2.1. Зміна ставлення до якості

магниевый скраб beletage

Історія якості набула розвитку одночасно з виникненнямвиробництва товарів і послуг. З розвитком виробничих проце-сів змінювалося і ставлення до якості. У середні віки майстерніремісників об'єднувалися в цехи. Кожний з них мав свій статут,відповідно до якого продукція повинна була виготовлятися запевним зразком, з гарної сировини. Доки процес виготовленнявиробу знаходився в полі зору майстра, він разом з робітникамипочувався себе відповідальним за результати своєї праці. Якістьдозволяла відчувати задоволення від своєї роботи.

За виготовлення неякісної продукції в різних країнах перед-бачалася різна міра покарання, але всі вони зводилися до одно-го: за несумлінну роботу до винуватого застосовувалося суворепокарання.

В Англії, наприклад, законом про гільдії призначався нагля-дач за якістю, який мав право карати винних за погану роботу.Згідно з кодексом Хаммурапі, передбачалася дуже жорстока ка-ра за брак у будівництві, особливо якщо це призводило до люд-ських жертв. Якщо при руйнуванні гинув пан або члени йогородини, то така ж доля очікувала і на будівельників та їхніх ро-дичів.

У Росії суворі заходи покарання за виготовлення і постачан-ня неякісних виробів були введені при Петрі І. Розроблена сис-тема штрафів була добрим стимулом для якісної роботи.

Нижче наводиться указ Петра І, виданий для запобіганнявипуску непридатної збройової продукції (рис. 2.1). З текстудокумента ясно, що загрожувало тому, хто виготовляв брак.

Петр IУказЦаря

від 11 січня 1723 року

Повелеваю хозяина Тульской фабрики Корнилу Белоглазовабить кнутом и сослать на работу в монастири, понеже он, под-лец, осмелился войску Государеву продавать негодние пищали ифузеи, старшину альдермала Флора Фукса бить кнутом и со-слать в Азов, пусть не ставит клейма на плохие ружья.

Приказано оружейной канцелярии из Петербурга переехать вТулу и денно и нощно блюсти исправность ружей.

Пусть дьяки и подьячие смотрят, как альдермали клеймаставят, буде сомнение возьмет, самим проверить и осмотром истрельбою.

А два ружья каждий месяц стрелять, пока не испортится.

Буде заминка в войске приключаться при сражении, по недо-гляду дьяков и подьячих, бить оних кнутьями и нещадно по ого-ленному месту.

Хозяину 25 кнутов и пени по червонцу за ружье, Старшинеальдермалу - бить до бесчувствия.

Старшего дьяка отдать в унтерофицери. Дьяка - в писари.Подьячего лишить чарки сроком на один год.

Новому хозяину ружейной фабрики Демидову повелеваю по-строить дьякам и подьячим изби не хуже хозяйской били, будехуже, пусть Демидов не обижается, повелеваю живота лишить.

Рис. 2.1. Указ царя Петра I від 11 січня 1723 року