5.4. Керування якістю в європейських країнах

магниевый скраб beletage

У європейських державах системи якості набули значногопоширення, хоча й значно пізніше. У їх основі було викорис-тання вже накопиченого досвіду Японії та США.

Шлях до розуміння ролі якості як стратегічного фактора маєсвої національні особливості. Якщо для США питання удоскона-лення якості було пов'язане з військовою стратегією, то для євро-пейських країн, таких як Великобританія і Німеччина, головнамета була у виробленні конкурентної боротьби за виживання.

Ще в 1887 році Англія вирішила позначати німецькі продук-ти маркуванням «зроблено в Німеччині», щоб захистити свійринок. Англія, яка особливо постраждала під час економічноїкризи кінця 70-х років минулого століття, дійшла висновку, щоєдиний на тривалу перспективу план по оздоровленню еконо-міки полягає в рішучому поліпшенні якості продукції, і тільки втакий спосіб можна контролювати імпорт та стимулювати жит-тєво важливий експорт. Під час правління Маргарет Тетчер бу-ли розроблені державні програми по підтримці економіки іпідвищенню якості продукції. Після США тут вперше в Європібули впроваджені норми і програми по якості.

Хоча в Німеччині в середині 80-х років тиск з боку урядущодо впровадження стандартів ISO 9000 був не таким сильним,як в Англії, однак і тут якості та впровадженню регулюючихнормативів стали приділяти більше уваги. Практично на всіхконкурентоспроможних підприємствах уже функціонують ефе-ктивні системи якості.

В даний час якість у Німеччині та Англії досягається завдя-ки контролю продукції, значна увага приділяється плануваннюякості та досліджень. Але принцип участі всього персоналу вкеруванні якістю використовується не повною мірою. Значнаувага приділяється керівництву по забезпеченню і керуваннюякістю, у той час як службовці, менеджери та робітники в бага-тьох випадках розділені дистанцією.

Скандинавські країни мають найбільш сучасні системи ке-рування якістю. Перед ними, так само як і перед іншими краї-нами Західної Європи, стоять проблеми, пов'язані зуправлінням в умовах скорочення робочих місць у традиційнихгалузях, з одного боку, і необхідністю розвитку нових секторівекономіки - з іншого. І тут на перше місце висувається людсь-кий фактор. Так, наприклад, на думку шведських фахівців, уцентрі уваги мають бути освіта працівників та їх професійненавчання [11]. Передбачається, що надалі кожний співробітниквитрачатиме 5% свого робочого часу на спеціалізовані курсинавчання. Це пояснюється бажанням керівництва компаній на-дати працівникам інструмент, що дозволяє самостійно поліп-шувати якість. Підвищенню репутації підприємств Швеціїсприяла продукція відомих фірм «Вольво» і «СААБ».

Спрямованість шкіл менеджменту

Нині у світі виділяються три провідних школи менеджменту:японська, американська та європейська [12]. Японська школаменеджменту основний пріоритет традиційно віддає керуваннюякістю, американська і європейська - керуванню прибутком(табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Установки

Орієнтація навчання на цінності

Японськашколаменеджментуякості

Американська ієвропейськашколи менеджментуякості

1

2

3

Пріоритет

Керування якістю

Керування прибутком

Ціль

Підвищення якості продукції ідіяльності фірми

Одержання максимальногоприбутку

Кошти

За рахунок підвищення про-дуктивності праці працівни-ків, зниження собівартостіпродукції

За рахунок економії на витра-тах

Завданняоператив-ного харак-теру

Збільшення частки ринку зарахунок підвищення якостітовару і збільшення частининових товарів у загальномуобсязі продукції, що випуска-ється

Прискорення обігу інвестова-них коштів та збільшення вар-тості акції

Стратегія

Комплексне вирішення за-вдань підвищення якості тапродуктивності праці

Протиставлення якості тапродуктивності праці. Вирі-шення завдань підвищенняякості та продуктивності працірізними внутрішніми структу-рами за різними методиками

Мета, яку ставить перед собою японський керівник - підви-щити якість роботи підприємства в основному за рахунок про-дуктивності праці. При цьому в американському менеджментіосновною метою є максимізація прибутку, тобто одержаннянайбільшої вигоди при найменших затратах. Різна цільова орі-єнтація впливає на особливості побудови і роботи всієї системиуправління.

Практика показала найбільшу конкурентоспроможністьяпонських товарів і ефективність роботи японських підпри-ємств. У результаті керування якістю стало домінувати в усіхпровідних школах менеджменту.

Запитання для контролю і засвоєння опрацьованого матеріалу

Яка економічна ситуація склалася в Японії після Другої сві-тової війни?

У чому полягає суть керування якістю в Японії?

З якими словами звернувся Демінг до японської аудиторіїна початку циклу своїх лекцій?

Які шляхи виведення Японії з кризи були запропонованіДемінгом?

Назвіть основні причини неефективної роботи з керуванняякістю, що склалися в післявоєнній Японії.

Охарактеризуйте основні риси японського підходу до керу-вання якістю.

Розкажіть про практику створення і функціонування гурт-ків якості в Японії.

Кого називають «піонером» гуртків якості в Японії?

Як накопичувався досвід керування якістю в США?

Коли відбулися серйозні зміни в підходах до керування які-стю в США?

Як проходив розвиток систем керування якістю в європей-ських країнах?

У чому різниця між японським, американським і європей-ським підходами до менеджменту?

Тести

У результаті аналізу шляхів удосконалення промисловостіяпонські фахівці дійшли висновку, що необхідно:

а)         копіювати американські методи керування якістю;

б)         створювати саме японські методи;

в)         імпортувати прогресивні методи керування якістю, яківикористовуються в інших країнах, у тому вигляді, в якому во-ни були.

Гуртки якості набули поширення в Японії завдяки тому,що:

а)         окупаційне командування США змушувало їх впроваджу-вати;

б)         досвід використання в інших країнах показав їх ефектив-ність;

в)         виявилися найбільш вдалою формою вивчення статисти-чних методів контролю і навчання всього персоналу роботі зполіпшення процесів виробництва.

У японській школі менеджменту основний пріоритет на-дається:

а)         керуванню якістю;

б)         керуванню прибутком;

в)         керуванню персоналом;

г)         керуванню фінансами.

В американській і європейській школах менеджменту ос-новний пріоритет надається:

а)         керуванню якістю;

б)         керуванню прибутком;

в)         керуванню персоналом;

г)         керуванню фінансами.

Європейський досвід керування якістю сформувався:

а)         раніше, ніж в інших розвинутих країнах;

б)         одночасно з Японією і США;

в)         на основі використання вже накопиченого досвіду Японіїта США.

Терміни і поняття

Загальне керування якістюГуртки якості

Безперервний процес поліпшенняКерування якістю в рамках компаніїЯпонський підхід до керування якістюЯпонське розуміння якостіАмериканська школа менеджментуЄвропейська школа менеджментуЯпонська школа менеджменту

Література до розділу 5

1. Адлер Ю.П. Совершенство - Откуда оно берется? // Методи

менеджмента качества. - 2004. - № 10. - С. 4-7.1. Биндел Т. Каору Исикава // Стандарти и качество. - 1999.- № 11. - С. 90.

Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О.П.Глудкин, Н.М. Горбунов, А.И. Гуров, Ю.В. Зорин / Под ред.О.П. Глудкина. - М.: Радио и связь, 1999. - 600 с.

Грейсон Дж.К. мл., ОДелл К. Американский менеджмент на

пороге XXI века: Пер. с англ. - М.: ^кономика, 1991. - 319с.

Данилов И., Титов П. Гуртки качества в России: иллюзияили реальность? // Стандарти и качество. - 1999. - №10. -С. 50-51.

Исикава К. Японские методи управления качеством. - М.:^кономика, 1988. - 215 с.

Кондо Йосио и др. Мотивация персонала. Ключевой факторменеджмента. - Н. Новгород: СМЦ «Приоритет», 2002. -206 с.

Кондо Й. Управление качеством в масштабах компании. -Н. Новгород: СМЦ «Приоритет», 2002. - 226 с.

Монден Я. «Тоета»: методи ^ффективного управления:Сокр. пер. с англ. // Науч. ред. А.Р. Бенедиктов, В.В. Мо-тилев. - М.: ^кономика, 1989. - 288 с.

Растимешин В.Е., Куприянова Т.М. С чего начинается каче-ство на рабочем месте // Методи менеджмента качества. -2003. - № 5. - С. 4-10.

Стандартизация и управление качеством продукции: Учеб-ник для вузов / В.А. Швандар, В.П. Панов, Е.М. Купряков идр.; Под ред. проф. В.А. Швандара. - М.: ЮНИТИ-ДАНА,2001. - 487 с.

Фомичев С.К., А.А.Старостина, НИ.Скрябина. Основиуправления качеством: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000. -196 с.

Харрингтон Дж.Х. Управление качеством в американскихкорпорациях: Сокр. пер. с англ. - М.: ^кономика, 1990. -272 с.

РОЗДІЛ 6

МІЖНАРОДНА СТАНДАРТИЗАЦІЯСИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ

Огляд стандартів систем менеджменту

Огляд стандартів групи ISO 9000

Міжнародні стандарти групи ISO 9000:1994 Системименеджменту якості

Вимоги до системи якості згідно зі стандартом ISO9001:1994

Міжнародні стандарти групи ISO 9000:2000

Стандарти ISO серії 14000 Системи екологічного мене-джменту

Міжнародний стандарт OHSAS 18001 Система керуван-ня професійною безпекою і здоров'ям

Міжнародний стандарт SA 8000:2001 Соціальна відпові-дальність

Інші стандарти ISO, вимоги яких покладені в основу си-стем менеджменту

QS 9000, ISO/TS 16949:2002 Системи менеджментуякості. Особливі вимоги по застосуванню ISO 9001:2000 в ав-томобільній промисловості та організаціях, що виробляють від-повідні запасні частини

ISO 17025:1999 Загальні вимоги до компетентності до-слідницьких і каліброваних лабораторій

ISO 17799:2002 Інформаційні технології. Звід правилпо керуванню інформаційною безпекою

Система HACCP, ISO 22000 Системи керування без-пекою харчових продуктів

Стандарт Великобританії Інвестори в людей (BSInvestors in People - IIP)

Правила належного виробництва лікарських засобів(Good Manufacturing Practice - GMP)

6.1. Огляд стандартів систем менеджменту

У 1946 році була створена неурядова Міжнародна організа-ція по стандартизації (International Organization forStandartization-ISO) зі штаб-квартирою в Женеві (Швейцарія).На сьогодні до неї входить 119 національних організацій. Краї-ни-учасниці випускають понад 95% світового обсягу промисло-вої продукції.

На сьогодні ISO розроблено й опубліковано більше 10 тис.міжнародних стандартів у різних областях, у тому числі в маши-нобудуванні, металургії, хімічній промисловості, випуску будіве-льних матеріалів, сільському господарстві, графіці та фотографії,інформатиці, охороні здоров'я і медицині. Всі стандарти маютьрекомендаційний характер, однак вони можуть затверджуватися ів якості обов'язкових національних. Багато стандартів ISO на си-стеми менеджменту прийняті в більш ніж 90 країнах, у тому числів США, європейських державах, Україні, Росії і багатьох інших.30 тисяч експертів беруть участь у роботі 180 профільних техніч-них комітетів, 650 підкомітетів, 2840 спеціалізованих груп.

Основна мета ISO полягає в координації діяльності по ста-ндартизації й уніфікації промислових стандартів, сприяннюрозробці міжнародних стандартів, правил та інших докумен-тів, що сприяють поліпшенню взаємовідносин у сфері обмінутоварів і послуг між країнами. В основі значної частини стан-дартів ISO лежать принципи, розроблені Британським інститу-том стандартів (Britisch standart Institut - BSI).

Відомо, що основним завданням вищого керівництва компаніїє створення системи менеджменту, орієнтованої на досягненнястратегічних цілей. Для цього використовують різні інструментиі підходи, у тому числі стандарти на системи менеджменту.

З розвитком і удосконаленням систем менеджменту підпри-ємств та організацій зростає і роль стандартів ISO. Їхня дія по-ширюється на всі види управлінської діяльності, у тому числіна менеджмент якості, екологічний менеджмент, менеджментпрофесійної безпеки і здоров'я, системи соціальної відповідаль-ності, менеджмент інформаційної безпеки та ін., що є частиноюзагальної системи менеджменту підприємства (табл. 6.1).

Таблиця 6.1Стандарти ISO, вимоги яких покладенів основу систем менеджменту

Номер стандарту

Назва стандарту

Мета застосуваннястандарту

 

1

2

3

 

ISO 9001:2000ДСТУ 4163-2001

Системи менеджментуякості. Вимоги

Підвищення якості продук-ції та конкурентоспромож-ності підприємства

 

ISO 14001:2004ДСТУ ISO14001:1997ДСТУ ISO14001:2005

Системи екологічногоменеджменту. Вимоги ірекомендації для вико-ристання

Забезпечення збереженнянавколишнього середовищаі зниження рівня споживан-ня ресурсів

 

OHSAS 18001:1999

Система стандартівпрофесійної безпеки.Загальні вимоги з ме-неджменту професійноїбезпеки і здоров'я в ор-ганізації

Зниження фактичного не-сприятливого впливу наздоров'я, стан людей і попе-редження небезпеки на ви-робництві, звільненняпрацівників від шкідливих іважких робіт, з одного боку,і підвищення привабливостіумов праці - з іншого

 

SA 8000:1997

Соціальна відповідаль-ність

Поліпшення умов найму іздійснення трудової діяль-ності, виконання етичнихнорм цивілізованого суспі-льства

 

ISO 17799:2002

Інформаційні техноло-гії. Звід правил по ке-руванню

інформаційною безпе-кою

Створення загальної основидля розробки, впровадженняй оцінки ефективності сис-тем керування безпекою ін-формації, яка застосовуєтьсяв організації

 

HACCP

ISO 22000:200X,ДСТУ 4163-2001

Аналіз ризиків і крити-чні точки. Системи ке-рування безпекоюхарчових продуктів

Забезпечення гарантії високо-го ступеня безпеки продуктівхарчування через системи за-купівель, переробки і збуту

 

QS 9000

ISO/TS 16949:2002

Системи менеджментуякості. Особливі вимо-ги по застосуванню ISO

Розвиток системи менедж-менту якості, спрямованоїна постійне поліпшення, ме-

 

 

9001:2000 в автомобі-льній промисловості таорганізаціях, що вироб-ляють відповідні запас-ні частини

тою якої є попередженнядефектів, зменшення відхи-лень і втрат у ланцюзі по-стачання, а такожзадоволеність споживачів

ISO 17025:1999ДСТУ ISO 17025-2000

Загальні вимоги докомпетенції дослідни-цьких і каліброванихлабораторій

Забезпечення доведення то-го, що лабораторія діє в ра-мках системи якостіорганізації, технічно компе-тентна і здатна досягатитехнічно обґрунтованих ре-зультатів

BS IIP

Інвестори в людей

Підвищення якості керуван-ня організаційною структу-рою шляхом використаннялюдського фактора для по-ліпшення фінансових показ-ників і ефективногорозвитку організації

GMP

Правила належного ви-робництва лікарськихзасобів

Забезпечення якості і безпе-ки при виробництві лікарсь-ких засобів нафармацевтичних і хімічнихпідприємствах