11.2. Бенчмаркінг

У сучасному світі конкуренція набуває глобального характе-ру, і основною метою більшості підприємств є досягнення світо-вих стандартів. Бенчмаркінг - один із кращих і ефективнихметодів для встановлення відповідності цілей підприємства ви-могам світового ринку. Філософія бенчмаркінгу одержала поча-ток наприкінці 50-х років. Саме в цей період японські фахівцістали активно вивчати, аналізувати і використовувати досвідпровідних компаній Європи і США. В Японії цей процес ви-вчення і «запозичення» передового досвіду отримав назву«dantotsu», що означає «зусилля, занепокоєння, турботу кращо-го (лідера) про те, щоб стати ще кращим» [3]. Це один з ефекти-вних методів удосконалення організації шляхом прориву абозначних поліпшень.

Термін «бенчмаркінг» уперше з'явився в США. Його можнаперевести як «оцінка висоти», «еталонне порівняння», «еталон-не співставлення» і т.ін. Цей метод, як і більшість інших інстру-ментів управління, був розроблений в інтересах великогобізнесу, для підвищення його конкурентоспроможності.

Сформувалося таке визначення «Бенчмаркінг - вивчення івпровадження методів управління успішно працюючих організа-цій шляхом порівняння з ними власної організації (після виявлен-ня власних слабких сторін).

Планомірне і систематичне використання концепції бенчма-ркінгу почалося наприкінці 70-х років у корпорації «Xerox», пі-сля випуску конкуруючими японськими компаніямианалогічної продукції за більш низькими цінами. Тоді корпора-ція «Xerox» розробила проект, відповідно до якого передбачало-ся проведення аналізу витрат і якості своєї продукції впорівнянні з японськими аналогами. Проект виявився дуже ус-пішним, що стало приводом для подальшого розвитку й обґрун-тування концепції бенчмаркінгу.

Пізніше були виділені його види, які можуть поділятися за-лежно від того: а) з ким проводиться порівняння; б) що порів-нюється.

Залежно від того, з ким проводиться порівняння, бенчмар-кінг поділяється на:

а)         внутрішній;

б)         конкурентний;

в)         функціональний;

г)         загальний.

З урахуванням того, що порівнюється, можна виділити бенч-маркінг показників, процесів, стратегічний бенчмаркінг. Нижчепредставлена схема видів бенчмаркінгу залежно від перерахова-них факторів (рис. 11.1).

Зовнішній партнерський бенчмаркінг проводиться декілько-ма підприємствами для проведення спільних порівняльних до-сліджень діяльності кожного учасника з метою наданнядопомоги один одному для подальшого успішного розвитку.

Підприємства об'єднують свої зусилля в пошуку взаємовигі-дних рішень на основі двосторонньої зацікавленості в результа-тах. У цьому випадку здійснюється спільний пошук рішень, щоодночасно є захистом від інших конкурентів.

Таким чином, суперництво між зацікавленими один в одномупартнерами перетворюється у взаємовигідне співробітництво.Саме на таких принципах здійснюють свою діяльність багатояпонських компаній.

Індивідуальний конкурентний бенчмаркінг використовуєть-ся в тому випадку, коли підприємство має намір порівняти своюдіяльність з результатами роботи кращих підприємств-конкурентів. Однак в умовах «засекреченості» інформації це єважким завданням, а сам процес одержання таких даних має«розвідувальний» характер («промислове шпигунство»).

Нині все більшої популярності набуває індивідуальний бен-чмаркінг на основі самооцінки.

Самооцінка є сьогодні самостійним і ефективним інструмен-том управління якістю, будучи в той же час різновидом зовніш-нього індивідуального бенчмаркінгу.

З'являються все нові види бенчмаркінгу. Так, відповідно довирішення Європейського фонду з менеджменту якості (EFQM)здійснюється нагромадження інформації про досвід кращих під-приємств, сучасні досягнення менеджменту, спрямовані на по-ліпшення діяльності компаній. Інтерактивний доступ до такогобанку даних отримують члени EFQM, а також інші підприємствана платній основі. У результаті новий вид самооцінного бенчма-ркетингу одержав назву - інтерактивний бенчмаркінг.

Однак використання бенчмаркінгу не обмежується зовніш-нім середовищем. Не менш важливе значення має і внутрішнійбенчмаркетинг, що є ефективним інструментом і поза конкурен-тним середовищем. Сюди належить діяльність щодо підведенняпідсумків у цілому по підприємству і по кожному підрозділуокремо, порівняння результатів їхньої діяльності, виявленнякращих, вивчення методів їхньої роботи і т.ін.

Відмінність внутрішнього бенчмаркінгу від звичайної що-денної або щомісячної інформації (порівняльного зведення да-них) полягає в глибині і старанності дослідження проблемкожного підрозділу, виявленні конкретних причин їх появи,розробці заходів для їх усунення і попередження.

У практиці не існує єдиної методики бенчмаркінгу. Кількістьетапів (кроків) може бути різним, залежно від факторів, що ви-значаються усередині самої компанії. Однак базові принципивиконання процесу бенчмаркінгу залишаються постійними. Во-ни включають такі принципи:

Планування. На цьому етапі визначаються кількість критич-них факторів успіху, здійснюється вибір і документуванняпроцесу бенчмаркінгу, розробка показників.

Пошук. Здійснюється вибір партнерів для бенчмаркінгу.