1.3. Організаційна структура системи управління технічною творчістю в ринковій системі господарювання

Організаційна структура є визначальною характеристикою системи управління технічною творчістю в ринковій системі господарювання. Аналіз теорії і практики в галузі динаміки організаційних структур управлінських систем показує, що їх розвиток є хоча і неперервним, але не плановим процесом. Періоди поступових змін чергуються з періодами корінних перетворень. Корінні перетворення в структурі управління технічною творчістю на промисловому підприємстві викликані змінами її цільової постановки, що є наслідком зміни форм власності. В умовах ринкової системи господарювання поєднуються і взаємно доповнюють одна одну приватна, змішана і державна форми власності, у системах же більш високого рівня функціонує державна централізована система.

В Україні охорону об'єктів інтелектуальної власності здійснюють установи, до яких належать:

законодавчі органи влади;

судові органи влади;

виконавчі органи влади.

Ця централізація управління зумовлена, перш за все, суспільним характером виробництва, що вимагає проведення єдиної технічної політики в усіх галузях економіки, а також необхідністю вирішення завдань, які постають у процесі діяльності:

вибір основних напрямів розвитку науково-технічного прогресу за наявності великої кількості проблем галузевого і державного значення;

дотримання науково обґрунтованого співвідношення витрат на наукові дослідження, розробку і впровадження нової техніки на основі винаходів;

встановлення обґрунтованих співвідношень у розвитку галузей народного господарства, надання переваг тим, що забезпечують технічний прогрес.

Нові форми господарювання передбачають надання різним структурам народного господарства самостійності у вирішенні певних питань науково-технічного прогресу. У розвитку раціоналізації і винахідництва повинна діяти загальнодержавна система управління науково-технічним прогресом, до складу якої мали б входили системи управління окремими аспектами цього складного процесу: фундаментальні дослідження розвитку техніки, підготовка кадрів, вивчення ринку, конкурентоздатності. Усі інші форми виробничої діяльності входять до цієї системи як складові.

Вищим законодавчим органом управління науково-технічним прогресом є Верховна Рада України, у складі якої повинна діяти постійна комісія з науки і техніки. Ця комісія на основі вивчення відповідних розділів Державного плану розвитку народного господарства і Державного бюджету готує законодавчі пропозиції для сесії Верховної Ради, контролює діяльність міністерств і відомств.

Безпосереднє керівництво науково-технічною діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України, який скеровує роботу міністерств у цій галузі, затверджує основні напрями розвитку науки і техніки.

Основним органом, який здійснює управління науково-технічною діяльністю, є Державний комітет України по науці і техніці, в обов'язки якого входить розробка пропозицій щодо основних напрямів розвитку науки і техніки. Комітет здійснює загальнодержавний контроль за технічним рівнем певних галузей народного господарства, вирішує питання науково-технічної інформації і координування міжнародних наукових зв'язків (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Система інтелектуальної власності в Україні

Законодавча гілка влади

Верховна Рада України

Комітет з питань науки і освіти

Підкомітет з питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності

Судова гілка влади

Колегія суддів Вищого господарського суду України з розгляду справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності

Апеляційні господарські суди

Виконавча гілка влади

Кабінет Міністрів України

Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності

Інші міністерства та відомства України, що діють у сфері охорони ІВ

Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності

Антимонопольний комітет України

Консультативна рада

Міністерство юстиції

Апеляційна рада

Державна податкова адміністрація України

Державна митна служба України

 

 

 

 

 

 

В управлінні науково-технічним прогресом задіяно також Держпатент України.

Вищим науковим закладом, що бере участь в управлінні науково-технічною діяльністю, є Академія наук України.

Провідна роль у підготовці і підвищенні кваліфікації наукових кадрів належить Міністерству освіти і науки України.

Винахідницька і раціоналізаторська діяльність є складовою частиною системи науково-технічного прогресу, а управління цією діяльністю будується за функціонально-галузевим принципом. Винаходи і раціоналізаторські пропозиції в більшості випадків створюються в організаціях і на підприємствах державного сектора власності. Пр