10.2. Система управління ризиками 10.2.1. Основні складові системи управління ризиками

Кожне підприємство має свої переваги і на основі цього виявляє ризики, яким може бути піддана. Вирішує, який рівень ризику для неї прийнятний, і шукає способи, як уникнути небажаних ризиків. Подібні дії в економічній науці називаються системою управління ризиками. Це особливий вид діяльності, спрямований на пом'якшення впливу ризиків на кінцеві результати діяльності підприємства.

Об'єкт управління

Система управління ризиками, як показано на рисунку 10.2, складається з двох підсистем: об'єкт управління і суб'єкт управління

Система управління ризиками

Суб'єкт управлінняСпеціалісти з ризиків;

менеджери;

ОПР

Ризикові вкладення капіталу;

Відносини між суб'єктами господарюванняРисунок 10.2 - Підсистеми управління ризиками

Об'єкт управління - це безпосередньо ризик, ризиковані вкладення капіталу й економічні відносини між суб'єктами в процесі підприємницької діяльності (наприклад, відносини між страховиком і страхувальником, позичальником і кредитором, між підприємцями (партнерами, конкурентами) і т.ін.).

Суб'єкт управління - це спеціальна група людей (фінансові менеджери, фахівці зі страхування й ін.), що здійснює цілеспрямоване функціонування об'єкта управління, використовуючи різні прийоми і способи управлінського впливу.

До основних функції об'єкта управління ризику належать: дозвіл ризику;

ризиковане вкладення капіталу; робота зі зниження величини ризику; страхування ризиків;

економічні відносини і зв'язки між підприємцями. До основних функцій суб'єкта управління належать: прогнозування; організація;

регулювання;

координація;

стимулювання;

контроль.

Прогнозування - це здатність передбачати певну подію. Прогнозування вимагає від менеджера певного почуття ринкового механізму й інтуїції, а також уміння знаходити гнучкі негайні вирішення.

Організація в управлінні ризиками - це об'єднання людей, що спільно реалізують програму ризикованого вкладення капіталу на основі певних правил і процедур (наприклад, створення органів управління, установлення взаємозв'язку між управлінськими підрозділами, розробку норм, нормативів, методик і т.ін.).

Регулювання представляє собою певний механізм впливу на об'єкт управління для досягнення стійкості цього об'єкта в ситуації непевності і ризику.

Координація - це дії, що дозволяють узгодити роботу всієї системи управління ризиком, апарату управління і фахівців.

Стимулювання в ризик-менеджменті - це спонукання фахівців до зацікавленості в результаті своєї роботи.

Контроль - це збір інформації про ступінь виконання наміченої програми по управлінню ризиком, прибутковості ризикованих вкладень капіталу, співвідношенні прибутку і ризику. Заключний етап контролю - аналіз результатів заходів щодо зниження ступеня ризику.

Очевидно, що процес управління, тобто процес впливу суб'єкта на об'єкт управління, може здійснюватися тільки за умови циркулювання певної інформації між керівною і керованою (рисунок 10.3) підсистемами.

Процес управління, незалежно від його конкретного змісту, завжди припускає одержання, передачу, переробку і використання інформації. При цьому одержання надійної і достатньої у даних умовах інформації відіграє головну роль, оскільки воно дозволяє підприємцю прийняти конкретне рішення щодо дій в умовах ризику.

Необхідною умовою досягнення успіхів у сфері діяльності. яка характеризується підвищеною ризикованістю, є створення та вдосконалення систем управління ризиками, що дозволяють виявити. оцінити, локалізувати та проконтролювати ризик. Механізм прийняття рішень повинен не тільки ідентифікувати ризик, але й дозволяти оцінити, які ризики і в якій мірі може брати на себе підприємство, а також визначати, чи виправдає очікувана дохідність відповідний ризик. Виправданий або допустимий ризик - необхідна складова стратегії і тактики ефективного менеджменту.

 

f "s Інформація про господарську ситуацію (зовнішня інформація)

 

 

*

 

 

 

Керівна підсистема (суб'єкт)

 

Фінансовий менеджер, спеціаліст зі страхування та ін.

 

 

 

 

 

Командна інформація