3.3. Використання ймовірнісного підходу для обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності

Ймовірнісний підхід на початкових етапах розвитку теорії ймовірностей застосовували переважно в ситуаціях, коли можна було стверджувати про повторюваність подій. У технічних та фізичних застосуваннях ймовірність практично ототожнювалася з частотою. Проте її частотну інтерпретацію не завжди можна застосувати в економічних дослідженнях. Це стосується подій, які в минулому не спостерігались, і тому є сенс стверджувати про здійснення цих подій лише в майбутньому. Наприклад, економістів може цікавити ймовірність промислового випуску п'ятого покоління комп'ютерів у 2010 р., або ймовірність конвертування певної валюти через десятиріччя.

Як показали фундаментальні дослідження, ймовірності можна дати інтерпретацію, яка відмінна від статистичної. Ця інтерпретація отримала назву суб'єктивної ймовірності. Суб'єктивна ймовірність асоціюється з певним типом поведінки людини при прийнятті рішень й використовується для передбачення способів поведінки при прийнятті рішень. Інтерпретувавши теорію для одних ситуацій прийняття рішень, можливе передбачення дій ОПР в інших ситуаціях.

Безпосередня ж інтерпретація суб'єктивної ймовірності події полягає в тому, що вона розглядається як ступінь впевненості ОПР у тому, що подія відбудеться. При суб'єктивному підході імовірність вимірює ступінь впевненості ОПР у справедливості деякого твердження, наприклад, про те, що завтра буде дощ. При цьому постулюється, що ОПР є певною мірою "розумним", але не виключається можливість того, що два розумних індивіда, наштовхнувшись на одні й ті ж аргументи, можуть мати різну ступінь впевненості в справедливості одного й того ж твердження.

Технічно суб'єктивні ймовірності визначаються за допомогою спеціально організованих експертних процедур. Опишемо основну процедуру. Нехай нас цікавить подія E та оцінка її ймовірності P(E) . Розглядаються дві лотереї. В першій лотереї особа отримує виграш x1 з ймовірністю p, виграш x2 - з ймовірністю 1 — p ; в другій грі особа отримує виграш x1 у випадку, коли відбувається подія E , виграш x2 - у протилежному випадку. Якщо ймовірність p дорівнює ймовірності P(E) , тобто р = P(E) особі байдуже, в якій лотереї приймати участь. В цьому випадку ймовірність P( E) вважається суб'єктивною ймовірністю події E. Послідовно перевіряючи різні значення ймовірності р, особа може підібрати таку величину ймовірності р, яка наближається до P(E) .

Застосування описаної процедури дає можливість одержати наближення для функції розподілу випадкової величини.

Подібні побудови та експертизи використовувались при прийнятті рішень у галузі нафтового бізнесу, плануванні запасів у медичних закладах, розміщенні аеропортів тощо. Розглядались гіпотетичні ризиковані заходи по свердлуванню, у тому числі необхідні капіталовкладення, можливий виграш та ймовірність успіху. Потім проводилось опитування, чи погодились би бізнесмени брати участь у подібних заходах.

Наприклад, власнику компанії ставилось питання: чи згодився б він вкласти 20000 грн. у певний ризикований захід із можливим загальним виграшем 100000 грн., якщо ймовірність успіху становить 0,47. У випадку позитивної відповіді ймовірність зменшувалась, а негативної - збільшувалась. Опитування здійснювалося до того часу, поки опитуваний не ставав байдужим до здійснення або відхилення ризикованого заходу.

Отже, при відсутності статистики ОПР можна вважати своєрідною лічильною машиною, що вбирає різноманітну інформацію, у тому числі неформалізовану в нечисловому вигляді, і як результат видає імовірності подій.

У цьому розділі використовувалось поняття невизначеної величини, тобто величини, точні значення якої передбачити неможливо. При наявності ймовірності появи певної величини у певному інтервалі можна говорити про функцію її розподілу, тобто невизна- чена величина ототожнюється з випадковою. Отже, суб'єктивна ймовірність дає можливість встановити зв'язок між невизначеністю та випадковістю.