ВСТУП

Кримінальне право України є однією з найважливіших дисциплін кримінально-правового циклу, яка викладається у вищих юридичних закладах освіти. Досконале знання кримінального законодавства нашої держави є необхідною умовою успішної роботи за фахом. Це покладає на студента обов'язок з перших днів занять відмовитися від поверхового засвоєння кримінально-правових інститутів, категорій і понять.

З вивченням питань кримінального права пов'язана підготовка не тільки студентів до семестрових та державних екзаменів, але й абітурієнтів юридичних вузів — до вступних екзаменів.

Досвід приймання екзаменів свідчить про наявність таких найбільш поширених і типових хиб, що стосуються знань і практичних навичок абітурієнтів і студентів з курсу кримінального права:

Найбільш поширеними хибами у відповідях на питання, пов'язаних із Загальною частиною кримінального права, є такі: нездатність чітко визначити основні поняття (кримінального права, злочину, складу злочину, готування та замаху на злочин, співучасті у вчиненні злочину, сукупності, повторності та рецидиву злочинів, необхідної оборони, крайньої необхідності, покарання та інших) або їхні характерні ознаки; неможливість визначити обов'язкові ознаки складу злочину, нерозуміння відмінності об'єкта від предмета злочину (наприклад, об'єктом крадіжки є майно, замість об'єктом крадіжки є відносини власності, а предметом є майно), обставин, що виключають злочинність діяння (необхідна оборона) від обставин, що звільняють від кримінальної відповідальності (примирення винного з потерпілим) та обставин, що звільняють від покарання та його відбуття (звільнення від відбування покарання з випробуванням) та ін.

Із найбільш поширених хиб у відповідях на питання, пов'язаних з Особливою частиною кримінального права, слід зазначити такі: неповний юридичний аналіз складів злочинів, без вказівок на їхні конструктивні та кваліфікуючі ознаки або визначення загальних елементів складу злочину без конкретизації їх стосовно певного складу злочину (об'єктом крадіжки є суспільні відносини, замість об'єктом крадіжки є відносини власності), неспроможність чіткого розмежування суміжних складів злочинів (наприклад, крадіжки (ст. 185 КК) від грабежу (ст. 186 КК)).

Не можна визнати задовільним знання абітурієнтів і студентів кваліфікуючих озна