Питання 3Види та система покарань

магниевый скраб beletage

До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можутьбути застосовані такі види покарань:

штраф;

позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину абокваліфікаційного класу;

позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев-ною діяльністю;

громадські роботи;

виправні роботи;

службові обмеження для військовослужбовців;

конфіскація майна;

арешт;

обмеження волі;

тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбов-ців;

позбавлення волі на певний строк;

довічне позбавлення волі.

Системою покарань називається вичерпний перелік покарань,що можуть застосовуватися судом і який складений у певній послідо-вності, за певним порядком. Система покарань у ст. 51 КК побудо-вана за принципом розташування покарань відповідно до ступеня їхсуворості — від менш суворих (штраф) до більш суворих (довічногопозбавлення волі). Юридичне значення системи покарань полягає втому, що суд може застосувати до засудженого лише те покарання, якеє в системі, та в такому порядку: одні з них можуть призначатися ли-ше як основні, інші - лише як додаткові, а деякі - і як основні, і як до-даткові. Основні покарання призначаються тільки самостійно, а дода-ткові — лише спільно з основними.

Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи,службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження во-лі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, по-збавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціаль-ного звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскаціямайна. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займа-тися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і якдодаткові покарання.

За один злочин може бути призначено лише одне основне пока-рання, передбачене в санкції статті Особливої частини КК. До основ-ного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових пока-рань.

Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випад-ках і межах, встановлених в Особливій частині КК. Розмір штрафу ви-значається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з ураху-ванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особли-вої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу. Штраф як до-даткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його спе-ціально передбачено в санкції статті Особливої частини КК.

У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити неспла-чену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку:десять годин громадських робіт за один встановлений законодавствомнеоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними робо-тами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановле-них законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

але на строк не більше двох років. Штраф як міра кримінальногопокарання тягне за собою правові наслідки — судимість.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чинуабо кваліфікаційного класу. Засуджена за тяжкий чи особливо тяж-кий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин абокваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цьогозвання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Позбавлення військо-вого або спеціального звання є додатковим покаранням. Воно застосо-вується до осіб, що вчинили тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Поз-бавлення почесних звань і державних нагород не входить до компете-нції органів суду. Суд у передбачених законом випадках лише надси-лає відповідне подання до органу, який присвоїв засудженому цезвання чи нагородив його державною нагородою.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися пе-вною діяльністю. Позбавлення права обіймати певні посади або за-йматися певною діяльністю може бути призначене як основне пока-рання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання настрок від одного до трьох років. Позбавлення права обіймати певніпосади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання мо-же бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкціїстатті Особливої частини КК за умови, що з урахуванням характерузлочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною дія-льністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає занеможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займа-тися певною діяльністю.

При призначенні позбавлення права обіймати певні посади абозайматися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту,обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовос-лужбовців або позбавлення волі на певний строк воно поширюється наувесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк,встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьомустрок додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основ-ного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення пра-ва обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додат-кове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті77 КК з моменту набрання законної сили вироком.

Громадські роботи. Громадські роботи полягають у виконаннізасудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспі-льне корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самовря-дування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесятидо двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години надень. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалі-дами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досяглипенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Вид, місце і час виконання громадських робіт визначають органимісцевого самоврядування — міські, районні, сільські чи селищні дер-жавні адміністрації або ради цих органів. Контроль за виконаннямпокарання у виді громадських робіт покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичноїроботи за місцем проживання засудженого - на органи внутрішніхсправ.

Виправні роботи. Покарання у виді виправних робіт встановлю-ється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцемроботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних ро-біт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановле-ному вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Випра-вні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебу-вають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб,що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку,а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів,нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, по-садових осіб органів місцевого самоврядування. Особам, які стали не-працездатними після постановлений вироку суду, виправні роботи судможе замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодав-ством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяцьвиправних робіт.

Службові обмеження для військовослужбовців. Покарання увиді службового обмеження застосовується до засуджених військово-службовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк відшести місяців до двох років у випадках, передбачених КК, а також увипадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудже-ного, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавленняволі на строк не більше двох років призначити службове обмеженняна той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого дослужбового обмеження провадиться відрахування в доход держави урозмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцятивідсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не можебути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покаранняне зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергово-го військового звання. Згідно з п. 4 ст. 89 КК після закінчення строкуслужбового обмеження, військовослужбовець визнається таким, що немає судимості.

Конфіскація майна. Покарання у виді конфіскації майна поля-гає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всьо-го або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіску-ється частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майнаконфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіс-кація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі зло-чини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбаче-них в Особливій частині КК. Перелік майна, що не підлягає конфіска-ції, визначається законом України.

Конфіскація майна буває трьох видів: а) повна — вилучення увласність держави всього особистого майна засудженого; б) часткова— вилучення у власність держави певної частини майна: половини,третини, четвертини і т. д.; в) конфіскація окремих предметів — пере-важно знарядь вчинення злочину, речових доказів, речей, що вилученііз цивільного обігу і т. ін.

Арешт. Покарання у виді арешту полягає в триманні засуджено-го в умовах ізоляції встановлюється на строк від одного до шести мі-сяців. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті. Арешт незастосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок тадо жінок, які мають дітей віком до семи років.

Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослу-жбовцями визначаються Кримінально-виконавчим Кодексом (КВК) танормативно-правовими актами Міністерства оборони України. Час ві-дбування арешту до загального строку військової служби і вислугироків для присвоєння чергового військового звання не зараховується,крім випадків, передбачених КВК. Під час відбування арешту засу-джений військовослужбовець не може бути представлений до присво-єння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, пе-реведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, завинятком випадків визнання його непридатним до військової службиза станом здоров'я.

Обмеження волі. Покарання у виді обмеження волі полягає утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типубез ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обо-в'язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встанов-люється на строк від одного до п'яти років. Обмеження волі не засто-совується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітейвіком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, вій-ськовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другоїгруп. Обмеження волі як міра кримінального покарання призначаєтьсяна строк від одного року до п'яти років і полягає у триманні засудже-ного в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції вумовах нагляду за нею. Особи, що відбули покарання у виді обмежен-ня волі, згідно з п. 6 ст. 89 КК визнаються такими, що протягом двохроків мають судимість.

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбов-ців. Покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні приз-начається військовослужбовцям строкової служби на строк від шестимісяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а та-кож якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого,вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більшедвох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самийстрок. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовцівзамість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які ранішевідбували покарання у виді позбавлення волі.

Дисциплінарний батальйон — це особлива військова частина ізсуворим внутрішнім розпорядком і суворою дисципліною. Після від-буття покарання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовцінаправляються для подальшого проходження дійсної військової служ-би. До набрання вироком законної сили засуджені тримаються на гау-птвахті. Організаційну структуру і чисельність дисциплінарного бата-льйону визначає Міністерство оборони України. Загальне керівництводисциплінарним батальйоном здійснює Міністр оборони України.

Особам, до яких застосовано направлення в дисциплінарнийбатальйон, можуть призначатись додаткові міри покарання у випадкахі в порядку, передбачених законом. Відповідно до ст. 81, 82 КК доосіб, які відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні, можебути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання й замі-на покарання більш м'яким та не може бути застосовано звільнення звипробуванням. Особи, які відбули покарання в дисциплінарному ба-тальйоні, а також особи, що відбули покарання у виді тримання на га-уптвахті, визнаються такими, що не мають судимості.

Позбавлення волі на певний строк. Покарання у виді позбав-лення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певнийстрок до кримінально-виконавчої установи. Позбавлення волі встано-влюється на строк від одного до п'ятнадцяти років. Позбавлення волі— це основна міра покарання, що призначається за тяжкі злочини. Ка-рою при застосуванні цієї міри покарання є обмеження свободи спіл-кування з родиною, реалізації громадянських прав, участі у виборах іт. ін.

Довічне позбавлення волі. Довічне позбавлення волі встанов-люється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лишеу випадках, спеціально передбачених КК, якщо суд не вважає за мож-ливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Довічне позба-влення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були встані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлен-ня вироку.

Засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання увиправних колоніях максимального рівня безпеки, тримаються окремовід інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніяхданого виду. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного по-збавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як пра-вило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засу-дженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженоговід можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи за-побігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висно-вку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиноч-ній камері.