8.2. Методи прогнозування господарських рішень

Для прогнозування господарських рішень застосовуються різні кількісні і якісні методи.

Кількісні методи базуються на інформації, яку можна одержати, знаючи тенденції зміни параметрів або маючи статистично достовірні залежності, що характеризують виробничу діяльність об'єкта управління. До таких методів відносяться аналіз часових рядів, каузальне (причинно-наслідкове) моделювання, тощо.

В основу якісних методів покладені експертні оцінки фахівців в області прийнятих рішень; наприклад, методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів у релевантних сферах), моделі очікування споживача (опитування клієнтів) тощо.

Складні об'єкти прогнозуються з використанням різних кількісних й якісних методів. Наприклад, прогноз економічної кон'юнктури (сукупність ознак, що характеризують стан економіки в певний період) базується на прогнозах у сфері обмежень по захисту навколишнього середовища, міжнародної торгівлі, попиту на продукцію, пропозиції продукції, і їхніх співвідношень. При цьому кожний із зазначених прогнозів, у свою чергу, ґрунтується на проміжних прогнозах різних процесів.

Відпрацьованими методами прогнозування економічної кон'юнктури є: метод "мозкова атака", метод Дельфі, метод екстраполяції тенденцій, морфологічний аналіз, імітаційне моделювання, динамічне моделювання, структурний аналіз тощо.

Аналіз (розкладання, розчленовування, розбір) - логічний прийом, метод дослідження, суть якого полягає в тому, що досліджуваний предмет подумки розчленовується на складові елементи, кожний з яких потім досліджується окремо як частина розчленованого цілого, для того щоб виділені в ході аналізу елементи з'єднати за допомогою іншого логічного прийому - синтезу - у ціле, збагачене новими знаннями.

Під економічним аналізом розуміють прикладну наукову дисципліну, що представляє собою систему спеціальних знань, що дозволяють оцінити ефективність діяльності того або іншого суб'єкта ринкової економіки.

Теорія економічного аналізу дозволяє раціонально обґрунтувати, спрогнозувати на найближчу перспективу розвиток об'єкта управління й оцінити доцільність прийняття господарського рішення.

Основні напрямки економічного аналізу:

формулювання системи показників, що характеризують роботу аналізованого об'єкта;

якісний аналіз досліджуваного явища (результату);

кількісний аналіз цього явища (результату);

оформлення висновків і конкретних рекомендацій, які витікають із результатів аналізу.

Для розробки й прийняття господарського рішення важливо те, що такий аналіз є засобом рішення основного завдання - виявлення резервів підвищення ефективності господарської діяльності в поліпшенні використання виробничих ресурсів, зниженні собівартості, підвищенні рентабельності й збільшенні прибутку, тобто спрямований на кінцеву мету реалізації управлінського рішення.

Розроблювачі теорії економічного аналізу підкреслюють його характерні риси.

Диалектичність підходу до вивчення економічних процесів, яким властиві: перехід кількості в якість, поява нової якості, заперечення заперечення, боротьба протилежностей, відмирання старого й поява нового.

Обумовленість економічних явищ причинними зв'язками й взаємозалежністю.

Виявлення й вимір взаємозв'язків і взаємозалежностей показників, що базуються на знаннях об'єктивних закономірностей розвитку виробництва й обігу товарів.