибору та купівлі ними товарів з метою виявлення їх мотивації і переваг.

Боніфікація - 1) надбавка до ціни товару за високу якість; 2) повернення податку на товар, вилученого в середині країни при його вивезенні за кордон; 3) державне субсидіювання кредиту з метою зменшення кредитного відсотка, виплаченого позичальниками, яким держава прагне допомогти.

Брендинг країни являє собою цілеспрямовано сформовані позитивні риси іміджу країни та її нації в розгалуженій системі міжнародних відносин і стосунків, а також уявлення зовнішнього світу про певну країну.

Брокер - посередник при укладанні угод між заінтересованими сторонами (клієнтами) про купівлю-продаж на біржах товарів, цінних паперів, валют.

Бюрократичний контроль — вид контролю, що ґрунтується на використанні встановленої у компанії системи правил і процедур.

Бюрократична культура — тип корпоративної культури, що ґрунтується на чіткому підпорядкуванні нижчих рівнів управління вищим і ретельному дотриманні встановлених процедур і вимог організаційних документів.

Валюта базисна - валюта, щодо якої в країні або фінансовому центрі здійснюється використання інших валют, наприклад долар США, англійський фунт стерлінгів тощо.

Валютні зони — об'єднання держав на основі валютних союзів (колективних угод) для координації політики у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Валютна позиція — співвідношення вимог і зобов'язань суб'єкта господарювання в певній валюті.

Валютний арбітраж — продаж певної валюти на одному ринку іноземної валюти з одночасною купівлею цієї ж валюти на іншому ринку іноземної валюти, який ґрунтується на використанні багатосторонніх взаємозв'язаних обмінних курсів.

Валюта клірингова - валютна одиниця, яка використовується для клірингових розрахунків між країнами, що уклали угоду, в межах якої передбачено точне збалансування взаємного товарообороту у вартісному вираженні.

Валютний курс — кількість грошових одиниць даної валюти, яка може бути куплена за одну грошову одиницю іншої валюти.

Валютний опціон — один з видів контрактів, власник якого має право, але не зобов'язання купити (колл-опціон) чи продати (пул-опціон) певний валютний актив у майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент.

Валютний ризик — імовірність збитків учасників міжнародного бізнесу внаслідок несприятливої зміни обмінних курсів.

Валютний своп — одночасні купівля і продаж певної суми іноземної валюти за курсом різних дат, наприклад купівля за курсом «спот» і продаж за форвардним курсом через певний час.

Валютні контракти — різновид угод купівлі-продажу, предметом яких є валюта або певні права щодо здійснення валютних обмінів.

Вертикальна інтеграція. Цей процес ґрунтується на спеціалізації окремих відділень за стадіями технологічного процесу і зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній кількості філій, які поставляють її на світові ринки.

Вертикальні прямі іноземні інвестиції — різновид міжнародних інвестицій, що вкладаються в інші галузі економіки зарубіжних країн порівняно з материнською країною.

Відбір працівників — встановлені в компанії методи і процедури залучення на вакантні посади конкретних працівників з кількох кандидатів.

Геоцентризм (глобалізм) означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розробки стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми.

Глобалізація — об'єктивний соціальний процес, змістом якого є зростаючий взаємозв'язок та взаємозалежність національних економік, національних політичних, соціальних, систем, національних культур та навколишнього середовища.

Глобальна організація — централізований бізнес, в якому переважна більшість активів і рішень є об'єктом централізованого керівництва.

Глобальна структура — різновид організаційної структури транснаціональних корпорацій, основні повноваження в якій належать регіональним відділенням, утвореним по частинах світу.

Глобальний ефект Фішера — взаємозв'язок між реальними відсотковими ставками та очікуваними відносними темпами інфляції, умова економічної рівноваги реальних відсоткових ставок різних країн.

Глобалізація ринків — усунення перешкод між країнами в процесі руху факторів виробництва, об'єднання історично відокремлених і відмінних між собою національних ринків і поступове формування на цій основі цілісного світового ринкового простору.

Глобалізація соціальна— посилення взаємозалежності між національними соціальними системами шляхом зменшення відмінностей між ними та зростання мобільності людського фактора.

Глобалізація технологічна — усунення бар'єрів між країнами та корпораціями на шляху руху технологічних нововведень шляхом прискорення внутрішньокорпоративних і міжкорпоративних технологічних трансфертів.

Глобалізація фінансова — посилення взаємозалежності між світовими фінансовими центрами і регіональними фінансовими ринками та валютними зонами і поступове формування на цій основі єдиного світового фінансового ринку.

Глобалізм — система економічної і політичної влади провідних глобальних корпорацій, які використовують планетарні можливості для свого розвитку і подальшого посилення свого впливу на всі процеси у світі у своїх інтересах.

Глобалістика — нова сучасна самостійна галузь науки, що вивчає планетарні проблеми розвитку людської цивілізації як одного цілого.

Глобальна відповідальність — усвідомлений обов'язок певної групи людей — глобальних лідерів — здійснювати керівництво соціально-економічними і культурно-освітніми процесами через призму моральності і справедливості таким чином, щоб забезпечити гідне спілкування світової спільноти і гармонізувати свої дії з інтересами суспільства і природи.

Глобальна (світова) етика — тип етики, що виключає вплив національних культур і релігійних вірувань, а ґрунтується на виробленні міжнародних правил поведінки шляхом діалогів між ними.

Глобальна інтеграція — формування міжрегіональних об'єднань країн незалежно від їх географічного розташування та усунення національних і регіональних кордонів.

Глобальна компанія — один з видів міжнародних корпорацій, що господарює по всьому світу як на єдиному ринку, долаючи національні кордони та інші перешкоди в досягненні своїх цілей.

Глобальна конкуренція — одна з форм конкуренції між глобальними компаніями на світових ринках незалежно від наявних національних і регіональних кордонів.

Глобальна культура — культура, позбавлена національної приналежності; базується виключно на загальноцивілізаційних цінностях.

Глобальна синергія — розвиток міжнародного бізнесу за рахунок використання концепції, наукових розробок і ресурсів з усього світу.

Глобальна цивілізація — майбутня цивілізація, яка виникне в результаті докорінної трансформації більшості інститутів, насамперед країн і компаній, і ґрунтуватиметься, з одного боку, на хаотичних мозаїчних культурних відмінностях, а з іншого — на міжнародних культурних гібридах.

Глобальне мислення — такий тип мислення, в якому найвищої цінності набувають обмін інформацією, знаннями та досвідом, які долають національні, функціональні та бізнесові бар'єри.

Глобальне розумове спрямування — інструмент глобального мислення, спеціальний розумовий фільтр, за допомогою якого індивідуальності та організації усвідомлюють шляхом навчання і різних випробовувань тенденції розвитку світових процесів.

Глобальний менеджмент — система наднаціональних і над- корпоративних механізмів цілеспрямованого впливу на розвиток інтеграційних угруповань, міжнародних корпорацій та окремих країн в інтересах переважної частини населення світу й уникнення соціально-політичних конфліктів.

Глобально-корпоративний менеджмент — система інструментів управління функціонуванням і розвитком глобальної корпорації, а також диференційованого впливу на різні держави залежно від їх ролі у світогосподарських процесах.

Глобальний перерозподіл — рух ресурсів незалежно від національних і регіональних кордонів.

Глобальні режисери — впливові політичні і громадські діячі різних країн, світова когорта менеджерів глобальних корпорацій, володарі великих капіталів, які визначають зміни в сучасному гло- балізованому світі.

Глобальний стиль життя — універсальний спосіб життєдіяльності людей, що не залежить від національних культур і змінюється відповідно до процесу формування глобальної цивілізації.

Горизонтальна інтеграція означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринках закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат.

Горизонтальні прямі іноземні інвестиції — різновид міжнародних інвестицій, що вкладаються в ту саму галузь економіки, в якій материнська компанія діє на вітчизняному ринку.

Громадянське право — це система правових відносин, що базується на детально розроблених комплексах законів, що зведені в певні кодекси, які і становлять основу ведення бізнесу.

Демократичне керівництво — один з типів керівництва, який ґрунтується на рівноправних робочих відносинах, з одного боку, між підлеглими, які часто утворюють команди, а з іншого, — між підлеглими і керівниками.

Депозитарні розписки — похідні цінні папери, які випускаються в обіг на міжнародних фондових ринках уповноваженими банками-депозитаріями під гарантію вилучених банком-зберіга- чем відповідної кількості акцій компанії-емітента на суму емісії депозитарних розписок.

Дзайбацу — ієрархічно побудовані промислово-торговельні об'єднання, холдинги в Японії, що належать кільком десяткам сімейних угруповань, серед яких виділяється «велика п'ятірка»: Міцуі, Сумімото, Міцубісі, Йасуда, Фурукава.

Дзен-буддизм — японська школа буддизму Махаяні, що пропонувала своїм прихильникам різноманітні шляхи до досконалості, зокрема військовим мистецтвом. Поширена притча дзен-буддизму про мандрівника, який піднімається в гору, орієнтує його на те, щоб не нехтувати тим, чого він не бачить. Адже це можна побачити з іншої гори або побачить хтось інший. Ця притча введена в практику міжнародного менеджменту Р. Кантер для усвідомлення загроз від невидимих суперників — невідомих конкурентів, що діють у всьому світі в інших галузях, однак володіють належними технологіями і можуть увійти в нашу галузь. На думку Р. Кантер, «виробники стурбовані видимими помилками; клієнтів втрачають через помилки невидимих».

Двозначність контролю — спірність причин незадовільних результатів роботи підрозділу, що були виявлені в процесі контролю.

Дискримінація — проведення відмінностей між різними людьми в процесі їхньої діяльності за непрофесійними критеріями: стать, раса, вік, національність, вірування, стан здоров'я і т. ін., що не мають відношення до виконання ними своїх службових обов'язків.

Дискримінація позитивна (перевернута) — надання певних переваг тим чи іншим соціальним групам, що постраждали в минулому від дискримінації, шляхом надання пільг у найму на роботу, призначення на посади представників цих груп навіть у випадках, коли є кваліфікованіші кандидати.

Зарубіжний бізнес означає для національної компанії сукупність операцій за кордоном в одній або кількох країнах

Звичайне право являє собою таку правову систему, що ґрунтується на традиції, прецеденті, звичаях, а ключову роль у тлумаченні законів відіграють суди.

Золоті парашути — система заохочення головних керуючих міжнародних корпорацій, згідно з якою вищі керівники при звільненні з посади отримують винагороду в розмірі потроєної суми річних окладів та премій, а також можливість повністю реалізувати всі свої опціони на придбання акцій незалежно від термінів і умов їх надання.

Закон єдиної ціни — продаж ідентичних продуктів у різних країнах за однакову ціну, якщо вона виражена в одній і тій самій валюті.

Зворотні вертикальні прямі іноземні інвестиції — одна з форм вертикальних прямих іноземних інвестицій, коли міжнародна корпорація вкладає кошти в такі галузі зарубіжних країн, які забезпечують вхідні ресурси для виробництва у країні походження.

Зустрічна закупівля — експортна угода, що містить зобов'язання фірми-продавця використати частину виручки на придбання товарів країни-імпортера, запропонованих партнером.

Европейсько-японська система обліку — система бухгалтерського обліку як один з варіантів організації бухгалтерського обліку, що орієнтований на підтримку тісних відносин і взаємозв'язку бізнесу з банками, які задовольняють значну частку його потреб у капіталі.

Експорт є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни.

Експатріанти — частина працівників міжнародних корпорацій, які є громадянами країни походження і працюють у відділеннях, розташованих в інших країнах.

Екстерналії — «переливи» знання.

Ефект Фішера — взаємозв'язок номінальної відсоткової ставки, з одного боку, та реальної відсоткової ставки і очікуваних темпів інфляції в одній країні — з іншого.

Еклектична парадигма Данінга — положення про доцільність спрямування прямих іноземних інвестицій для створення виробничих потужностей там, де зовнішні активи у вигляді ресурсів країни поєднуються з унікальними активами фірми.

Екологічний менеджмент — система управлінських інструментів, що регулюють вплив діяльності організації на навколишнє середовище.

Еколометрика — перетворення екологічних вимог суспільства на універсальну мову кількісних показників діяльності корпорації, що використовуються в практиці прийняття і реалізації управлінських рішень.

Економічне середовище міжнародного менеджменту являє собою сукупність економічних відносин і ресурсів країн-господарів, що визначають можливості започаткування і розвитку відділень транснаціональних корпорацій у цій країні.

Експортно-імпортні операції — комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажем товарів (послуг, робіт) і вивезенням їх за кордон чи ввезенням їх з-за кордону.

Електронна демократизація — розширення можливостей спілкування влади з народом шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Етика бізнесу — система моральних зобов'язань розрізняти і враховувати в процесі прийняття рішень правильні і помилкові поведінку і вчинки.

Етноцентризм означає підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям.

Ефект маховика — концепція вдосконалення компаній, запропонована Дж. Коллінзом. Включає чотири стадії: рух вперед відповідно до концепції «їжака», досягнення конкретних результатів, докладання співробітниками більших зусиль завдяки натхненню від цих результатів, розгін маховика.

Євроакції — акції міжнародних корпорацій, що перебувають у лістингу і в обігу на зарубіжних щодо материнської країни біржах і фондових ринках.

Євробонди — зобов'язання, деноміновані у валютах країн, що відрізняються від валюти тієї країни, в якій вони продаються.

Євровалюта — валюта, вкладена в банк за межами країни- емітента.

Єврокредит — кредит, наданий в євровалюті.

Єврооблігація — облігація, продана в іншій державі, але не в державі, у валюті якої вона деномінована.

Інвестиційний аналіз — різновид аналізу, що використовується інвестиційними компаніями для виявлення найбільш привабливих активів для вкладення коштів і засобів усунення впливу змін валютних курсів та уникнення інших ризиків.

Інвестиційні стимули — мотиви, що спонукають міжнародні корпорації до зарубіжного інвестування; пов'язані з політикою і діями приймаючого уряду у формі податкових пільг, тарифних по- ступків і субсидій.

Індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лоба- тона-Ведера визначається за 300 показниками економічного розвитку, що зведені в 6 груп і змінюються в межах від (-25) до (+25).

Індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельба ґрунтується на визначенні кумулятивного показника зменшення впливу держави на економічні процеси.

Індикатор структурних реформ ЄБРР базується на середньому значенні 8 показників: приватизація і реструктуризація підприємств, лібералізація і конкуренція, реформа фінансового сектору та ін.

Інтерналізація означає процес перетворення зовнішніх ринкових зв'язків на внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх.

Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту — це поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.

Кайзен — японський термін, що означає організацію,

Кейрецу — багатогалузеві корпорації Японії, в яких існують давні численні тісні виробничі зв'язки і партнерські відносини між головною компанією і постачальниками.

Керівництво — вплив керівника на ділову поведінку підлеглих в інтересах успішного вирішення поставлених перед ними завдань.

Кластер — це група країн переважно одного географічного регіону, яким притаманні загальні форми економічних відносин і однотипна соціально-культурна складова менеджменту міжнародних корпорацій, що мають походження з країн цього кластера.

Критерій самосприйняття — це неусвідомлене сприйняття інших культурних цінностей через власні цінності, що є основною причиною виникнення проблем здійснення бізнесу за кордоном.

Компонентні технології Сенге — сукупність п'яти напрямів діяльності самонавчальної організації: системне мислення, загальне бачення, ментальні моделі, командне навчання та індивідуальна майстерність.

Корпоративна культура — одна з ключових характеристик ділової поведінки працівників організації, яка включає загальні цінності, норми поведінки і символічні дії.

Команда — група людей, які об'єднуються не службовими відносинами, а насамперед певними спільними проблемами і завданнями.

Комунікативні бар'єри — ускладнення в процесі комунікацій.

Комунікативні відстані — регламентоване у просторі розташування учасників комунікації.

Комунікації — обмін інформацією між відправником і отримувачем повідомлення.

Комунікації міжнародні — один з типів комунікацій, в яких відправник і отримувач повідомлення розташовані в різних країнах.

Комунікації приховані — один з типів комунікацій, що не потребує вичерпної формалізації; притаманний східним культурам.

Комунікації прозорі — один з типів комунікацій, що ґрунтується на вичерпному взаєморозумінні і притаманний західним культурам.

Компарабільність — можливість даних, результатів, спостережень, отриманих у процесі контролю, для подальших порівнянь, зіставлень, аналізу й обґрунтування висновків.

Контролінг — система інформаційного забезпечення орієнтованих на результат функцій планування, регулювання і моніторингу подій на підприємстві і взаємозв'язку з функціями інтегрування, організації та координування на базі системи показників виробничого, фінансового та управлінського обліку (пов'язаних з банком даних, моделей і знань).

Контроль — процес стеження за результатами діяльності окремих працівників.

Контроль за результатами — один з видів контролю, ключовою особливістю якого є стеження за результатами (а не процесами) тих чи інших видів діяльності.

Контроль культурний — один з видів контролю, в основі якого лежить дотримання працівниками компанії вимог корпоративної культури.

Контроль непрямий — різновид контролю, коли вимірювання виконання здійснюється опосередковано, наприклад через звіти, повідомлення.

Контроль особистий — один з типів контролю, коли стан виконання встановлюється особисто контролером (керівником).

Контроль прямий — один з видів контролю, коли рівень виконання відбувається безпосередньо на місці здійснення операцій за допомогою адекватних показників.

Клірингова угода — договір між двома державами про обмін товарами між ними протягом визначеного терміну і оплату в клірингових валютах центральними банками країн-партнерів.

Коносамент— товарно-розпорядчий документ, що видається перевізником товару експортерові і виконує функцію контракту на перевезення вантажу та засвідчує перехід відповідальності за вантаж до перевізника.

Культура. Під культурою розуміють домінуючу в суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка вливає на стиль повсякденного життя. Взагалі культура — це набуті знання, які використовуються людьми для пояснення досвіду і загальної суспільної поведінки. Ці знання формують цінності, створюють позиції і впливають на поведінку.

Культура колективної дисципліни — тип корпоративної культури, що ґрунтується на груповій звітності і відповідальності.

Культурні бар'єри — ускладнення в міжнародних комунікаціях, що виникають внаслідок приналежності відправника і отримувача повідомлення до різних національних культур.

Лайкерта система — чотири типи управління, що виокремлюються за критеріями характеру відносин між керівником і підлеглими, зокрема довіри, участі у прий.

Лідерство — вплив керівників на підлеглих, який досягається без використання інструментів влади завдяки винятковим особистим якостям.

Ліцензування означає передачу прав інтелектуальної власності партнеру з іншої країни на умовах отримання певних доходів.

Локальне складання і продаж — експорт з материнської країни або третіх країн до країни-господаря комплектуючих деталей чи вузлів з подальшим складанням на місці на власному чи орендованому підприємстві готової продукції з наступними продажами як у приймаючій країні, так і третіх країнах.

Локальне складування і продаж означає завезення великих партій товарів на спеціальні склади в країні-господарі з подальшим продажем товарів з цього складу-магазину.

Мак-Грегора теорії «Х», «У» — концепції протилежної поведінки людей, які без ініціативи працюють лише заради винагороди («X») або ж робота приносить їм задоволення і вони працюють творчо і відповідально («Y»).

Матрична структура — це одна з тимчасових структур, у межах якої члени сформованої групи відповідають і перед керівником проекту за своєчасність виконання своїх завдань (складових елементів проекту), і перед керівником свого постійного підрозділу за методику і якість роботи.

Менеджмент являє собою процес проектування і утримання середовища, в якому індивідуальності, що працюють разом у групах, продуктивно досягають обраних цілей.

Міжнародна організація — це координоване об'єднання, в якому м