Схема процедур процесу управління ризиками при обґрунтуванні господарських рішень

магниевый скраб beletage

Ідентифікація ризиків - визначення ризиків, що здатні вплинути на проект, і документування їх характеристик

ї>

Якісна оцінка ризиків - якісний аналіз ризиків і умов їх виникнення з метою визначення їх впливу на успіх господарського рішення

Кількісна оцінка ризиків - кількісний аналіз ймовірності виникнення й впливу наслідків ризиків при реалізації

Планування реагування на ризики - визначення процедур і методів щодо ослаблення негативних наслідків ризикових подій і використання можливих переваг

Моніторинг і контроль ризиків - моніторинг ризиків, визначення ризиків, що залишаються, виконання плану управління ризиками й оцінка ефективності дій з мінімізації ризиків

Рисунок 10.1 - Схема процедур процесу управління ризиками при обґрунтуванні господарських рішень

Ідентифікація ризиків - це ітераційний процес Спочатку ідентифікація ризиків може бути виконана частиною менеджерів проекту або групою аналітиків ризиків. Далі ідентифікацією може займатися основна група менеджерів проекту. Для формування об'єктивної оцінки в завершальній стадії процесу можуть брати участь незалежні фахівці. Можливе реагування може бути визначене протягом процесу ідентифікації ризиків.

Якісна оцінка ризиків - це процес представлення якісного аналізу ідентифікації ризиків і визначення ризиків, що вимагають швидкого реагування. Така оцінка ризиків визначає ступінь важливості ризику й вибирає спосіб реагування. Доступність супровідної інформації допомагає легше розставити пріоритети для різних категорій ризиків. Якісна оцінка ризиків - це оцінка умов виникнення ризиків і визначення їх впливу на проект стандартними методами й засобами. Використання цих засобів допомагає частково уникнути невизначеності, яка часто зустрічається в проекті. Протягом життєвого циклу проекту повинна відбуватися постійна переоцінка ризиків.

Кількісна оцінка ризиків визначає ймовірність виникнення ризиків і вплив наслідків ризиків на проект, що допомагає групі управління проектами вірно ухвалювати рішення й уникати неви- значеностей. Кількісна оцінка ризиків дозволяє визначати: ймовірність досягнення кінцевої мети проекту ступінь впливу ризику на проект і обсяги непередбачених витрат і матеріалів, які можуть знадобитися.

ризики, що вимагають якнайшвидшого реагування й більшої уваги, а також вплив їх наслідків на проект.

фактичні витрати, передбачувані терміни закінчення. Кількісна оцінка ризиків часто супроводжує якісну оцінку й також вимагає процесу ідентифікації ризиків. Кількісна й якісна оцінка ризиків можуть використовуватися окремо або разом, залежно від наявності часу й бюджету, необхідності в кількісній або якісній оцінці ризиків.

Планування реагування на ризики - це розробка методів і технологій зниження негативного впливу ризиків на проект. Бере на себе відповідальність за ефективність захисту проекту від впливу на нього ризиків. Ця процедура процесу управління ризиками містить у собі ідентифікацію й розподіл кожного ризику по категоріях. Ефективність розробки реагування прямо визначить, чи будуть наслідки впливу ризику на проект позитивними або негативними.

Моніторинг і контроль відслідковують ідентифікацію ризиків, визначають залишкові ризики, забезпечують виконання плану ризиків і оцінюють його ефективність із урахуванням зниження ризику. Моніторинг і контроль супроводжує процес впровадження проекту в життя. Якісний контроль виконання проекту надає інформацію, що допомагає ухвалювати ефективні рішення для запобігання виникнення ризиків. Для надання повної інформації про виконання проекту необхідна взаємодія між усіма менеджерами проекту.

Метою моніторингу й контролю є з'ясування таких питань:

Чи впроваджена система реагування на ризики відповідно до плану?

Чи достатньо ефективним є реагування на ризики або необхідні зміни?

Чи змінилися ризики в порівнянні з попереднім значенням?

Чи відбулися події, спричинені впливом ризиків?

Чи прийняті необхідні заходи по мінімізації впливу ризиків?

Вплив ризиків виявився запланованим чи став випадковим результатом непередбачених умов і обставин?

Контроль може викликати вибір альтернативних стратегій, прийняття коректив, перепланування проекту для досягнення базового плану. Між менеджерами проекту й групою ризику повинне бути постійна взаємодія, повинні фіксуватися всі зміни і явища. Звіти по виконанню проекту повинні формуватися регулярно.

Усі ці процедури взаємодіють один з одним, а також з іншими процедурами. Кожна процедура виконується, принаймні, один раз у кожному господарському рішенні. Незважаючи на те, що процедури, представлені тут, розглядаються як дискретні елементи із чітко певними характеристиками, на практиці вони можуть частково збігатися й взаємодіяти.

Управління ризиками - це одна зі складових загально організаційного процесу, тому воно повинне бути інтегроване в цей процес, повинне мати свою стратегію, тактику, оперативну реалізацію. При цьому важливо не тільки здійснювати управління ризиками, але й періодично переглядати заходи й засоби цього управління.

Розглянемо, наприклад, управління екологічним ризиком, у якому враховується оцінка екологічного ризику, а також технологічні і економічні можливості його упередження. Обмін інформацією про ризик також включається в цей процес. Для аналізу ризику, установлення його припустимих меж у зв'язку з вимогами безпеки і прийняття управлінських рішень необхідно:

наявність інформаційної системи, що дозволяє оперативно контролювати існуючі джерела небезпеки, зокрема, статистичний матеріал по екологічній епідеміології;

відомості про передбачувані напрямки господарської діяльності, проектах і технічних рішеннях, які можуть впливати на рівень екологічної безпеки, а також програма для ймовірної оцінки зв'язаного з ними ризику;

експертиза безпеки і зіставлення альтернативних проектів і технологій, які виступають як джерела ризику;

розробка техніко-економічної стратегії збільшення безпеки й визначення оптимальної структури витрат для управління величиною ризику і її зниження до прийнятного рівня із соціальної, економічної і екологічної точок зору;

складання прогнозів і аналітичного визначення рівня ризику, при якому припиняється ріст числа екологічних уражень;

формування організаційних структур, експертних систем і нормативних документів, призначених для виконання зазначених функцій і процедури прийняття рішень;

вплив на суспільну думку і пропаганда наукових даних про рівень екологічного ризику з метою орієнтації на об'єктивні, а не емоційні чи популістські оцінки ризику.

Відповідно до принципу зменшуваних ризиків важливим засобом управління є процедура заміни ризиків, відповідно до якої ризик від впровадження нової техніки соціально прийнятний, якщо її використання дає менший внесок у сумарний ризик, якому підлягають люди, у порівнянні з використанням іншої, альтернативної техніки, що вирішує ту ж господарську задачу. Ця концепція тісно зв'язана з проблемою екологічної адекватності якості виробництва.

Оцінюючи ризик, що у стані прийняти на себе особа, що приймає рішення, насамперед виходить із профілю її діяльності, з наявності необхідних ресурсів для реалізації програми фінансування можливих наслідків ризику, прагне врахувати відношення до ризику партнерів по бізнесу і побудувати свої дії так, щоб щонайкраще сприяти досягненню основної мети фірми. Ступінь припустимого ризику визначається з урахуванням таких параметрів, як розмір основних фондів, обсяг виробництва, рівень рентабельності й т.ін. Чим більш великим капіталом володіє підприємство, тим воно менш відчутно до ризику і тим сміливіше підприємець може приймати рішення в ризикових ситуаціях. Комплексний підхід до управління ризиком дозволяє підприємцю ефективніше використовувати ресурси і розподіляти відповідальність, поліпшувати результати роботи фірми та забезпечувати її безпеку від дії ризику.