Завдання (функції) кримінального права.

магниевый скраб beletage

Основна функція кримінального права — охоронна. Вона здійс-нюється притаманним лише кримінальному праву методом покараннятих, хто вчинив злочин, та загрозою покарання тим, хто має намір йо-го вчинити. Одним із першочергових завдань кримінального права єзахист від злочинних посягань життя людини, суверенітету України,цілісності і недоторканості її території, суспільного ладу, політичноїсистеми та економічного потенціалу, миру та безпеки суспільства.Водночас завданням кримінального закону, відповідно до ст. 1 КК, єохорона правопорядку в цілому від злочинних посягань.

Попереджувальне завдання кримінального закону знаходить свійвияв в забороні вчинення злочинного діяння та загрозі покарання тим,хто може вчинити таке діяння (загальна превенція), і в застосуванніпокарання до особи, яка вчинила злочин (спеціальна превенція).

Між тим, треба зазначити, що окремі норми кримінального прававиконують регуляторне завдання. Це норми про необхідну оборону(ст. 36 КК) та інші.

Норми кримінального закону виконують свої завдання не тільки іне стільки завдяки факту їх існування, скільки завдяки своєчасному,правильному і неухильному їх застосуванню, що зумовлює тим самимневідворотність кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Питання 2Принципи кримінального права

У загальній теорії права неоднозначне розуміється зміст принци-пів і дається різний їх перелік.

Однак прийнято розрізняти два види принципів:

загальноправові, притаманні всім галузям права,

спеціальні (галузеві), характерні лише для окремих галузей пра-ва.

До загальноправових належать, в основному, ті принципи, які за-кріплені в конституції держави. У Конституції України закріплені та-кі: принцип суверенітету і незалежності України, цілісності та недото-рканості її території (ст. 1 і ст. 2), принцип поділу державної влади назаконодавчу, виконавчу, судову (ст. 6), принцип верховенства права(ст. 8), принцип рівності громадян перед законом (ст. 24), принцип за-конності (статті 29, 61, 62, 124). До загальних принципів усіх галузейправа відносять також принцип гуманізму та принцип справедливостіправа.

До спеціальних принципів кримінального права треба віднестипринципи законності та гуманізму (в їх конкретному кримінально-правовому змісті), а також принцип особистої відповідальності за ная-вності вини, принцип невідворотності кримінальної відповідальності,принцип гуманізму, принцип справедливості (індивідуалізації) від-повідальності та принцип економії кримінальної репресії.

Принцип законності (або законодавчого визначення злочину).Принцип законності у загальній формі закріплено в Конституції Укра-їни таким положенням: "Ніхто не може відповідати за діяння, які начас вчинення не визнавалися законом як правопорушення" (ч. 2 ст.58). Зміст цього принципу розкривається також у ч.2 ст.4 КК, згідно зякою "злочинність і караність діяння визначаються законом про кри-мінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння".

Принцип особистої відповідальності за наявності вини особи євідображенням загальноконституційного принципу, відповідно доякого "юридична відповідальність особи має індивідуальний характер"(ч. 2 ст. 61 Конституції). Згідно з цим принципом неприпустимо пок-ладати кримінальну відповідальність на особу за злочин, який буловчинено іншою особою, а також неможливо притягати до кримі-нальної відповідальності юридичну особу.

Принцип невідворотності кримінальної відповідальності виявля-ється у тому, що:

кожна особа, в протиправних діяннях якої є склад злочину, по-винна понести кримінальну відповідальність;

така особа не може бути покарана за один і той самий злочиндвічі.

У цьому принципі закладені також загальна і спеціальна превенціїнорм кримінального права.

Принцип гуманізму пов'язаний із піклуванням держави про без-пеку людини, з людяністю, повагою до людської гідності. Він полягаєв тому, що кримінальний закон заперечує жорстокі, болісні та тілесніпокарання, не має на меті помститися особі, яка вчинила злочин,спричинити їй фізичні страждання. Гуманізм кримінального права по-лягає і в тому, що стосовно особи, яка вчинила злочин, що не стано-вить великої суспільної небезпеки, Кримінальний кодекс передбачаєпокарання, не пов'язані з ізоляцією засудженого і т.і. Принцип гумані-зму виявляється також щодо неповнолітніх злочинців.

Принцип справедливості (індивідуалізації) відповідальності озна-чає, що покарання, яке застосовується судом до особи злочинця, по-винно бути, у межах закону, конкретним та індивідуальним із ураху-ванням тяжкості вчиненого злочину. Крім цього, зазначений принципзнаходить свій вияв у тому, що суд, з одного боку, застосовує суворіміри покарання до осіб, які вчинили тяжкі й особливо тяжкі злочини, аз іншого — широко застосовує міри покарання, не пов'язані з позбав-ленням волі, до тих осіб, що вчинили нетяжкі злочини.

Принцип економії кримінальної репресії властивий як законодав-чій, так і правозастосовній діяльності. На законодавчому рівні еконо-мія репресії виявляється в тому, що законодавець із загальної масипротиправних діянь до сфери кримінально карних відносить лише ті зних, котрі мають високу ступінь суспільної небезпеки, грубо порушу-ють публічні або приватні права та інтереси, спричиняють таким пра-вам та інтересам істотну шкоду або створюють реальну можливістьзаподіяння такої шкоди.

Принцип суб 'єктивної осудності. Головна відповідальність грун-тується лише на суб'єктивної осудності. Необхідною умовою кримі-нальної відповідальності є усвідомлення винною особою усіх ознакскладу злочину. За провину можуть бути поставлені лише ті з них, якіусвідомлювались винним або які він міг усвідомлювати.

Принцип повної відповідальності (повної осудності). Суть цьогопринципу полягає в тому, що особі, притягнутій до кримінальної від-повідальності, повинні бути поставлені за провину усі ті злочини, яківона скоїла і за які не була притягнута до відповідальності. Повнотаосудності означає вимогу поставити особі за провину все вчинененею, незалежно від того, якою кількістю кримінально-правових нормвоно передбачене, утворює воно реальну чи ідеальну сукупність зло-чинів.

Принцип переваги пом 'якшуючих відповідальність обставин.При конкуренції обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність об-ставин перевагу мають саме останні.

Принцип більшої караності групового злочину. Переважна біль-шість кримінально-правових норм про відповідальність за умисні зло-чини, містять кваліфікуючу ознаку - вчинення їх групою осіб або ор-ганізованою групою. Крім того, п.2 ст.67 КК визначає вчинення будь-якого злочину групою осіб за попередньою змовою обтяжуючою об-ставиною.

Питання 3Наука кримінального права та її система

Кримінально-правова наука — це певна система поглядів, ідей,концепцій і теорій щодо самого кримінального закону, практики йогозастосування та перспектив розвитку, історії національного криміна-льного права та права зарубіжних країн.

Наука кримінального права вивчає діяльність правоохороннихорганів та суду щодо застосування ними кримінального закону. Вонавивчає та узагальнює практику судів по застосуванню ними законо-давства щодо окремих видів злочинів і дає відповідні рекомендації дляподальшого удосконалення такої практики. Наука кримінального пра-ва досліджує правосвідомість громадян. Узагальнення цих дослідженьзнаходять своє відображення у кримінальному законі.

Наука кримінального права вивчає кримінальне законодавство ірезультати досліджень у цій сфері науковців зарубіжних країн, уза-гальнює найбільш важливі і нові положення, робить відповідні висно-вки, які використовуються у законотворчому процесі в Україні.

Предмет науки кримінально права більш широкий ніж галузі.До предмету науки кримінального права входять:

кримінальне законодавство України;

практика застосування кримінального законодавства;

історія кримінального права;

кримінальне право іноземних держав.

Основним змістом науки кримінального права є теоретична роз-робка проблем боротьби із злочинністю. Питання, які потребують сво-го теоретичного дослідження, різноманітні:

дослідження злочину як соціального явища;

розкриття поняття злочину та підстав кримінальної відповіда-льності;

дослідження покарання як міри державного примусу;

уяснення цілій та завдань покарання.