Білет № 59<span lang=UK> 1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. : Кримінальне право України : B-ko.com : Книги для студентів

Білет № 59 1. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Під дійовим каяттям слід розуміти активні й позитивні дії особи після вчинення злочину, які безперечно свідчать про бажання усунути шкоду, спричинену злочином, а також про жалкування щодо вчиненого злочину (ст. 45 КК).

Норма кримінального закону, що розглядається, застосовується лише відносно осіб, які вчинили злочини вперше. Так, у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», зазначено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе лише за злочин, який належить до категорії невеликої тяжкості або необережних середньої тяжкості (ч.ч. 2, 3 ст. 12 КК). Дійове каяття винного повинно проявлятися в активних позитивних діях, обов'язковий перелік яких приведено в законі: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; повне відшкодування завданих збитків; усунення заподіяної шкоди.

Про щире каяття передовсім свідчить добровільне з'явлення із зізнанням. Сутність його — в тому, що особа, яка вчинила злочин, самостійно, хоч і не обов'язково з особистої ініціативи, звертається до органу дізнання, слідства, до прокуратури або в суд із заявою про вчинений нею злочин. З'явлення із зізнанням оформлюється протоколом за підписами заявника та службової особи відповідного органу. Значення добровільного з'явлення зі зізнанням, як одна з обставин, що звільняє від кримінальної відповідальності, визначається тим, що заявник з особистої волі, без примушення повідомляє про злочин, про якого органам влади або ще зовсім не відомо, або за фактом злочину порушено кримінальну справу, і сам віддає себе в руки правоохоронних органів, які доти не мали свідчень про те, хто вчинив злочин.

Другим проявом дійового каяття є активне сприяння самого правопорушника розкриттю злочину. Воно здійснюється в активних формах і може проявлятись у повідомленні слідчому або судді невідомих їм раніше відомостей, наданні допомоги у збиранні доказів, сприянні у пошуках викраденого або здобутого іншим злочинним шляхом майна, видачі знаряддя та засобів вчинення злочину, викритті інших учасників злочину та подібних діяннях.

Дійове каяття обов'язково передбачає добровільне відшкодування спричинених втрат, тобто компенсацію майнової шкоди у грошовій або іншій формі, достатній для відшкодування збитків, зазнаних потерпілим від злочину.

Вказаний у ст. 45 КК вид звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється тільки судом у порядку, передбаченому ст. і є безумовним та остаточним, тому що не ставиться у залежність від подальшої поведінки особи.