1.3. Організаційна структура системи управління технічною творчістю в ринковій системі господарювання

Організаційна структура є визначальною характеристикою системи управління технічною творчістю в ринковій системі господарювання. Аналіз теорії і практики в галузі динаміки організаційних структур управлінських систем показує, що їх розвиток є хоча і неперервним, але не плановим процесом. Періоди поступових змін чергуються з періодами корінних перетворень. Корінні перетворення в структурі управління технічною творчістю на промисловому підприємстві викликані змінами її цільової постановки, що є наслідком зміни форм власності. В умовах ринкової системи господарювання поєднуються і взаємно доповнюють одна одну приватна, змішана і державна форми власності, у системах же більш високого рівня функціонує державна централізована система.

В Україні охорону об'єктів інтелектуальної власності здійснюють установи, до яких належать:

законодавчі органи влади;

судові органи влади;

виконавчі органи влади.

Ця централізація управління зумовлена, перш за все, суспільним характером виробництва, що вимагає проведення єдиної технічної політики в усіх галузях економіки, а також необхідністю вирішення завдань, які постають у процесі діяльності:

вибір основних напрямів розвитку науково-технічного прогресу за наявності великої кількості проблем галузевого і державного значення;

дотримання науково обґрунтованого співвідношення витрат на наукові дослідження, розробку і впровадження нової техніки на основі винаходів;

встановлення обґрунтованих співвідношень у розвитку галузей народного господарства, надання переваг тим, що забезпечують технічний прогрес.

Нові форми господарювання передбачають надання різним структурам народного господарства самостійності у вирішенні певних питань науково-технічного прогресу. У розвитку раціоналізації і винахідництва повинна діяти загальнодержавна система управління науково-технічним прогресом, до складу якої мали б входили системи управління окремими аспектами цього складного процесу: фундаментальні дослідження розвитку техніки, підготовка кадрів, вивчення ринку, конкурентоздатності. Усі інші форми виробничої діяльності входять до цієї системи як складові.

Вищим законодавчим органом управління науково-технічним прогресом є Верховна Рада Ук