4.1. Історія розвитку вітчизнянихсистем керування якістю продукції

Принципи, що лежать в основі системного підходу до проце-су керування якістю:

використання прямого зв 'язку між технологією забезпеченняякості і вимогами, що висуваються до якості;

чітке регулювання процедур, за допомогою яких встановлю-ється зв'язок між технологією забезпечення якості і вимога-ми, що висуваються до якості;

урахування і взаємозв 'язок впливу на якість різних факторів:людських, матеріальних, виробничих, економічних, технологі-чних та інших;

можливість встановлення «зворотного зв'язку», що дозволяєоцінювати ефективність функціонування систем якості;

здійснення постійного контролю за функціонуванням систе-ми якості;

визначення оптимальної структури використовуваної сис-теми якості.

Історія розвитку вітчизняних систем якості свідчить про на-явність саме такого системного підходу.

Комплексний системний підхід до керування якістю знай-шов своє застосування в СРСР. Він був широко впровадженийв галузях, що забезпечують науково-технічний прогрес - авіа-ції, радіотехніці, ракетній техніці, машинобудуванні.

БВП - система бездефектного виготовлення продукції.

Уперше системний підхід у забезпеченні якості був використа-ний на Саратовському авіаційному заводі в 1955 році при роз-робці системи бездефектного виготовлення продукції [1].

Тоді існувала система контролю, при якій працівники заво-дів практично не несли відповідальності за якість продукції.Відповідальність за якість покладалася на ВТК.

Система БВП являла собою комплексну систему, яка вклю-чала організаційні, економічні, виховні заходи, що сприяютьстворенню якісної продукції. В її основу були закладені такіпринципи:

100%-ний контроль якості виробів і їх відповідності діючійдокументації до пред 'явлення службі ВТК;

повна персональна відповідальність виконавця за якість про-дукції, (самоконтроль);

зосередження уваги не тільки на факті виявлення і реєстраціїбраку, але й на заходах, що унеможливлюють його;

суворе дотримання технологічної дисципліни.

Уже в цій системі документувався порядок пред'явленняпродукції ВТК, який затверджувався директором підприємства.Відповідно до «Положення про систему БВП» працівникові за-боронялося пред'являти ВТК вироби з відхиленнями від техні-чної документації. Система сприяла розвитку практики роботиз особистим клеймом. До неї роботи допускалися робітники, якіне менш як півроку випускали тільки доброякісну продукцію іздавали її ВТК з першого пред'явлення. Був введений показникздачі продукції з першого пред'явлення, за яиом оцінюваласяякість роботи виконавця:

C - OК =         100,

тр.       с

де Ктр - відсоток здачі продукції ВТК з першого пред'яв-лення; С - сума всіх пред'явлень продукції робітником у ВТК;О - сума всіх відхилень продукції ВТК після виявлення першо-го дефекту.

Система БВП послужила початком нового підходу до ке-рування якістю на підприємствах. З початку 60-х років поді-бні системи стали поширюватися спочатку в Європі, а потім ів США. Однак недоліки БВП полягали в тому, що система неохоплювала стадії розробки і проектування продукції, реалі-зації та експлуатації. Вона мала й обмежену сферу застосу-вання.

Основна сутність системи БВП - суворе виконання техноло-гічних операцій.

СБП - система бездефектної праці. Ця система вперше бу-ла введена на Львівському заводі телеграфної апаратури в 1961році. Відповідно до неї був розроблений показник якості праці- коефіцієнт, який визначав кількісне вираження якості працівиконавців.

Основні принципи СБП полягали в наступному:

1) здача продукції з першого пред'явлення; 2) застосуваннякоефіцієнта якості праці; 3) встановлення днів оцінки якості; 4)суворий контроль за виготовленням продукції.

Її недоліком було те, що в ній враховувалися фактори зни-ження, які підсумовували недоліки за всіма показниками. Од-нак перевищення встановлених значень показників якості праціне відбивалося на коефіцієнті якості. Як і саратовська БВП,львівська СБП була спрямована на керування якістю на стадіївиготовлення продукції.

Основний зміст системи СБП - високий рівень виконанняоперацій усіма працівниками.

ЯНАРЗПВ - система якості, надійності, ресурсу з першихвиробів. Ця система, яка випередила свій час, була розроблена в1958 році на підприємствах Горьківської області і створювалаумови, що забезпечили високий рівень конструкторської і тех-нологічної підготовки виробництва нового виробу. Це дозволя-ло виготовляти високоякісні і надійні вироби без наступної їхдоробки в міру розширення випуску. Завдання системи поляга-ло у виявленні на стадії розробки продукту можливих причинпояви браку і зниження надійності, а також розробки технологі-чних заходів, що унеможливлюють погіршення якості з цихпричин.

У її основу закладено такі принципи:

комплексність завдань забезпечення якості продукції;

пошуковий характер системи, що передбачає всебічнийрозвиток досліджень в області підвищення якості продукції; роз-виток технологічних, випробувальних служб підприємства;

здійснення робіт з одержання об'єктивної інформації простан якості виробленої продукції;

виявлення та усунення причин появи браку в серійному ви-робництві і при виробництві дослідного зразка;

участь підприємства-виробника в удосконаленні констру-кції продукції та підвищення технічного рівня експлуатації нетільки підприємства-виробника, а й експлуатуючих організацій;

мала універсальний характер і могла застосовуватися в рі-зних галузях виробництва.

Система була спрямована на те, щоб уже на стадії проекту-вання і підготовки виробництва забезпечити виготовлення на-дійних і якісних виробів.

Основний зміст системи ЯНАРЗПВ - високий рівень конс-трукції і технологічної підготовки виробництва.

НОПВУ - система наукової організації праці, виробництваі управління. Була розроблена на Рибінському моторобудівно-му заводі. Набула популярності як система, у якій поєдналосякомплексне використання методів (у тому числі кількісна оцін-ка рівня) наукової організації праці, виробництво та управлінняна основі постійного удосконалення технологій та устаткуван-ня.

Основний зміст системи НОПВУ - використання комплекс-них методів НОП на базі удосконалення виробництва та управ-ління.

НОРМ - система наукової організації робіт по збільшеннюмоторесурсу. Ця система була створена в Ярославському об'-єднанні «Автодизель» у 1964 році. За критерій підвищення яко-сті було прийнято збільшення ресурсу роботи автомобільногодизеля до першого капітального ремонту. Принцип організаціїробіт полягав у регулярному визначенні фактичного наробіткудеталей і вузлів, що лімітують збільшення моторесурсу, і виро-бленні конструкторських і технологічних заходів для збільшен-ня ресурсу цих деталей та вузлів. Система НОРМ додала до са-ратовської БВП і горьківської ЯНАРЗПВ технічний критерій -величину моторесурсу.

Система забезпечувала комплексний підхід до керування якіс-тю на стадії проектування, виготовлення й експлуатації. Пла-нування основних показників якості та керуванняздійснювалися на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Систе-ма НОРМ сприяла значному зниженню витрат на техобслуго-вування і ремонт двигунів за рахунок підвищення надійностівузлів та деталей.

Основний зміст системи НОРМ - підвищення технічного рів-ня і якості виробів (збільшення моторесурсу).