2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують здійснення правосуддя у державі. Безпосередній об'єкт злочину — інтереси правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 383 КК) полягає у завідомо неправдивому повідомленні суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину.

Повідомлення може бути здійснене у різних формах: письмово, усно, за підписом особи, яка його зробила, або без такого (анонімним). Неправдивим таке повідомлення є, коли воно стосується злочину, якого насправді не було, або коли у ньому міститься інформація про вчинення злочину особою, яка насправді його завідомо для винного не вчиняла, або про вчинення особою більш тяжкого злочину, ніж той, що вона насправді вчинила.

Неправдивість повідомлення має торкатися тільки фактичних обставин вчинення злочину, а не його юридичної оцінки. Якщо у повідомленні будуть подані правдиві факти щодо вчиненого злочину, але їм буде дана неправильна юридична оцінка, то не буде відповідно і завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину. Також не утворює складу цього злочину неправдиве повідомлення, що стосується аморальної поведінки якоїсь особи, або вчиненого нею дисциплінарного проступку чи адміністративного правопорушення.

Злочин є закінченим з моменту надходження неправдивого повідомлення до суду, прокурора, слідчого або органу дізнання (формальний склад).

Суб'єкт злочину — загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 383 КК) є поєднання його: 1) з обвинуваченням особи у тяжкому чи особливо тяжкому злочині (див. ст. 12 КК); 2) із штучним створенням доказів обвинувачення (наприклад, підроблення документів, що є доказами в кримінальній справі, виготовлення фальшивих речових доказів тощо), а також 3) вчинення його із корисливих мотивів.

3. Задача:

За попередньою змовою Л. і Ч. незаконно проникли на веб-сервер однієї комерційної компанії та розташували на головній веб-сторінці цієї компанії зображення порнографічного характеру.

Кваліфікуйте дії Л. і Ч.

Відповідь:

Дії Л. і Ч. потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 361 і ч. 3 ст. 301 КК як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), що призвело до підробки інформації та спотворення процесу її обробки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також як розповсюдження зображень порнографічного характеру, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Білет № 74

1. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69

Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) № 15-рп від 2 листопада 2004 року. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише:

за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;

особа вчинила будь-який злочин (Див. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кри