Питання 2Види об'єктів злочину

магниевый скраб beletage

В науці кримінального права широко поширеною є триступневакласифікація об'єктів "по вертикалі" (загальний, родовий та безпосе-редній). Ця система класифікації цілком відповідає потребам практи-ки, вельми логічна, бо вона ґрунтується на співвідношенні філософсь-ких категорій "загального", "особливого" та "окремого".

"Загальним" є вся сукупність суспільних відносин (загальний об'-єкт), які охороняються кримінальним законом, "особливим" — окреміоднорідні за своїми властивостями групи цих відносин, які охороня-ються певною сукупністю кримінально-правових норм (родовий об'-єкт), "окремим" — конкретні суспільні відносини, які охороняютьсяпевною кримінально-правовою нормою від певного злочинного пося-гання (безпосередній об'єкт). Така класифікація дає змогу визначитиоб'єкти кримінально-правової охорони на різних рівнях їх узагальнен-

Так, загальний об'єкт утворює сукупність суспільних відно-син, які поставлені під охорону чинного кримінального законодавства.У цю сукупність входять різноманітні відносини (мирне співіснуваннядержав, економічна і політична основа держави, власність, система го-сподарства, життя, здоров'я та інші інтереси особи тощо).

Під родовим (груповим) об'єктом розуміється об'єкт, яким охо-плюється певне коло тотожних або однорідних за своєю соціально-політичною і економічною сутністю суспільних відносин, які через цеохороняють єдиним комплексом взаємопов'язаних, кримінально-правових норм.

Основою такої класифікації суспільних відносин визнається тачи інша сфера державного або суспільного життя. Тому як такі об'єктинеобхідно визнавати відносини власності, існуючу систему господарс-тва, відносини, які забезпечують належний громадський порядок, гро-мадську безпеку та ін.

Значення родового об'єкта злочину полягає насамперед у тому,що він дає змогу класифікувати усі злочини і кримінально-правові но-рми, які встановлюють відповідальність за їх вчинення. Саме ця йоговластивість була покладена в основу побудови Особливої частиникримінальних кодексів, що дозволило законодавцю в цілому вірно об'-єднати в межах однієї глави кримінального кодексу норми, в якихвстановлюється відповідальність за посягання на тотожні або однорід-ні суспільні відносини. Так, до глави 6 Особливої частини КК України"Злочини проти власності" включені норми, в яких встановлюється ві-дповідальність за злочинні посягання на суспільні відносини, які пок-ликані забезпечити недоторканість власності. До глави 7 Особливоїчастини КК України "Злочини у сфері господарської діяльності"включені норми про відповідальність за посягання на існуючу в нашійдержаві систему господарства.

Найбільш істотне значення як для правотворчої, так і для право-застосовчої діяльності має безпосередній об'єкт злочину, під котримслід розуміти конкретні суспільні відносини, які поставлені законода-вцем під охорону певного кримінального закону і яким завдастьсяшкода злочином, що підпадає під ознаки даного складу.

З цього визначення насамперед випливає, що безпосереднім об'є-ктом, так само як загальним і родовим, можуть бути визнані лише су-спільні відносини, а не будь-які блага і цінності. Отже, на якому б рів-ні узагальнення ми не розглядали об'єкт злочину, ним завжди ви-оаупшюуспілБншідн овіди, синщхоргіняюшрсшкриміжальнимі ванвним .

Однак питання про те, які суспільні відносини можуть бути ви-знані об'єктом конкретного злочину, вирішується не наукою криміна-льного права, а тільки законодавцем шляхом прийняття або скасуван-ня того чи іншого кримінального закону. Завдання ж науки криміна-льного права і судової практики полягає в тому, щоб встановити ті су-спільні відносини, які визначені законодавцем як безпосередній об'єктзлочину, і розкрити їх дійсний зміст.

Слід зазначити, що законодавець лише у деяких випадках вказуєна безпосередній об'єкт у самому кримінальному законі. У більшостіж випадків у кримінальному законі відсутні будь-які вказівки щодобезпосереднього об'єкта конкретного злочину, і тоді для його з'ясу-вання необхідний ретельний соціально-політичний і юридичний аналізскладу певного злочину.

У теорії кримінального права широке поширення одержала та-кож класифікація безпосередніх об'єктів злочинів "по горизонталі".Сутність цієї класифікації полягає в тому, що на рівні безпосередньогооб'єкта виділяються основний (головний) та додатковий об'єкти. Не-обхідність такої класифікації виникає тоді, коли один і той же злочинодночасно завдає шкоди кільком суспільним відносинам (наприклад,при розбої (ст. 187 КК) — відносинам власності та здоров'ю людини).

Основний безпосередній об'єкт злочину завжди входить доскладу родового об'єкта злочину. Тому його з'ясування дає змогу пра-вильно визначити місце тієї чи іншої кримінально-правової норми всистемі Особливої частини КК. З другого боку, встановлення цьогооб'єкта в конкретно вчиненому злочині дозволяє визначити ту кримі-нально-правову норму, за якою належить кваліфікувати скоєне суспі-льне небезпечне діяння. Тому цей об'єкт є визначальним як при виборімісця для тієї чи іншої норми в системі Особливої частини, так і длякваліфікації вчиненого "багатооб'єктного" (назвемо його так умовно)злочину.

Додатковим безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини,посягання на які не становить суспільної сутності цього злочину, алеякому заподіюється або виникає загроза заподіяння шкоди поряд з ос-новним об'єктом. Таким додатковим об'єктом можуть бути лише від-носини, поставлені законодавцем під охорону кримінального закону,

або, іншими словами, відносини, визначені як такий об'єкт самимзаконодавцем.

Додатковий безпосередній об'єкт може бути двох видів: необхід-ний (обов'язковий) або факультативний (необов'язковий).

Додатковий необхідний (обов'язковий) об'єкт — це такий об'-єкт, який у даному складі злочину існує завжди, у будь-якому разі вчи-нення певного злочину, тобто це такі суспільні відносини, які в іншихвипадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону,але в разі вчинення даного злочину їм обов'язково заподіюється шко-да. Так, у складі розбою основним безпосереднім об'єктом є власність,а додатковим необхідним — особа.

Додатковий факультативний об'єкт — це такий об'єкт, якийпри вчиненні певного злочину може існувати, бути присутнім поряд зосновним, а може й не існувати, бути відсутнім (наприклад, відносинивласності, здоров'я громадян при хуліганстві та ін.). Встановлення то-го, що внаслідок певного злочинного посягання шкода була також за-вдана факультативному безпосередньому об'єкту, за усіх інших рівнихумов є свідченням більшої суспільної небезпеки вчиненого діяння іповинно ураховуватися при призначенні покарання.

Додатковий безпосередній об'єкт, так само як і основний безпо-середній об'єкт, має важливе значення для визначення соціально-політичної сутності вчиненого злочину, встановлення тяжкості нас-лідків, які настали або могли настати. Ця властивість додаткового об'-єкта часто використовується законодавцем для виділення кваліфікова-них складів злочину (наприклад, перевищення влади або службовихповноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуван-ням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідністьпотерпілого діями), або для утворення самостійних складів злочину(наприклад, розбою).

Класифікація безпосередніх об'єктів "по горизонталі" має великене тільки пізнавальне, а й практичне значення для кваліфікації злочи-нів. Значення це полягає в тому, що діяння кваліфікують лише за го-ловним безпосереднім об'єктом. Тому практично дуже важливо з усіхоб'єктів, які внаслідок певного злочину зазнають шкоди, виділити го-ловний. Виділити головний і додатковий безпосередні об'єкти у вчи-неному діянні — одне з важливих завдань кваліфікації злочину. Якщоне проводити такого розрізнення між кількома безпосередніми об'єк-тами, то в деяких випадках неможливо правильно кваліфікувати ді-яння. Саме тому припускаються помилки при відмежуванні і кваліфі-кації, зокрема, хуліганства і злочинів проти особи.

Оскільки факультативний безпосередній об'єкт посягання не єобов'язковою ознакою складу злочину і не завжди впливає на кваліфі-кацію діяння, хоч значною мірою підвищує суспільну небезпечністьпосягання і тяжкість заподіяної злочином шкоди, то було б доцільнозавжди вказувати факультативний об'єкт як одну з кваліфікуючихознак складу злочину.

^ Завдання для самоконтролю:

щ

Дайте поняття об'єкту злочину.

Охарактеризуйте загальний об 'єкт кримінально-правової охо-рони.

Порівняйте поняття: "предмет суспільних відносин", "пред-мет злочину", "предмет злочинного впливу".

Дайте загальну характеристику класифікації об 'єктів злочи-ну.

Поясніть зв'язок між загальним, родовим та безпосереднімоб'єктами злочину.

Вкажіть особливості різновидів додаткових об'єктів злочину.

МОДУЛЬ 6

ЗА ТЕМОЮ

"ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ"

Теоретичний мінімум з питань:

Поняття об'єктивної сторони злочину та її значення.

Суспільно небезпечне діяння.

Суспільно небезпечні наслідки.

Причинний зв'язок між діянням і настанням суспільно небез-печних наслідків.

Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину.