2. Посягання на державного чи громадського діяча (ст. 112 КК).

Стаття складається з однієї частини, яка містить заборонювальну норму. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. Безпосереднім об'єктом злочину є безпека держави у політичній сфері (у сфері здійснення вищої державної влади та у сфері діяльності політичних партій). Додатковим необхідним безпосереднім об'єктом злочину є життя людини. Потерпілим від злочину може бути тільки державний чи громадський діяч, обраний (призначений) на посаду у встановленому Конституцією і законами України порядку (Президент України, Голова Верховної Ради України, народний депутат України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова чи суддя Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова Національного банку України, керівник політичної партії). Перелік осіб, які можуть бути потерпілими відповідно до ст. 112 КК, є вичерпним.

Об'єктивна сторона злочину полягає у посяганні на життя державного діяча чи керівника політичної партії. Посягання на життя — це вбивство або замах на вбивство державного чи громадського діяча (наприклад, здійснення пострілу, кидання гранати, вкладення радіоактивних речовин у робоче крісло, не вчинення необхідної медичної процедури тощо). Для застосування ст. 112 КК слід обов'язково встановити, що посягання на життя вчинюється у зв'язку з державною чи громадською діяльністю потерпілих.

Злочин є закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху на вбивство (усічений склад).

Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальним мотивом — бажанням припинити державну чи громадську діяльність певної особи або помстою за таку діяльність.

3. Задача:

Проведеною ревізією у продмазі було виявлено недостачу товарів на велику суму. Причиною цього було недбале ставлення завідувача магазину М. до зберігання й обліку товарів та мішкотари: тару здавали на склад сільського споживчого товариства несвоєчасно; не завжди оформляли належним чином відпуск товарів; в документах неправильно проставлялась їх ціна й кількість. Загальні збитки складають суму, яка у 300 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Кваліфікуйте дії М.

Відповідь:

Дії М. потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 367 КК як службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК тяжкі наслідки, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.