9.1. Якість і конкурентоспроможність

Вплив якості на прибуток і втрати від випуску недоброякісноїпродукції мають важливе значення з точки зору конкурентоспро-можності та перспективного розвитку підприємств. Відомий амери-канський вчений в області менеджменту Пітер Друкер говорив:«Головна завдання бізнесу - це виживання, а головний принцип діловоїекономіки - не одержання максимального прибутку, а запобіганнявтратам». Забезпечення високої якості при мінімальнійсобівартості виробу залежить від правильно організованогоуправління фінансовою діяльністю, у тому числі вартістю якості.

До середини ХХ століття не існувало методик обліку витрат наякість. Як правило, вони розподілялися між усіма підрозділамипідприємства. Ці витрати займали занадто малу питому вагу в загаль-них витратах підприємства і тому не привертали особливої уваги.

Вони включали витрати на утримання відділів контролю іздійснення ними функцій з перевірки якості виробів, а також надії, що попереджують брак.

Однак вже в 70-х роках оцінці вартості якості стали приділятипідвищену увагу. Це пояснюється такими факторами:

ускладненням продукції і підвищенням вимог до якості,

надійності, зовнішньої привабливості, багатофункціональності;

необхідністю збільшення гарантійних термінів експлуатації

у зв'язку із загостренням конкуренції (з метою посилення

конкурентних переваг і привабливості).

Нині у багатьох керівників підприємств склалася думка, щовитрати на якість завжди приводять до зменшення прибуткуабо збільшення ціни на продукцію.

Така позиція ґрунтується на двох припущеннях:

поліпшення виробів, що поставляються споживачу, передба-чає проведення більш інтенсивних перевірок і сортування заїх результатами продукції, що підлягає відправці, переробціабо знищенню;

поліпшення якості продукції передбачає поліпшення сорту.Якби ці концепції були правильними, то витрати дійсно б

зросли. Однак правильно розроблена програма поліпшенняякості, скоріше за все, приводить до зниження, а не дозбільшення витрат. Тому витрати на якість варто виявляти,аналізувати і представляти керівництву. На рис. 9.1 наведенаструктура собівартості продукції, яка випускається.

Разом з тим, багато керівників не мають можливості отримуватидокладну наочну інформацію про рівень витрат на якість тількитому, що на підприємстві немає системи збору й аналізу цих даних.

Отже, керування конкурентоспроможністю - це прагнення до-сягти того, щоб забезпечити найбільш високу якість товарів (по-слуг) при мінімальних затратах на їх виробництво (витратах).