1. Розрахунок площ багатокутників «Поле ефективногоуправління».

Для знаходження площ багатокутників, які становлять резуль-тат узагальнення досліджуваних питань у межах кожного r-гоблоку предметно-значеннєвої класифікації, використаємо метод«павутина», для чого проведемо з гіпотетичного центра коорди-нат n-ну кількість осей, кожна з яких відображає певне питання зконкретного блоку (рис. 7.4).

Осі розташуємо під однаковими кутами по відношенню одиндо одного. Кожна вісь має певну бальну градацію (для зручностірозрахунків рекомендується користуватися десятибальною оцін-ною шкалою), де кожен бал становить собою якийсь оціннийкритерій, який обирають довільно залежно від поставлених цілейпри реалізації цієї імітаційної моделі.

Таким критерієм може бути: частота вирішення певних управ-лінських питань; ступінь їхньої практичної необхідності; часовітерміни реалізації; комплексність і системність їх вирішення то-що. На кожній осі відкладаємо бальне значення, котре проставля-ється імітаторами для кожного питання, включеного в дослі-дження. Потім з'єднуємо отримані точки прямими лініями йотримуємо плоский багатокутник, який є аналогом графіка в по-лярній системі координат, що відображає розподіл величин від-носно початку координат. Площа отриманого багатокутникаскладається із площ трикутників, утворених градаційними шка-лами, й розраховується за такою формулою:

S = 0,5А1 • А2 • sin а + 0,5А2 • А3 • sin а + — + 0,5 Ап • А1 • sin а, (7.1)

де S — площа багатокутника в управлінських одиницях (упр. од.)А1,., Ап — значення координатних осей;n — кількість координатних осей;а— кут між суміжними осями.

Перетворивши й адаптуючи цей вираз, отримуємо остаточнуформулу розрахунку площі багатокутника:

360 ° т

  • Sr = 0,5 sin      1 (Аі. А2. + А2. • А3. + — + А Аі.), (7.2)

n y=i J J            J J        J J

де Sr — площа в упр. од. r-го багатокутника «Поле ефективногоуправління»;

А у,..., Ащ — бальні значення питань класифікаційного блоку,отримані в результаті j-го експерименту;

т — кількість проведених досліджень за числом респондентів;n — кількість питань класифікаційного блоку.При використанні в розрахунках цієї формули необхідно вра-хувати певні природні обмеження її змінних складових. Так, кіль-кість вершин у багатокутнику не може бути меншою від трьох, абальні значення оцінок коливаються від нуля до верхньої межіградаційної шкали.

Знаходження еталонної площі багатокутника «Поле ефек-тивного управління».

Якщо на попередньому етапі проводилися розрахунки з ви-значення фактичної площі багатокутника, тобто визначалася фак-тична можливість вирішення питань маркетингового управління,то на цьому етапі розраховується максимально допустима площабагатокутника, тобто визначається ідеальний стан можливостівирішення всіх управлінських питань. Розрахунки будемо прово-дити за формулою:

360о

Srmax = 0,5n • m • A2 • sin     ,           (7.3)

n

де Sr max — максимальна площа в упр. од. r-го багатокутника.

А — максимальне значення градаційної шкали.

Обчислення узагальнюючих коефіцієнтів ефективностіуправління за блоками предметно-значеннєвої класифікації.

Розрахунок даного показника може бути здійснений для кож-ного r-го блоку питань предметно-значеннєвої класифікаціїокремо за такою пропонованою нижче формулою:

Sr

Ksr = SS-,       (7.[1])

max

де Ksr — узагальнюючий коефіцієнт ефективності управління поr-му блоку питань;

способом вирахування поправочних коефіцієнтів для кожногоблоку управлінських питань. При цьому основою розрахунків ви-ступають результати попередньо проведеного експертного опи-тування, що має на меті з'ясувати ступінь теоретичної ясностідля учасників імітації питань, представлених у класифікаційнихблоках. При цьому параметри оціночної шкали можуть як збіга-тися, так і не збігатися з оцінними параметрами питань предмет-но-значеннєвої класифікації.

Вибір критерію теоретичної ясності як коригувальної величи-ни зумовлений тим, що саме він найповніше характеризує ефек-тивність або неефективність управління маркетинговою діяльніс-тю підприємств та організацій у цілому.

Розрахунок коефіцієнта, котрий відображає теоретичну яс-ність досліджуваних питань, представлено у такій формулі:

nm

II Bj

Кт.я.г =           ,           (7.5)

nm

II Bj *

і;=і

де Км.я.,- — поправочний коефіцієнт (ясність теоретично) r-гоблоку питань;

Bij — бал, присвоєний і-м респондентом j-му питанню;

Bj* — максимальна кількість балів, що могла бути присвоєнаі-м респондентом j-му питанню.

Розрахунок ефективності управління за кожним блокомрозглянутих питань.

Формула визначення ефективності управління за кожнимблоком питань предметно-значеннєвої класифікації має такийвигляд:

Ефт = Ksr • Кт.я.г • 100%      (7.6)

Аксіоматично приймемо такі твердження:

Управління маркетинговою діяльністю є надзвичайно ефектив-ним, якщо вирішуються всі питання, що входять до класифікаційнихблоків, і середній бал, який проставляють імітатори, дорівнює 10;

Управління є ефективним, якщо можливість вирішення пи-тань коливається в межах від 7,5 до 9,5 бала;

Ефективність управління є вищою за середню, якщо оцінкавсіх питань, які входять до класифікаційного блоку, становить6,5—7,5 бала;

Середня ефективність управління спостерігається, якщо всіпитання оцінені від 5,5 до 6,5 бала;

Ефективність управління є нижчою за середню, якщо се-редня бальна оцінка коливається від 4,5 до 5,5 бала ;

Низька ефективність управління відповідає оціночним по-казникам від 3,5 до 4,5 бала;

Управління є неефективним при оціночному показнику ниж-че 3,5 бала.

Подібні оціночні критерії ефективності можуть бути застосо-вні також і до показника, що характеризує теоретичну ясність пи-тань, які входять до класифікаційних блоків.

Оцінку ефективності управління за блоками будемо здійсню-вати, спираючись на граничні значення визначальних змінних Ksrі Кт.я.,., відображених у табл. 7.3 і розрахованих із застосуваннямформул 7.5 і 7.6. Проводячи відповідні розрахунки з урахуваннямнаведених вище аксіоматичних посилань, визначимо рівні ефек-тивності управління.