Питання 4Призначення покаранняза сукупністю злочинів та вироків

магниевый скраб beletage

При сукупності злочинів особа вчиняє два або більше самостій-них злочинних діянь, кожне з яких підпадає під ознаки певної статтіКК. У зв'язку з цим можливі різні підходи до призначення покаранняза таку сукупність: за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.

При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне ідодаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покаранняшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шля-хом повного чи часткового складання призначених покарань. При скла-данні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначаєть-ся в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК, якапередбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів єумисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточнепокарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, вста-новленого для даного виду покарання в Загальній частині КК.

Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічнепозбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів ви-значається шляхом поглинання будь-яких менш суворих покарань до-вічним позбавленням волі.

До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів,можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за зло-чини, у вчиненні яких особу було визнано винною. За такими ж пра-вилами призначається покарання, якщо після постановлення вироку всправі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині,вчиненому ним до постановлення вироку у першій справі. У цьомувипадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністюзлочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково запершим вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК.

Призначення покарання окремо за кожний із злочинів, щоутворюють сукупність, — важлива вимога ст. 70 КК, відступ від якоїє неприпустимим. Такий порядок призначення покарання дає можли-вості без будь-яких ускладнень застосувати амністію чи помилуваннядо кожного окремого злочину.

Складання покарань, призначених за окремі злочини, може бу-ти повним або частковим, але в будь-якому разі остаточне покаранняповинно бути більш суворим, ніж за будь-яке з призначених окремо.При повному складанні остаточне покарання за сукупністю дорівнюєсумі тих, що складаються; при частковому—до більш суворого пока-рання, призначеного за один із злочинів, приєднується частина пока-рання, призначеного за інший злочин.

Призначення додаткових покарань за сукупністю злочиніврегулюються ст. 70 КК. Відповідно до неї до основного покарання засукупністю може бути приєднане будь-яке з додаткових, передбаче-них статтями закону, що встановлюють відповідальність за ті злочини,у вчиненні яких особа визнана винною.

Ст. 70 КК поширює принципи призначення покарання за сукуп-ністю злочинів на випадки, коли після винесення вироку в справі будевстановлено, що засуджений винний ще й в другому злочині, вчине-ному ним до винесення вироку за першою справою. У строк покаран-ня в цьому разі зараховується покарання, відбуте повністю чи частко-во за першим вироком.

Сукупність вироків має місце там, де особою після винесеннявироку, але до повного відбуття покарання, вчинений новий злочин:якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбут-тя покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного зановим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частинупокарання за попереднім вироком.

При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строкпокарання не повинен перевищувати максимального строку, встанов-леного для даного виду покарання в Загальній частині КК. При скла-данні покарань у вигляді позбавлення волі загальний строк покарання,остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищу-вати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів єособливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути біль-шим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'ятироків. При складанні покарань у вигляді довічного позбавлення волі табудь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остато-чно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом погли-нення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання абоневідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню

до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю ви-років. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшимвід покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутоїчастини покарання за попереднім вироком.

Якщо засуджений після винесення вироку, але до повного від-буття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає пока-рання за ці нові злочини за правилами, передбаченими в статті 70 КК,а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочи-нів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання запопереднім вироком у межах, встановлених у частині другій статті 71КК.

Через те, що при сукупності вироків новий злочин вчиняється пі-сля засудження особи за першим вироком, має місце ситуація, що сві-дчить про підвищену небезпечність винного. Тому за інших рівнихумов сукупність вироків являє більшу суспільну небезпечність, ніжсукупність злочинів, де обидва злочини вчиняються до засудження, довинесення вироку хоча б за один з них.

При призначенні за кількома вироками покарання у вигляді ви-правних робіт або службового обмеження для військовослужбовцівскладанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відраху-вань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислю-ються за кожним вироком самостійно.

Основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обій-мати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенніїх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншимивидами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Додатковіпокарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.

Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання уразі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами,передбаченими у частині першій статті 72 КК. При призначенні пока-рань, не зазначених в частині першій статті 72 КК, суд, враховуючипопереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю зві-льнити засудженого від його відбування.

Призначення покарання нижче від найнижчої межі полягає втому, що суд визначає засудженому покарання того виду, який зазна-чений в санкції (в альтернативній санкції — один з видів покарань, ізчисла кількох, в ній передбачених), але це покарання призначається в

розмірі нижче найнижчої межі, тобто нижче мінімуму санкції статті,що передбачає відповідальність за злочин, у вчиненні якого визнанийвинним підсудний.