2. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК).

Стаття складається з трьох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного апарату, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, організацій, установ, підприємств незалежно від форми власності, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій. Додатковим факультативним безпосереднім об'єктом злочину є охоронювані законом блага людини, здоров'я і гідність особи тощо.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 365 КК) характеризується трьома обов'язковими ознаками: 1) діянням — перевищенням влади або службових повноважень через вчинення активних дій, які виходять за межі наданих суб'єкту прав чи повноважень; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причиновим зв'язком між діянням і наслідками.

Перевищення влади — це випадки, коли службова особа, яка є представником влади, при виконанні своїх функцій виходить за межі наданих їй повноважень або діє при цьому незаконними методами. Перевищення службових повноважень — це дії службової особи, яка не є представником влади, коли при здійсненні наданих їй функцій вона виходить за межі своїх повноважень або застосовує при цьому незаконні методи.

Судова практика найбільш характерними випадками перевищення влади або службових повноважень визнає:

а)       вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б)       вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, — за відсутності цих умов;

в)       вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;

г)       вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти (абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 p. № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень»).

Про поняття істотної шкоди, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, див. п. 3 примітки до ст. 364 КК. Істотна шкода, не пов'язана з матеріальними збитками, є оцінним поняттям (див. аналіз ст. 364 КК).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарань за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень».

Злочин є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди охоро- нюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (матеріальний склад).

Суб'єкт злочину — спеціальний (службова особа — див. п. 1 примітки до ст. 364 КК).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною (або змішаною) формою вини. При цьому діяння може бути вчинене лише умисно, а щодо наслідків можлива як умисна, так і необережна форма вини.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 365 КК) є супроводження його: 1) насильством (фізичним насильством — незаконним позбавленням волі, заподіянням удару, побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчиненням мордування; психічним насильством — створенням реальної загрози заподіяння фізичного насильства або інших насильницьких дій щодо потерпілого чи його близьких родичів тощо); 2) застосуванням зброї (передбачає не тільки заподіяння нею тілесних ушкоджень або смерті, а й погрозу зброєю); 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (дії, що завдають йому фізичного болю і моральних страждань).

Особливо кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 3 ст. 365 КК) є спричинення ним тяжких наслідків. Про поняття тяжких наслідків, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, див. п. 4 примітки до ст. 364 КК. Тяжкі наслідки, не пов'язані з матеріальними збитками, є оцінним поняттям (див. аналіз ст. 364 КК).

3. Задача:

Не бажаючи служити в армії, О. подав кимось підроблений висновок лікаря про наявність у нього психічної хвороби. Через це він був звільнений від проходження строкової військової служби.

Кваліфікуйте дії О.

Відповідь:

Дії О. потрібно кваліфікувати за ч. 3 ст. 358 і ст. 335 КК як використання підробленого офіційного документа та ухилення від призову на строкову військову службу.