2. Провокація хабара (ст. 370 КК).

магниевый скраб beletage

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. Безпосередній об'єкт злочину — суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного апарату, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, організацій, установ, підприємств незалежно від форми власності, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій. Предметом злочину є хабар.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 370 КК) полягає у штучному створенні службовою особою обставин та умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав чи взяв хабара.

Провокація хабара є спеціальним видом підбурювання до вчинення злочину а саме, до давання або до одержання хабара. З цього випливає, що закон вказує на дві форми цього злочину: 1) свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють пропонування хабара; 2) свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють одержання хабара. Способи провокації, які провокатор обирає для досягнення своєї мети (приміром, поради, натяки, рекомендації одержати від будь-кого хабар чи дати його кому-небудь тощо), для кваліфікації значення не мають. Злочин може бути вчинено провокатором (службовою особою) особисто або через інших службових осіб чи громадян.

Факт давання або одержання хабара у зв'язку з провокацією не виключає відповідальності того, хто дав або одержав хабар. Якщо з метою провокації службова особа організувала давання чи одержання хабара, підбуривши до цього того, хто дав чи одержав хабар, або посприявши йому у цьому, її дії слід розцінювати і як співучасть у хабарництві і додатково кваліфікувати за відповідними частинами статей 27 і 368 або 369 КК.

Правомірні дії, що вживаються для викриття хабарників, не є провокацією хабара (приміром, коли особа, в якої вимагається хабар, пе- реда хабарнику незаконну матеріальну винагороду з відома працівників правоохоронних органів). Навпаки, при провокації злочинець сам викликає в інших намір вчинити злочин з метою їх викриття.

Злочин є закінченим з моменту вчинення передбачених протиправних дій, незалежно від того, чи було передано або одержано хабар (формальний склад).

Суб'єкт злочину — спеціальний (тільки службова особа).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що її дії носять провокаційний характер стосовно іншої особи, яку вона провокує на одержання чи давання хабара, і бажає вчинити такі дії.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 370 КК) є вчинення провокації хабара службовою особою правоохоронного органу.

3. Задача:

При проведенні обшуку слідчий С. вилучив у директора малого підприємства документи, які свідчили про причетність директора до заволодіння майном в особливо великих розмірах. Коли С. після обшуку повертався у відділ міліції, його зустріли двоє працівників цього малого підприємства К. і X., які, погрожуючи вбивством С., зажадали від нього віддати матеріали обшуку. Слідчий віддав матеріали, які вони тут же знищили.

Кваліфікуйте дії К і X.

Відповідь:

Дії К і X. потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 345 і ч. 2 ст. 357 КК як втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, погроза вбивством працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а також умисне знищення особливо важливих документів. Слідчий С. відноситься до категорії працівників правоохоронного органу (міліція), а погрози вбивством висловлювались у зв'язку з його службовою діяльністю — розслідуванням даної кримінальної справи. Знищені документи належать до категорії особливо важливих, оскільки після їх вилучення при обшуку вони стали доказами по кримінальній справі про вчинення тяжкого злочину, а докази, зазвичай, відновленню не підлягають.