Тестові завдання для самоконтролю

магниевый скраб beletage

Своєрідною платою за економічну незалежність підприємницької діяльності є:

а)      ризик;

б)      капітал;

в)      прибуток;

г)       власні кошти.

До основних моментів, що характеризують ризикову ситуацію, не належить;

а)      випадковий характер події;

б)      наявність альтернативних рішень;

в)      наявність бізнес-плану;

г)       імовірність виникнення збитків.

Поняття "ризик" характеризує ситуацію:

а)      коли наступ події неймовірно;

б)      коли наступ негативної події певно і може бути оцінено кіль

кісно і якісно;

в)      коли оцінити якість і ймовірність події ускладнено зовніш

німи чинниками;

г)       коли існує небезпека потенційної втрати ресурсів.

Якщо перед керівництвом підприємства існує імовірність втрати або неотримання прибутку в короткостроковому періоді, тоді говорять про:

а)      витрати обігу;

б)      ризикову ситуацію;

в)      невизначеність;

г)       альтернативний варіант рішення, що приймається.

390   

Портфель фінансових ризиків не включає наступні ризики:

а)      кредитний;

б)      інноваційний;

в)      валютний;

г)       відсотковий;

д)      комерційний.

Під економічним ризиком розуміють ризик, що виникає при:

а)      будь-яких видах підприємницьке діяльності;

б)      комерційної діяльності;

в)      виробничої активності;

г)       банківської діяльності.

Невизначеність зовнішнього оточення підприємства, сформована різноманітними суб'єктами ринку, визначає:

а)      суб'єктивну основу ризику;

б)      об'єктивну основу ризику;

в)      класичну основу ризику;

г)       неокласичну основу.

Інформованість, досвід, кваліфікація і ділові якості визначають:

а)      ступінь впливу зовнішнього оточення підприємства;

б)      класичну основу управління ризиком;

в)      суб'єктивну основу ризику;

г)       об'єктивну основу ризику.

До функцій ризику не відноситься:

а)      інноваційна;

б)      регулятивна;

в)      аналітична;

г)       захисна;

д)      мотивуюча.

Стимулювання пошуку нових або нетрадиційних підходів до рішення існуючих або прогнозних проблем полягає у виконанні функції:

а)      інноваційної;

б)      регулятивної;

в)      аналітичної;

г)       захисної;

д)      немає відповіді.

Під економічним ризиком розуміють:

а)      небезпека виникнення втрат при будь-яких видах підпри

ємницької діяльності, що пов'язані з виробництвом товару і послуг, їхньою реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, а також комерцією;

б)      це загроза того, що ринковий суб'єкт понесе втрати у вигляді

додаткових витрат або отримає доходи нижче тих, на які розраховував;

в)      потенційна небезпека неотримання доходів у порівнянні з

варіантом, що розраховувався на раціональне використання ресурсів;

г)       втрати в результаті несанкціонованої дії третіх осіб.

Ризик виконує наступні функції:

а)      загальну, часткову, специфічну;

б)      інноваційну, регулятивну, захисну, аналітичну;

в)      соціальну, економічну, політичну;

г)       немає правильної відповіді.

Яка з функцій економічного ризику включає в себе деструктивну і конструктивну форми:

а)      регулятивна;

б)      інноваційна;

в)      аналітична;

г)       ревізійна.

Спроможність ризикувати як один з шляхів успішної діяльності відображається в:

а)      інноваційна;

б)      регулятивна;

в)      аналітична;

г)       захисна.

Ймовірність втрат, що виникають при вкладенні коштів у виробництво нового товару - це:

а)      інноваційний ризик;

б)      галузевий ризик;

в)      технічний ризик;

г)       виробничий ризик.

Ризики, що несуть в собі тільки втрати називаються:

а)      статистичним;

б)      динамічними;

в)      позиційними;

г)       компромісними.

Політичний і галузевій ризики відносять до:

а)      статистичних;

б)      динамічних;

в)      позиційних;

г)       компромісних.

Ризик, що пов'язаний з організацією виробництва, називається:

а)      комерційним;

б)      політичним;

в)      галузевим;

г)       виробничим.

Втрати від стихійного лиха; втрати в результаті злочинних дій; несприятливого законодавства; загрози власності 3-х осіб і втрати в наслідок недієздатності ключових робітників фірми, це:

а)      динамічний ризик;

б)      статистичний ризик;

в)      ризик, що пов'язаний з господарською діяльністю;

г)       ризик, що пов'язаний з особистістю.

Ризик, що зв'язаний з реалізацією продукції, товару і послуг, які вироблені або куплені, - це:

а)      політичний;

б)      виробничий;

в)      комерційний;

г)       фінансовий.

Якщо в ролі товару виступає валюта, цінні папери або грошові кошти, то в цьому випадку говорять про існування:

а)      фінансового ризику;

б)      галузевого ризику;

в)      інноваційного ризику;

г)       комерційного ризику.

Область високого ризику характеризується:

а)      рівнем втрат, які не перевищують розміри розрахункового

прибутку;

б)      величиною втрат, більшою, ніж розрахунковий прибуток;

в)      втратою власних коштів;

г)       рівнем втрат, що не перевищує величину чистого прибутку.

Область ризику, що характеризується величиною втрат більше величини розрахункового прибутку, але менш величини доходів - це:

а)      область максимального ризику;

б)      область високого ризику;

в)      область нормального ризику;

г)       область розумного ризику.

Перебуваючи в даній області ризику, підприємство може здійснювати виробничо-комерційну діяльність, за рахунок одержання кредитів на термін до одного року:

а)      область нормального ризику;

б)      область критичного ризику;

в)      область високого ризику;

г)       область максимального ризику.

Область ризику, що характеризується рівнем втрат, які не перевищують величини чистого прибутку - це:

а)      область максимального ризику;

б)      область високого ризику;

в)      область нормального ризику;

г)       область розумного ризику.

В цій області ризик характеризується рівнем втрат, що не перевищують величини чистого прибутку:

а)      область мінімального, малого, середнього ризику;

б)      область високого ризику;

в)      область середнього ризику;

г)       область максимального ризику.

Для визначення області ризику слід враховувати наступні:

а)      профіль діяльності фірми, відношення до ризиків партнерів

по бізнесу;

б)      оцінка правового, економічного, політичного середовища;

в)      основні фонди, обсяг виробництва, обсяг реалізації, показ

ники рентабельності.

Кількісна оцінка ризиків - це:

а)      визначення сукупного ризику і коефіцієнту економічного

ризику;

б)      визначення можливого виду ризику і факторів, що вплива

ють на рівень ризику;

в)      аналіз окремих операцій і факторів по вибраному рівню ри

зику;

г)       оцінка ймовірності виникнення тієї або іншої події.

Ризик може бути розрахованим за умов, якщо була визначена:

а)      величина ризику;

б)      область ризику;

в)      імовірність ризику;

г)       градація ризику.

Змінювання курсу грошей, валюти, цінних паперів, обмеження на валютно-грошові операції - це втрати у

а)      виробничому підприємництві;

б)      комерційному підприємництві;

в)      фінансовому підприємництві;

г)       не має вірної відповіді.

До втрат у комерційному підприємництві відносяться:

а)      неплатоспроможність одного з агентів фінансової угоди;

б)      зниження ціни, по якій реалізується товар;

в)      втрати товару в процесі транспортування;

г)       підвищені матеріальні витрати

До втрат у фінансовому підприємництві відносяться:

а)      неплатоспроможність одного з агентів фінансової угоди;

б)      зниження ціни, по якій реалізується товар;

в)      втрати товару в процесі транспортування;

г)       змінювання курсу грошей, валюти, цінних паперів.

До втрат у виробничому підприємництві відносяться:

а)      неповне використання виробничих потужностей;

б)      зниження ціни, по якій реалізується товар;

в)      втрати товару в процесі транспортування;

г)       змінювання курсу грошей, валюти, цінних паперів.

У випадку промислової аварії в якості руйнівних і небезпечних факторів не можуть виступати:

а)      ударна хвиля в результаті вибуху;

б)      теплове випромінювання від джерела чи загоряння вибуху;

в)      неповне використання виробничих потужностей;

г)       поширення токсичних і радіоактивних речовин.

Статистичний метод оцінки ризику не включає:

а)      метод статистичних іспитів;

б)      побудова графіку Лоренцо;

в)      середньоквадратичне відхилення і коефіцієнту варіації;

г)       аналіз доцільності затрат;

д)      аналіз чутливості моделі;

е)      розрахунок коефіцієнту конкордації.

Метод експертної оцінки може бути реалізований:

а)      шляхом ознайомлення менеджерів з оцінкою ризикових по

дій по іншим проектам;

б)      шляхом оцінки експертом зовнішніх і внутрішніх факторів

ризику, та надання їм рангового номеру;

в)      шляхом обробки думок досвідчених фахівців, які мають до

свід в області управління ризиками;

г)       немає вірної відповіді.

Моделювання задач вибору рішень здійснюється з допомогою:

а)      статистичного методу;

б)      методу аналогів;

в)      дерева рішень;

г)       графіку Лоренцо.

Наявність власних оборотних коштів (Ес) визначається за формулою:

а)      Ес = ВК - ОФ;

б)      Ес = ВК - ОК;

в)      Ес = (ОФ + Кр) - ОК;

г)       Ес = (ВК + Кр + ОФ) - ОК,

де ВК - власні кошти, ОФ - основні фонди, ОК - оборотні кошти, Кр - кредиторські зобов'язання.

Використання методу Дельфи припускає анонімність експертів, що забезпечується шляхом їхнього розподілу. Метою такого розподілу є:

а)      позиціонування пасток групового прийняття рішень;

б)      мінімізація домінування лідера;

в)      оцінка кваліфікації експертів;

г)       немає правильної відповіді

Балансова модель стійкості фінансового стану використовується при застосуванні:

а)      методу аналогів;

б)      аналітичних моделей;

в)      аналізу чутливості моделі;

г)       аналізу доцільності затрат.

Область кризового фінансового стану підприємства характеризується параметрами:

а)      надмірні товарні запаси, нестаток власних оборотних ко

штів, і в цілому нестаток загальної величини джерел для формування запасів;

б)      лишок товарних запасів, низький попит, низька купівельна

спроможність;

в)      надлишкова величина товарних запасів, нестаток власних

коштів;

г)       немає правильної відповіді.

Для розрахунку середнього квадратичного відхилення використовується наступна формула:

а)      д/M(X2) - M2(X) ;

б)      VM(X2) - M(X);

в)      УМ(X)-M2(X) ;

г)       д/M2(X2)-M2(X) .

Виділяють наступні області ризику при аналізі фінансових коштів підприємства:

а)      область кризового стану, область абсолютної тривалості, область максимального ризику;

б)      область критичного стану, область кризового стану, область нормальної тривалості;

в)      область нестійкого стану, область абсолютної стійкості.

г)       б+в;

д)а+б+в

Метод Дельфі є різновидністю:

а)      методу експертних оцінок;

б)      методу експертних груп;

в)      аналітичного методу;

г)       методи аналогій.

Відсутність будь-якого виду критики, що перешкоджає формулюванню ідеї, вільну інтерпретацію ідей у рамках поставленої проблеми, притаманна типу експертних процедур:

а)      відкрите обговорення поставлених питань з наступним від

критим чи закритим голосуванням;

б)      вільне висловлення без обговорення і голосування;

в)      закрите обговорення з наступним закритим чи голосуванням

заповненням анкет експертного опитування;

г)       індивідуальна особиста експертна оцінка.

При експертній оцінці найбільша увага приділяється:

а)      об'єктивності оцінки ризику;

б)      підбору експертів;

в)      анонімності експертів; г ) б+в

Коефіцієнт варіації розраховується за формулою:

а)      a i00% ; х

х

б)      = -100% ;

х

в)      Х-100% ; a

х

г)       --100% . х

48 Витрати, що виникають в результаті господарчої діяльності і викликані одиничними небезпеками, враховуються при:

а)      запобіганні появи можливих ризиків;

б)      розподілі ризиків;

в)      передачі ризиків;

г)       прийнятті ризику на себе.

В умовах виникнення ризикової ситуації прийняття на себе ризику може бути:

а)      диференційованим;

б)      запланованим або незапланованим;

в)      горизонтальним і вертикальним;

г)       немає вірної відповіді.

Поповнення асортименту виробами несхожими на товар підприємства, але цікавий для існуючих споживачів це:

а)      диверсифікація;

б)      передача ризику;

в)      горизонт диверсифікації;

г)       концентрична диверсифікація

Який з методів мінімізації економічного ризику дозволяє знизити виробничі, комерційні і інвестиційні ризики:

а)      метод запобігання ризику;

б)      метод аналогій;

в)      метод диверсифікації

г)       метод конкордації

Основним методом передачі ризиків є:

а)      підписання контрактів;

б)      об'єднання ризиків;

в)      диверсифікація;

г)       самострахування.

Страхування ризику відноситься до методу:

а)      диверсифікації;

б)      Дельфи;

в)      передачі ризику;

г)       запобігання ризику.

За допомогою страхування можна мінімізувати:

а)      фінансовий, галузевий, технічний ризики;

б)      майнові ризики, політичні, кредитні;

в)      інноваційні ризики;

г)       всі статистичні ризики.

Недопущення збитків як один з методів мінімізації впливу ризику допускає:

а)      одержання додаткової інформації і підвищення обґрунтова

ності управлінських процесів;

б)      лімітування обсягу господарської діяльності;

в)      розробки схем ділової активності; формування портфельних стратегій.

До основних методів зниження ризику не відносяться:

а)      організаційні;

б)      превентивні;

в)      економічні;

г)       структурні.

До організаційних методів зниження ризику відносяться:

а)      відхилення ризику;

б)      зовнішнє страхування ризику;

в)      мінімізація збитків;

г)       формування резервного фонду.

Якщо вплив ризику мінімізується за допомогою відрахувань в резервний фонд підприємства, то в даному випадку використовувались:

а)      організаційні методи;

б)      комерційні методи;

в)      економічні методи;

г)       комплексний підхід.

До зовнішніх методів зниження ризику відносять:

а)      трансфер ризику;

б)      попередження ризику;

в)      прийняття страхового полісу;

г)       відрахування з чистого прибутку в резервний фонд

Якщо рівень ризику по підприємству знаходиться в максимальній або критичній областях, то в цих умовах доцільно застосовувати метод мінімізації ризику:

а)      попередження ризику;

б)      мінімізація ризику;

в)      відхилення ризику;

г)       самострахування ризику.

Трансфер ризику це:

а)      передача ризику;

б)      розподіл ризику;

в)      об'єднання ризику;

г)       обмеження ризику.

Диверсифікація діяльності підприємства, використання портфельних стратегій і лімітування обсягу ризикованих операцій відноситься до методу мінімізації ризику:

а) запобігання ризику;

б)      мінімізація збитків;

в)      попередження збитків;

г)       трансфером ділової активності.

63. Якщо вартість майна, що страхується відносно невелика у порівнянні з майновими і фінансовими критеріями усього бізнесу і імовірність збитків мала, то в цьому випадку застосовується:

а)      організаційні методи мінімізації ризику;

б)      економічні методи мінімізації ризику;

в)      організаційно-економічні методи мінімізації ризику;

г)       комерційне прогнозування ризику.

Основним джерелом формування резервного фонду підприємства виступає:

а)      статутний фонд підприємства;

б)      витрати обігу підприємства;

в)      прибуток підприємства до оподаткування;

г)       нерозподілений прибуток підприємства.

Ризикова надбавка (НО) за відстрочку оплати дебітору на умовах комерційного кредиту розраховується за формулою:

а)      НО=Цр РфвД/360 100;

б)      НО=ЦооРкД/360 100;

в)      НО=ЦрРвфД/360;

г)НО=ЦрРфв/Д360        100;

де Цр - роздрібна ціна, Цоо - ціна оптово-відпускна, Рк - рентабельність капіталу, Рфв - рентабельність фінансових вкладень, Д - період відстрочки оплати товару.

Розмір фінансових санкцій (ФС) визначається по формулі:

а)      ФС=ПУ+І;

б)      ФС=У+І;

в)      ФС=ПУ+У+І;

г)       ФС=ПУ/І;

де ПУ - упущений прибуток за день до виконання контракту, У - збитки підприємства, І - інфляційні втрати.

Уникнення ризику, попередження ризику, мінімізація збитків, передача контролю над ризиком, самофінансування ризику і зовнішнє страхування ризику - це:

а)      зона ризику;

б)      фактори, що зумовлюють ризик;

в)      можливі засоби мінімізації рискових наслідків;

г)       характер економічних наслідків.

До методів внутрішнього зниження ризику не відноситься:

а)      перевірить передбачуваних партнерів по бізнесу і правильно

скласти контракт угоди;

б)      планування і прогнозування діяльності фірми і підбір кадрів;

в)      збереження комерційної таємниці і одержання додаткової

інформації;

г)       створення резервного фонду;

д)      диверсифікація ризику.

Дії по зниженню ризику не ведуться по наступним напрямкам:

а)      запобігання ризику;

б)      уникнення появи можливих ризиків;

в)      зниження впливу ризику на результати виробничо-господарської діяльності;

г)       самофінансування ризику.